Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №301/2063/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Суд: Іршавський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №301/2063/26

Суддя: Пітерських М. О.

Справа № 301/2063/26

2/301/1503/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №30097-05/2024 від 26.05.2024 року в сумі 33600 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 26 травня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи був укладений Договір про надання фінансового кредиту №30097-05/2024 (далі – Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «Стар Файненс Груп» надало відповідачці фінансовий кредит в розмірі 7000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.1.6. Кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами Кредитного договору.

24 вересня 2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №24092024, відповідно до умов якого ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до відповідачки за Кредитним договором №30097-05/2024 від 26.05.2024 року.

Відповідачка своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого розмір її заборгованості перед позивачем становить 33600 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 7000 грн.; заборгованість за процентами – 12600 грн.; заборгованість за штрафом – 14000 грн.

Позивач ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №30097-05/2024 від 26.05.2024 року в сумі 33600 грн. та судові витрати на загальну суму 10662,40 грн., з яких: 2662,40 грн. - сплачений судовий збір, 8000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Іршавського районного суду від 20.08.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Цією ж ухвалою за клопотанням представника позивача Усенка М.І. витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 та про зарахування на цей рахунок в період з 26.05.2024 року по 28.05.2024 року грошових коштів в сумі 7000 грн. від ТОВ «Стар Файненс Груп».

На виконання ухвали суду від 20.08.2026 року, 15 вересня 2026 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана інформація.

Представник позивача Усенко М.І., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, згідно прохальної частини позовної заяви та поданого клопотання просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розглянути справу без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 10,108-113,114).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причини неявки не повідомила, поважність неявки не підтвердила, відзиву на позов не подала (а.с.97-98,119).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов`язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами; у разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Згідно положень ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 514 та 519 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Судом встановлено, що 26 травня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Договір про надання фінансового кредиту №30097-05/2024 (далі – Кредитний договір) (а.с.21-35).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі – кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту - кредит. Мета отримання кредиту - на власні потреби клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 26.05.2024 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 22.09.2024 року (а.с.21).

Відповідно до п.1.6. Кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 , протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (а.с.21).

Надання відповідачці 26.05.2024 року кредиту в сумі 7000 грн. шляхом перерахування на картку № НОМЕР_1 підтверджується копією листа ТОВ «Пейтек» №20260608-104 від 09.06.2026 року (а.с.45).

Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 07.09.2026 року №20.1.0.0.0/7-260901/24838-БТ, наданого на виконання ухвали суду від 20.08.2026 року в частині витребування доказів по справі, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) і по цьому рахунку відповідачки було зарахування коштів на суму 7000 грн. за період 26.05.2024 – 28.05.2024 року (а.с.121).

Згідно з п. 1.4., 1.4.1., 3.1. Кредитного договору, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2. цього Договору. За користування кредитом Товариством нараховуються виключно проценти (а.с.21,24).

Відповідно до п. 4.4., 4.4.2. Кредитного договору відповідачка зобов`язувалася своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, встановленому Договором (а.с.27,28).

Пунктами 4.1., 4.1.1. Кредитного договору ТОВ «Стар Файненс Груп» було надано право вимагати від відповідачки повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а також виконання всіх інших зобов`язань за цим Договором і додатками до нього (а.с.25).

На підставі Договору факторингу №24092024 від 24.09.2024 року (а.с.51-61) ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило на користь ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за Кредитним договором до відповідачки, що підтверджується: копією платіжної інструкції №5895 від 24.09.2024 року (а.с.64); копією Акту приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 24.09.2024 року (а.с.63); копією витягу з Реєстру боржників, згідно якого заборгованість відповідачки за Кредитним договором становила 33600 грн., з яких: сума основного боргу за кредитом – 7000 грн., сума заборгованості по відсотках – 12600 грн., сума заборгованості по пеням/штрафам – 14000 грн. (а.с.62).

24 вересня 2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» надіслало відповідачці листа, яким повідомило про відступлення права вимоги за Кредитним договором №30097-05/2024 від 26.05.2024 року (а.с.38).

Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачка зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, натомість її контрагенти належним чином виконали свої зобов`язання за цим договором, надавши відповідачці грошові кошти в порядку та на умовах відповідного договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором №30097-05/2024 від 26.05.2024 року станом на 27.05.2026 року за період з 26.05.2024 року по 24.09.2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 33600 грн. (а.с.46-49).

Дана сума складається з:

- заборгованості за тілом кредиту – 7000 грн.;

- заборгованості за відсотками – 12600 грн. за період з 26.05.2024 року по 22.09.2024 року, тобто в межах строку кредитування;

- заборгованості за штрафами – 14000 грн.

Позивач направив відповідачці Досудову вимогу від 07.08.2026 року про негайне погашення заборгованості за Кредитним договором в сумі 33600 грн. (а.с.65), проте дана вимога залишена відповідачкою без реагування та задоволення.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відзиву на позов відповідачка не подала та не надала доказів відсутності у неї заборгованості по отриманому кредиту.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості тілом кредиту в сумі 7000 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками в сумі 12600 грн., суд приходить до таких висновків.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX (набрав чинності 24.12.2023 року) (далі – Закон №3498-IX), яким внесено зміни до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (п. п. 6 п. 5 Розділу І Закону №3498-IX) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п. п. 13 п. 5 Розділу І Закону №3498-IX).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно п.17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - денна ставка не більше 1,5%, з 20 серпня 2024 року - денна ставка не більше 1%.

Керуючись вимогами Закону №3498-IX, провівши власний розрахунок заборгованості за відсотками, суд зазначає таке.

Кредит надано відповідачці на 120 днів.

За період з 26.05.2024 року по 19.08.2024 року (86 днів) позивач нараховував відповідачці відсотки з дотриманням вимог законодавства за процентною ставкою 1,5% в день і сума відсотків з становить 9030 грн.

За період з 20.08.2024 року по 22.09.2024 року включно (34 дні) відсотки також нараховувалися позивачем за ставкою 1,5% в день, що не відповідає встановленим вимогам законодавства.

Суд розраховує відсотки за ставкою 1% в день за цей період і розмір відсотків становить 2380 грн. (34 дні х 70 грн. (1% від 7000 грн.).

Загальна сума відсотків за весь строк кредитування становить 11410 грн. (9030 грн. + 2380 грн.).

Матеріали справи, в тому числі і наданий розрахунок заборгованості, не містять відомостей про здійснені відподачкою платежі.

Враховуючи наведене, суд вважає, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №30097-05/2024 від 26.05.2024 року, який підлягає стягненню на користь позивача становить 18410 грн., з яких: заборгованість за тілом кредитом - 7000 грн., заборгованість за відсотками - 11410 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за штрафами в сумі 14000 грн., то суд вважає, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також даним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. (а.с.1-2) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц (провадження №61-12669св23).

На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано:

- копію Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Апологет» і ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с.70);

- копію Акту №2269 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 07.08.2026 року на суму 8000 грн. щодо боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором №30097-05/2024 відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року (а.с.71);

- копію Детального опису наданих послуг від 07.08.2026 року до Акту №2269 за Договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року у справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором №30097-05/2024, боржник ОСОБА_1 , а саме: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором – 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи – 2 год.; погодження правової позиції клієнта у справі – 30 хв.; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта – 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта – 1 шт.; загалом 6 год. 30 хв. (а.с.72).

Однак, з огляду на ціну позову, на складність справи та виконані адвокатом роботи, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідачки на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 2000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати на загальну суму 4662,40 грн., що складаються із судового збору, який був сплачений позивачем при пред`явленні даного позову до суду в сумі 2662,40 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з мінімальної ставки судового збору), та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

Керуючись ст. 514, 519, 526, 530, 610, 629, 631, 634, 639, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, Львівської області, код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за Кредитним договором №30097-05/2024 від 26 травня 2024 року в сумі 18410 (вісімнадцять тисяч чотириста десять) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, Львівської області, код ЄДРПОУ 35234236, судові витрати в сумі 4662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2026 року.

Головуюча : М. О. Пітерських

Оригінал: reyestr.court.gov.ua