Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №583/484/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №583/484/26 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/816/1067/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія - 227

ВИРОК

Іменем України

15 вересня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_3 ,

суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

при секретарі судового засідання – ОСОБА_6 ,

за участю учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_7 ,

обвинуваченого – ОСОБА_8 ,

захисника – ОСОБА_9 ,

потерпілого ОСОБА_10 ,

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Суми апеляційну скаргу Першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури ОСОБА_12 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.05.2026 у кримінальному провадженні № 1202520460000528 від 23.05.2025 про обвинувачення:

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Охтирка, Сумської області, українця, громадянина України, освіта вища, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и л а:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.05.2026 ОСОБА_13 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому за цим законом покарання у виді штрафу в розмірі три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 51000 грн в доход держави, із застосуванням ст.69 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.

Суд першої інстанції встановив, що 23.05.2025 року, о 08 год. 45 хв., на автодорозі по вул. Сумська м. Охтирка, Сумської області ОСОБА_13 , керуючи автомобілем KIA FORTE, не впевнившись у безпечності виконання маневру повороту до вул. Київська м. Охтирка, знехтувавши безпекою дорожнього руху, діючи всупереч вимогам п.п.10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу велосипедисту, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, чим допустив зіткнення з велосипедом, під керуванням ОСОБА_14 , у результаті чого потерпілий отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді лінійного косо вертикального перелому вертлюжної западини на всьому протязі зі зміщенням уламків в порожнину тазу.

Суд кваліфікував дії ОСОБА_13 за ч. 1 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.

Прокурор просив скасувати вирок в частині призначення покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_13 призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн., із позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.

Апеляційну скаргу мотивував тим, санкція за ч. 1 ст. 286 КК України передбачає покарання зокрема у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Однак суд першої інстанції в порушення ч. 2 ст. 69 КК України безпідставно не призначив ОСОБА_13 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

У судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Захисник та обвинувачений заперечили проти апеляційної скарги, просили врахувати особу обвинуваченого, пенсійний вік, обставини щодо щирого каяття та активного розкриття сприяння розкриттю кримінального правопорушення, факт здійснення волонтерської діяльності, необхідність мати право на керування автомобілем.

Потерпілий та його представник підтримали апеляційну скаргу прокурора, просили врахувати, що обвинуваченим не була відшкодована ні матеріальна шкода, завдана пошкодженням велосипеда, ні моральна шкода.

Мотиви суду.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті оскаржуваного рішення та поданих апеляційних скарг, вислухавши доводи та заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно частини 1 статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення судів першої інстанцій у межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Висновок суду щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_13 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України за обставин наведених у вироку, в апеляційній скарзі не оспорюється та апеляційним судом відповідно до частини 2 статті 404 КПК України не перевіряється.

Також учасниками судового провадження не оспорюється основне покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумі доходів громадян, що становить 51000 грн., призначене ОСОБА_13 за цим вироком.

Санкція за ч. 1 ст. 286 КК України передбачає покарання зокрема у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 КК України, на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак суд першої інстанції, призначаючи покарання за ч.1 ст. 286 КК України, санкцією якої передбачене основне покарання зокрема у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в порушення ч. 2 ст. 69 КК України не призначив додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, в результаті чого судом першої інстанції було неправильно застосовано положення ч. 2 ст. 69 КК України.

Доводи сторони захисту щодо позитивної репутації обвинуваченого та наявності необхідності керування автомобілем не можуть спростовувати імперативні вимоги законодавства щодо неможливості застосування ст. 69 КК України до додаткового покарання у даному випадку.

Зважаючи на обставини справи, характер скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наслідки вчиненого, позицію потерпілого, який підтримав позицію прокурора та пояснив, що збитки йому не відшкодовані, на думку колегії суддів на додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк два роки буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для зміни або скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

На підставі викладеного колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити, скасувати вирок в частині призначеного покарання та ухвалити в цій частині новий вирок, яким вважати ОСОБА_13 засудженим за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн., із позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки, в іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.05.2026 стосовно ОСОБА_13 скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити в цій частині новий вирок.

Призначити ОСОБА_13 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн., із позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5