Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №733/1057/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/686/26

Єдиний унікальний №733/1057/26

Рішення

Іменем України

16 вересня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого – судді Вовченка А.В.,

за участю секретаря Мошенець Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 04 грудня 2025між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 568005-КС-001, згідно з умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 22 000 грн на умовах строковості, поворотності, платності, та зобов`язувався сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора UA-0599 (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідач не виконав умов кредитного договору належним чином, внаслідок чого станом на 11 червня 2026 року утворилась заборгованість перед кредитором в розмірі 73 524 грн 00 коп, з яких: 22 000 грн – заборгованість за кредитом, 36 124 грн – заборгованість за відсотками, 11 000 грн – заборгованість за відсотками, нарахованими відповідно до ст.625 ЦК України та 4 400 грн – комісія за надання кредиту. У зв`язку з цим просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача вказану заборгованість та судові витрати.

06 липня 2026 року ухвалою судді Ічнянського районного суду Чернігівської області відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (а.с. 91-92).

Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У судове засідання представник позивача не з`явився, який письмово просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відзиву відповідач не надав.

Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у

встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 04 грудня 2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання кредиту № 568005-КС-001, на умовах визначених такою офертою, шляхом направлення через інформаційно-телекомунікаційну систему одноразового ідентифікатора UA-0599. Відповідно до його умов останній отримав кредит в сумі 22 000 грн строком на 24 тижні, який зобов`язувався повернути 21 травня 2026 року та сплатити нараховані проценти, комісію і інші нарахування відповідно до умов договору (а.с. 19-49).

Отже, договір про надання кредиту був укладений в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору про надання кредиту № 568005-КС-001від 04 грудня 2025 року, що акцептований відповідачем шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0599.

Відповідно до п. 2.4 договору стандартна процентна ставка: 1 % в день, фіксована.

Відповідно до п. 2.5 кредитного договору комісія за видачу кредиту – 4 400 грн.

Відповідно до п. 2.12 договору денна процентна ставка: 0,87 %.

Також відповідач підписав паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7500 (а.с. 15-18).

Таким чином, ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-0599, а ТОВ «Бізнес позика» 04 грудня 2025 року перерахувало суму кредиту в розмірі 22 000 грн на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією ТОВ «ПрофітГід» (а.с. 51).

Але в порушення умов договору відповідач кредитні кошти не повернув, у зв`язку з чим станом на 11 червня 2026 року розмір заборгованості склав 73 524 грн 00 коп, з яких: 22 000 грн – заборгованість за кредитом, 36 124 грн – заборгованість за відсотками, 11 000 грн – заборгованість за відсотками, нарахованими відповідно до ст.625 ЦК України та 4 400 грн – комісія за надання кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданого позивачем (а.с. 12-13) та довідкою про стан заборгованості (а.с. 14).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох

документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 даного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у

порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином встановлено, що кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Дана стаття ЦК України виступає у даному випадку як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до утворення вказаної вище заборгованості.

Доказів, які б спростували цю заборгованість за кредитним договором, ОСОБА_1 не надано.

Заборгованість за процентами та комісію за видачу кредиту нараховано відповідачу відповідно до умов договору та в межах строку кредитування.

Оскільки між сторонами укладено кредитний договір, відповідач отримав кредитні кошти, проте свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, тому наявна заборгованість за кредитним договором в розмірі 62 524 грн, з яких 22 000 грн – заборгованість за кредитом, 36 124 грн – заборгованість за відсотками та 4 400 грн – комісія за надання кредиту, підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ в сумі 11 000 грн, суд звертає увагу на таке.

Відповідно п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки відсотки відповідно до ст.625 ЦКУ за кредитним договором № 568005-КС-001 від 04 грудня 2025 року, нараховані за період дії воєнного стану, тому позов в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ в сумі 11 000 грн задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд, відповідно до ст. 89 ЦПК України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності приходить до висновку що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 62 524 грн.

Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості (нарахованих процентів) умовам договору суду не надано. Розрахунок відповідачем жодним чином не спростований, контррозрахунок не наданий.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, з урахуванням пропорційності до задоволеної частини вимог, слід стягнути 2 264,10 грн судового збору (2 662,40 грн - сума сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви) х 85,04 % - задоволено судом вимоги заявленого позову).

Керуючись ст. ст. 11, 15-16, 509-510, 525, 526, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 19, 89, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 568005-КС-001 від 04 грудня 2025 року у розмірі 62 524 (шістдесят дві тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок та судовий збір в розмірі 2 264 (дві тисячі двісті шістдесят чотири) гривні 10 копійок, а всього 64 788 (шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) гривень 10 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його прийняття безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», місце розташування: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено та підписано 16 вересня 2026 року.

Суддя А. В. Вовченко