Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №156/1016/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Суд: Іваничівський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №156/1016/26

Суддя: Малюшевська І. Є.

Справа № 156/1016/26

Провадження № 3/156/473/26

Рядок статзвіту 307

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І. Є., розглянувши матеріали, які надійшли із Сектора поліцейської діяльності № 2 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою та мешканця: АДРЕСА_1 , непрацевлаштованого, особи з інвалідністю ІІІ групи, непрацевлаштованого,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП),

учасники справи:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності: ОСОБА_2 – не з`явився,

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

15 серпня 2026 року близько 03:00 години ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_3 : висловлювався нецензурною лайкою в сторону дружини, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю потерпілої.

Констатовано, що такими діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ІІ. Пояснення учасників справи

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився. Проте він був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується його особистим підписом у рекомендованому повідомленні про вручення 20.08.2026 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» суд зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Аналогічний висновок міститься в рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, розглядаються протягом доби (ч. 2 ст. 277 КУпАП). Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, не є обов`язковою, якщо є відомості про її належне сповіщення про місце і час розгляду справи.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_2 достеменно знав про складання відносно нього адміністративного протоколу та розгляд справи в Іваничівському районному суді Волинської області, не подав пояснень, не надав будь-яких заперечень чи доказів невинуватості, суддя вважає, що є всі законні підстави для прийняття рішення без його участі на основі наявних у справі матеріалів.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що якась доказова база в справі про адміністративне правопорушення встановлюється протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

ІV. Висновок суду

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області відповідно до вимог статті 256 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

– протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 968030 від 15.08.2026 року, в якому зафіксовано обставини та суть вчиненого правопорушення, та міститься особистий підпис ОСОБА_1 ;

– рапортом дільничного офіцера поліції СПД № 2 (смт Іваничі) Володимирського РВП від 15.08.2026 року (зареєстрованим в Єдиному обліку заяв і повідомлень за № 12397 від 15.08.2026 року), яким зафіксовано виїзд наряду поліції та виявлення факту вчинення ОСОБА_4 психологічного насильства стосовно дружини;

– протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.08.2026 року, зареєстрованим в СПД № 2 Володимирського РВП за № 12397, поданої потерпілою ОСОБА_3 стосовно вчинення щодо неї домашнього насильства;

– письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 від 15.08.2026 року, в яких вона детально і послідовно описала протиправну поведінку свого чоловіка ОСОБА_1 , який у стані алкогольного сп`яніння вчиняв сварку, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою в присутності їхньої дитини, чим завдав їй психологічної шкоди;

– письмовими поясненнями правопорушника ОСОБА_1 від 15.08.2026 року, в яких він повністю визнав обставини, вказані в протоколі, щиро розкаявся, підтвердив, що висловлювався нецензурною лайкою в бік дружини, та зобов`язався подібних дій надалі не вчиняти;

– терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 648373 від 15.08.2026 року, винесеним уповноваженою посадовою особою поліції стосовно ОСОБА_1 терміном на 10 діб у зв`язку із вчиненням домашнього насильства.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_2 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, будь-яких доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в матеріалах справи, суду не надав.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суддею беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, відповідальність за що передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.

V. Накладення стягнення

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суддею враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено. Обставинами, які обтяжують відповідальність, є вчинення правопорушення особою в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника (згідно з відомостями протоколу є особою з інвалідністю третьої групи), ступінь його вини, майновий стан (згідно з відомостями протоколу є непрацевлаштованим), суддя вважає за потрібне призначити ОСОБА_5 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. Саме таке стягнення за своїм видом та мірою відповідає меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним і достатнім для виховання особи в дусі точного додержання законів та запобігання новим правопорушенням.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, а тому притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства.

Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення має право одночасно вирішити питання про направлення особи на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Направлення особи на проходження програми для кривдників є правом, а не обов`язком суду. Згідно із ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника (вперше притягується до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, є особою з інвалідністю ІІІ групи), суддя не вбачає необхідності направлення порушника на проходження програми для кривдників відповідно до вимог статті 39-1 КУпАП.

VІ. Судові витрати

Відповідно до змісту ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 33, 34, 35, 39-1, 40-1, 283-285, 268, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -

п о с т а н о в и в :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 коп.

Встановити ОСОБА_5 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу – 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Волинській області/смт Іваничі/21081100; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA108999980313050106000003484.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк пред`явлення постанови для виконання в частині стягнення судового збору 3 (три) місяці згідно з Законом України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

СуддяІ. Є. Малюшевська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua