Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №214/11928/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8110/26 Справа № 214/11928/25 Суддя у 1-й інстанції - Чернова Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В.,

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі справу, що виникла з сімейних правовідносин в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 травня 2026року, головуючий у суді першої інстанції Чернова Н.В.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025року ОСОБА_1 подала позов в суд проти ОСОБА_2 з вимогою про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до закінчення навчання, але не пізніше ніж до досягнення дочкою двадцяти трьох років.

Існування таких вимог позивачка пов`язувала із тим, що від шлюбу з відповідачем має повнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 травня 2014року по справі №214/1872/14-ц шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано. Крім того, рішенням Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2014року з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дочки у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини. Вказувала, що з моменту розірвання шлюбу дочка проживає разом з матір`ю — позивачкою по справі та на час звернення до суду ОСОБА_3 навчається в Криворізькому фаховому коледжі торгівлі та готельно-ресторанного бізнесу на денній формі навчання, у зв`язку з чим не працює та потребує матеріальної допомоги.

Посилаючись на обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і на те, що дочка потребує матеріальної допомоги, вважала, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до закінчення навчання, але не пізніше ніж до досягнення дочкою двадцяти трьох років.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 травня 2026року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 12 грудня 2025року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більш ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов та стягуючи аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача, виходив з того, що позивачка має право на отримання аліментів на утримання дочки, яка продовжує навчання, та водночас суд врахував, що дочка сторін навчається на бюджетній формі навчання, у зв`язку з чим безпосередні витрати на її навчання не здійснюються, а також виходив з відсутності в матеріалах справи доказів понесення позивачкою витрат на навчання дочки, матеріального становища платника аліментів та матеріального становища дочки сторін.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

02 червня 2026року ОСОБА_1 подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 травня 2026року.

В апеляційній скарзі висловила вимогу про скасування рішення в частині визначеного розміру аліментів та ухвалення нового судового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог.

Незаконність та необґрунтованість рішення суду на думку заявника полягає у тому, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд не врахував, що дочка позивачки та відповідача не працює у зв`язку з тим, що навчається, будь-якого іншого доходу не має, в той час як для навчання необхідні витрати на придбання канцелярських товарів, особистих речей, засобів гігієни, витрати на копіювання та сканування, витрати на проїзд тощо, та наявність таких витрат на навчання є загальновідомою і не потребує доказування. Зазначала, що оскільки дочка не працює, то всі пов`язані з навчанням витрати несе позивачка.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористався та відзиву на апеляційну скаргу не подавав.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

04 червня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду витребувано з Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу №214/11928/25; та 16 червня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі.

30 липня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Зважаючи на те, що предметом даного позову є стягнення аліментів, розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи — в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про призначення справи до розгляду та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про отримання документів в Електронному суді.

Сторони у справі у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 /копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 /.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 травня 2014року по справі № 214/1872/14-ц.

За договором про надання освітніх послуг Криворізьким фаховим коледжем торгівлі та готельно-ресторанного бізнесу № 40 від 27 липня 2023року, укладеним між вказаним закладом, ОСОБА_3 та законним представником останньої - ОСОБА_1 , здійснюється підготовка вступника ОСОБА_3 за денною формою здобуття освіти за освітньо-професійною програмою “Ресторанне обслуговування”, спеціальністю “Готельно-ресторанна справа” для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, фінансування навчання здійснюється за рахунок видатків державного та місцевого бюджетів.

Згідно з довідкою №109 від 08 грудня 2025року, виданою Криворізьким фаховим коледжем торгівлі та готельно-ресторанного бізнесу, ОСОБА_3 є студенткою закладу фахової передвищої освіти денної форми здобуття освіти групи РС-231 ІІІ курсу на основі базової загальної середньої освіти, наказом № 81-с від 29 липня 2023року зарахована на бюджетну форму навчання, термін навчання з 01 вересня 2023року по 30 червня 2026року.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, та за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу, водночас матеріалами справи в обґрунтування заявленого до стягнення розміру аліментів не підтверджено матеріального становища відповідача, матеріального становища дочки сторін, розміру витрат позивачки на навчання дочки та враховано, що дочка сторін навчається на бюджетній формі навчання, а тому суд стягнув з відповідачка на користь позивачки аліменти у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, так як судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми матеріального і процесуального права.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Визначальним для правильного вирішення даної справи є з`ясування питання про те, чи є підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, і якщо так, то у якому розмірі.

За правилами частини першої статті 199 Сімейного кодексу України (далі — СК України), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання /частина третя статті 199 СК України/.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, та спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

За статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Тож, обов`язковими обставинами, що підлягають доказуванню у цій справі, є наявність у відповідача можливості надавати таку матеріальну допомогу та існування потреби у зв`язку з навчанням у матеріальній допомозі.

Встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 є студенткою Криворізького фахового коледжу торгівлі та готельно-ресторанного бізнесу денної форми навчання та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання та зобов`язані утримувати повнолітніх дітей до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У постанові від 16 лютого 2022року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд зазначив, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання.

У зв`язку з наведеними обставинами та враховуючи вище наведені норми Закону, оскільки відповідач перебуває в працездатному віці, зобов`язаний та має можливість утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Та суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів також обґрунтовано прийняв до уваги, що навчання ОСОБА_3 здійснюється за рахунок видатків державного та місцевого бюджетів, а також підставно врахував, що матеріали справи не містять доказів, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, саме у заявленому позивачкою до стягнення розмірі (1/4 частина заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно).

Заразом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях /частина шоста статті 81 ЦПК України/.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених ЦПК України /частина сьома статті 81 ЦПК України/.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість визначеного судом до стягнення розміру аліментів та неврахування тих обставин, що ОСОБА_3 у зв`язку з навчанням не працює, не впливають на законність рішення суду першої інстанції, яке ухвалено з дотриманням принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України). Як вже було зазначено вище, при визначенні розміру аліментів до уваги береться не лише потреба дочки, сина у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням, а і можливість надання батьками утримання, в тому числі у заявленому до стягнення розмірі.

Фактично доводи, викладені в апеляційні скарзі, висновків суду першої інстанції щодо розміру стягнутих аліментів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Оцінюючи надані докази, зважаючи, що повнолітня ОСОБА_3 продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, беручи до уваги, що навчання здійснюється на бюджетній основі, оскільки відповідач перебуває в працездатному віці, враховуючи відсутність відомостей про незадовільний стан здоров`я відповідача та відсутність в матеріалах справи доказів, що відповідач спроможний сплачувати аліменти у заявленому до стягнення розмірі, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Такий розмір стягнення аліментів відповідає вимогам розумності і справедливості з урахуванням законодавчо закріпленого принципу рівності обов`язку обох батьків по утриманню своїх повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання.

Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності, що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Водночас, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб позивач надав пояснення та докази щодо обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про обґрунтованість та законність рішення суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення в частині – без змін.

На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 травня 2026року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 15 вересня 2026року.

Судді: