Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №298/890/26 — Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/890/26

Номер провадження 2/298/295/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 вересня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Ротмістренко О.В.,

з участю секретаря судового засідання Хомин Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТСЕРВІС» звернулось до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 251219-001 від 19.12.2025 (надалі також - Кредитний договір) в розмірі 59 482, 53 грн., судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2662, 40 грн., а також витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.12.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальності «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 в електронній формі на умовах строковості, платності та зворотності було укладено Кредитний договір № 251219-001, який з боку відповідача підписано електронним цифровим підписом. Згідно з розділом «Предмет Договору» Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 24 390,24 грн на умовах строковості, зворотності та платності (надалі - кредит), шляхом перерахування суми кредиту на банківський (картковий) рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити проценти за користування кредитом на умовах, передбачених цим Договором. Як зазначає позивач, умовами Кредитного договору передбачено: Позичальник має зробити 6 щомісячних платежі; Позичальник повинен вносити платежі щомісячно до 19 числа місяця закінчення відповідного розрахункового періоду користування кредитом. На банківський рахунок Позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 20 000,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена Кредитним договором, у розмірі 18,00%, що в грошовому еквіваленті 4 390,24 грн.

Водночас позивач вказав, що Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором щодо надання кредитних коштів виконав у повному обсязі, натомість Позичальник взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконує. Згідно розрахунку кредитної заборгованості та виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 251219-001 від 19.12.2025 року станом на 03.06.2026 р. заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 59 482,53 грн. (П`ятдесят дев`ять тисяч чотириста вісімдесят дві грн 53 коп), яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 19 300,00 грн.; простроченої заборгованості за процентами 31 470,3 грн.; строкової заборгованості за сумою кредиту 5 089,56 грн.; строкової заборгованості за процентами 3 621,90 грн. Станом на дату 03.06.2026 позивач повідомляє, що заборгованість за Кредитним договором № 251219-001 від 19.12.2025 року не погашена, у звязку з чим останній звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 09.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання, призначене до розгляду на 15.09.2026, повторно не з`явився, однак, надав суду клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, та просить суд провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Відзив на позов не подавала, клопотань про відкладення справи до суду від відповідача не надходило.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду не подано, повідомлення від останнього про причини неявки до суду не надходили, за наявності письмової згоди представника позивача, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд встановив таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 19.12.2025 між ТОВ «Кредитсервіс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 251219-001 з використанням інформаційно телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Підписавши вищевказаний договір електронним підписом відповідач ОСОБА_1 добровільно погодилася у письмовому вигляді на умови кредитування. Вказаний Кредитний договір з боку відповідача підписаний електронним цифровим підписом з використанням одноразового цифрового ідентифікатора D63146.

Згідно з п. 5.1 Кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит у формі кредитної лінії, в розмірі вказаному у Договорі, на умовах строковості, зворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит Кредитодавцю та оплатити за користування Кредитом на умовах, що передбачені Договором.

Згідно з умовами Кредитного договору, передбаченими в п. 3, сума кредиту складає 24 390,24 грн.; строк, на який надається кредит, складає 5 років; сума на карту - 20 000,00 грн.; процентна ставка за перший місяць, за всі наступні місяці, процентів річних - 120,45, 361,55; комісія за видачу кредиту складає 18,00% від суми кредиту, утримується на користь Кредитодавця з суми Кредиту в момент видачі Кредиту; цільове призначення кредиту - ремонтні роботи; денна процентна ставка - 0,99%; орієнтовна реальна річна процентна ставка, % - 2 422,71% (на базових умовах за 5 років користування кредитом); орієнтовна загальна вартість кредиту, грн (за 6 місяців користування кредитом при дотриманні акційних умов) - 38 009,56 грн.

Відповідно до п. 5.3. кредитного договору, кредит надається позичальнику шляхом перерахування суми кредиту на банківський (картковий) рахунок позичальника. Відповідно до п. 5.4. кредитного договору, позичальнику надається кредит в розмірі передбаченому п. 3.1. договору.

Відповідно до п. 5.5. кредитного договору, позичальнику перераховується на його картковий рахунок сума зазначена в пункті 3.2. договору в день укладення договору.

Відповідно до п. 5.6. кредитного договору, різниця між сумою зазначеною в п. 3.1. договору та сумою зазначеною в п. 3.2. договору є комісією за видачу кредиту, входить до тіла кредиту і утримується з позичальника за рахунок кредиту в день видачі кредиту.

Відповідно до п. 8.1. кредитного договору, договір набуває чинності і діє 10 (десять) років з моменту укладення, але в будь-якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.

Разом з Кредитним договором сторони підписали АКЦІЙНИЙ ГРАФІК ПЛАТЕЖІВ ЗА ДОГОВОРОМ № 251219-001 від 19 грудня 2025 при застосуванні акційних умов (Підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором D63146); ПАСПОРТ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ, що пропонується для клієнта ОСОБА_2 на умовах кредитного продукту «РЕКРЕДИТ» (Підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором N28634 (19.12.2025 11:27:21).

Згідно з довідкою про укладення Кредитного договору Вих. № 03/06/-7 від 03.06.2026 ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» даною довідкою підтверджує, що клієнтом є ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , Договір: 251219-001 від 19.12.2025; Сума кредиту: 24 390,24 гривень; строк кредитування: 182 днів Процентна ставка: % за кожен день користування кредитом 0,99 %, Номер телефону: НОМЕР_2 подав до ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» (далі - Товариство) заявку на кредит: 19.12.2025 року о 11:23:36 год. Ідентифікація Позичальника здійснювалась в інформаційно-телекомунікаційній системі https://recredit.ua. Акцепт оферти Позичальником (підписання договору Одноразовим ідентифікатором) D63146, Ідентифікатор відправлено позичальнику 19.12.2025 11:26:39 год. на номер телефону НОМЕР_2 , ідентифікатор введено позичальником 19.12.2025 о 11:29:12 год.

Як убачається з платіжної інструкції №2645 від 19.12.2025, ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 20 000,00. Призначення платежу: Номер картки НОМЕР_3 , Перерахування кредитних коштів з-но дог. №251219- 001 від 19.12.2025р. без ПДВ, з вирах. комісії за оформл. 4 390 грн. 24 коп. без ПДВ.

Згідно з Розрахунком кредитної заборгованості за кредитним договором №251219-001 від 19.12.2025 ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) за період з 19.12.2025 по 03.06.2026 залишок заборгованості по Кредитному договору на дату 03.06.2026 залишок заборгованості відповідача перед позивачем не погашена та становить 59 482,53 й складається з 24 390, 24 грн. заборгованості по тілу кредиту та 35 092,29 грн. заборгованості по відсоткам.

Згідно з випискою з особового рахунку за Кредитним договором № 251219-001 від 19.12.2025 вих. № 03/06/-6 від 03.06.2026 19.12.2025 боржнику, яким є ОСОБА_1 , надано кредит згідно Кредитного договору № 251219-001 від 19.12.2025. Відповідно до Кредитного договору № 251219-001 від 19.12.2025, строк повернення кредиту 19.06.2026. Заборгованість перед ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» за кредитним договором № 251219-001 від 19.12.2025 року станом на 03.06.2026 року (включно) складає 59 482,53 грн. - Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 19 300,68 гривень; прострочена заборгованість процентами - 31 470,39 гривень; строкова заборгованість за сумою кредиту - 5 089,56 гривень; строкова заборгованість за процентами - 3 621,90 гривень.

Станом на дату 03.06.2026 ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» повідомляє, що заборгованість за Кредитним договором 251219-001 від 19.12.2025 року не погашена.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед ТОВ «Кредитсервіс» за Кредитнним договором.

Вирішуючи порушені у позові питання, суд виходить з такого.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У свою чергу системний аналіз статей 524 - 526, 533 - 535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному уст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним уст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

В ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши досліджені в ході судового розгляду докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що належними та допустимими доказами у справі підтверджено факт укладення Кредитного договору між позивачем та відповідачем, а також додаткової угоди до такого договору, які з боку відповідача підписано електронним цифровим підписом, що узгоджується з вищенаведеними законодавчими положеннями, факт перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, який особисто ним вказано у Кредитному договорі та додатковій угоді під час його укладення, та факт наявності непогашеної заборгованості за Кредитним договором.

Зважаючи на те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором не виконала, доказів, які б спростовували факт отримання кредитних коштів, розрахунок суми боргу суду не надала, суд приходить до переконання про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20 000 грн. та за відсотками у розмірі 35 092, 29 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Водночас щодо вимог позивача про стягнення з відповідача комісії у розмірі 4 390, 24 грн. суд зазначає таке.

Як зауважив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).

Так, кредитним договором передбачена комісія за надання кредиту.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії при видачі кредиту є нікчемними, та такими, яка суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії слід відмовити.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме - у розмірі 55 092, 29 грн., оскільки у частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 4 390, 24 грн. такі задоволенню не підлягають.

В ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

В той же час при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зробив висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023 укладеного між ТОВ «Кредитсервіс» та адвокатським об`єднанням «Правовий діалог», копію додаткової угоди № 1 від 04.01.2024 до договору про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023, договір про заміну сторони та передачу прав та обов`язків за договором про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023 укладеного між ТОВ «Кредитсервіс», адвокатським об`єднанням «Правовий діалог» та адвокатським об`єднанням «Правовий курс» від 09.04.2026, відповідно до якого сторони домовилися замінити сторону договору адвокатське об`єднання «Правовий діалог» та адвокатське об`єднання «Правовий Курс», акт приймання передачі справ на надання правової допомоги від 19.06.2026, акт № 3 приймання-передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023, згідно якого загальна вартість наданих послуг складає 7 000,00 грн.

У постанові від 28.09.2023 у справі №686/31892/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Суд констатує, що позивачем не додано документу про оплату таких послуг.

Відтак, зважаючи на те, що відсутні належні, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, у задоволенні заяви про їх стягнення необхідно відмовити.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд виходить з такого.

Представник ТОВ «КРЕДИТСЕРВІС» у позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2 662, 40 грн. (коефіцієнт 0.8), що підтверджено платіжною інструкцією, що міститься в матеріалах справи, відтак з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вказаній сумі.

Зважаючи на наведене, а також те, що позовні вимоги задоволено частково (на 92,62 %), тому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 465, 91 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТСЕРВІС» заборгованість за Кредитним договором № 251219-001 від 19.12.2025 у розмірі 55 092 (п`ятдесят п`ять тисяч дев`яносто дві) гривні 29 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТСЕРВІС» судові витрати у розмірі 2 465 (дві тисячі чотириста шістдесят п`ять) грн. 91 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Коновальця Євгена, 36-Д, приміщення 65-з, ЄДРПОУ: 41125531.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 15.09.2026.

Головуюча О.В. Ротмістренко