Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №718/2518/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/2518/26

Провадження 2/718/1116/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2026 ТзОВ «Новий колектор» через свого представника Котову С.М. звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 18 641,59 грн та здійснити розподіл судових витрат.

На обґрунтування своїх вимог позивач вказує про те, що 12.02.2026 між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 101243549, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 5 000 грн на банківську картку строком на 360 днів до 07.02.2027 зі сплатою процентів в розмірі 0,98% в день.

26 червня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № МТ-260626-1, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТзОВ «Новий Колектор» належне йому право вимагати повернення коштів, зокрема, за кредитним договором № 101243549 від 12.02.2026.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань, позивач просив стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором в розмірі 18 641,59 грн, з яких 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 926,59 грн заборгованість за відсотками, 3 715 грн заборгованість за комісією, 7 000 грн штраф.

Ухвалою суду від 13.08.2026 визначено вказану справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, відповідно до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї. Також направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Проте вказані документи повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

14.09.2026 до канцелярії суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частинами першою, другою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Так, ухвалою суду від 13.08.2026 встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, протягом якого відповідач має право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням вимог статті 178ЦПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Судом встановлено, що відзив ОСОБА_1 подано лише 14.09.2026.

Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі, направлена на дійсну адресу відповідача, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно з усталеною практикою Верховного Суду вважається належним повідомленням сторони, тому відповідач вважається таким, що був належним чином повідомлений про відкриття провадження.

Зважаючи на те, що відзив до суду подано 14.09.2026 з пропуском встановленого судом 15-денного строку, при цьому клопотання про поновлення або продовження цього строку відповідачем подано не було та не надано доказів поважності причин його пропуску, суд, керуючись ст. ст. 126, 127, 178 ЦПК України, дійшов висновку про наявність підстав для залишення відзиву відповідача на позовну заяву без розгляду.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Суд встановив, що 12.02.2026 ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір № 101243549.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 817854, надісланим на зазначений ним фінансовий номер телефону.

Відомості про верифікацію клієнта, анкету-заяву, послідовність дій під час оформлення кредиту та застосування одноразового ідентифікатора суд оцінює як належні докази укладення відповідачем електронного договору.

Відповідно до частин третьої, шостої та восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Відповідь про прийняття пропозиції може надаватися шляхом заповнення відповідного формуляра в електронній формі, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що кредитний договір між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був належним чином укладений в електронній формі, оскільки його підписано за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, надісланого на фінансовий номер відповідача, що повністю узгоджується з вимогами статей 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію», а факт проходження процедури верифікації та оформлення кредиту підтверджено матеріалами справи.

Також встановлено, що на підставі договору факторингу № МТ-260626-1 від 26 червня 2026 року ТзОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Новий колектор» права вимоги за кредитними договорами, визначеними у Переліку (реєстрі) боржників.

Згідно з актом приймання-передачі Переліку (реєстру) боржників № 1 та витягом із цього реєстру до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101243549 у розмірі, який існував на дату відступлення.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Отже, ТОВ «Новий колектор» є належним кредитором за спірним зобов`язанням.

Предметом позову в справі є стягнення кредитної заборгованості за договором споживчого кредиту, заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом. Отже, до спірних правовідносин повинні застосовуватись положення Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Умовами кредитного договору передбачено, що у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє Позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо Кредитодавець відповідно до умов Договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються Позичальником протягом 30 календарних днів. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов Договору, вимога Кредитодавця втрачає чинність (п.2.4.3.)

Таким чином, Банк набуває права вимагати від відповідача повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, після одержання відповідачем як споживачем повідомлення про вимогу і спливу 30 календарних днів з дня одержання ним повідомлення про вимогу.

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц) звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений законом та договором порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши передбачений законом та умовами договору досудовий порядок (не надіславши письмову вимогу про усунення порушення із наданням відповідного строку), у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти, а у суду — підстави для задоволення позову в частині дострокового стягнення коштів.

Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 755/11307/17 та у Постанові Верховного Суду від 04.12.2020 у справі № 753/21158/17.

Як встановлено судом, кредитний договір № 101243549 укладено 12.02.2026, і його умовами (пункт 2.4.3), так само як і приписами статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», чітко передбачено обов`язок кредитодавця у письмовій формі повідомити позичальника про затримку платежу із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та надати 30-денний строк, протягом якого вони мають бути здійснені.

Проте матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем (правонаступником за факторингом) було виконано зазначений досудовий порядок дострокового стягнення заборгованості, зокрема, що боржнику направлялася відповідна письмова вимога і він її отримував, з дотриманням визначеного договором 30-денного строку.

З огляду на викладене, оскільки право на вимогу дострокового повернення всієї суми кредиту, процентів та комісії на момент звернення до суду ще не настало через недотримання кредитодавцем порядку досудового врегулювання, вимога про стягнення заборгованості є передчасною та необґрунтованою, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, відшкодування судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Судове рішення не проголошувалося відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», юридична адреса: 01133, Київська область м.Київ вул. Алмазова Генерала,13 офіс 601, ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 . .

Суддя Василь Скорейко