Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №494/2051/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

16.09.2026

Справа № 494/2051/26

Провадження № 2/494/1519/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2026 року м.Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панчишина А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Станілевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Березівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Романенка Михайла Едуардовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 250177 від 29.01.2024 року в загальному розмірі 13554,00 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4554,00 грн заборгованість за процентами та 6000 грн. заборгованість за пенею .

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ», та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 250177.

Кредитний договір було укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону, зазначений відповідачкою під час оформлення кредиту.

Позивач зазначає, що перед укладенням кредитного договору відповідачка зареєструвалася в інформаційно-комунікаційній системі первісного кредитора, надала свої персональні та контактні дані, зазначила реквізити банківської платіжної картки, ознайомилася з умовами кредитування та підтвердила прийняття запропонованих умов шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор зобов`язався надати відповідачці кредит у розмірі 3 000,00 грн, а відповідачка зобов`язалася повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними в порядку і строки, визначені кредитним договором та графіком розрахунків.

На виконання умов кредитного договору 29.01.2024 року первісний кредитор перерахував відповідачці кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн на рахунок із використанням банківської платіжної картки № НОМЕР_1 , зазначеної нею під час оформлення кредиту.

Отже, первісний кредитор належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором.

Водночас відповідачка свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами належним чином не виконала, унаслідок чого, згідно з наданим позивачем розрахунком, утворилася заборгованість у загальному розмірі 13554,00 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4554,00 грн заборгованість за процентами та 6000 грн. заборгованість за пенею.

23.12.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 23122024/1, відповідно до умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідному реєстрі прав вимог.

На виконання умов договору факторингу сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі реєстру прав вимог, згідно з яким до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 250177 від 29.01.2024 року.

У витягу з реєстру прав вимог зазначено відомості, які дають можливість ідентифікувати відповідачку, кредитний договір та передане позивачеві право грошової вимоги.

Факт виконання ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» обов`язку щодо сплати фінансування за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією, долученою до матеріалів справи.

Таким чином, позивач вважає, що з 23.12.2024 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є належним кредитором за кредитним договором № 250177 від 29.01.2024 року та має право вимагати від відповідачки погашення заявленої заборгованості.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву та доказів погашення заборгованості не подала.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 19.08.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у взаємному зв`язку, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ», та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 246338, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальниці грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн, а позичальниця зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов`язання на умовах і в строки, визначені кредитним договором.

Тип процентної ставки за кредитним договором є фіксованим.

Розмір процентної ставки, порядок нарахування та строки сплати процентів за користування кредитними коштами визначені індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту та графіком розрахунків, з якими відповідачка ознайомилася до укладення договору і погодилася шляхом його підписання.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа та підписано відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Перед укладенням кредитного договору відповідачка за допомогою мережі Інтернет зареєструвалася в інформаційно-комунікаційній системі первісного кредитора, заповнила заявку на отримання кредиту із зазначенням своїх персональних даних, номера мобільного телефону та реквізитів банківської платіжної картки, ознайомилася з умовами кредитування та підтвердила свою згоду з ними шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Наведені обставини підтверджуються індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту №250177 від 29.01.2024 року, довідкою про ідентифікацію клієнта та іншими доказами, долученими до матеріалів справи.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав та 29.01.2024 року перерахував відповідачці кредитні кошти в розмірі 3000,00 грн на рахунок із використанням банківської платіжної картки № НОМЕР_2 , зазначеної нею під час оформлення кредиту.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами видачі коштів за кредитним договором №250177 від 29.01.2024 року.

Відповідачка свої зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитними коштами належним чином не виконала.

23.12.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 23122024/1, відповідно до умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідному реєстрі прав вимог.

На виконання умов договору факторингу сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі реєстру прав вимог.

Згідно з витягом із реєстру прав вимог до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 250177 від 29.01.2024 року.

Факт виконання ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» обов`язку щодо сплати фінансування за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією, долученою до матеріалів справи.

Відповідно до наданого позивачем детального розрахунку заборгованість відповідачки за договором про надання фінансового кредиту №250177 від 29.01.2024 року становить 13554,00 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4554,00 грн заборгованість за процентами та 6000 грн. заборгованість за пенею

Доказів повного або часткового погашення заборгованості за кредитним договором відповідачка суду не надала.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Специфіка спірних правовідносин свідчить про те, що для правильного вирішення спору необхідно встановити:

1.чи було укладено кредитний договір із відповідачкою;

2.чи були надані відповідачці кредитні кошти;

3.чи перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги за спірним кредитним договором;

4.чи наявні підстави для стягнення заявленої заборгованості та в якому розмірі.

Відповідаючи на вказані питання, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Особливості укладення договорів в електронній формі визначаються Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин третьої, четвертої та шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення однією стороною пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції другою стороною.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви про прийняття пропозиції в електронній формі або вчинення дій, які вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин повинен бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що договір про надання фінансового кредиту № 250177 від 29.01.2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 був укладений у належній письмовій електронній формі.

Такий висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 16.12.2020 року у справі № 561/77/19 та від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19.

Матеріалами справи підтверджується, що саме відповідачка ініціювала отримання кредиту, надала необхідні персональні та платіжні дані, ознайомилася з умовами кредитування та підписала кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Факт надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 3 000,00 грн підтверджується доказами перерахування коштів на банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , які суд оцінює у сукупності з іншими матеріалами справи.

Доказів, які б спростовували факт укладення кредитного договору або отримання кредитних коштів, відповідачка суду не надала.

Доказів належного виконання зобов`язань та повного або часткового погашення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 250177 від 29.01.2024 року відповідачка суду не надала.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

23.12.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №23122024/1.

Відповідно до умов договору факторингу ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі прав вимог, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло такі права вимоги та зобов`язалося сплатити клієнту передбачене договором фінансування.

На виконання умов договору факторингу сторонами підписано Акт приймання-передачі реєстру прав вимог та сформовано реєстр прав вимог, згідно з якими до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 250177 від 29.01.2024 року .

У витягу з реєстру прав вимог зазначені відомості, які дають можливість ідентифікувати відповідачку, кредитний договір та передане позивачеві право грошової вимоги.

Факт виконання ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» обов`язку щодо сплати фінансування за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією, долученою до матеріалів справи.

Відповідно до статті 1077 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення договору факторингу, за договором факторингу одна сторона фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи боржника.

За змістом статті 1082 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови одержання повідомлення про відступлення права грошової вимоги.

Разом із тим неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє зобов`язання та не звільняє боржника від обов`язку погасити заборгованість. У такому випадку боржник має право виконати зобов`язання первісному кредитору, а таке виконання вважатиметься належним.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачкою заборгованості ні первісному кредитору, ні ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджено належний перехід до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 250177 від 29.01.2024 року.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо в зобов`язанні визначено строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві отримані грошові кошти в строк та в порядку, встановлених договором.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідачки за договором про надання фінансового кредиту №250177 від 29.01.2024 року становить 13554,00 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4554,00 грн заборгованість за процентами та 6000 грн. заборгованість за пенею

Заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3 000,00 грн підтверджується договором про надання фінансового кредиту, доказами перерахування кредитних коштів на банківську платіжну картку відповідачки та детальним розрахунком заборгованості.

Розмір, порядок нарахування та строки сплати процентів за користування кредитними коштами визначені погодженими сторонами умовами договору про надання фінансового кредиту №250177 від 29.01.2024 року.

Із детального розрахунку заборгованості вбачається період нарахування процентів, розмір заборгованості, на яку здійснювалося нарахування, застосована процентна ставка та загальна сума нарахованих процентів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості та зіставивши його з умовами кредитного договору, суд установив, що заборгованість за процентами в розмірі 4554,00 грн нарахована відповідно до погоджених сторонами умов кредитування.

Наданий позивачем розрахунок є послідовним, містить необхідні вихідні дані, відповідає умовам кредитного договору та не містить арифметичних помилок.

Доказів, які б спростовували факт отримання кредитних коштів, підтверджували повне або часткове виконання зобов`язань чи свідчили про неправильність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачка суду не надала.

Контррозрахунку заборгованості відповідачкою не подано.

Сам по собі факт неподання відповідачкою відзиву не звільняє позивача від обов`язку доведення заявлених вимог, однак надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність і розмір заборгованості за кредитним договором.

Установлені судом обставини свідчать про те, що відповідачка, отримавши кредитні кошти, взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконала, кредит не повернула та проценти за користування ним не сплатила.

Стосовно стягнення заборгованості за пенею, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено штраф за порушення відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором №250177 від 29.01.2025 року в розмірі 6000,00 грн.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором №250177 від 29.01.2024 становить – 7554,00 грн., з яких: 3000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 4554,00 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ч. 2 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 1483,82 грн. пропорційно частині задоволених вимог.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Частиною третьою статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до нього, акт про надання правничої допомоги, детальний опис наданих послуг та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

З наданих доказів убачається, що адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем позивачеві надано професійну правничу допомогу, яка включала вивчення та правовий аналіз документів, формування правової позиції, здійснення розрахунку заборгованості, підготовку позовної заяви та її подання до суду.

Вартість наданої професійної правничої допомоги становить 6 000,00 грн.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи вони лише підлягають сплаті.

Позивач в позові зазначає, що витрати на професійну правову допомогу складають 6000 грн. Із урахуванням критеріїв співмірності складності справи, ціни позову та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки позовної заяви, часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. є завищеними та не достатньо обґрунтованими. Отже, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 1013, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 258259, 263265, 274, 280284 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 204, 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 638, 639, 1048, 1049, 10541056-1, 1077, 1082 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про споживче кредитування», суд,

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача Романенка Михайла Едуардовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №250177 від 29.01.2024 року в загальному розмірі 7554 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) судовий збір у розмірі 1483 (одна тисяча чотириста вісімдесят три) гривні 82 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Суддя Панчишин А.Ю.