Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №650/4257/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/4257/26

провадження № 2/650/3765/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 рокуселище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді Сікори О.О.,

за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 є донькою сторін. ОСОБА_2 визнаний її батьком рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 січня 2020 року у справі № 650/1081/19. Цим же рішенням з відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти на утримання доньки у розмірі однієї четвертої частини з усіх видів заробітку щомісячно до досягнення нею повноліття.

Після досягнення повноліття донька продовжила навчання. З 01 жовтня 2025 року вона навчається на денній формі у комунальному закладі «Бериславський медичний фаховий коледж» Херсонської обласної ради за спеціальністю «Медсестринство», освітньо-професійна програма «Лікувальна справа», на контрактній основі. Строк навчання визначений до 30 червня 2028 року.

Позивачка зазначила, що у зв`язку з денним навчанням донька не має можливості самостійно забезпечувати себе постійним заробітком, потребує коштів на оплату навчання, харчування, одяг, підручники та інші повсякденні потреби. Матеріальне забезпечення доньки фактично здійснює позивачка, тоді як відповідач добровільної матеріальної допомоги, необхідної у зв`язку з навчанням, не надає.

У позовній заяві позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі однієї четвертої частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до закінчення навчання.

На судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала. Пояснила, що донька навчається на денній формі та потребує матеріальної допомоги, а витрати, пов`язані з її навчанням і повсякденним утриманням, переважно несе вона. Просила ухвалити законне та справедливе рішення. При цьому позивачка зазначила, що їй відомо про наявність у відповідача іншої неповнолітньої доньки, у зв`язку з чим просила при визначенні розміру аліментів врахувати інтереси обох дітей, однак вважала, що наявність іншої дитини не звільняє відповідача від обов`язку брати участь в утриманні повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Відповідач на судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином. Заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи або розгляду справи за його участю не подав. Свою позицію виклав у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. З огляду на належне повідомлення відповідача та наявність його письмової позиції суд визнав можливим розглянути справу за його відсутності, що відповідає положенням статті 223 ЦПК України.

У письмових запереченнях ОСОБА_2 просив при вирішенні питання про стягнення з нього аліментів врахувати його реальний сімейний, майновий стан та стан здоров`я. Зазначив, що має неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебуває на його повному утриманні. Також вказав, що його дружина ОСОБА_5 працювала вихователем закладу дошкільної освіти ясла-садок № 8 «Черемушки» Новокаховської міської ради, однак трудові відносини з нею призупинені, у зв`язку з чим заробітної плати вона не отримує. Дружина та неповнолітня донька мають статус внутрішньо переміщених осіб.

Відповідач також зазначив, що з 09 липня 2026 року офіційно працевлаштований у ТОВ СП «НІБУЛОН» філії «Бессарабська» на посаді брошурувальника архівних справ. За його твердженням, у зв`язку зі станом здоров`я він не має можливості працювати повний робочий день, тому працює з неповною зайнятістю та отримує відповідний дохід. На підтвердження стану здоров`я надав консультаційний висновок лікаря-офтальмолога. Просив визначити розмір аліментів з урахуванням зазначених обставин.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності та заслухавши пояснення позивачки, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 січня 2020 року у справі № 650/1081/19 визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька внесені до актового запису про народження. З відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_6 до досягнення нею повноліття.

Повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 25 червня 2026 року, підтверджується, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

З довідки комунального закладу «Бериславський медичний фаховий коледж» Херсонської обласної ради від 15 червня 2026 року № 125 вбачається, що ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання за спеціальністю «Медсестринство», освітньо-професійна програма «Лікувальна справа», за кошти фізичних осіб, тобто на контрактній основі. Вона зарахована до коледжу наказом від 18 вересня 2025 року № 318-У, строк навчання - з 01 жовтня 2025 року до 30 червня 2028 року.

Таким чином, на час звернення до суду та розгляду справи ОСОБА_3 досягла повноліття, однак не досягла двадцяти трьох років та продовжує денне навчання. Денна форма навчання та його контрактна основа об`єктивно зумовлюють додаткові регулярні витрати, пов`язані з отриманням освіти, та обмежують можливість повнолітньої доньки забезпечувати свої потреби виключно самостійним заробітком. Відомостей про наявність у неї постійного самостійного доходу матеріали справи не містять, а відповідач доказів протилежного не подав.

Суд також враховує, що позивачкою не надано договору про надання освітніх послуг, платіжних документів щодо конкретної вартості навчання та детального розрахунку всіх щомісячних витрат на доньку. Разом із тим відсутність таких документів не спростовує самого факту потреби повнолітньої доньки у матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням денного контрактного навчання, а має значення передусім для визначення справедливого та співмірного розміру участі кожного з батьків у її утриманні.

Свідоцтвом про народження підтверджується, що відповідач має іншу неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Витягом з наказу закладу дошкільної освіти ясла-садок № 8 «Черемушки» Новокаховської міської ради від 17 квітня 2025 року № 13/к підтверджується призупинення з 01 січня 2025 року трудових відносин з ОСОБА_5 . Довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб підтверджується відповідний статус дружини та неповнолітньої доньки відповідача.

Довідкою ТОВ СП «НІБУЛОН» філії «Бессарабська» підтверджується, що ОСОБА_2 з 09 липня 2026 року працює на посаді брошурувальника архівних справ. Отже, відповідач є працевлаштованою особою та отримує дохід.

З відповіді № 3315676 від 15 вересня 2026 року з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми отриманих доходів вбачається, що у липні 2026 року ОСОБА_2 філією «Бессарабська» ТОВ СП «НІБУЛОН» нараховано та виплачено 3 695,65 грн доходу; датою прийняття на роботу зазначено 09 липня 2026 року. Інших відомостей про доходи за запитуваний період у відповіді не відображено.

Суд враховує, що сума 3 695,65 грн стосується неповного календарного місяця, оскільки відповідача прийнято на роботу 09 липня 2026 року, тому сама по собі вона не може бути сприйнята як достовірний показник його звичайного місячного заробітку. Водночас відсутність у Реєстрі на дату формування відповіді відомостей за наступні місяці не доводить відсутності доходу, оскільки довідка роботодавця підтверджує триваючі трудові відносини.

Наданий відповідачем консультаційний висновок спеціаліста підтверджує наявність у нього офтальмологічного захворювання. Разом з тим цей документ не містить висновку про непрацездатність відповідача, встановлення йому інвалідності або неможливість виконувати трудову діяльність. Фактичне працевлаштування відповідача також свідчить про збереження ним можливості отримувати дохід. Отже, наведені обставини впливають на розмір аліментів, однак не свідчать про відсутність у відповідача будь-якої можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці.

Відповідно до частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Частиною другою цієї статті визначено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, виникає за сукупності юридично значущих обставин: досягнення ними віку понад вісімнадцять, але менше двадцяти трьох років; продовження навчання; потреба у матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Аналогічний підхід викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17.

За встановлених у цій справі обставин усі зазначені юридичні факти наявні: походження доньки від відповідача підтверджене; їй виповнилося вісімнадцять років, але вона не досягла двадцяти трьох років; вона продовжує денне контрактне навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги; відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштований та отримує дохід, а тому має можливість брати участь в її утриманні.

Відповідно до статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище одержувача і платника аліментів, наявність у платника інших дітей, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Зміст статей 199, 200 СК України свідчить, що обов`язок щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, покладається на обох батьків. Тому визначаючи конкретний розмір участі відповідача, суд має забезпечити баланс між реальною потребою ОСОБА_6 у допомозі, можливостями її матері та матеріальним і сімейним становищем батька, у тому числі необхідністю належного утримання ним іншої неповнолітньої дитини.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд бере до уваги, що позивачка просить стягнути одну четверту частину доходу відповідача. Водночас у відповідача є інша неповнолітня донька, яка відповідно до закону також має безумовне право на утримання батьком; його дружина на час розгляду справи не отримує заробітної плати у зв`язку з призупиненням трудових відносин; відповідач має захворювання органів зору та, за його твердженням, працює на умовах неповної зайнятості. Ці обставини підтверджені поданими ним документами в обсязі, достатньому для їх урахування при визначенні розміру аліментів.

Одночасно суд не знаходить підстав для такого зменшення участі відповідача, яке фактично перекладало б основний тягар утримання повнолітньої доньки виключно на її матір. Відповідач офіційно працевлаштований, доказів непрацездатності або відсутності можливості отримувати дохід не подав, а наявність іншої дитини та сімейних витрат не припиняє його обов`язку щодо Софії.

У постанові Верховного Суду від 11 червня 2018 року у справі № 333/1225/17 залишено без змін рішення апеляційного суду, яким розмір аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, зменшено з однієї четвертої до однієї шостої частини доходу з урахуванням того, що платник перебуває в іншому шлюбі, має малолітню дитину, а його дружина не працює. У постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 585/4386/16-ц також визнано обґрунтованим стягнення однієї шостої частини доходу на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, з урахуванням наявності в платника іншої неповнолітньої дитини та обов`язку обох батьків брати участь в утриманні повнолітньої дитини.

З огляду на сукупність установлених обставин, принципи розумності, справедливості та співмірності, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача аліментів у розмірі однієї шостої частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно забезпечить належний баланс інтересів повнолітньої доньки ОСОБА_6 та неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , відповідатиме потребі ОСОБА_6 у матеріальній допомозі та одночасно врахує сімейний, майновий стан і стан здоров`я відповідача.

Визначення аліментів саме у частці від доходу, а не у твердій грошовій сумі, у цій справі є виправданим також з огляду на відсутність достовірних даних про сталий розмір щомісячного заробітку відповідача. Такий спосіб стягнення дозволяє розміру фактичного платежу змінюватися разом із реальним доходом платника та не покладає на нього фіксованого платежу, відірваного від його поточної платоспроможності.

Отже, позов у частині наявності підстав для стягнення аліментів є обґрунтованим, однак заявлений розмір однієї четвертої частини заробітку (доходу) відповідача з урахуванням установлених обставин є завищеним. Позов підлягає частковому задоволенню шляхом визначення аліментів у розмірі однієї шостої частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

Відповідно до статті 201 СК України до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина застосовуються, зокрема, положення статті 191 цього Кодексу. За змістом статті 191 СК України аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову. Позовна заява датована та пред`явлена 29 червня 2026 року, тому аліменти підлягають стягненню з цієї дати.

Право на утримання відповідно до частини другої статті 199 СК України припиняється у разі припинення навчання. З огляду на довідку навчального закладу, кінцевою датою навчання є 30 червня 2028 року, тому аліменти підлягають стягненню до цієї дати за умови продовження навчання та в будь-якому разі не довше ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору. Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи характер спору та встановлену на 2026 рік мінімальну ставку судового збору за позов майнового характеру, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду у справі про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись статтями 182, 191, 199, 200, 201 СК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 354, 430 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі однієї шостої частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 29 червня 2026 року і до закінчення навчання - 30 червня 2028 року, за умови продовження навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

У разі припинення ОСОБА_3 навчання до 30 червня 2028 року право на утримання припиняється з моменту припинення навчання.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення аліментів у розмірі однієї четвертої частини заробітку (доходу) відповідача відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках та порядку, визначених ЦПК України.

Повний текст рішення складено 15 вересня 2026 року.

Суддя О.О. Сікора