Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №602/255/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/255/26

Провадження № 2-а/602/36/2026

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Тернопільської області

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" серпня 2026 р. м.Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді - Холява Л.І.,

секретар - Домчук В.І.,

розглянувши в письмовому провадженні у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом представника позивачки ОСОБА_1 – ЧАУСА Сергія Володимировича до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕГА № 1953757 по справі про адміністративне правопорушення від 10 січня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_2 – Чаус С.В. звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просить скасувати постанову серії ЕГА № 1953757 від 10 січня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою її було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

В постанові серії ЕГА № 1953757 від 10 січня 2026 року вказано, що ОСОБА_2 10 січня 2026 року о 05:26 год, перебуваючи по місцю проживання здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме працівників поліції, зателефонувавши на лінію 102 та повідомила про подію, якої насправді не було. На ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850.00 грн.

Проте, ОСОБА_2 10 січня 2026 року не здійснювала завідомо неправдивого виклику поліції. Відповідальність за ст. 183 КУпАП настає виключно у випадку наявності умислу на завідомо неправдиве повідомлення. Сам по собі факт звернення до поліції не є правопорушенням.

Оскаржувана постанова не містить будь-яких доказів того, що вона усвідомлювала неправдивість повідомлення та/або діяла умисно з метою введення в оману правоохоронних органів. Суть адміністративного правопорушення у постанові викладена формально, без належної конкретизації обставин події, змісту повідомлення, ознак умислу та доказів неправдивості. Фактично вона зводиться до переписування диспозиції ст. 183 КУпАП.

В ході розгляду адміністративного матеріалу, працівники поліції не відібрали пояснень у ОСОБА_2 , при цьому проігнорували твердження про те, що її чоловік застосовував щодо неї фізичне насильство, про що ОСОБА_2 неодноразово стверджувала, як вбачається з відеозапису з боді-камери працівника поліції, долученого до матеріалів адміністративної справи.

При винесенні оскаржуваної постанови ОСОБА_2 заперечувала щодо вчинення нею правопорушення. Однак, в порушення вимог ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався, хоча чинним законодавством встановлено вимогу щодо його складання, оскільки особа оспорювала допущене правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності не за конкретно встановлені дії, а за узагальнене формулювання, відтворене із норми закону. Формулювання в постанові є шаблонним, оскільки копіює диспозицію статті 183 КУпАП. При притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності посадовими особами поліції не було дотримано вимог чинного законодавства в частині щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, конституційні права громадянина України не роз`яснювалися. А тому, просить оскаржувану постанову скасувати.

В судове засідання позивачка ОСОБА_2 , представник позивача – адвокат Чаус С.В. не з`явилися, хоч належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, від представника позивача надійшла заява слухати справу в їхній відсутності, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

Представник відповідача – Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Шеременда А.О. в судове засідання не з`явився, надіславши на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просить справу слухати у відсутності представника відповідача, позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити.

При цьому, представник позивача посилається на те, що 10 січня 2026 року о 05 год. 26 хв. за адресою вул. Незалежності, 18/4 м.Ланівці Кременецького району Тернопільської області ОСОБА_2 здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме зателефонувала на спецлінію «102» та повідомила про подію, якої насправді не було, повідомивши про факт домашнього насильства, який не знайшов свого підтвердження, чим порушила вимоги ст.183 КУпАП.

10 січня 2026 року поліцейським відділення поліції №1 (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області сержантом поліції Батенчуком А.М. було винесено відносно позивачки постанову серії ЕГА №1953757 від 10 січня 2026 року та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850.00 грн.

Відповідно до відомостей, зазначених у системі «CallWay Contakt Centre» ЄО №215, 10 січня 2026 року о 05 год. 26 хв. від ОСОБА_2 надійшов телефонний дзвінок на лінію «102» про те, що чоловік вчинив скандал, погрожує вбити.

Вважає подані позивачкою твердження про відсутність умислу на скоєння правопорушення такими, що висловлені з метою уникнення адміністративної відповідальності після усвідомлення негативних наслідків скоєного правопорушення.

Стосовно зазначення в позовній заяві щодо того, що ОСОБА_2 заперечувала щодо вчинення правопорушення за ст.183 КУпАП, при цьому протокол уповноваженими особами органів Національної поліції не складався, пояснює, що частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень в сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно ст. 183 КУпАІІ завідомо неправдивий виклик пожежно- рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого статті 183 КУііАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Дії особи при цьому спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як зокрема, поліція. Особа викликає поліцейського ніби-то для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

За таких обставин вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень, а тому, відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1953757 від 10 січня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесеної поліцейським ВП №1 (м.Ланівці) Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Батенчук А.М., 10 січня 2026 року о 05 год. 26 хв. ОСОБА_2 перебуваючи по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 , здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме працівників поліції, зателефонувавши на лінію 102 та повідомила про подію, якої насправді не було.

ОСОБА_2 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст.183 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн 00 коп.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до змісту ст.183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстренної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частин перша і п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, частина перша статті 173-8, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), частини перша і третя статті 175-3 (у частині порушень, пов`язаних із незабезпеченням безперешкодного доступу громадян до об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, у випадках та порядку, встановлених законодавством), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП встановлено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:

1) уповноважені на те посадові особи:

органів Національної поліції (частини третя і четверта статті 42-4) (частина перша статті 44, стаття 44-1, частина перша статті 44-3, статті 46-1, 46-2, 51, 51-2, 51-4, 88-1, 89, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта, сьома - дев`ята статті 121, частина третя статті 121-3, частини п`ята і сьома статті 122, частина перша статті 122-2, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частини третя і п`ята статті 126, частина четверта статті 127, стаття 127-1, частина третя статті 127-4, стаття 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, частина восьма статті 152-1, статті 154, 155, 155-2-156, частини перша - четверта статті 156-1, статті 156-2, 156-4, 159, 160, частини перша і третя статті 161-1, статті 162, 162-3, частина перша статті 163-17, статті 164-164-8, 164-10, 164-15-164-18, 165-1, 165-2, 166-14 - 166-18, 166-27, 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), 172-9-1, 172-9-2, 172-10 і 172-19 (про правопорушення, вчинені поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України під час дії воєнного стану), 173 - 173-2, 173-4, 173-6, 173-7, частини друга і третя статті 173-8, стаття 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 182 - 183-1, частини перша - третя, сьома статті 184, статті 184-1, 184-2, 184-3 (у частині незаконного використання найменування та ознак належності до Національної поліції України), 185-185-2, 185-4 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 187, 188-28, 188-47, 189 - 195-6, статті 204-1, 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-19, 212-20, 212-22-212-24).

Тобто, законодавцем визначено можливість складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183 КУпАП.

Статтею 258 КУпАП передбачені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Так, протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених у частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтею 110, частинами першою, другою і третьою статті 114, статтею 115, частинами першою, другою статті 116-1, частинами першою, другою і третьою статті 116-3, статтями 119, 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в`їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, передбачених статтями 77-1, 120, 175, 175-2, 175-3, 188-8 цього Кодексу.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

У разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

А тому, оскільки ОСОБА_2 оспорювала допущене порушення та заперечувала сам факт завідомо неправдивого виклику поліції, поліцейський на виконання вимог частини п`ятої статті 258 КУпАП повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення.

З наявних у матеріалах справи доказів, а саме аудіозапису звернення ОСОБА_2 10 січня 2026 року через лінію «102» слідує, що вона повідомила, що її чоловік перебуває в нетверезому стані, буде скандалити, просила приїхати його забрати, щодо погроз їй вбивством заяв від ОСОБА_2 не надходило.

З оглянутого в ході судового розгляду відеозапису з нагрудної камери поліцейського, вбачається, що прибувши на виклик, працівники поліції не відібрали у ОСОБА_2 пояснення належним чином, не взяли до уваги її скарги стосовно того, що чоловік вчиняв стосовно неї протиправні дії, перебуваючи наодинці, що стало підставою для її звернення на лінію «102», не взяли до уваги її пояснення, що при працівниках поліції чоловік не вчиняє протиправних дій щодо неї, однак це не спростовує вчинення таких до того. При цьому, працівниками поліції відібрано пояснення лише у чоловіка позивачки, у ОСОБА_2 пояснень не відбирали та не було роз`яснено зміст ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, у тому числі її право на захист.

Постанова не містить переліку доказів, які були підставою для висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адмністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_2 , щодо неправдивого виклику, протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.183 КУпАП не складався. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог КУпАП не відбувся.

Будь-яких доказів які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП відповідачем надано не було, не здобуто таких і в ході судового розгляду.

А тому, суд немає підстав вважати, що позивачка здійснила виклик поліції безпідставно, та не мала на меті захист порушених прав.

Крім того, матеріали справи не містять доказів наявності ознак суб`єктивної сторони правопорушення, а саме прямого умислу особи на здійснення завідомо неправдивого виклику працівників поліції.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що суб`єктом владних повноважень не доведено законності прийнятого ним рішення, а відтак і факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Згідно ч.5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області підлягає стягненню в користь держави судовий збір в розмірі 665.60 гривень, за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Виходячи з наведеного, на підставі ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 183, 245, 283, 284, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 13, 32, 71, 77, 90, 139, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов представника позивачки ОСОБА_1 (мешканки: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) – ОСОБА_3 (місце знаходження: АДРЕСА_3 ) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (місце знаходження: 46001 м.Тернопіль вул.Валова,11, ідентифікаційний код юридичної особи 40108720) про скасування постанови серії ЕГА № 1953757 по справі про адміністративне правопорушення від 10 січня 2026 року - задовольнити.

Постанову про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення за ст.183 КУпАП у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп. серії ЕГА № 1953757 від 10 січня 2026 року - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (місце знаходження: 46001 м.Тернопіль вул.Валова,11, ідентифікаційний код юридичної особи 40108720) за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судові витрати у виді судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду, відповідно до ст.255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст.286 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду (ст.297 КАС).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Лановецький районний суд Тернопільській області.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Суддя: Л. ХОЛЯВА