Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №507/1730/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Суд: Любашівський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №507/1730/26

Суддя: Дармакука Т. П.

Справа № 507/1730/26

Провадження № 2/507/976/2026

Номер рядка звіту 40

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2026 р. Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дармакуки Т.П.

при секретарі судового засідання – Копищик М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства із обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач товариство із обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що 09 лютого 2025 року між товариством із обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 7478901, відповідно до умов якого Товариство передало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10000 грн., які відповідач зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом згідно Графіку платежів.

22 березня 2025 року між товариством із обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2178493, відповідно до умов якого Товариство передало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 2500 грн., які відповідач зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом згідно Графіку платежів.

Право вимоги за вказаними договорами перейшло до ТОВ «Свеа фінанс» на підставі договорів факторингу Відповідно до Додатку до договору факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва ТОВ «Росвен Інвест Україна») набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Оскільки відповідачем не виконано зобов`язання по кредитному договору, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором у розмірі 40 475 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, за зареєстрованим місцем проживання відповідно до ст.128 ЦПК України.

Відповідно до поштової довідки відповідач відсутній за зареєстрованим місцем проживання.

В силу положення п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила іншої адреси.

Також відповідач повідомлений про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

З огляду на вказане, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, проте він в судове засідання на розгляд справи не з`явився, причини неявки не повідомив, заяву до суду про розгляд справи без його участі не надав.

У встановлений ухвалою суду строк відзив відповідно до вимог ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 19 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін. (а.с. 13).

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив здійснювати заочний розгляд цієї цивільної справи за правилами гл.11розділу ІІІ ЦПК України на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 09 лютого 2025 року між товариством із обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №7478901, відповідно до умов якого Товариство передало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10000 грн., які відповідач зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом згідно Графіку платежів.

22 березня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2178493, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 2500 грн., які відповідач зобов`язався повернути та сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом у термін встановлений договором.

На підставі рішення № 1 від 25 березня 2024 року змінено найменування юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю з «Росвен Інвест Україна» на «Свеа фінанс».

Договори укладено у вигляді електронного документа.

Із договорами відповідач був ознайомлений, договори підписані відповідачем електронним цифровим підписом .

27 червня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна») укладено договір факторингу № 01.02.16/25, відповідно до умов якого Первісний Кредитор відступає (передає) Новому Кредитору Права вимоги, а Новий Кредитор набуває Права вимоги від Первісного Кредитора та сплачує Первісному Кредитору за відступлення Прав вимоги Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору Факторингу у порядку та у строки встановлені цим Договором Факторингу.

30 вересня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна») укладено договір факторингу № 01.02-39/25, відповідно до умов якого Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Реєстру боржників до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ №01.02-16/25 від 27.06.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за Договором №7478901 загальна сума складає 28175 грн., з яких: 10 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 575 грн. - сума заборгованості за надання кредиту, 12 600 грн. – сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 5000 грн. – заборгованість за штрафом.

Відповідно до Реєстру боржників до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ №01.02-39/25 від 30.09.2025 року, року, заборгованість ОСОБА_1 за Договором №2178493 загальна сума складає 12300 грн., з яких: 2500 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 4800 грн. - сума заборгованості за відсотками, 5000 грн. – сума заборгованості за пенею, разом загальна сума заборгованості за кредитними договорами становить 40 475 грн.

Після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, ОСОБА_1 умови кредитних договорів не виконав.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України)

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що ТОВ «СВЕА ФІНАНС» відповідно до Договорів про відступлення права вимоги набуло право вимоги до відповідача за договором № 7478901 від 09.02.2025 року та за договором № 2178493 від 22.03.2025 року.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»..

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Договори № 7478901 та № 2178493 укладено в електронній формі та підписано сторонами електронним підписом, внаслідок чого у сторін виникли права та обов`язки.

Умови кредитних договорів щодо надання кредитних коштів виконані, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та не оспорюється відповідачем.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Надані позивачем докази свідчать про те, що відповідач умови договорів не виконав, а отже наявні підстави для стягнення заборгованості за договорами на користь позивача, який набув права грошової вимоги до відповідача згідно договорів факторингу .

Разом із тим, позивач просить стягнути заборгованість за неустойкою (пеня, штраф) за договором № 7478901 від 09.02.2025 у розмірі 5000 грн. та за договором №2178493 від 22.03.2025 року в розмірі 5000 грн., разом 10000 грн.

Вирішуючи питання про стягнення неустойки (пені, штрафу) суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України ).

Згідно до положень ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки (пеня, штраф) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Розмір заборгованості та штрафних санкцій (розмір неустойки), їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати або не застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 214 ЦПК України, є обов`язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд вважає необхідним врахувати, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність у позивача збитків у зв`язку з порушенням саме відповідачем грошового зобов`язання. Таким чином, з урахуванням зазначених вище обставин, суд вважає, що розмір неустойки підлягає зменшенню до 500 грн. щодо кожного невиконаного договору.

Отже, відповідачем не виконано грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості на користь позивача, а саме: за договором № 7478901 від 09.02.2025 року у розмірі 23 675 грн., з яких: 10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 575,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 12600,00 грн. - комісія за надання кредиту; 500 грн. – штраф., та заборгованість за договором № 2178493 від 22.03.2025 року у розмірі 7800 грн., з яких: 2500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4800 грн. - сума заборгованості за відсотками; 500 грн. - сума заборгованості за пенею; у загальному розмірі 31 475 грн.00 коп., в задоволенні решти позову щодо стягнення неустойки слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжним дорученням позивач сплатив 2662 грн. 40 коп. судового збору (а.с.1).

Вимоги позивача задоволені частково, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 2070 грн.39 коп.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного , керуючись ст.133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов товариства із обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства із обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором № 7478901 у розмірі 23 675 грн. та за договором № 2178493 у розмірі 7800 грн., у загальному розмірі 31475 грн., у задоволенні решти позову щодо стягнення неустойки відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства із обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судові витрати в розмірі 2070 грн. 39 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Любашівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, індекс: 04070, м.Київ, вул. Іллінська, буд.8.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: Т.П. Дармакука

Оригінал: reyestr.court.gov.ua