Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №729/1142/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа 729/1142/26

3/729/396/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 р. суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Булига Н.О., за участю секретаря Романченко С. С., розглянувши в приміщенні Бобровицького районного суду Чернігівської області адміністративний матеріал, який надійшов з ВП № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

21.07.2026 року о 13 годині ОСОБА_1 у с. Нова Басань Ніжинського району Чернігівської області по вул. Миру, 40 керувала електроскутером марки CORSO з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу, так і в КНП «Бобровицька опорна лікарня» відмовилася, що було зафіксовано на нагрудну бодікамеру № 968322. Від подальшого керування транспортним засобом ОСОБА_1 була відсторонена шляхом передачі транспортного засобу третій особі під розписку. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать два повідомлення про вручення їй поштового відправлення. Будь-яких заяв чи клопотань на спростування фактів викладених у протоколі від неї не надходило.

Стаття 268 КУпАП передбачає можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у разі своєчасного її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 725137 від 21.07.2026 року, у якому зафіксовано обставини керування ОСОБА_1 електроскутером марки CORSO, наявність у неї ознак алкогольного сп`яніння, а також факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Крім того, зазначені обставини підтверджуються направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 21.07.2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду в закладі охорони здоров`я; відеозаписом з нагрудної бодікамери № 968322, на якому зафіксовано обставини спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції та її відмову від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а також розпискою про передачу електроскутера іншій особі та відсторонення ОСОБА_1 від його подальшого керування.

Досліджений судом відеозапис узгоджується з іншими матеріалами справи та підтверджує, що працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, однак від проходження такого огляду вона відмовилася.

Таким чином, досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 електроскутером марки CORSO та її відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Разом з тим, при вирішенні питання про вид адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню до ОСОБА_1 , суд враховує таке.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, транспортний засіб – це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Згідно з цим же пунктом Правил дорожнього руху України, механічний транспортний засіб – це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Отже, законодавством розмежовано поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб». Транспортний засіб, обладнаний електродвигуном, відноситься до механічних транспортних засобів за умови, що потужність його електродвигуна перевищує 3 кВт. У разі меншої потужності електродвигуна такий засіб не є механічним транспортним засобом, однак не втрачає ознак транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція щодо розмежування понять транспортного та механічного транспортного засобу викладена у постанові Верховного Суду від 01 березня 2018 року у справі № 278/3362/15-к.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 зазначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки у розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо у конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. При цьому, для такої оцінки характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності встановленого на ньому електродвигуна визначального значення не має.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції до адміністративного матеріалу долучено роздруківку з інформацією про технічні характеристики електроскутера марки CORSO, відповідно до якої потужність його електродвигуна становить 1000 Вт, тобто 1 кВт. Відомостей про те, що електроскутер, яким керувала ОСОБА_1 , був обладнаний електродвигуном іншої, зокрема більшої ніж 3 кВт, потужності, матеріали справи не містять.

Таким чином, наявні у матеріалах справи відомості щодо технічних характеристик електроскутера свідчать, що потужність його електродвигуна становить 1 кВт, тобто не перевищує 3 кВт, а тому відсутні підстави для віднесення такого транспортного засобу до механічних транспортних засобів у розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху України.

Пунктом 2.13 Правил дорожнього руху України передбачено, що до категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Відповідно до п. 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на відповідні категорії.

Разом з тим, системний аналіз наведених положень у взаємозв`язку з визначенням механічного транспортного засобу, наведеним у п. 1.10 Правил дорожнього руху України, свідчить про те, що електричний транспортний засіб потужністю до 3 кВт не відноситься до механічних транспортних засобів, керування якими передбачає наявність посвідчення водія відповідної категорії.

При цьому, та обставина, що електроскутер марки CORSO з потужністю електродвигуна 1000 Вт не є механічним транспортним засобом, не виключає його належності до транспортних засобів у розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху України та, відповідно, не звільняє особу, яка ним керує, від обов`язку на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху України водій – це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Враховуючи, що відповідно до долучених самими працівниками поліції матеріалів потужність електродвигуна електроскутера марки CORSO, яким керувала ОСОБА_1 , становить 1000 Вт (1 кВт), тобто не перевищує 3 кВт, такий транспортний засіб не належить до механічних транспортних засобів, керування якими потребує наявності посвідчення водія відповідної категорії.

Оцінюючи зібрані та досліджені докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, а її дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Разом з тим, з огляду на встановлені технічні характеристики електроскутера та відсутність підстав вважати ОСОБА_1 водієм у розумінні Правил дорожнього руху України, адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід накласти на неї як на іншу особу у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто без застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, стосовно якої ухвалене судове рішення, сплачується судовий збір у встановленому законом розмірі.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Штраф має бути сплачений порушником у передбачений ч. 1 ст. 307 КУпАП п`ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, про що повідомити суд шляхом надання документа про його сплату.

У разі несплати штрафу у зазначений строк у добровільному порядку його стягнення проводиться примусово і з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ч. 2 ст. 308 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя: