Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №497/722/26 — Болградський районний суд Одеської області

27.08.2026

Справа № 497/722/26

Провадження № 2/497/1043/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Раца В.А.,

секретаря - Божевої І.Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

23.03.2026 року представник позивача Мінковська А.В., яка діє як самопредставник (а.с.8), звернулася до суду шляхом формування документу в системі "Електронний суд", із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на користь позивача з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №45450542 від 17.11.2021 року в сумі 14 910,00 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 17.11.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Ірбіс» - первісним позичальником, укладено Договір про надання фінансового кредиту № 45450542 (Кредитний договір), за умовами якого, відповідач отримала кредит в сумі 4 200,00 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок і зобов`язалася повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «ФК «Ірбіс» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу кредит в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 14 910,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 200,00 грн., заборгованість за відсотками 10 710,00 грн. Надалі, 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» було укладено Договір факторингу № 01092025/1, згідно з яким право вимоги за Кредитним договором № 45450542 від 17.11.2021 року перейшло до позивача. Оскільки відповідач не повернув кредитні кошти позивачу, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед ним за Кредитним договором, після спливу строку кредитування встановленого його умовами, представник просить суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 45450542 від 17.11.2021 року в розмірі 14 910,00 грн., судовий збір в розмірі 2 662,40 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 5 500,00 грн.

Ухвалою судді від 30.03.2026 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Міньковська А.В. в позовній заяві просить в разі розгляду справи з викликом сторін, призначений розгляд здійснювати за відсутністю представника позивача, і у випадку неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с.6). Окрім цього представник позивача Чижик Я.В., яка здійснює свої повноваження на підставі довіреності, через систему «Електронний суд» 13.04.2026 надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України за веб-адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/, та надіслання судової повістки за місцем реєстрації, причину неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву до суду не подала, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 листопада 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» - первісний позичальник та ОСОБА_1 уклали Договір про надання фінансового кредиту № 45450542 (Кредитний договір), який був підписаний відповідачем електронним підписом (одноразовим ідентифікатором), відповідно до умов якого, позичальник надав відповідачу кредит в сумі 4 200,00 грн. на строк до 15.02.2022 року зі сплатою стандартної процентної ставки у розмірі 3%, при цьому клієнт може скористуватися пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку на умовах, визначених в п.п.3.2.1, 3.2.2. п.3.2, а саме 30 календарних днів з 17.11.2021 по 17.12.2021.

Зазначений договір підписано електронним підписом відповідача, який відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора 747749, який було відправлено на мобільний номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта виданою ТОВ «ФК «Ірбіс» про ідентифікацію, та підтверджує факт погодження відповідачем умов кредитування (а.с.19 на звороті).

За змістом п.4.1 Кредитного договору видача кредиту проводилася протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача з використанням платіжної картки, вказаної в особистому кабінеті.

З Розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 45450542 від 17.11.2021 року складено первісним кредитором, вбачається, що відповідач зобов`язався повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані до 15.02.2022 року за кредитом шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок ТОВ «ФК «Ірбіс».

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором доведено до відома відповідача інформацію про загальну вартість кредиту яка буде складати 14 910,00 грн., реальну річну процентну ставку 1034%, проценти за користування кредитом 10 710,00 грн., суми платежів за розрахунковий період, дати платежів.

Переказ коштів на картковий рахунок відповідача підтверджено листом Генерального директора ТОВ «УПР» за вих.№3152_251024113350 від 24.10.2025 року, з якого видно, що на підставі договору на переказ коштів між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №ФК-П-21/04-21 від 06.04.2021 року, 17.11.2021 року був зроблений успішний переказ коштів в розмірі 4 200,00 грн., маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі іPay.ua - 120137583 (а.с.27).

Згідно з наданим ТОВ «ФК «Ірбіс» Розрахунком у відповідача наявна заборгованість в розмірі 14 910,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 200,00 грн., заборгованість за відсотками 10 710,00 грн. (а.с.31-32).

Договором про надання фінансового кредиту №45450542 від 17.11.2021 передбачено, що ТОВ «ФК «Ірбіс» має право передати/переуступити/відступити свої права/права вимоги за цим договором іншій особі у будь-який час без згоди/попередньої згоди клієнта на це (п. 7.3.6).

Так, 01.09.2025 року ТОВ «ФК «Ірбіс» в особі директора Завади В.В. та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» в особі директора Міньковської А.В. уклали Договір факторингу № 01092025/1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило ТОВ «ФК «Позика» за плату, а ТОВ «ФК «ПОЗИКА» прийняло належні ТОВ «ФК «Ірбіс» права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами.

Відповідно до п.4.1 Договору перехід права вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку №1 до цього Договору.

Згідно з платіжною інструкцією № 6054383 від 02.09.2025 року ТОВ «ФК «ПОЗИКА» сплатило на користь ТОВ «ФК «Ірбіс» кошти в сумі 3 490 472,17 грн. за Договором факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 року.

Реєстр прав вимог (Додаток №1) підписаний в електронній формі в той самий день.

Відповідно до Витягу з додатку № 1 до Договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 року від ТОВ «ФК «Ірбіс» до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , за Кредитним договором № 45450542 від 17.11.2021 року в загальному розмірі 14 910,00 грн., яка складається з 4 200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 710,00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.9).

Так, згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від ТОВ «ФК «Ірбіс» до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» за Кредитним договором № 45450542 від 17.11.2021 року.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК).

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Укладення вищезазначеного договору підтверджується візуальною формою послідовності дій щодо укладення електронного договору про надання кредиту №45450542 від 17.11.2021 року та підписання електронної форми договору ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 747749, номер телефону НОМЕР_1 .

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 та первісний позичальник - ТОВ «ФК «Ірбіс» уклали Договір про надання фінансового кредиту № 45450542 від 17.11.2021 року (Кредитний договір), відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ірбіс» надало відповідачу кредит у розмірі 4 200,00 грн., а остання зобов`язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом, розмір яких визначений договором.

Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

У подальшому, позивач ТОВ «ФК «ПОЗИКА» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №45450542 від 17.11.2021 року.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, оскільки не повернула кредитні кошти та проценти за користування ним, внаслідок чого виникла заборгованість в загальному розмірі 14 910,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростувала, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надала.

Отже, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість Кредитним договором № 45450542 від 17.11.2021 року у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК із відповідача мають бути стягнуті документально підтверджені судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Окрім цього згідно з ч.ч.1, 2 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положеннями ч.8 ст. 141 ЦПК передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію Договору про надання правової допомоги № 39493634/1 від 02 січня 2026 року, укладеного ТОВ «ФК «Позика» з ФОП Лівак І.М.; копію Додаткової угоди № 45450542 від 02 січня 2026 року до Договору про надання правової допомоги № 39493634/1 від 02 січня 2026 року; Детальний опис робіт (наданих робіт), виконаних Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості ; Акт наданих послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16 лютого 2026 року, згідно з яким позивачу надано правові послуги на суму 5 500,00 грн.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Заява про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, який підлягає розподілу, відповідачем не подана, тому суд стягує заявлену стороною позивача суму витрат на правничу допомогу в розмірі 5 500,00 грн.

Керуючись статтями 509, 526, 527, 530, 610 - 612, 1048, 1049, 1050,1054,1077 ЦК України, ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 280, 354, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, адреса: 07406, Київська область, м.Б ровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, IBAN: НОМЕР_4 в ПуАТ «КБ «Акорд Банк», МФО 380634) заборгованість за Кредитним договором №45450542 від 17.11.2021 року в розмірі 14 910 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот десять) гривень 00 копійок, а також: суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, а всього 23 072 (двадцять три тисячі сімдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца