Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №592/14106/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/14106/26

Провадження № 1-кп/592/1728/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 за участю прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого – захисника ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми матеріали кримінального провадження № 12026200480001708 від 04.07.2026 р. які надійшли з Окружної прокуратури міста Суми 18.08.2026 року з обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Суми, Сумської області, з повною середньою освітою, одружений, не працюючий, зареєстрований АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України

ВСТАНОВИВ:

03.07.2026 року ОСОБА_4 разом із своєю співмешканкою ОСОБА_8 перебували за місцем мешкання за адресою АДРЕСА_2 .

Цього ж дня, близько 22 год 30 хвилин, перебуваючи у кухні квартири АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою, розташованої на першому поверсі будинку, ОСОБА_4 почув крики, що лунали з вулиці. Виглянувши у вікно, він зробив зауваження ОСОБА_6 , який у відповідь почав висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою та голосно кричати. Обурившись висловлюваннями на свою адресу близько 22 год. 40 хв. ОСОБА_4 вийшов до під`їзду будинку, де між ним та ОСОБА_6 на грунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт

У подальшому, перебуваючи між під`їздами № 7 та № 8 зазначеного будинку, під час словесного конфлікту ОСОБА_6 продовжив висловлюватися на адресу ОСОБА_4 нецензурною лайкою. У ході конфлікту, який переріс в обопільну штовханину, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 почали наносити один одному удари руками в хаотичному порядку по різних частинах тіла. ОСОБА_4 , перебуваючи безпосередьо навпроти ОСОБА_6 наніс 2 удари кулаком правої руки в ділянку обличчя останнього, внаслідок чого ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: «закрита черепно-мозкова та лицева травмо-забій головного мозку вогнеща забою правої лобної частики, епідуральна гематома полюсу правої скроневої частки, перелом кісток основи черепу клиноподібної кістки справа, перелом кісток лицевого черепу, латеритної стінки правої очниці, стінок правого верхньощелепного синусу, правої виличної дуги, основи видичного відростку правої скроневої кістки, рана правої брівної ділянки, гематома повік правого ока, правої виличної ділянки, правої вушної раковини, крововилив в кон`юктиву правого ока»

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 1137 від 11.08.2026 р. вказані тілесні ушкодження були небезпечними для життя і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями, які виразилися в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в скоєному визнав повністю і суду пояснив відповідно до вищевикладеного в обвинувальному акті, те що 03.07.2026 року близько 22-40 год біля під`їзду будинку № 5 по вул. Металургів в м. Суми у нього з потерпілим ОСОБА_6 виник конфлікт, який переріс у бійку, під час якої він заподіяв потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження, які кваліфіковані, як тяжкі. В подальшому викликав швидку та допоміг потерпілому, вибачився перед потерпілим, сплатив йому матеріальну та моральну шкоду. Просив суворо не наказувати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 03.07.2026 року у нього за адресою АДРЕСА_4 виник конфлікт з обвинуваченим ОСОБА_4 , під час якого останній заподіяв йому тілесні ушкодження, які кваліфіковані, як тяжкі. Обвинувачений вибачився перед ним, сплатив за лікування та моральну шкоду, у нього немає претензій до ОСОБА_4 , просив також не позбавляти його волі.

Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_6 , дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєні кримінального правопорушення доведена повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 121 КК України, оскільки він своїми умисними діями заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_6 .

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Згідно з положенням постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотриматися вимог кримінального закону і зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ч.5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 вину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, вибачився перед потерпілим та відшкодував матеріальну та моральну шкоду, потерпілий у судовому засіданні не наполягав на тяжкості призначеного покарання, просив не позбавляти волі обвинуваченого, дані обставини суд визнає такими, що пом`якшують покарання.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого суд не вбачає.

На підставі викладеного суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч.1 ст. 121 КК України, ближче до найнижчої межі у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75, 76 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням, поклавши на ОСОБА_4 певні обов`язки.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на три роки.

На підставі ст. 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

Не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу пробації;

Повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Періодично з`являтися для реєстрації до органу пробації.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 не обирати.

Речових доказів по кримінальному провадженню немає.

Цивільний позов не заявлений.

Апеляційна скарга на вирок суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_9