Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №448/488/26 — Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/488/26

Провадження № 2/448/510/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11.09.2026 м. Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді – Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання – Рушеляк Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до

відповідача ОСОБА_2 (остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 )

предмет та підстави позову: про розірвання шлюбу,

учасники справи – не з`явилися,

встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача

1. Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Сталевич Г.О., звернулася з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 28 вересня 2023 року між нею та ОСОБА_2 , який є громадянином Турецької Республіки, було укладено шлюб, який зареєстрований у відділі реєстрації шлюбів муніципалітету Шехіткаміль Турецької Республіки, що підтверджується міжнародним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу Позивачці було присвоєно прізвище – « ОСОБА_3 ».

2. Зазначає, що від даного шлюбу в них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає разом із матір`ю.

3. Стверджує, що фактичні шлюбні стосунки між собою вони припинили, втратили почуття любові та поваги один до одного, кожен із сторін має протилежні погляди на шлюб та сім`ю. Вважає, що їхня сім`я розпалася остаточно. Залишатися і надалі у такому шлюбу наміру не має, примирення не бажає. Зазначає, що шлюбні відносини між сторонами припинено з 10 червня 2024 року, спільного господарства вони не ведуть. Після розірвання шлюбу просить повернути їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

4. Позивачка в судове засідання не з`явилася, 11.09.2026 представник позивачки - адвокат Сталевич Г.О., подала до суду клопотання, в якому просить суд розгляд справи проводити без їх участі, вказала, що позовні вимоги підтримують, проти заочного рішення не заперечують.

5. Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, викликався до суду шляхом направлення повісток за останнім відомим місцем його проживання, причини неявки суду не повідомив. Слід зазначити, що жодних клопотань, заяв та відзиву від ОСОБА_2 до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, Суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

6. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

7. Ухвалою суду від 23.03.2026 було постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

8. Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).

9. Оскільки відповідач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин та не подав відзив, а позивачка заперечень проти такого вирішення справи не подала, суд керуючись ч.4 ст.223,280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом

10. Встановлено, що 28 вересня 2023 року у відділі реєстрації шлюбів муніципалітету Шехіткаміль Турецької Республіки був зареєстрований шлюб між громадянкою України ОСОБА_6 та громадянином Турецької Республіки ОСОБА_2 , що підтверджується оригіналом міжнародного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 та його нотаріально посвідченим перекладом з турецької на українську мову, виконаним перекладачем Коваленко Т.Б., справжність підпису якої 21.05.2024 посвідчено Дячуком О.А., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за №6923, апостиль від 27.02.2024 (відповідно до Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961 року).

Після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 було присвоєно прізвище – « ОСОБА_3 ».

11. Від спільного шлюбу позивачка та відповідач мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

12. Позивачка ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади № 2024/005269635 від 16.05.2024.

13. Разом із нею проживає та зареєстрований син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади № 2024/005965324 від 22.05.2024.

V. Оцінка Суду

14. Статтею 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умовами додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України.

15. Верховний Суд у постанові від 24 липня 2020 року у справі №357/12676/18 зазначив, що визначаючи матеріальне право якої держави підлягає застосуванню національним судом під час вирішення спору про розірвання шлюбу з іноземним елементом, суди мають керуватися правилами статей 60, 63 Закону України «Про міжнародне приватне право».

16. Припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу (стаття 63 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

17. На час звернення з цією заявою між Україною та Турецькою Республікою укладена та діє Угода про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, яку ратифіковано Законом №2605-ІІІ від 05.07.2001, дата набуття чинності 02.05.2004.

18. Як випливає з ч. 2 ст. 23 Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах від 05.07.2001, якщо на момент подання заяви про розірвання шлюбу та роздільне проживання один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий другої Договірної Сторони і один з них проживає на території однієї Договірної Сторони, тоді компетентні установи обох Договірних Сторін мають юрисдикцію розглядати справу. У цьому випадку вони застосовують законодавство своєї держави.

19. Згідно зі статтею 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

20. З урахуванням викладеного, оскільки подружжя є громадянами різних країн і на час розгляду справи позивачка продовжує проживати на території України, то розірвання шлюбу сторін у цій справі може здійснюватися за законодавством України, на підставах і в порядку, передбачених Главою 11 Сімейного Кодексу України (далі - СК України).

21. Згідно ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.

22. Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги (ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України).

23. Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

24. Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

25. Відповідно до частини 2 статті 104, частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

26. З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що спільне подружнє життя у сторін не склалося, вони припинили шлюбні стосунки і поновлювати їх не мають наміру, примирення і збереження сім’ї є неможливим

27. За таких обставин, враховуючи фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги інші обставини життя подружжя, Суд знаходить підстави для розірвання шлюбу, оскільки його збереження суперечило б інтересам сторін

VІ. Судові витрати

28. Виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, враховуючи прохання позивачки про залишення за нею судових витрат, суд вважає, що понесені позивачкою судові витрати зі сплати судового збору залишити за нею.

З цих підстав, керуючись статтями 56, 110, 112 Сімейного кодексу України та, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 141, 223, 247, 258, 265, 280-281, 352, 354 ЦПК України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.

2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 вересня 2023 року у відділі реєстрації шлюбів муніципалітету Шехіткаміль Турецької Республіки, що підтверджується міжнародним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , запис в реєстрі шлюбів №2023/3401.

3. Після розірвання шлюбу повернути ОСОБА_1 дошлюбне прізвище – « ОСОБА_5 ».

4. Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.

5. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

6. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

7. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

8. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

9. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

10. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

11. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

12. Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

13. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

14. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

15. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

16. Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати до Мостиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складений 16.09.2026.

Суддя Світлана ГІРЯК