Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №577/3455/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3455/26

Провадження № 2/577/1908/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Галяна С.В.

за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Сусліна Тетяна Сергіївна про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . За життя на праві сертифіката на право на земельну частку (пай) в АТЗТ «МИР» їй належав земельний пай 5,97 в умовних кадастрових гектарів, сертифікат серії СМ № 030414 був виданий на підставі рішення Конотопської районної державної адміністрації від 27.03.1996 року № 100-р, зареєстрований у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 669. Після Смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яку прийняла вона, як спадкоємець за заповітом. При зверненні до приватного нотаріуса Конотопського районного нотаріального округу Сусліної Т.С. для оформлення спадщини за заповітом на земельну частку (пай) 5,97 в умовних кадастрових гектарах, їй було відмовлено, в зв`язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ, а саме вказаний сертифікат. У зв`язку з чим з метою реалізації її спадкових та майнових прав їй було рекомендованого звернутися до суду для встановлення факту належності та визнання права на нього у порядку спадкування.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 23).

Відповідач: Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області, в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, прохають розгляд справи провести без участі їх представника, позовні вимоги визнає (а.с. 21).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Сусліна Т.С. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а.с. 22).

Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 21.07.2026 року (а.с. 11).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.07.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 09.09.2026 року (а.с. 19).

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 28 травня 2025 року, актовий запис № 31 від 25 листопада 1995 року (а.с.4).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Попівської сільської ради від 05 травня 2025 року № 02-23/234 ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.6).

14 вересня 1994 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Великосамбірської сільської ради та зареєстрований у реєстрі за № 15. За цим заповітом усе своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, а також усе те, що належатиме їй на день смерті та на що вона матиме право за законом, заповіла племінниці ОСОБА_1 (а.с.7).

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01.12.2025 року у справі № 577/6050/25 (Провадження №2/577/2180/25), яке набрало законної сили 02.01.2026 року, ОСОБА_1 продовжено строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 терміном два місяці з дня набрання рішенням законної сили (а.с. 24-25). У визначений цим рішенням строк, а саме 20.02.2026 року заведена спадкова справа (а.с.26). Прийняття позивачкою спадщини також зазначене у листі приватного нотаріуса Сусліної Т. С. від 26 травня 2026 року (а.с.5).

На підставі розпорядження Конотопської районної державної адміністрації від 27 березня 1996 року № 100-р на ім`я ОСОБА_2 оформлено сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 030414. У сертифікаті зазначено право на земельну частку (пай) розміром 5,97 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебуває у колективній власності АТЗТ «МИР», без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Сертифікат зареєстрований 28 червня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 669 (а.с.9).

Листом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 26 січня 2026 року № 118/15-26 підтверджено виготовлення та реєстрацію зазначеного сертифіката. Сертифікат не був отриманий, про що свідчить відсутність підпису в колонці підпису власника. Також повідомлено, що в облікованих архівних примірниках відсутні державні акти на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 (а.с.8).

У листі від 26 травня 2026 року приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Сусліна Т.С. повідомила позивачку про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на спірне майнове право з огляду на оформлення сертифіката після смерті спадкодавиці та роз`яснила можливість звернення до суду (а.с.5).

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

Часом відкриття спадщини відповідно до статті 525 ЦК УРСР 1963 року є день смерті спадкодавця. Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спірні спадкові відносини регулюються нормами ЦК УРСР 1963 року, чинними на час відкриття спадщини. Такий підхід відповідає правилам дії актів цивільного законодавства в часі та роз`ясненням пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Статтями 524, 534 ЦК УРСР передбачено спадкування за законом і за заповітом та право громадянина заповісти все своє майно або його частину одній чи кільком особам, незалежно від їх належності до кола спадкоємців за законом, із дотриманням правил про обов`язкову частку у спадщині.

За статтею 548 ЦК УРСР для набуття спадщини спадкоємець повинен її прийняти; прийнята спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття. Стаття 549 цього Кодексу визначає способи та строк прийняття спадщини, а стаття 550 передбачає можливість продовження судом строку для її прийняття. Позивачка подала заяву в строк, установлений судовим рішенням, що набрало законної сили, тому є такою, що прийняла спадщину.

За змістом статей 22, 23 Земельного кодексу України 1990 року право колективної власності на землю посвідчувалося державним актом, до якого додавався список громадян. Пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) надано членам відповідних підприємств, кооперативів і товариств, у тому числі пенсіонерам, які раніше працювали в них і залишалися їх членами, відповідно до списку, доданого до державного акта.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що член підприємства, включений до списку, який додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на пай із дня видачі цього акта. Неотримання ним сертифіката за життя не виключає спадкування набутого права.

Пункт 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 передбачає вирішення спорів про спадкування права на пай, щодо якого спадкодавець не отримав сертифіката за життя, із застосуванням відповідного земельного законодавства та норм ЦК УРСР.

Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 178/982/18-ц зазначив, що саме по собі оформлення сертифіката після смерті спадкодавця не є підставою для виключення майнового права на пай зі складу спадщини, якщо це право виникло за життя спадкодавця. Отже, для вирішення цього спору визначальним є час виникнення права, а не лише дата сертифіката.

Наявність Сертифіката виданого на ім`я ОСОБА_2 підтверджує про передачу землі у колективну власність, членство ОСОБА_2 та включення її до відповідного списку та виникнення у неї права на земельну частку (пай) до смерті. Розпорядження від 27 березня 1996 року № 100-р і сертифікат від 28 червня 1996 року оформлюють та конкретизують це раніше набуте майнове право. Їх датування після 23 листопада 1995 року не припиняє права, яке вже належало спадкодавиці, та не перешкоджає його спадкуванню.

Відсутність у спадкодавиці індивідуального державного акта на земельну ділянку також не спростовує належності їй права на земельну частку (пай). Предметом позову є майнове право на частку у землях колективної власності, визначену в умовних кадастрових гектарах, без установлення меж у натурі.

Заповіт від 14 вересня 1994 року охоплює все майно та майнові права, які належали спадкодавиці на день смерті. Тому право на спірну земельну частку (пай), набуте після складання заповіту, але за життя спадкодавиці, охоплюється цим заповідальним розпорядженням та перейшло до позивачки, яка прийняла спадщину.

Наведене у листі нотаріуса посилання на оформлення сертифіката після смерті спадкодавиці не спростовує встановленого судом часу виникнення майнового права. Наявність перешкоди для його нотаріального оформлення обумовлює потребу в судовому захисті.

Відповідно до статті 2 Закону України від 05 червня 2003 року № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) є одним із документів, що посвідчують таке право. Обраний позивачкою спосіб захисту відповідає змісту спірного права та забезпечує його підтвердження.

Оцінивши докази за правилами статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що належність спірного права спадкодавиці за життя, охоплення його заповітом та прийняття спадщини позивачкою доведені. Позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 524, 525, 534, 548–550 ЦК УРСР 1963 року, статтями 22, 23 Земельного кодексу України 1990 року, пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95, статтями 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», статтями 4, 5, 12, 13, 76–82, 89, 141, 263–265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай) розміром 5,97 в умовних кадастрових гектарах в АТЗТ «Мир» після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 030414, виданого на підставі рішення Конотопської районної державної адміністрації від 27 березня 1996 року № 100-р, зареєстрованого 28 червня 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 669.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області (місцезнаходження: с.Попівка Конотопського району Сумської області, вул.Миру, 1).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Сусліна Тетяна Сергіївна (місцезнаходження: м. Конотоп Сумської області, вул. Сарнавська, 3/3).

Суддя Галян С. В.