Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №465/387/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/387/26

1-кп/465/833/26

ВИРОК

Іменем України

16.09.2026 року м. Львів Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого- судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

законного представника ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12025142370000432 від 19 жовтня 2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городок, Львівської області, громадянина України, проживаючого та зереєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -

в с т а н о в и в:

18.10.2025, приблизно о 14 годині 26 хвилин, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи у громадському місці поряд з закладом «Львівські круасани», за адресою: м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, діючи умисно, з хуліганських мотивів, в групі з обвинуваченим ОСОБА_7 (кримінальне провадження щодо якого закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України, у зв"язку із смертю) грубо порушуючи громадський порядок, у присутності відвідувачів та працівників закладу «Львівські круасани» , які знаходились всередині закладу, проявляючи особливу зухвалість, ігноруючи загальноприйняті правила та норми поведінки, чим виражали явну неповагу до суспільства, розпиваючи алкогольні напої , спричинили конфлікт з невідомою їм особою - охоронцем офісних приміщень за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, ОСОБА_8 , який зробив останнім зауваження з приводу того, що вони розпивають алкогольні напої та б?ють банками по вітрині закладу «Львівські круасани». Після цього обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_4 почали висловлюватись до потерпілого нецензурною лайкою та в подальшому після того як обвинувачений ОСОБА_10 вилив в обличчя ОСОБА_11 напій ,який тримав в руках, почали наносити потерпілому ОСОБА_8 , множинні хаотичні удари по голові та кінцівках, спричинивши потерпілому фізичний біль. Внаслідок цих хуліганських дій , згідно висновків експерта ОСОБА_8 заподіяно синець і садно у лівій навколо очній ділянці, синці у лівій завушній і потиличній ділянках, в ділянках правого ліктьового і лівого плечового суглобів, крововиливи на слизовій оболонці нижньої губи справа, на червоній каймі верхньої губи зліва, рану на слизовій оболонці верхньої губи посередині, садно в ділянці 5-го пальця правої кисті, краєвий перелом основи дистальної (нігтьової) фаланги правої кисті, що відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, подав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Судом було встановлено, що ОСОБА_4 правильно розуміє зміст вказаних обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції.

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_4 винуватості у вчиненні дій, передбачених ч. 2 ст. 296 КК України, його винуватість підтверджується сукупністю зібраних доказів, які були досліджені та перевірені судом у судовому засіданні, а саме:

- протоколом огляду місця події від 18 жовтня 2025 року та фототаблицями до нього, про те,що оглянуто ділянку тротуару поблизу закладу харчування "Львівські круасани",що по вул.Смаль-Стоцького,1 у м.Львові. На фасаді вказаного закладу наявні камери зовнішнього спостереження.На відстані 2м від будівлі на тротуарі,виконаному з бруківки,наявні 3 каплі речовини бурого кольору;

-протоколом огляду від 26 жовтня 2025 року відеозаписів та знімками до нього, наданих адміністрацією закладу «Lviv Croissants», на яких зафіксовано події на вул. Смаль-Стоцького, 1 у м. Львові 18.10.2026 з 14.26.04 год.до 14.27.13год;

- протоколами пред?явлення для впізнання за фотознімками від 20 жовтня 2025 року та фототаблимцями до них,згідно яких потерпілий опізнав особу під №2 ОСОБА_4 ;

- висновком експерта від 20 жовтня 2025 року № 758 про проведення судово-медичної експертизи, згідно якої у потерпілого ОСОБА_8 виявлено синець і садно у лівій навколо очній ділянці, синці у лівій завушній і потиличній ділянках, в ділянках правого ліктьового і лівого плечового суглобів, крововиливи на слизовій оболонці нижньої губи справа, на червоній каймі верхньої губи зліва, рану на слизовій оболонці верхньої губи посередині, садно в ділянці 5-го пальця правої кисті, краєвий перелом основи дистальної (нігтьової) фаланги правої кисті, що відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.Судово-медичні дані про утворення вказаних тілесних ушкоджень внаслідок падіння з висоти власного росту чи спричинення їх власноручно-відсутні.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб доведена повністю і його дії органом досудового рослідування правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 296 КК України.

При обранні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого не сприятиме виправленню засудженого.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення те, що обвинувачений ОСОБА_4 скоїв злочин будучи неповнолітнім, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність; обставини справи, а також особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у психоневрологічному диспансері та КНП ЛОР "Львівський обласний медичний центр превенції та терепаї узалежнень" не перебуває, раніше не судимий, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.

У досудовій доповіді, складеній державною установою «Центр пробації» філії державної установи «Центр пробації» у Львівській області Львівським районний сектор № 1, щодо ОСОБА_4 від 20.03.2026 вказано, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, покласти на нього обов"язки,передбачені ч.1,3 ст.76 КК України, на думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, а саме: соціально виховної роботи з надання соціальних послуг із залученням фахівців організацій КУ «Центру надання соціальних послуг», фахівців Служби у Справах Дітей, волонтера пробації, інспектора ювенальної превенції. Залучення неповнолітнього до соціальної роботи, консультацій психолога.

Організація виховної роботи з неповнолітнім в навчальному закладі. Крім цього для забезпечення контролю за поведінкою та способом життя неповнолітнього, залучення до соціально виховної роботи батьків - матері. Залучення неповнолітнього до просеціальної діяльністі, спрямованої на допомогу іншим або суспільству в цілому, турбота про довкілля. Зазначені заходи необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень обвинуваченим.

Виходячи з наведеного та з урахуванням всіх обставин у справі, беручи до уваги думку прокурора, досудову доповідь, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, в межах санкції ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі.

Приймаючи до уваги обставини, які пом"якшують покарання та особу обвинуваченого в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства та рахує за доцільне призначити йому покарання із застосуванням ст.75,104 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Саме такий вид покарання, на думку суду, відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і є найбільш доцільним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст. 75,104 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування призначеного судом покарання із випробуванням та визначити йому 1 (один) рік іспитового строку.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , обов`язок з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою "Попередження вживання психоактивних речовин".

Речові докази: змиви речовини бурого кольору – знищити; - чоловічу куртку чорного кольору та кросівки чорного кольору із елементами червоного кольору та білою підошвою повернути ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Суддя ОСОБА_1