Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №284/286/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №284/286/26 Головуючий у 1-й інст. Діброва О. В.

Категорія 96 Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.,

суддів Галацевич О.М., Миколайчука П.В.,

за участю секретаря судового засідання Кучер А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 284/286/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Народицька селищна рада Коростенського району Житомирської області, про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Народицького районного суду Житомирської області від 23 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Діброви О.В. у с.Народичі,

в с т а н о в и в :

У червні 2026 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою, на обґрунтування якої зазначила, що проживала разом з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1994 року до дня смерті останнього. Протягом спільного життя вони спочатку мешкали в м.Житомирі, потім переїхали в с.Головенку Житомирського району, а ІНФОРМАЦІЯ_1 оселились в с.Розсохівське Коростенського району Житомирської області, де й проживали спільно за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті останнього. Вказала, що весь указаний нею час вони з ОСОБА_4 мали спільний сімейний бюджет, разом займались покращенням житлових умов та відвідували родичів і друзів.

Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 звернулась 06 березня 2026 року до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні докази родинних та інших відносин спадкоємця зі спадкодавцем.

На підставі викладено, заявник просила встановити факт її проживання із спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім`єю з 14 березня 2020 року до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Народицького районного суду Житомирської області від 23 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Судом ухвалено встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 з 14 березня 2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просив рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 .

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що є племінником ОСОБА_4 та після його смерті своєчасно подав заяву приватному нотаріусу Коростенського районного нотаріального округу Кормінець М.М., до участі у справі його, як і інших спадкоємців, залучено не було. Вказав, що оскаржуване рішення суду першої інстанції порушує його спадкові права. Зазначив, що може спростувати доводи заявника про проживання з спадкодавцем однією сім`єю, адже остання проживала та працювала вчителькою в гімназії в с. Головенка Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, а ОСОБА_4 проживав сам, за ним був закріплений соціальний працівник, який допомагав йому по господарству. Вказані обставини у суді першої інстанції підтвердити не міг, оскільки не був залучений до розгляду даної справи.

Заявник надіслала відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу вважала необґрунтованою, просила у її задоволенні відмовити, а рішення Народицького районного суду Житомирської області від 23 червня 2026 року залишити без змін. Зазначила, що скаржник, як племінник померлого, дуже рідко (раз на декілька років) спілкувався з ОСОБА_4 , не турбувався його станом здоров`я та забезпечення. Вважає, що останній не має відношення до спадкування. Зауважила, що її робота не перешкоджала спільному проживанню з ОСОБА_4 . Отримання соціальної допомоги ОСОБА_4 , на думку ОСОБА_1 , не спростовує доводи її заяви. Крім того, повідомила суд про витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 15000 грн, які будуть нею понесені у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав учасникам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про день та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Скаржник ОСОБА_2 подав заяву, в якій просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі, розглянувши справу за його відсутності.

Заявник ОСОБА_1 в судове засіданні не з`явилась, подала заяву, в якій просила вирішити питання про допит свідків за її відсутності.

За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 23 грудня 2025 року Центром надання адміністративних послуг Народицької селищної ради Коростенського району Житомирської області (а.с.5).

З копії довідки Народицької селищної ради Житомирської області №01-10/1040 від 25 травня 2026 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 14 березня 2020 року по 22 грудня 2025 року проживали однією сім`єю і вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Згідно копії довідки ЦНАП Народицької СР №215 від 06 березня 2026 року в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 22 грудня 2025 року, тобто, на день своєї смерті, проживав та був зареєстрований ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також за цією адресою зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9).

ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Кормінець М.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом їй було відмовлено через відсутність доказів родинних та інших відносин спадкоємця зі спадкодавцем, що підтверджується листом приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Кормінець Марини Миколаївни від 18 березня 2026 року (а.с 6-7).

Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції входив із того, що у справі зібрано достатньо доказів, яким надана належна оцінка, для висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Однак з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів погодитися не може.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, або особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції лише в разі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Судове рішення, оскаржене особою, що не брала участі у справі повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або містити судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.

Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Такий правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18.

Згідно роз`яснень, які містять у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, поняття «спір про право» пов`язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право.

За приписами ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 , помер ОСОБА_4 , з яким остання перебувала у сімейних відносинах без реєстрації шлюбу, проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний побут, разом здійснювали витрати на харчування, оплату комунальних послуг, облаштування житла та ін.

Як на підставу вимог заяви ОСОБА_1 посилалася на те, що встановлення юридичного факту необхідно їй для оформлення спадщини за законом.

Вказала, що є єдиною спадкоємицею після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулась до приватного нотаріуса із заявою про вступ у спадщину, проте отримала відмову у зв`язку з відсутністю підтвердження родинних відносин із померлим.

Отже, зі змісту наданих матеріалів вбачається, що встановлення факту безпосередньо пов`язане з вирішенням питання про право власності та для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Звернувшись до апеляційного суду з апеляційною скаргою ОСОБА_2 долучив до матеріалів наступні документи.

Так, із довідки Головенського старостинського округу Новогуйвинської селищної ради Житомирської області № 03-36/37 від 27 квітня 2026 року вбачається, що згідно записів погосподарської книги №1 на 2024-2028 роки, стор. 29, особовий рахунок НОМЕР_2 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_2 із 08 квітня 2005 року по 01 травня 2023 року. 01 травня 2023 року знята із реєстрації за вищезгаданою адресою. Останні 5 років гр. ОСОБА_1 працює вчителькою старших класів української мови та зарубіжної літератури у місцевій Головенківській гімназії. Виходячи із своїх потреб, можливостей та віку гр. ОСОБА_1 присадибну ділянку не обробляє, підсобне господарство не утримує (а.с.55).

За інформацією довідки Головенківської гімназії Житомирського району Житомирської області № 09 від 02 квітня 2026 року ОСОБА_1 працює на посаді вчителя у Головенківській гімназії на постійній основі з 02 вересня 1997 року та викладає предмети зарубіжна література та українська мова і література із зазначенням навантаження на останню за період з 2021 по 2026 роки (а.с.56).

Згідно довідки ЦНАП Народицької СР Коростенського району Житомирської області № 132/01-08 від 01 травня 2026 року та акту №5 від 07 травня 2026 року про підтвердження фактичного місця проживання особи, за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживав та був зареєстрований в період з 06 вересня 2022 року по 22 грудня 2025 року. Також за цією адресою з 01 травня 2023 року зареєстрована та періодично проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інших зареєстрованих осіб за даною адресою немає (а.с.57-58).

Крім того, матеріали справи містять заяву ОСОБА_2 від 17 липня 2026 року до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Кормінець М.М. про видачу довідки щодо кола спадкоємців у спадковій справі, заведеній після смерті ОСОБА_4 , оскільки він подав заяву про прийняття спадщини після смерті свого дядька ОСОБА_4 .

Зазначене свідчить про наявність спору між заявницею у справі ОСОБА_1 та апелянтом ОСОБА_2 , оскільки встановлення факту проживання з померлим однією сім`єю, фактично надало заявнику право на отримання спадщини, що зачіпає спадкові права скаржника як спадкоємця після смерті дядька ОСОБА_4 .

Разом з тим, у процесі перегляду рішення суду першої інстанції, апеляційний суд встановив, що матеріали справи містять суттєві розбіжності, які викликають обґрунтовані сумніви щодо підтвердження факту проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім`єю з 14 березня 2020 року до дня смерті останнього ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є передчасним та підлягає скасуванню, а заява - залишенню без розгляду, що не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки заявник ОСОБА_1 є громадянкою, віднесеною до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 15 жовтня 1993 року, а апелянт ОСОБА_5 є особою з інвалідністю 2 групи згідно посвідчення серії НОМЕР_4 судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 382-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Народицького районного суду Житомирської області від 23 червня 2026 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Народицька селищна рада Коростенського району Житомирської області, про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Головуючий Н.Й. Григорусь

Судді О.М. Галацевич

П.В. Миколайчук

Повний текст складено 15.09.2026.