Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №191/2001/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2001/26

Провадження № 2/191/1220/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

04 вересня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді – Твердохліб А.В., за участю секретаря судового засідання – Яришевої Н.В., згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в спрощеному провадженні, в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Єланський О.Г., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення заборгованості з виплати орендної плати за користування земельною ділянкою, розірвання договору орендної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2026 року позивач, в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ТОВ «Відродження», про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, розірвання договору орендної ділянки. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.10.2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №1639, виданого приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Головко М.Г., ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 5,7036 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер – 1224255100:02:001:0651, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області.

04 жовтня 2017 року між ОСОБА_3 , як власником земельної ділянки, загальною площею 5,7036 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер – 1224255100:02:001:0651, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, та ТОВ «Відродження» було укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 10 років – до 31. 12. 2027 року, а також визначено розмір орендної плати у грошовій натуральній формі та строк виплати орендної плати до 30 листопада кожного року дії договору оренди.

01 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 , спадкоємцем ОСОБА_3 , як власником вказаної земельної ділянки та ТОВ «Відродження» було укладено договір оренди цієї земельної ділянки, строком на 8 років, до 31.12.2027 року, а також визначено розмір орендної плати у грошовій натуральній формі та строк виплати орендної плати до 30 листопада кожного року дії договору оренди, а також розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати 0,04% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Станом на дату подачі позовної заяви у відповідача перед позивачем мається заборгованість із виплати орендної плати за 2023-2025 роки за договором оренди земельної ділянки у сумі 49380 грн.

Відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2023 року по листопад 2025 року, станом на 14.07.2025 року, розмір нарахованої але не виплаченої ОСОБА_1 орендної плати ТОВ «Відродження» за 2023, 2024 роки становить 20 447,21 грн. за кожен рік оренди. За вирахуванням податку 3 680,50 грн. та військового збору 306,71 грн. (які наразі утримані та перераховані до державного бюджету), розмір нарахованої але не виплаченої ОСОБА_1 орендної плати ТОВ «Відродження» за 2023, 2024 роки становить 16460 гривень за кожен рік. Аналогічний розмір орендної плати нараховано і у 2025 році.

За період прострочення виконання зобов`язання – з 30.11.2023 року по день подачі позовної заяви – 17.03.2026 року, сума боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, а також пені за прострочення виконання зобов`язання за 2023, 2024 та 2025 роки становить 66 179 гривень 57 коп. Крім того, в результаті невиконання відповідачем своїх обов`язків за договором щодо виплати орендної плату у відробітковій формі, позивач вимушений був звертатися до інших осіб, які надають послуги з обробітку землі, та протягом 2023-2025 років замовляти у них оранку, культивацію земельної ділянки і поставку соломи за власний кошт, у зв`язку з чим він поніс додаткові витрати, які значною мірою вплинули на його матеріальний стан. Тобто він з вини відповідача вимушений був нести додаткові витрати, яких при укладенні договору з ним, розраховував уникнути.

У зв`язку з неодноразовими порушеннями відповідачем умов договору, бажання продовжувати орендні правовідносини з відповідачем надалі, у позивача немає а тому позовна вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки є цілком обґрунтованою та підлягає задоволенню. Крім того, несплата відповідачем орендної плати позивачу, у визначені договором строки, два роки поспіль свідчить про наявність систематичного порушення відповідачем, взятих на себе за договором оренди зобов`язань щодо виплати орендної плати. Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору. Так, систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 02.05.2018 у справі №925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

В зв`язку із викладеними обставинами, представник позивача просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», код ЄДРПОУ – 30699186, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН – НОМЕР_1 , заборгованість з виплати орендної плати за 2023, 2024 та 2025 роки, з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, а також пені за прострочення виконання зобов`язання – у сумі 66 179 гривень 57 коп.;

- розірвати Договір оренди земельної ділянки загальною площею 5.7036 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер – 1224255100:02:001:0651, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, від 04 жовтня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження», код ЄДРПОУ – 30699186, зареєстрований 24.10.2017 року державним реєстратором Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовик Андрієм Олександровичем, номер запису про інше речове право: 23065292, та припинити відповідне інше речове право Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», код ЄДРПОУ – 30699186, за номером: 23065292 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

- розірвати Договір оренди земельної ділянки загальною площею 5.7036 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер – 1224255100:02:001:0651, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, від 10 жовтня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження», код ЄДРПОУ – 30699186;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», код ЄДРПОУ – 30699186, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН – НОМЕР_1 , судові витрати по справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, попередньо надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивачки, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не надав.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, зазначає наступне.

Частина 4 ст. 223 ЦПК передбачає, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

04 жовтня 2017 року між орендодавцем-власником ОСОБА_3 та орендарем ТОВ «Відродження» укладено договір оренди земельної ділянки, площею 5,7036 (пай 651), кадастровий номер: 12242255100-02-001-0651, строком на 10 років, до 31 грудня 2027 року. За кожен рік користування земельною ділянкою, орендар нараховує орендну плату у грошовій формі, що становить 17039 грн 75 коп., в т.ч ПДФО, ВЗ та ін, до виплати на руки 13717 грн. Сплачується орендна плата до 30 листопад кожного року плати за даний період (а.с.14-15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Остроух О.І., спадкоємцем земельної ділянки, розташованої на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, площею 5,7038 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0651, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯГ 5088083, виданого 02.03.2006 року Покровським районним відділом земельних ресурсів Дніпропетровської області, визначено Спаську Нонну Петрівну (а.с.12).

01.10.2019 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку. Номер запису про право власності: 33466169 (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) (а.с.12).

Цієї ж дати, 01.10.2019 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Відродження», укладено договір оренди земельної ділянки №651, відповідно до умов якого, в оренду передано земельну ділянку пай 651, кадастровий номер 1224255100:02:001:0651, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,7036 га, строком на 8 років до 31.12.2027 року. Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту державної реєстрації цього права відповідно до законодавства. За кожен рік використання землі орендар нараховує орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 17039 грн 75 коп., з урахуванням податків та зборів, до виплати на руки 13717 грн. Орендна плата сплачується до 30 листопада кожного року дії договору. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. За п.4.8 договору, сторони узгодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,04% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громади і юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки із орендарем.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Статтями 6, 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору, насамперед, передбачає неприпустимість примусу щодо вступу у договірні відносини та можливість вільного вибору особою, яка бажає укласти договір, майбутнього контрагента, а також можливість сторін вільно визначати умови (зміст) договору, який вони укладають.

Відповідно до ч.1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України також встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 19.01.2026 року, за період з січня 2023 року по листопад 2025 року, розмір нарахованої але не виплаченої ОСОБА_1 орендної плати ТОВ «Відродження» становить 32920 грн. (16460 грн х 2 (грудень 2023 року та листопад 2024 року)). Відомості про нарахування та виплату орендної плати за 2025 рік, відсутні (а.с.24-25).

Викладене свідчить про те, що орендна плата за 2023-2025 роки ОСОБА_1 отримана не була.

Приписами ст.24 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Крім того, оскільки відповідачем прострочене виконання грошового зобов`язання перед позивачем, є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат, 3% річних та пені за несвоєчасну сплату орендної плати.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, на підставі ст. 549 ЦК України боржник за невиконання, або неналежне виконання договірних зобов`язань повинен сплатити неустойку (штраф, пеню). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, заборгованість з виплати орендної плати за 2023 рік становить:

з 30.11.2023 року по 17.03.2026 року по 3% річних становить 1134 грн 00 коп.;

з 30.11.2023 року по 17.03.2026 року пеня 5517 грн 39 коп.;

з грудня 2023 по грудень березень 2026 року - інфляційні втрати 3718 грн 61 коп.

заборгованість з виплати орендної плати 2024 рік становить:

з 30.11.2024 року по 17.03.2026 року по 3% річних становить 639 грн 00 коп.;

з 30.11.2024 року по 17.03.2026 року пеня 3107 грн 65 коп.;

з грудня 2024 по грудень березень 2026 року - інфляційні втрати 1685 грн 06 коп.

заборгованість з виплати орендної плати 2025 рік становить:

з 30.11.2025 року по 17.03.2026 року по 3% річних становить 145 грн 00 коп.;

з 30.11.2025 року по 17.03.2026 року пеня 704 грн 49 коп.;

з грудня 2025 по грудень березень 2026 року - інфляційні втрати 148 грн 37 коп.

Загальна сума заборгованості складає 66179 грн 57 коп., із неї: 1640 грн (орендна плата за рік) х 3 (роки невиплати орендної плати за 2023, 2024, 2025 роки) = 49380 грн, та 16799 грн 57 коп. (3% річних, пеня, інфляційні втрати. (розрахунок наведено вище).

З огляду на викладені обставини справи, суд вважає доведеною у належний спосіб суму заборгованості, внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань перед позивачем, тому сума у розмірі 66179 грн 57 коп. підлягає стягненню у повному обсязі.

Положеннями ст.32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Підставою для звернення представника позивача до суду з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки, було порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки щодо виплати орендної плати.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до вказаного вище висновку про те, що відповідач систематично допускав порушення зобов`язань по сплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки з її власником ОСОБА_1 , тобто неналежно виконував умови договору у виді обов`язку зі своєчасної сплати орендної плати, що є безумовним порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке, з огляду на положення статті 526 ЦК України, дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд у своїй Постанові від 29.07.2020 року у справі № 277/526/18 виклав свою позицію, а саме: «Загальні положення щодо наслідків порушення зобов`язань визначені статтями 610-611 ЦК України. Зокрема стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (статті 611 ЦК України). Отже, не виконання зобов`язань однією зі сторін договору має наслідком розірвання договору за ініціативою сторони, яка втратила інтерес до виконання та продовження правовідносин за договором. Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати. Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі" одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановлених договором розмірі, строку та порядку. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, вказує на систематичне порушення умов договору оренди земельної ділянки і може бути підставою для його розірвання. За своєю правовою природою поняття "несвоєчасна сплата" означає несплату певної суми грошових коштів у певний строк, зокрема, у строк, передбачений договором оренди землі.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статей 509, 510, 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (статті 525, 625 ЦК України). Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

У своїй постанові від 22.09.2020 року у справі № 327/163/17 Верховний Суд дійшов висновку, що «згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Системний аналіз зазначених положень законодавства дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави, передбаченої пунктом "д" статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору. Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.6 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, встановивши, що ТОВ «Відродження» систематично в період з 2023 року до 2025 року не виконував зобов`язання з виплати орендної плати позивачу ОСОБА_1 , що порушило передбачене договором право орендодавця на її своєчасне отримання, суд дійшов до висновку про наявність підстави для задоволення позову про розірвання оспорюваного договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження». Проте, позовна вимога про розірвання договору оренди землі, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_3 та ТОВ «Відродження», задоволеною бути не може, оскільки смерть орендодавця, за загальним правилом, не є підставою для його розірвання. Усі права та обов`язки орендодавця після його смерті переходять до його спадкоємця, який зобов`язаний продовжувати виконувати всі умови договору оренди землі. Саме такої позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 12.12.2018 р. у справі № 514/136/17.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 549, 610 - 612, 651, 792, 1225 ЦК України, ст.ст. 96, 141 ЗК України, ст.ст. 13,15,21,24 Закону України «Про оренду землі», керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Єланський О.Г., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення заборгованості з виплати орендної плати за користування земельною ділянкою, розірвання договору орендної ділянки, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», ЄДРПОУ 30699186, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН – НОМЕР_1 , заборгованість з виплати орендної плати за 2023, 2024 та 2025 роки, з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, а також пені за прострочення виконання зобов`язання – у сумі 66179 (шістдесят шість тисяч сто сімдесят дев`ять) гривень 57 коп.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки загальною площею 5.7036 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер – 1224255100:02:001:0651, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, від 10 жовтня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження», код ЄДРПОУ – 30699186;

В задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН – НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору у сумі2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. В. Твердохліб