Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №199/14056/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3268/26 Справа № 199/14056/25 Суддя у 1-й інстанції - РУДЕНКО В. В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді - доповідача Халаджи О. В.

суддів: Агєєва О.В., Гапонова А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні у м. Дніпро апеляційну Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 01 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя першої інстанції Руденко В.В.),

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2025 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість по 3% річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 11041,11 грн., а також штраф за не страхування предмету застави за договором застави в розмірі 19413,00 грн.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 01 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Із вказаним рішенням суду не погодився представник ПАТ АБ «Укргазбанк» - Галюк В.В., та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив. Що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без належного дослідження всіх наявних у справі доказів.

Скарга мотивована тим, що На даний час заборгованість за кредитним договором по тілу кредиту та відсоткам що підлягала стягненню згідно рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17.12.2018р. по справі №310/8138/18-ц в повному обсязі не погашена. Тривають виконавчі провадження № 66630624 та № 66631436 по солідарному стягненню заборгованості по справі №310/8138/18 з ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 відповідно.

Розрахунком 3 % річних та інфляційних втрат, де за період з 17.12.2018 року по 23.02.2022 роки нарахування по обох шкалах здійснюється на суму 35582,27 грн., що була стягнута рішенням суду.

Також вказує, що станом на 25 вересня 2025 року за порушення умов щодо зобов`язань, відносно не страхування предмету застави ОСОБА_1 (кредитний договір №437/10/2013/0312 від 21.10.2013 року) зобов`язаний сплатити банку за період з 01.05.2017 р. по 29.02.2020 р. як застоводержателю, штраф у розмірі: 71900,00*(1,5+0,75*34) % = 19413,00 гривень.

ОСОБА_3 просив рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 01 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Від відповідачів відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження,з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено,що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами,якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

В даній справі ціна позову становить 30454,11 грн. тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (3 328х30 =99 840), а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що21 жовтня 2013 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 437/10/2013/0312, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 64 710 грн. з процентною ставкою за користування кредитом 16,9 % річних та строком повернення кредитних коштів до 18 січня 2019 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № 312/437-1 від 21 жовтня 2013 року.

В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконував.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2018 року по справі № 310/8138/18 було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) заборгованість за кредитним договором № 437/10/2013/0312 від 21 жовтня 2013 року, яка станом на 29 травня 2018 року становить 35 582,27 грн. (тридцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дві гривні двадцять сім копійок) та складається з заборгованості по тілу кредиту – 31 188,44 грн. (тридцять одна тисяча сто вісімдесят вісім гривень сорок чотири копійки), заборгованості по процентах – 4 393,83 грн. (чотири тисячі триста дев`яносто три гривні вісімдесят три копійки). Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят дві гривні) 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят дві гривні) 00 копійок

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, реалізував своє право на звернення у встановлені законом строки до примусового виконання рішення суду, проте будь-яких доказів щодо того, чи виконане рішення у примусовому порядку, частково виконане або не виконане не надав.

Апеляційний суд не погоджується з даним висновком місцевого суду.

Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

За частиною першою статті 525, частиною першою статті 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

За частиною 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Водночас, рішення суду суті правовідносин позики не змінює, а лише визначає суму заборгованості на час настання строку виконання зобов`язань.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування втрат від знецінення грошових коштів у зв`язку з інфляцією та 3% річних має компенсаторний характер і є способом захисту майнового права і інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника за знецінення грошових коштів, які ним не повернуто та у компенсації за користування чужими грошима і неналежне виконання зобов`язань.

Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть визначатися у рішенні суду.

У зв`язку із викладеним можна зробити висновок, що правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, регулюються нормами ЦК України щодо виконання зобов`язань за договором позики та передбачають відповідальність за порушення грошового зобов`язання (частина 2 статті 625 ЦК України).

Зобов`язання у цій справі не є такими, що виникли з рішення суду, це зобов`язання з виконання договору позики, в якому рішенням суду визначено конкретний розмір грошових коштів, які підлягають поверненню, як невиконане боржником зобов`язання та констатовано про наявність зобов`язань між сторонами.

Саме такі правові висновки щодо правової природи застосування положень статті 625 ЦК України за наявності судового рішення, яке не виконується, Велика Палата Верховного Суду висловила у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2018 року по справі № 310/8138/18 було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) заборгованість за кредитним договором № 437/10/2013/0312 від 21 жовтня 2013 року, яка станом на 29 травня 2018 року становить 35 582,27 грн. та складається з заборгованості по тілу кредиту – 31 188,44 грн. заборгованості по процентах – 4 393,83 грн.

Доказів погашення заборгованості у період з 17.12.2018-23.02.2022 року за який заявляється вимога Банку, матеріали справи не містять, однак позивач визнає, що відповідачем у 2025 році було сплачено заборгованість на загальну суму 24749,40 грн.

Тобто, боржником заборгованість за рішенням суду не погашена.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Так, з ухваленням рішень про стягнення боргу у 2018 році зобов`язання відповідачів сплатити заборгованість за Кредитним договором не припинилося та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання. Відтак, кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), проте станом на дату позовної заяви зобов`язання ним за рішенням суду не припинилось.

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

Відповідно до ч. 10 та ч. 11 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Таким чином, норма ч.10 та ч. 11 ст. 265 ЦПК України передбачає, що суд може зазначити в рішенні про нарахування саме відсотків або пені, натомість позивач просить нарахувати інфляційні витрати та 3 % річних, відповідно до статті 625 ЦК України, що в розумінні Цивільного кодексу України є різним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) зазначено, що питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України (ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд із урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Окрім того, відповідно до п.18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Прострочена сума заборгованості 35582,27 що є складовою частиною встановленої судом заборгованості відповідачів, а сама заборгованість за тілом кредиту, що вбачається у рішенні суду від 17.12.2018 року

З матеріалів справи вбачається, що позивач АБ «Укргазбанк» звернулось до суду з позовною заявою 15.10.2025 року, тобто з урахування правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19) та дії військового стану саме з 23.02.2019 по 23.02.2022 року слід брати розрахунок 3% річних та інфляційних втрат,з огляду на те, що право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову, тобто апеляційний суд застосовує період від дати до якої позивач мав право нараховувати 3% річних.

Період розрахунку: з 23.02.2019 року по 31.12.2019 року - 312 днів

[Проценти] = 35 582,27 грн (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 312 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 912,47 грн

Період розрахунку: з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року - 366 днів

[Проценти] = 35 582,27 грн (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 366 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 1 067,47 грн

Період розрахунку: з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року - 365 днів

[Проценти] = 35 582,27 грн (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 365 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 1 067,47 грн

Період розрахунку: з 01.01.2022 року по 23.02.2022 року - 54 дні

[Проценти] = 35 582,27 грн (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 54 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 157,93 грн

Загалом заборгованість 3% річних становить 3205,34 грн.

Що стосується розрахунку заборгованості інфляційних втрат.

Розрахунок здійснюється за формулою

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,.

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.21866444

Інфляційне збільшення:

35 582,27 x 1.21866444 - 35 582,27 = 7 780,58 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскільки при власному розрахунку суду, сума інфляційних втрат перевищує заявлену позивачем 7636,91 грн., та враховуючи ту обставину, що суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, до стягненню підлягає сума заявлена позивачем у позові.

Враховуючи викладене, з відповідачів у солідарному порядку підлягає стягненню сума 3%річних у розмірі 3205,34 грн. та інфляційних втрат 7636,91 грн, а разом 10842,25 грн.

Стосовно вимог Банку про стягнення штрафу за не страхування предмету застави за договором застави.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2013 року між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 1 був укладений Кредитний договір № 437/10/2013/0312 відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Відповідачеві грошові кошти, а Відповідач зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені Кредитним договором. Згідно п. 1.1 Кредитного договору сума кредиту 64710,00 грн, процентна ставка за користування кредитом складає 16,9 % річних, (п. 1.4.1 договору) (а.с.16-18).

Згідно п. 1.4.2. Кредитного договору за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 21,9 % річних. Строк повернення кредитних коштів до 18 січня 2019 року. (п. 1.3.1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору кредит надається шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок ТОВ «Тоніка» № НОМЕР_3 , відкритий ПАТ «УкрСіббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 20395986 з призначенням платежу: «оплата за автомобіль Geely CK impress №1466 від 24.09.2013 року від ОСОБА_1 ,

Умовою забезпечення кредиту відповідно до п. 2.1, п. 2.3 Договору є Договір застави автомобіля. Кредит забезпечується фінансовою порукою ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 4.3.6, п. 4.3.7 кредитного договору позичальник зобов`язаний одночасно з укладенням цього договору надати, у тому числі, укладений у відповідності до вимог Банку договір страхування заставного майна, а також надати Банку докази сплати страхових платежів, що підтверджують дію страхового покриття за договором страхування на строк, не менше, ніж на один рік.

Здійснювати страхування заставного майна позичальник має протягом усього строку кредитування, тобто забезпечити укладення наступних договорів страхування таким чином, щоб страхове покриття за договорами страхування було безперервним та діяло протягом усього терміну користування кредитними коштами.

Згідно до пункту 5.2. кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником зобов`язань по цьому договору, він зобов`язаний відшкодувати банку збитки, а також сплатити штрафні санкції та інші видатки, понесені банком за договором.

Своїми підписами у договорі сторони погодили і відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором.

В якості забезпечення зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 312/437-1 від 21 жовтня 2013 року, за умовами пункту 1.1. якого остання зобов`язалася в повному обсязі нести солідарну відповідальність перед Банком за виконання у повному обсязі Позичальником зобов`язань по Кредитному договору.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір застави № 312/437 від 21 жовтня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу Старко О.П., згідно якого ОСОБА_1 надав в заставу рухоме майно, а саме: автомобіль марки GEELY моделі СК 1.5 L, 2013 року випуску.

У п. 3.3.4 вказаного договору застави, визначено, що заставодавець зобов`язаний на період дії цього договору застрахувати предмет застави на його повну вартість за власний рахунок у відповідності до вимог банку, виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування та надати банку копії договору (договорів) страхування, а також документів, що підтверджують сплату страхових платежів за цим (и) договором (ами) страхування.

Забезпечити безперервну дію страхового покриття щодо предмет застави на строк не менший, ніж той, в межах якого Заставодавець виконує свої зобов`язання за кредитним договором. Вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування (договір страхування укладається строком дії на один рік, якщо інше не передбачено внутрішніми нормативними актами Банку), за яким застраховано предмет застави, в тому числі вчасно сплачувати страховий платіж, а також всі чергові страхові платежі, якщо такі платежі передбачені умовами договору страхування (у разі наявності дозволу на це у відповідності до внутрішніх нормативних актів Банку).

Не пізніше, ніж за 3 банківські дні до граничного строку закінчення дії договору страхування, у випадку, якщо Заставодавець не виконав всі свої зобов`язання за кредитним договором, укласти новий договір страхування та сплатити річний страховий платіж або черговий страховий платіж, визначений новим договором страхування, та не пізніше ніж за 1 банківський день до граничного строку дії попереднього договору страхування надати Заставодержателю докази таких сплат та копії договору (ів) страхування.

Не пізніше, ніж за 3 банківські дні до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначених договором страхування, у випадку, якщо такі платежі передбачені умовами договору страхування (у разі наявності дозволу на це у відповідності до внутрішніх нормативних актів Банку), сплачувати такі чергові страхові платежі та не пізніше, ніж за 1 банківський день до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначених договором страхуванням, надавати Заставодержателю докази таких сплат.

Підтримувати шляхом негайної спати відповідних страхових платежів, розмір страхової суми, яка зменшилась з будь-яких причин, на рівні, визначеному в договорі страхування, на момент укладення договору страхування та надавати Заставодержателю докази таких сплат.

При цьому, у п. 4.2 даного договору застави закріплено, що за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання п. 3.3.4. цього договору заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку протягом якого заставодавець порушував вимоги п. 3.3.4. цього договору та становить 1,5 % від заставної вартості предмета застави, визначеної у п. 2.3. цього договору, який збільшується 0,75 п. п. щомісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення (у т. ч. враховуючи місяць у якому будуть виконані всі зобов`язання зі страхування). При цьому, сплата штрафу не звільняє заставодавця від виконання зобов`язань за вказаними пунктами.

Відповідно до п. 4.3 Договору застави, при порушенні Заставодавцем обов`язків щодо страхування предмета застави Заставодержатель має право застрахувати предмет застави за свій рахунок, з наступним відшкодуванням всіх витрат за рахунок Заставодавця.

Відповідно до п. 4.4 Договору застави, сторони домовились, що строк позовної давності (включаючи вимоги про стягнення неустойки) за цим Договором становить три роки.

Відповідно до п. 7.1 договір застави набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов`язань, забезпечених заставою за цим договором.

Як вбачається з п. 8.3 кредитного договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. А відповідно до п. 7.1 договору застави, цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов`язань, забезпечених заставою за цим договором. У випадку продовження строків виконання зобов`язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), застава, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов`язань.

У зв`язку з порушенням Позичальником умов кредитного договору, АБ «Укргазбанк» у 2018 році звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької обасті із позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2018 року по справі № 310/8138/18 було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) заборгованість за кредитним договором № 437/10/2013/0312 від 21 жовтня 2013 року, яка станом на 29 травня 2018 року становить 35 582,27 грн. та складається з заборгованості по тілу кредиту – 31 188,44 грн. заборгованості по процентах – 4 393,83 грн.

На виконання вищевказаного рішення суду, 04 червня 2021 року було видано два виконавчі листи, які були Банком пред`явлені до примусового виконані до Нікольського відділу держаної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

27.08.2021 року було відкрито виконавче провадження №66630624, 66631436 (а.с.34-35).

Станом на час звернення до суду із даним позовом, рішення суду про стягнення з відповідачем заборгованості виконано не було.

Спірні відносини виникли між сторонами з приводу триваючого невиконання підтвердженого рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17.12.2018 у справі №310/8138/18 з виконання передбачених кредитним договором та договором поруки зобов`язань, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

У позовній заяві позивач серед іншого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку, як заставодержателя, штраф у розмірі 19413,00 грн (71900,00 *(1,5+0,75*34) за порушення умов щодо зобов`язання відносно страхування предмета застави ОСОБА_1 кредитний договір кредитний договір №437/10/2013/0312 від 21.10.2013 року

Згідно з умовами кредитного договору, а саме п. 4.3.6, встановлено, що позичальник зобов`язаний одночасно з укладанням цього договору надати до банку укладені договори страхування власного житла та майна, яке береться в заставу, визначеного в п. 1.2. цього договору, а також надати Банку докази сплати страхових платежів, що підтверджують дію страхового покриття за вказаними договорами страхування не менше, ніж на один рік.

Позивач в позові вказував, що позичальник порушив ці умови кредитного договору, підтвердження страхування майна, що перебуває у заставі, Банку не надав останні три роки після закінчення договору і до повного виконання рішення суду з урахуванням строків позовної давності до звернення до суду. Тому Банк враховуючи оцінку предмету застави, умови п. 4.2 кредитного договору, просив стягнути з відповідача штраф за порушення умов договору щодо обов`язкового страхування предмету застави за період з 2017 року по 2020 рік в розмірі 19413,00 грн.

Отже, в даному випадку підставою для нарахування штрафу невиконання умов договору застави, а не кредитного договору. При зверненні до суду Банк мотивував свої вимоги не порушеннями відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору, що потягнули виникнення заборгованості за кредитом, а іншими нормами матеріального права і умовами договору застави, які передбачають обов`язок позичальника страхувати предмет застави, незалежно від виконання умов кредитного договору, або їх порушення.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1 Закону України "Про заставу"застава є способом забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про заставу» предмет застави може бути застрахований за згодою сторін на погоджених такими сторонами умовах, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої ст. 6 Закону України "Про страхування"від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, зокрема,здійснюється добровільне страхування наземного транспорту (крім залізничного).

Відповідно до положень ст.ст.525,526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити , що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Отже, виходячи з положень частини четвертої статті 631 ЦК України закінчення строку дії договору за загальним правилом припиняє права і обов`язки його сторін, але не звільняє сторони від відповідальності за порушення договору, яке мало місце під час його дії. Вимоги про відшкодування збитків, зумовлених порушенням договору, про стягнення неустойки тощо можуть бути пред`явлені незалежно від закінчення строку дії договору протягом встановлених для цих вимог строків позовної давності ( ст. ст. 257, 258 ЦК України).

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що Застоводавець за період з 2017 року по 2020 рік не надав Застоводержателю докази страхування предмета застави та копії договорів страхування, що в свою чергу грубо порушує умови договору застави.

Таким чином, договір застави в даній справі діє до повного виконання зобов`язань забезпечених заставою та закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.4 ст. 631 ЦК України).

Оскільки відповідач ОСОБА_1 в порушення умов договору застави належних доказів щодо укладення договору страхування транспортного засобу банку не надав, відповідно, у банку виникло право на нарахування штрафу за невиконання умов договору застави щодо страхування предмета застави згідно з п. 4.2. договору застави.

Згідно розрахунку позивача, сума штрафу за неналежне виконання умов договору застави щодо страхування предмету застави нарахована за період з 01 травня 2017 року по 29 лютого 2020 і становить 19413,00 від заставної вартості предмету застави+ 0,75 (щомісячно наростаючим підсумком починаю з 2-го календарного місяця)*34 місяців. Розрахунок позивача не спростовано, тому сума штрафу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у вказаному розмірі.

Вимога Банку про стягнення нарахованих АБ «Укргазбанк» штрафних санкцій за порушення умов страхування предмету застави є обґрунтованою, оскільки належно підтверджена матеріалами справи.

Порушення щодо страхування предмета застави, мало місце під час дії договору.

Також, суд першої інстанції посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження№14-154цс18), які не стосуються вимог щодо штрафу, які є предметом позову у даній справі, не спростовують законність їх нарахування та в подальшому законному стягненню в межах чинного законодавства України.

З огляду на викладене, враховуючи, що заставодавець не надав банку з 2017 року по 2020 рік жодних доказів дійсності договору страхування предмету застави та сплати страхових платежів, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 19413,00 грн, за невиконання відповідачем договору застави в частині страхування предмету застави, підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра віл 01 грудня 2025 року підлягає скасуванню, оскільки ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме солідарного стягнення з відповідачів 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 10842,25 грн та стягнення з ОСОБА_1 штрафу за нестрахування предмету застави у розмірі 19413,00 грн.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, позовні вимоги АБ «Укргазбанк» було задоволено частково, з відповідачем підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1203,20 грн. з кожного.

Керуючись статтями 141,374, 376, 381-384,390 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 01 грудня 2025 року скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість по 3% річних у розмірі 3205,34 грн., та інфляційні втрати у розмірі 7636,91 грн., всього 10842,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» штраф за відсутність страхування предмету застави за договором застави №312/437 від 21.10.2013 року у розмірі 19413,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» судовий збір у розмірі 1203,20 грн., з кожного.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: