Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил утримання собак і котів
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №639/8069/26
Суддя: Макаров В. О.
Справа №639/8069/26
Провадження №3/639/1415/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2026 року м. Харків
Суддя Новобаварського районного суду м. Харкова Макаров В.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює водієм на Укрзалізниці, зареєстрованого та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВБА № 162769 від 25.08.2026 року, 12 серпня 2026 о 19-00 годині громадянин ОСОБА_1 , будучи власником собаки породи «САВ», не впорався з контролюванням свого собаки, який вирвався з ошійника біля будинку АДРЕСА_2 , внаслідок чого, будучи без намордника, вкусив ОСОБА_2 , за праве коліно, заподіяв шкоди його здоров`ю.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст.154 КУпАП.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
ОСОБА_1 повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином шляхом відправлення смс на мобільний номер телефону, однак в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, хоча йому достеменно було відомо про знаходження справи у провадженні Новобаварського районного суду м. Харкова. Приймаючи до уваги, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, а законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що інкримінована ОСОБА_1 ст. 154 КУпАП не відноситься до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, хоча і не отримувала повістки за вказаною нею ж адресою, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вживала заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколу, її поведінка може свідчити про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. За наведених обставин, суд має вирішити справу в строки, визначені законом для притягнення до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали про адміністративні правопорушення, дійшов до наступного висновку.
Положеннями Глави 17 КУпАП взагалі не передбачена підвідомчість будь-якому органу справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Так, стаття 154 КУпАП діє в нинішній редакції з 08.11.2021 року.
До 08.11.2021 р. вказана стаття містила 2 частини. Склад адміністративного правопорушення, який нині охоплюється ч. 3 ст. 154 КУпАП та вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , до 08.11.2021 р. був передбачений ч. 2 ст. 154 КУпАП.
Разом із тим, підвідомчість справ, передбачених ч. 2 ст. 154 КУпАП, була та надалі продовжує бути визначена за судами першої інстанції (ст. 221 КУпАП).
Проте, вносячи зміни до положень ст. 154 КУпАП та викладаючи її у складі трьох частин, законодавець, на думку суду, помилково не розширив коло статей (частин статей) особливої частини КУпАП, які відповідно до ст. 221 та інших статей Глави 17 КУпАП визначали б підвідомчість справ за ч. 3 ст. 154 КУпАП судам або іншим органам. Відтак, чинний Кодекс взагалі не містить положення про підвідомчість такої категорії справ.
Разом із тим, відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Суд вважає можливим в даному випадку прямо застосувати зазначену норму Конституції України та розглянути дану справу як таку, що підвідомча суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративним правопорушенням, відповідно до ч. 1 ст. 154 КУпАП, є утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Відповідно до ч. 3 цієї ж статті, особа притягається до адміністративної відповідальності за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.
На підтвердження наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 3 ст. 154 КУпАП, до матеріалів справи долучені такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 162769 від 25.08.2026, рапорт та довідка робітника поліції; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; копії довідки КНП «МКБЛ № 17» ХМР.
Зі змісту протоколів вбачається, що під час його складення посадовою особою у діях ОСОБА_1 встановлені ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, об`єктивною стороною якого визначено порушення правил тримання собаки та нанесення ним тілесних ушкоджень.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Слід зазначити, що санкцією ч. 3 ст. 154 КУпАП, передбачено додаткове стягнення у виді конфіскації тварини.
Відповідно до ст. 313 КУпАП, постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, постанов судів у справах про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», під час пред`явлення виконавчого документа до виконання подаються у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.
Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства України, до протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення санкцією частини статті передбачено стягнення у виді конфіскації майна (тварини), особою, яка його склала, зобов`язана долучити протокол вилучення майна (тварини), що підлягає конфіскації, або довідку про відсутність такого майна (тварини).
Отже, накладаючи адміністративне стягнення в межах ч. 3 ст. 154 КУпАП необхідно врахувати, що в матеріалах справи відсутній протокол опису тварини, яка підлягає конфіскації, матеріали справи не містять жодних відомостей про огляд та вилучення тварини - собаки, місця та особи (організації) у якої перебуває тварина, відсутність відповідних документів перешкоджає виконанню судового рішення в частині конфіскації тварини.
Крім того, положеннями ст. 265-5 КУпАП передбачено, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 цього Кодексу, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Разом із тим, матеріали справи не містять відомостей про тимчасове вилучення собаки у ОСОБА_1 .
Крім того, вилучення собак у їх господаря (конфіскація) позбавить їх належної турботи, що можна розцінювати як жорстоке поводження з твариною. Тобто передбачене частиною третьою ст. 154 КУпАП покарання у виді конфіскації тварин не відповідає суспільній значимості порушення.
Відтак, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя враховує вищенаведені міркування, а також характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих обставин, застосовує до правопорушника адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 154 КУпАП, у виді штрафу без конфіскації тварини.
Таке адміністративне стягнення, на переконання суду, є достатньою мірою відповідальності з метою виховання правопорушника, і є необхідним для попередження допущення ним нових правопорушень.
Також при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, вважає за можливе призначити їй стягнення у вигляді штрафу в межах, встановлених санкцією ч. 3 ст.154 КУпАП.
Крім того, згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 401, 283, 284 КУпАП, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень (отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA558999980313030106000020649, код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 665,60 гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.О. Макаров
Оригінал: reyestr.court.gov.ua