Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №203/9490/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/9490/26

Провадження №1-кп/0203/3074/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року місто Дніпро

Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12026042110001085 від 16.07.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпра (Дніпропетровська), громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 19.04.2019 Новокаховським міським судом Херсонської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки;

- 16.12.2019 Бериславським районним судом Херсонської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новокаховського міськрайонного суду Херсонської області від 19.04.2019 року та остаточно призначити 3 роки 1 місяць позбавлення волі; 17.09.2020 згідно з ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області вважати засудженим за вироками від 16.12.2019 за ч. 2 ст. 309, ст. 70, ч. 1 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі (подання установи про вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків);

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 16.07.2026 приблизно об 11.15 годині перебуваючи біля приміщення відділення № 987 АТ «Укрсиббанк», розташованого за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд.125 підійшов до раніше незнайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який тримав у руках належний йому мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 13», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , об`ємом пам`яті 256 GB. В цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме — належним ОСОБА_6 мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi Note 13» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , об`ємом пам`яті 256 GB, який останній визначив об`єктом свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_5 , під приводом здійснення телефонного дзвінка, попрохав у ОСОБА_6 належний йому мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 13», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , об`ємом пам`яті 256 GB. Після цього, ОСОБА_5 , 16.07.2026 приблизно об 11:15 год., перебуваючи на ділянці місцевості за адресою: м.Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, поблизу буд. 125, керуючись корисливим мотивом, утримуючи при собі належний потерпілому ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 13», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , об`ємом пам`яті 256 GB, який йому останній добровільно передав, імітуючи при цьому телефонну розмову, почав тікати з місця вчинення злочину, однак в цей момент дії ОСОБА_5 були помічені потерпілим ОСОБА_6 , який почав одразу бігти за ним.

Однак, ОСОБА_5 , утримуючи при собі мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 13», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , об`ємом пам`яті 256 GB, усвідомлюючи, що його дії викриті потерпілим ОСОБА_6 та носять відкритий характер, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, продовжив утримувати дане майно та тікати з місця злочину, тобто ОСОБА_5 виконав усі дії, що вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, однак, ОСОБА_5 невдовзі наздогнав потерпілий ОСОБА_6 та затримав, внаслідок чого кримінальне правопорушення не було доведене ОСОБА_5 до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Таким чином ОСОБА_5 відкрито заволодів майном, що належить ОСОБА_6 , а саме - мобільним телефоном «Xiaomi Redmi Note 13», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , об`ємом пам`яті 256 GB, однак не зміг розпорядитися ним на власний розсуд з причин, які не залежали від його волі, чим спричинив майнової шкоди потерпілому ОСОБА_6 на суму 4947 гривень 50 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю. При цьому суду пояснив, що 16.07.2026 зранку познайомився з потерпілим, біля 11-12 год. перебували біля «Укрсиббанку», по просп. Дмитра Яворницького взяв в ОСОБА_6 телефон Xiaomi Redmi, попросив зателефонувати. Але набрав номер, який був вимкнений, імітував розмову, відійшов на відстань 5-6 метрів, коли в цей час потерпілий відволікся, він скористався цим та почав тікати з місця події з телефоном, але не встиг розпорядитися ним. Потерпілий побіг за ним, наздогнав, забрав телефон та викликав поліцію, його затримали. Розумів, що для потерпілого заволодіння телефоном вже стало відкритим та знає, що на території України введено воєнний стан. Після затримання він усвідомив вчинене та наслідки таких дій, шкодує про вчинене, слідчому надавав правдиві показання та брав участь в слідчому експерименті. Після звільнення з місць позбавлення волі в 2022 році з ВК №902 в Херсонській області не зміг влаштуватися на постійну роботу, заробляв тимчасовими підробітками, додому повернутися також не мав можливості через активні бойові дії та зруйноване житло. Батьки похилого віку, мати має тяжке захворювання, а батько інвалідність.

Обвинувачений не заперечував з приводу проведення судового розгляду в порядку ч.3 ст. 349 КПК України оскільки зазначив, що не оспорює фактичних обставин кримінального правопорушення, щиро кається у вчиненому, в подальшому подібного не допустить, шкодує про вчинене.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, надав заяву з проханням справу розглядати без його участі, не заперечував з приводу проведення судового розгляду в порядку ч.3 ст.349 КПК України, претензій до обвинуваченого не має, покарання просив визначити на розсуд суду.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.

У зв`язку з тим, що обвинувачений повністю підтверджує обставини кримінального правопорушення, не заперечує їх, учасники не оспорюють кваліфікацію дій обвинуваченого та доказів кримінального провадження, не мають наміру оскаржувати їх в апеляційному порядку, суд, заслухав прокурора, обвинуваченого, захисника, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд доходить висновку, що діяння обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковане за ч. 2 ст.15, ч.4 ст. 186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема, ОСОБА_5 вчинив закінчений замах на тяжкий злочин, офіційно не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, раніше судимий, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття, що ґрунтується на критичній оцінці обвинуваченим своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності понести кримінальну відповідальність.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає рецидив злочинів (з урахуванням непогашеної судимості за ч.1 ст. 263 КК України за вироком від 19.04.2019 року).

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі. На переконання суду, саме таке покарання відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між інтересами суспільства, що захищаються та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Положеннями ч. 3 ст. 68 КК визначено, що за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Таким чином, вимоги ч. 3 ст. 68 КК обмежують максимальний розмір покарання, який може бути призначений за незакінчений злочин. Ця норма має імперативний характер і тому суд зобов`язаний її дотримуватися у всіх випадках призначення покарання за замах на злочин.

Санкція ч. 4 ст. 186 КК за вчинення цього кримінального правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Отже, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 68 КК за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК, ОСОБА_5 може бути призначено покарання, розмір якого не повинен перевищувати двох третин максимального строку покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 186 КК.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору форми реалізації кримінальної відповідальності. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання (постанова Верховного суду 30.06.2026 справа №285/5185/25, провадження № 51-917км26).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

ОСОБА_5 затриманий 16.07.2026 об 11.40 год. на підставі ст. 208 КПК України. Ухвалою слідчого судді від 17.07.2026 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з заставою в розмірі 99 840,00 грн.

Відтак, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Оскільки обвинуваченому обирається покарання у виді позбавлення волі, підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає і вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Витрати на залучення експерта №1453 від 02.09.2026 (експерт зазначений в Реєстрі атестованих експертів України), підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, за рахунок яких державою відшкодовується експерту вартість проведеної експертизи.

Відповідно до п.9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Керуючись ст.ст. 371, 373, 374, 395, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 186 КК України та на підставі ч.3 ст. 68 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 8 (вісім) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 16 липня 2026 року до набрання вироком суду законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати на проведення експертизи № 1453 від 02.09.2026 у розмірі 458 (чотириста п`ятдесят вісім) гривень 01 копійок.

Речові докази у справі:

- оптичний носій інформації – диск з відеозаписом з камер зовнішнього спостереження «Укрсиббанк» відділення №987, розташованого за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд.125, який поміщено до паперового конверту та оптичний носій інформації - диск з відеозаписом з нагрудних камер працівників патрульної поліції, які прибули на виклик за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд.125, що поміщені до паперових конвертів та опечатані - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 13» imei 1: НОМЕР_1 imei 2: НОМЕР_2 , об`ємом пам`яті 256 GB, у спец.пакеті № PSP 2121698, який поміщено до камери речових доказів ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №624) – повернути ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як власнику.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1