Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №154/3407/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3407/26

2/154/1841/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Мушкета О.О.

з участю секретаря Тивонюк А.О. ,

з участю представника позивача- ОСОБА_1 ,

з участю відповідачки - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Володимирі, у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , представник позивача Курбай Людмила Миколаївна до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року позивач ОСОБА_3 , представник позивача- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Володимир -Волинського міського суду Волинської області від 16.08.2018 року було розірвано. У шлюбі в них народилась дитина- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказує, що рішенням Володимирського міського суду Волинської області від 10.10.2025 року з нього на користь ОСОБА_5 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх його заробітків (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи утримання з 02 червня 2025 року.

Позивач зазначає, що не заперечує свого обов`язку щодо утримання дочки та належним чином виконує його, однак після ухвалення зазначеного судового рішення істотно змінився його сімейний стан, у зв`язку з чим виникли підстави для перегляду визначеного розміру аліментів.

Вказує, що він на теперішній час він перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого у нього народилися двоє дітей: син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, його дружина на даний час перебуває у відпустці для догляду за малолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв`язку з чим не здійснює трудову діяльність. Відтак, за твердженням позивача, основним джерелом доходу сім`ї є його грошове забезпечення як військовослужбовця.

Позивач вказує, що на час ухвалення рішення про стягнення аліментів суд не мав можливості врахувати зазначені обставини, оскільки вони виникли або змінилися після ухвалення цього рішення. На даний час на його утриманні перебувають троє малолітніх дітей, а також дружина, яка здійснює догляд за малолітньою дитиною.

Позивач зазначає, що стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) становить значну частину його щомісячного доходу та істотно впливає на можливість забезпечувати належне матеріальне утримання інших дітей, які також мають право на рівне та належне утримання з боку батька.

При цьому позивач посилається на те, що відповідачка також є працездатною особою, працює та проходить військову службу, у зв`язку з чим, на його думку, має можливість брати участь в утриманні дочки відповідно до свого матеріального становища.

Позивач вважає, що визначений попереднім рішенням суду розмір аліментів у розмірі 1/4 частині всіх видів його заробітку (доходу) на теперішній час не відповідає його сімейному та матеріальному стану. На думку позивача, зменшення розміру аліментів до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) дозволить забезпечити справедливий баланс між правом дочки ОСОБА_4 на належне матеріальне забезпечення та його обов`язком утримувати інших малолітніх дітей і сім`ю. При цьому такий розмір, на його переконання, не порушуватиме прав та інтересів дитини, оскільки 1/6 частина його доходу перевищує встановлений законом мінімальний гарантований розмір аліментів.

Позивач зазначає, що зміна розміру аліментів не свідчитиме про його ухилення від виконання батьківського обов`язку, оскільки він визнає необхідність матеріального забезпечення дочки та має намір і надалі належним чином виконувати свій обов`язок щодо її утримання.

Посилаючись на зміну сімейного та матеріального стану, наявність на утриманні інших малолітніх дітей, перебування дружини у відпустці для догляду за дитиною та необхідність забезпечення належного утримання всіх своїх дітей, позивач просить суд зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Володимирського міського суду Волинської області від 10 жовтня 2025 року у справі №154/2155/25, з 1/4 до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Ухвалою судді від 17.08.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача - ОСОБА_1 , документи про підтвердження повноважень якої містяться у матеріалах справи, у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення по суті заявлених вимог та уточнила позовні вимоги, просила суд зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Володимирського міського суду Волинської області від 10 жовтня 2025 року у справі №154/2155/25, з 1/4 до 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Позов просила задовольнити з урахуванням уточнених позовних вимог.

Відповідачка ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнала, проти їх задоволення не заперечувала. Додатково пояснила, що 05.08.2026 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , у зв`язку з чим її прізвище було змінено на « ОСОБА_9 ».

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних обов`язків, передбачених законом.

Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що сторони по справі – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Володимир -Волинського міського суду Волинської області від 16.08.2018 року було розірвано. Від цього шлюбу в них народилась дитина- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Володимирського міського суду Волинської області від 10.10.2025 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх його заробітків (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи утримання з 02 червня 2025 року.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 05.08.2026 року Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпропетровського регіонального управління Міністерства юстиції України, після реєстрації шлюбу відповідачці було присвоєне прізвище « ОСОБА_9 ».

Як стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 08.05.2020 року Луцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), 08.05.2020 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 .

Від цього шлюбу у позивача народилось двоє дітей: син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 13.10.2020 року та донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 02.04.2026 року.

Відповідно до довідки, виданої відділом обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного Управління ПФУ у Волинській області, ОСОБА_10 станом на 29.06.2026 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ України у Волинській області, як отримувач допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку по 31.03.2027 відповідно до ЗУ від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Відповідно до довідки за № 11-23/2608 від 30.06.2026 року, виданої військовою частиною НОМЕР_5 , ОСОБА_3 проходить службу у військовій частині НОМЕР_5 і його грошове забезпечення з червня 2025 року до травня 2026 року у середньому складає 51 491 грн. в місяць.

Згідно з вимогами статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на користь кого вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (статті 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», статті 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», статті 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами статті 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Згідно зі статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Таким чином, при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Звертаючись з позовом до суду, позивач як ну підставу позовних вимог посилався на те, що після рішення Володимирського міського суду Волинської області від 10.10.2025 року у нього змінився сімейний стан, він одружився та в нього народилась ще двоє дітей: син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Його дружина не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.

Також судом встановлено, що позивач є військовослужбовцем ЗСУ. На підтвердження майнового стану позивачем надано копію довідки про доходи в/ч НОМЕР_5 , згідно з якою, грошове забезпечення позивача є варіативним, оскільки залежить від специфіки служби в ЗСУ та виконуваних завдань, що впливають на наявність чи відсутність додаткових доплат.

Факт зміни сімейного стану позивача та погіршення його матеріального стану сторонами не оспорюється.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Виходячи з критеріїв розумності та справедливості, а також враховуючи прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, принцип рівності обов`язку батьків утримувати дитину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів на утримання дитини є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Визначений розмір аліментів, на думку суду, є достатнім та справедливим.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного суду України 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів (п. 23) відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, аліменти у зміненому розмірі підлягають стягненню саме з моменту набранням даним рішенням законної сили.

Питання щодо розподілу понесених судових витрат сторонами перед судом не порушувалося.

Керуючись ст.ст. 10,12,27,77-81,141, 259, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 179-183, 185, 192 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 , представник позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно рішення Володимирського міського суду Волинської області від 10.10.2025 року справа №154/2155/25 з 1/4 до 1/5 частини зі всіх видів його заробітків (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/5 частини всіх його заробітків (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Раніше виданий виконавчий лист на підставі рішення Володимирського міського суду Волинської області від 10.10.2025 у справі № 154/2155/25, провадження № 2/154/1064/25 за позовною заявоюОСОБА_5 , інтереси якої представляє адвокат Таращук О.В. до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відкликати.

На рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Волинського апеляційного суду або через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: адвокат Курбай Людмила Миколаївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВА №111 від 22.03.2019 року.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Олександр МУШКЕТ