Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №766/6366/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/6366/25

н/п 1-кп/766/2814/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

?прокурора ОСОБА_3 ,

?обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали об`єднаного судового провадження з розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025232040000106 від 04.04.2025 року та кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025232040000009 від 18.05.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працевлаштованого, не одруженого, утриманців не маючого, перебуваючого на обліку у лікаря-нарколога, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з огляду на приписи ст. 89 КК України – раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті ухвалив вирок про таке:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним та статті КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

1.1 Суд встановив (епізод 1), що ОСОБА_4 , переслідуючи прямий умисел на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, а саме положень ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60/95-ВР (із змінами і доповненнями), згідно з якою обіг психотропних речовин, включених до Списку № 2, Таблиці І, «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Кабінетом Міністрів України №770 від 06.05.2000 року, на території України заборонено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 03.04.2025 року, близько 13:35 год., перебуваючи в м. Херсоні, навпроти домоволодіння №14, по вул. Бучми, біля пішохідної доріжки на відкритій, загальнодоступній ділянці місцевості, знайшов та шляхом привласнення знайденого, придбав кристалічну речовину, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/122-25/1939-НЗПРАП від 09.04.2025 містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,3217 г., яку він після придбання, зберігав при собі особисто, з метою особистого вживання, без мети збуту, до моменту вилучення працівниками поліції в ході проведення огляду місця події 03.04.2025 року в період часу з 14:12 год. до 14:16 год. на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Херсон, вул. Бучми, навпроти буд. №14.

Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене частиною першою ст. 309 КК України, формою об`єктивної сторони якого є незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

1.2. Суд також встановив (епізод 2), що ОСОБА_4 , переслідуючи прямий умисел на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, а саме положень ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60/95-ВР (із змінами і доповненнями), згідно з якою обіг психотропних речовин, включених до Списку № 2, Таблиці І, «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Кабінетом Міністрів України №770 від 06.05.2000 року, на території України заборонено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 07.01.2025 року, близько 10 год. 30 хв., перебуваючи в м. Херсоні, навпроти домоволодіння №2, по проспекту Романа Шухевича, під деревом на відкритій, загальнодоступній ділянці місцевості, знайшов та шляхом привласнення знайденого, придбав кристалічну речовину, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/122-25/125-НЗПРАП від 17.01.2025 містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,2880 г., яку він після придбання, зберігав при собі особисто, з метою особистого вживання, без мети збуту, до моменту вилучення працівниками поліції в ході проведення огляду місця події 07.01.2025 року в період часу з 11:49 год. до 11:55 год. на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Херсон, проспект Романа Шухевича, навпроти буд. №2.

Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене частиною першою ст. 309 КК України, формою об`єктивної сторони якого є незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

1.3. Суд також встановив (епізод 3), що ОСОБА_4 , переслідуючи прямий умисел на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, а саме положень ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60/95-ВР (із змінами і доповненнями) згідно з якою обіг психотропних речовин, включених до Списку № 2, Таблиці І, «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Кабінетом Міністрів України №770 від 06.05.2000 року, на території України заборонено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 08.01.2025 року, близько 07 год. 30 хв., перебуваючи у себе вдома у АДРЕСА_2 , використовуючи мобільний месенджер «Telegram», у невстановленої досудовим розслідуванням особи замовив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, та оплатив її вартість, перерахувавши грошові кошти на невстановлений органом досудового розслідування банківський рахунок та у подальшому, отримавши повідомлення з координатами місця знаходження замовлення, цього ж дня приблизно о 09 год 00 хв. на прилеглій території до будинку №5 по вул. Полковника Кедровського у м. Херсон, знайшов та підібрав згорток з речовиною, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/122-25/225-НЗПРАП від 20.01.2025 містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,2202 г., яку він після придбання, зберігав при собі особисто, з метою особистого вживання, без мети збуту, до моменту вилучення працівниками поліції в ході проведення огляду місця події 08.01.2025 року в період часу з 09 год. 56 хв. до 10 год. 04 хв. на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Херсон, вул. Полковника Кедровського, буд. №5.

Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене частиною першою ст. 309 КК України, формою об`єктивної сторони якого є незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

ІІ. Позиції сторін кримінального провадження

2.1. Прокурор у судових дебатах вважав, що пред`явлене обвинувачення є доведеним. Вина обвинуваченого ОСОБА_4 також доведена, а його дії кваліфіковані правильно, а саме за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

2.2. У судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 під час його допиту усі обставини кримінального правопорушення підтверджено в повному обсязі, вину визнано.

2.3. Прокурор також просив Суд при призначенні покарання ОСОБА_4 врахувати наявність обставин, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, а саме щире каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України.

2.4. Прокурор просив визнати ОСОБА_4 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання 2 роки пробаційного нагляду.

2.6. Долю речових доказів вирішити в порядку передбаченому законом.

2.7. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз і залучення експертів в сумі 5 969 грн 25 коп.

2.8. Обвинувачений вину і фактичні обставини кримінально правопорушення визнав. Під час допиту підтвердив обставини кримінального правопорушення, що йому інкримінується за усіма епізодами.

Під час дебатів визнав свою вину і погодився з покаранням, запропонованим прокурором.

ІІІ. Докази, що досліджені Судом у судовому засіданні

3.1. Визначаючи обсяг доказів, які мають досліджуватись під час судового розгляду цього кримінального провадження, Суд, з`ясувавши позицію сторін кримінального провадження, яка полягала у застосуванні спрощеного порядку дослідження доказів, передбаченого частиною третьою ст. 349 КПК, із зазначених підстав ухвалив:

визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються,

допитати обвинуваченого,

дослідити матеріали, що характеризують обвинуваченого.

3.2. При цьому Суд зважає на висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 349 КПК, який полягає в тому, що повне визнання обвинуваченим вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому він обвинувачується, правових наслідків розгляду доказів за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин є обов`язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КК. (постанова ВС від 02.02.2021 року у справі №640/4713/19, провадження № 51-2155 км 20)

3.3. Суд, дотримуючись вищезазначених висновків Верховного Суду, у судовому засіданні роз`яснив обвинуваченому у доступній, чіткій та конкретизованій формі суть даної норми з метою однакового, правильного і точного розуміння ним її змісту та переконався у добровільності його позиції.

3.4. На переконання Суду, обвинувачений повністю розуміє суть обвинувачення, підтвердив обставини правопорушення, позиція обвинуваченого щодо визнання вини є добровільною.

Висновки Суду

3.5. Обвинуваченому інкримінується діяння, формою об`єктивної сторони якого є незаконне придбання, виготовлення, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, в тому числі в разі вчинення цього діяння протягом року після засудження за цією статтею.

Суспільна небезпека цього діяння полягає в тому, що воно спрямовано на порушення порядку обігу наркотичних речовин, який встановлений Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

Під час допиту обвинуваченого в судовому засіданні Суд встановив, що обвинувачений розуміє зміст і суспільну небезпеку діяння, що йому інкримінується.

3.6. Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, проаналізувавши показання обвинуваченого з приводу інкримінованого йому діяння, оцінивши докази відповідно до ст. 94 КПК України, дійшов висновку, що:

обставини інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджуються обвинуваченим в повному обсязі,

кваліфікація інкримінованого обвинуваченому діяння за частиною першою ст. 309 КК України відповідає встановленим обставинам кримінального правопорушення,

винуватість обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушенні доведена у повному обсязі.

ІV. Призначення покарання

4.1. Санкцією частини першої ст. 309 КК України за вчинене кримінальне правопорушення передбачено покарання у виді:

?штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

?виправними роботами на строк до двох років,

?пробаційним наглядом на строк до п`яти років,

?обмеженням волі на той самий строк.

4.2. Суд не визнає обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України, щире каяття. В цьому контексті Суд зазначає, що щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження (постанова ВС від 15.11.2021 року у справі № 199/6365/19 провадження № 51-3198км21).

Суд під час розгляду кримінальних проваджень не встановив обставин, які б підтверджували критичну оцінку обвинуваченим своєї протиправної поведінки.

4.3. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України, не встановлено.

4.4. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також бере до уваги, що санкція частини першої статті 309 КК України передбачають альтернативні види покарань та при цьому враховує:

- ступень тяжкості правопорушення – згідно із статтею 12 КК України інкриміноване діяння відносяться до кримінального проступку;

- особу винного – його вік, матеріальний стан, офіційно не працевлаштований, утриманців не має;

- те, що обвинувачений на диспансерному обліку у лікаря-психіатра не перебуває, але перебуває на обліку у лікаря-нарколога;

- відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

4.5. Також Суд бере до уваги загальну мету покарання, як заходу примусу, що застосовується від імені держави, яка полягає в тому, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ст. 50 КК України). Оптимальним орієнтиром ефективності застосування покарання є визначення його в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання – виправлення засудженого.

4.6. Суд вважає, що кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання чи інша міра кримінально-правового впливу, застосована до особи правопорушника, повинні відповідати тяжкості злочину, доведеним обставинам вчинення злочину і особливостям особистості правопорушника.

4.7. Приписами пункту 7-1 частини першої ст. 51 КК України визначено, що до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом може бути застосовано пробаційний нагляд.

Стаття 59-1 КК України передбачає, що пробаційний нагляд полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов`язки:

1) використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою;

2) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля;

3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

5) пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб.

4.8. Суд також вважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання – відсутні.

4.9. У зв`язку із викладеним, Суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

4.9. Суд вважає, що наведені аргументи в своїй сукупності і прийняте судове рішення щодо покарання обвинуваченого відповідають справедливому співвідношенню між вчиненим діянням та заходами покарання, які застосовуються до винного, що зумовлені метою кримінального покарання і є необхідними і не надмірними.

4.9. Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.

4.10. Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань до обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення Суд не знаходить.

V. Запобіжні заходи

5.1. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

5.2. Оскільки запобіжний захід обвинуваченому на момент ухвалення вироку не обраний, то Суд не вбачає підстав для його застосування до набрання вироком законної сили.

VІ. Вирішення питання, пов`язані з арештом

6.1. Згідно з частиною четвертою статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

6.2. Проте, матеріали кримінального провадження не містять доказів про накладення арешту на майно, а тому підстав для його скасування Суд не вбачає.

VІІ. Вирішення питання, пов`язані з процесуальними витратами

7.1. Відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 368 та частини четвертої статті 374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. На підставі частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

7.2. Відповідно до наданих доказів процесуальні витрати на проведення судових експертиз і залучення експертів становлять:

за висновком експерта від 09.04.2025 №СЕ-19/122-25/1939-НЗПРАП – 1989,75 грн;

за висновком експерта від 17.01.2025 №СЕ-19/122-25/125-НЗПРАП – 1989,75 грн;

за висновком експерта від 20.01.2025 №СЕ-19/122-25/225-НЗПРАП – 1989,75 грн;

Усього процесуальні витрати, які підлягають стягненню на користь держави становлять в сумі 5 969 грн 25 гривень

VІІІ. Вирішення питань щодо долі речових доказів

8.1. Згідно з частиною дев`ятою статті 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Враховуючи положення статті 100 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби Безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України, Суд вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження документи, надані сторонами.

8.2. Речові докази: гомогенізовану речовину, загальною масою 0,3574 (після проведенні експертизи), що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-петан-1-он), яку помістили у спеціальний пакети Експертної служби МВС України №3639197; гомогенізовану речовину, загальною масою 0,3574 (після проведенні експертизи), що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-петан-1-он), яку помістили у спеціальний пакети Експертної служби МВС України №3639199; кристалічну речовину білого кольору, що містить небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-петан-1-он), масою 0,3217 г, після проведення експертизи на яку було використано 0,0104 г наданої на дослідження речовини, залишок якої масою 0,3931 г, разом з початковим упакуванням помістили в спеціальний пакет Експертної служби МВС України №3638595 – Суд вважає за необхідне знищити.

ІХ. Вирішення цивільного позову

9.3. Доказів подачі цивільного позову матеріали кримінального провадження не містять.

З цих підстав,

керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 381, 382 392-395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

2. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини другої статті 59-1 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_4 :

2.1. періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

2.3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

3. Відповідно до частини першої ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України строк покарання у виді пробаційного нагляду обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

4. Відповідно до частини другої ст. 49-1 Кримінально-виконавчого кодексу України строк виконання вироку встановити не пізніше десяти днів з дня набрання ним законної сили.

5. Речові докази: гомогенізовану речовину, загальною масою 0,3574 (після проведенні експертизи), що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-петан-1-он), яку помістили у спеціальний пакети Експертної служби МВС України №3639197; гомогенізовану речовину, загальною масою 0,3574 (після проведенні експертизи), що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-петан-1-он), яку помістили у спеціальний пакети Експертної служби МВС України №3639199; кристалічну речовину білого кольору, що містить небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-петан-1-он), масою 0,3217 г, після проведення експертизи на яку було використано 0,0104 г наданої на дослідження речовини, залишок якої масою 0,3931 г, разом з початковим упакуванням помістили в спеціальний пакет Експертної служби МВС України №3638595 – знищити.

6. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз і залучення експертів в сумі 5 969 грн 25 коп. (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 25 коп.).

7. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

8. Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

9. Прокурор, обвинувачений мають право на апеляційне оскарження цього вироку шляхом подання апеляційних скарг до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

10. Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

СуддяОСОБА_1