Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №932/10156/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №932/10156/25

Суддя: Никифоряк Л. П.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7332/26 Справа № 932/10156/25 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В.І. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В.,

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Дніпра від 08 січня 2026року, головуючий у суді першої інстанції Цитульський В.І.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У червні 2025року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (далі — Товариство, ТОВ «Коллект центр») звернулось в суд з позовом проти ОСОБА_1 , в якому вимагало стягнути з відповідача на його користь заборгованість за трьома кредитними договорами в загальному розмірі 76 630,35грн.

Існування таких вимог позивач пов`язував із тим, що за кредитними договорами укладеними між іншими Товариствами та ОСОБА_1 у 2021році позичальник отримав кошти в кредит, які зобов`язався повернути з процентами на умовах обумовлених в Договорах, однак взятих на себе зобов`язань не виконав, через що утворилася заборгованість яку позивач просив стягнути на свою користь, оскільки набув права вимоги до відповідача за кредитними договорами на підставі ряду договорів відступлення прав вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Дніпра від 08 січня 2026року позов Товариства задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість в сумі 23 354,73грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» 922,85грн на відшкодування судового збору та 1 828,62грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що позичальник отримав кошти за Договорами і не повернув кредит, та вважав підтвердженими обставини щодо досягнення сторонами Договору домовленості про розмір процентів, які, на думку суду, підлягали стягненню з дотриманням вимог ЗУ “Про споживче кредитування” у визначеному судом розмірі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

11 травня 2026року ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Дніпра від 08 січня 2026року.

В апеляційній скарзі висловив вимогу про скасування рішення в частині стягнення з нього судового збору у розмірі 922,85грн.

Незаконність та необґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині на думку заявника полягає у безпідставному стягненні з нього судового збору на користь позивача, оскільки відповідач є особою з інвалідністю II групи, а тому звільнений від сплати судового збору.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористався та відзиву на апеляційну скаргу не подавав.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

11 травня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду справу №932/10156/25 витребувано із суду першої інстанції; та 15 червня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі.

30 липня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про доставку електронного листа.

Сторони у справі у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами

06 серпня 2021року між ТОВ «Міолан» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту №2253731, за умовами якого: сума кредитну – 4 000грн; строк кредиту 15 днів, проценти 1800грн (3% на день). Квитанцією від 06 серпня 2021року підтверджується факт надання відповідачу кредиту в загальній сумі 5 000грн.

04 вересня 2021року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту №77578432, за умовами якого: сума кредитну – 9 840грн; строк кредиту 30 днів; проценти 1,25 на день. Окрім цього договором передбачено розмірі процентів за понаднормове користування за ставкою 2,70%. Довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 24 квітня 2025року підтверджуються факт прийняття до виконання та завершення операції із надання відповідачу кредиту в сумі 9840грн.

05 вересня 2021року між ТОВ «Бі ел джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3782243, за умовами якого: сума кредитну – 5 000грн; строк кредиту 30 днів, проценти з першого по тридцятий день 1,99 на день. Квитанцією від 05 вересня 2021рокупідтверджується факт надання відповідачу кредиту в загальній сумі 5000грн.

Згідно договорів відступлення права вимоги від 29 листопада 2021року ТОВ «Бі ел джи Мікрофінанс», ТОВ «Міолан» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало право вимоги до ОСОБА_1 за договорами кредиту на користь ТОВ «Вердикт капітал».

Згідно договору відступлення права вимоги від 10 січня 2023року ТОВ «Вердикт капітал» передало право вимоги до ОСОБА_1 за трьома договорами кредиту на користь ТОВ «Коллект центр». Перехід права вимоги підтверджується фактом оплати (акт зарахування зустрічних однорідних вимог) за договором цесії та підписанням його сторонами реєстру боржників.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

У даній справі відповідач в апеляційному порядку заперечує висновки суду лише в частині вирішення питання розподілу судових витрат по сплаті судового збору — тож з огляду на те, що не оспорюються вимоги позову по суті спору, які судом першої інстанції задоволено частково, рішення суду щодо таких вимог не може бути предметом перегляду в апеляційному порядку.

При частковому задоволенні позову суд першої інстанції вирішив розподілити судові витрати по сплаті судового збору шляхом їх стягнення з відповідача на користь позивача.

Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, так як судом першої інстанції при ухваленні рішення не додержані норми процесуального права.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення /пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України/.

Під час ухвалення рішення суд, серед іншого, вирішує як розподілити між сторонами судові витрати /пункт 6 частини першої статті 264 ЦПК України/.

У резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат /пункт 2 частини п`ятої статті 265 ЦПК України/.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частині восьмій статті 6 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011року закріплено, що розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статі 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, цивільно-процесуальним законодавством визначено певний порядок розподілу судових витрат.

Водночас, із наданого відповідачем посвідчення серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 має інвалідність ІІ групи внаслідок війни, дата видачі 19 березня 2024року, а тому не є суб`єктом сплати судового збору.

Так, пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

За змістом частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При зверненні до суду з даним позовом Товариством було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025року, тобто календарного року, в якому позовна заява була подана до суду).

Задовольняючи частково позов та вирішуючи питання про розподіл судового збору у даній справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність його зменшення пропорційно розміру задоволених позовних вимог до суми 922,85грн, проте стягуючи його на користь Товариства з ОСОБА_1 не дотримався вищенаведених вимог Закону, в тому числі приписів статті 141 ЦПК України, помилково стягнув судовий збір з відповідача, який є особою з інвалідністю II групи, а тому звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Тож, судові витрати позивача слід компенсувати за рахунок держави в розмірі пропорційно задоволених позовних вимог у сумі 922,85грн.

На викладене вище суд першої інстанції уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в оскаржуваній частині.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Саме з такого розуміння вищезазначених норм процесуального права виходить суд апеляційної інстанції та вважає, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, поясненням сторін та наданим доказам дав неповну оцінку і не правильно застосував норми процесуального права.

Отже, суд першої інстанції не виконав вимоги закону про законність рішення суду та саме невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 376 ЦПК України задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасувати рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат по сплаті судового збору з ухваленням нового в цій частині.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Рішення Шевченківського районного суду м. Дніпра від 08 січня 2026року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 922,85грн на відшкодування судового збору — скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, яким компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» за рахунок держави сплачений судовий збір у розмірі 992,85грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 вересня2026року.

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua