Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №610/96/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/96/26

провадження № 2/610/954/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Тімонової В.М.,

за участю секретаря – Черепахи А.А.,

представника позивача – адвоката Корнієнко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балаклія в порядку загального позовного провадження цивільну справу №610/96/26 (провадження № 2/610/954/2026) за позовною заявою ОСОБА_1 до Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2026 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява адвоката Корнієнко Наталії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , у якій, уточнивши 07.04.2026 позовні вимоги, просила: встановити факт, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Балаклія Харківської області; визначити ОСОБА_4 додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Балаклія Харківської області.

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки – ОСОБА_3 . Після смерті матері залишилось спадкове майно, а саме: 1/2 частина квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 05.12.2025 позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини та відсутні документи, які підтверджують родинні стосунки між позивачкою та її померлою матір`ю. Встановлення факту родинних відносин для позивача має юридичне значення, оскільки від цього залежить реалізація спадкового права. Щодо пропуску строку для подачі заяви на прийняття спадщини вказала, що несвоєчасне подання заяви про прийняття спадщини пояснюється довготривалим лікуванням позивачки. Зважаючи на вищевикладене, виникла необхідність у зверненні до суду з вказаним позовом

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 13.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Витребувано у Балаклійській державній нотаріальній конторі Харківської області відомості щодо осіб, які звернулися із заявою про прийняття спадщини та оформили спадщину після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області.

20.01.2026 Балаклійською державною нотаріальною конторою Харківської області на виконання ухвали суду від 13.01.2026 надано відомості, з яких убачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 була заведена спадкова справа 68/2025 приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Подольською О.Д. (а.с. 40-41).

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 26.02.2026 витребувано з Балаклійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копію актового запису про народження ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Баку Азербайджан.

30.03.2026 представником позивачки – адвокатом Корнієнко Н.В. подано уточнену позовну заяву, у якій просила: встановити факт, що ОСОБА_2 , є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити позивачу додатковий строк в три місяці, достатній для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

07.04.2026 представником позивачки – адвокатом Корнієнко Н.В. подано клопотання про виклик свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та уточнюючу позовну заяву у зв`язку з опискою в прохальній частині (а.с. 55-58).

24.07.2026, на виконання ухвали суду від 26.02.2026, Балаклійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надано копію актового запису про народження ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Баку Азербайджан (а.с. 69-72).

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 05.08.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка та її представник – адвокат – Корнієнко Н.В. в судовому засіданні позов підтримали та просили його задоволити.

Представник відповідача до суду не з`явився, заяв або клопотань від нього не надходило, відзиву не подано.

Заслухавши позивачку, її представника – адвоката Корнієнко Н.В., допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, що мають юридичне значення, в тому числі встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.7, абз.1 п.12 постанови №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зі змінами і доповненнями, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника, а також факти належності особі правовстановлюючих документів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Судом встановлено, що 27.01.1972 батьки позивачки – ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, прізвище матері позивачки після укладення шлюбу « ОСОБА_9 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 . У вказаному свідоцтві про шлюб міститься відмітка про те, що ОСОБА_8 (матері позивачки) видано паспорт 18.02.1974 (а.с. 10, 11).

Позивачка ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Баку Азербайджан та зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта, серії НОМЕР_2 (а.с. 4-5).

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , виданого в м. Баку Орджонікідзевським відділом ЗАГС 02 червня 1972 року батьками позивачки ОСОБА_1 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Свідоцтво про народження перекладено з російської та азербайджанської мов на українську виконано перекладачем ОСОБА_10 , особу якої встановлено, її дієздатність та кваліфікацію перевірено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єпіфанцевою Н.В. 05.11.2025 (а.с.7-9).

Згідно витребуваної копії актового запису про народження ОСОБА_1 №598, наданого Міністерством юстиції Азербайджанської Республіки на запит від 11.03.2026, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Баку, батьком зазначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , віком 25 років, осетинець. Матір`ю вказана ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , віком 20 років, росіянка. В розділі 18 вказано свідоцтво про укладення шлюбу від 27.01.1972 актовий запис 18. Видано свідоцтво НОМЕР_3 (а.с. 70,71-72).

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько позивача ОСОБА_7 та ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_3 (а.с. 13-14).

ОСОБА_3 (матері позивачки) на підставі договору міни квартир, посвідченого 02 грудня 2002 року приватним нотаріусом Балаклійського районного нотаріального округу Харківської області належить частина квартири АДРЕСА_3 (а.с.15).

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 .

Встановлення факту родинних відносин між позивачем та її померлою матір`ю має для позивача важливе юридичне значення, так як необхідне для отримання спадщини, що залишилась після її смерті.

Так, батьки позивачки уклали шлюб 27.01.1972, після якого матері були присвоєно прізвище « ОСОБА_9 », однак паспорт мати тримала лише 18.02.1974 року, тому при народженні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 мати була вказана за дівочим прізвищем як « ОСОБА_11 ».

Така послідовність у зміні прізвища матері позивачки з ОСОБА_11 та ОСОБА_9 доведена наданим та дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.

Оскільки іншим шляхом встановити даний факт неможливо, він підлягає встановленню в судовому порядку.

Аналіз перевірених і оцінених судом доказів та законодавства переконує суд, що позивачем надані належні, достовірні, допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, які не викликають сумніву і є достатніми для встановлення факту родинних відносин.

Отже, позов в частині позовних вимог про встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до копії довідки виконавчого комітету Балаклійської міської ради Харківської області від 09.12.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована до моменту своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , одна.

На підставі договору міни квартири від 02.12.2002, ОСОБА_3 належить частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Згідно з копією постанови приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округа Харківської області Подольської О.Д. від 08.12.2025, ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в матеріалах спадкової справи відсутні документи, що підтверджують факт прийняття нею спадщини у встановленому порядку та документи, що підтверджують родинний зв`язок спадкоємця зі спадкодавцем (а.с. 18-19).

Відповідно до копій з історії хвороб та виписок з медичної документації позивач ОСОБА_1 з 2022 року по теперішній час проходить курс лікування та неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні (а.с. 20-33).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Статтями 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст.1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини в шестимісячний строк не подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

В той же час, відповідно до ст. ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст. ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для цілей спадкового законодавства місцем постійного проживання особи є зареєстроване відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини як за заповітом так і за законом необхідно подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній по 28.06.2022, було установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Водночас відповідні зміни щодо строків прийняття спадщини не були внесені до ЦК України, а відтак норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 не змінюють та не зупиняють визначених ст. 1270 ЦК України строків для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, які визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

У даному випадку, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим позивач мала звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у строк до 19.06.2022.

Загальновідомим є факт початку 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, у зв`язку з чим, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який продовжений наступними Указами Президента України і триває дотепер.

Територія м. Харкова та Харківської області з 24.02.2022 року по теперішній час постійно перебуває під обстрілами. Місто Балаклія з 02.03.2022 по 08.09.2022 перебувало в окупації. Війна, як соціально-політичне явище, безумовно негативно вплинула на усі сфери життя громадян та не оминула жодної категорії населення, вплинула на нормальне функціонування державних органів, зокрема нотаріальних контор та органів поштового зв`язку.

Таким чином, закінчення строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини припало на 19.06.2022, тобто на період окупації м. Балаклія та проведення на території м. Харкова та Харківської області активних бойових дій.

На переконання суду, введення воєнного стану на території України, постійний обстріл міста Харкова та Харківської області у період з 24.02.2022 по теперішній час, що є загальновідомою обставиною, слід розцінювати як об`єктивну обставину, що істотно перешкоджала позивачу здійснити передбачені законом дії з прийняття спадщини після смерті матері за місцем її відкриття.

Крім того, позивач, як на підставу поважності пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, посилається на те, що вона хворіла в період строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р у справі № 565/1145/17, яка в силу ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Визначення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є оціночним поняттям та оцінюється судом в залежності від конкретних обставин справи.

Судом, на підставі належних та допустимих доказів, було встановлено, що закінчення строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини (19.06.2022) припало на період окупації м. Балаклії та активних бойових дій у м. Харкові та Харківської області внаслідок збройної агресії російської федерації, крім того позивач дійсно в період часу визначеного законом для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини хворіла та перебувала на лікуванні на час спливу відповідного строку, що на думку суду є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм та встановлених судом обставин, що викликали труднощі у оформленні спадщини, суд вважає можливим визначити позивачу додатковий строк для звернення із заявою про прийняття спадщини та визнає причину пропуску строку для її подання поважною.

Керуючись ст.ст. 76, 265, 294, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Балаклія Харківської області.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Балаклія Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, місце знаходження: 64207, м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, вул. Захисників України, 18.

Повний текст рішення складено 16 вересня 2026 року.

Суддя В.М. Тімонова