Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №290/521/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №290/521/26 Головуючий у 1-й інст. Ковальчук М. В.

Категорія 105 Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.,

суддів Миколайчука П.В., Панкеєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Кучер А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 290/521/26 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересовані особи – Романівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, за апеляційною скаргою представника Міністерства оборони України Балтака Дмитра Олеговича на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 14 липня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Ковальчука М.В. у с.Романові,

в с т а н о в и в :

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, на обґрунтування якої зазначила, що її син ОСОБА_2 , який був залучений до складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, зник безвісті у бою ІНФОРМАЦІЯ_1 в районі населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області. За вказаним фактом проведено службове розслідування. Через відсутність документів на підтвердження загибелі сина ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , оскільки потрібно документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Враховуючи викладене, заявник просила встановити факт смерті свого сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Старочуднівська Гута Романівського району Житомирської області, який загинув під час бойових дій в населеному пункті Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 14 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті задоволено. Встановлено факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця села Старочуднівська Гута Романівського району Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який помер в населеному пункті Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаної із захистом Батьківщини.

В апеляційній скарзі представник Міністерства оборони України, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви. Зокрема, вважав, що правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України). Наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності, на думку скаржника, достовірно не свідчать про смерть військовослужбовця ОСОБА_2 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього. З огляду на це підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті особи за пунктом 8 частини першої статті 315 ЦПК України немає. Відтак суд прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Могильницька І.М. надіслала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін. Зазначила, що матеріали справи містять необхідні докази достатні для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті сина ОСОБА_2 .

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав учасникам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Могильницька І.М. доводи апеляційної скарги вважала безпідставними та в її задоволенні просила відмовити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день та час судового засідання були повідомлені належним чином. Від представника Романівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Присяжнюк Н.Г. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на всій території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався відповідними указами, і який діє на даний час.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13 серпня 2024 року заявник ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За змістом витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 15 від 15 січня 2024 року та витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 40 від 09 лютого 2024 року, солдата ОСОБА_2 номера обслуги 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_4 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 13 січня 2024 року № 3-РС, на посаду стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_3 , ВОС-100672А, який прибув з військової частини НОМЕР_4 , з 15 січня 2024 року зараховано до списків частини на всі види забезпечення, є таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Солдата ОСОБА_2 , стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_3 , вважати таким, що 08 лютого 2024 року прибув в підпорядкування командира військової частини НОМЕР_5 та залучений до складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів).

В акті службового розслідування командира військової частини НОМЕР_3 та у витязі із акту службового розслідування командира військової частини НОМЕР_3 , розпочатого на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності) № 210 від 13.04.2024, міститься інформація про обставини та факти, що були встановлені під час проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісти стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_2 , а саме в пунктах 2-3 зазначено, що «2. За змістом рапорту командира механізованої роти військової частини НОМЕР_3 молодшого лейтенанта ОСОБА_3 від 13.04.2024 (вхідний № 1140 від 13.04.2024) приблизно о 22:15 12.04.2024 під час пересування до позиції «ПЕРСИК», що розташована поблизу селища Білогорівка, Сєвєродонецького району Луганської області, солдат ОСОБА_2 , потрапив під мінометний вогонь, в результаті якого отримав поранення несумісні з життям.

3. Солдат ОСОБА_2 02.03.2024 на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 від 01.03.2024 № 165 та бойового наказу командира НОМЕР_6 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_5 від 02.03.2024 № 5 виконував завдання в районі селища Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області.

За змістом пояснень оператора 2 аеромобільного взводу 6 аеромобільної роти НОМЕР_6 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_5 солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 він виконував службові обов`язки на одній з позицій 6 аеромобільної роти НОМЕР_6 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_5 здійснюючи супровід групи евакуації за допомогою дрона.

Приблизно о 22:15 під час переміщення група евакуації потрапила під щільний мінометний обстріл, в результаті якого стрілець-снайпері механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_2 , який перебував в групі евакуації, отримав поранення несумісні з життям. Проте, через поточну інтенсивність бойових дій тіло солдата ОСОБА_2 не вдалося евакуювати.

Про дану подію солдат ОСОБА_4 доповів на командно- спостережний пункт 6 аеромобільної роти НОМЕР_6 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_5 заступнику командира з морально-психологічного забезпечення 6 аеромобільної роти НОМЕР_6 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_5 молодшому лейтенанту ОСОБА_5 .

Згідно поясненням заступника командира з морально-психологічного забезпечення 6 аеромобільної роти НОМЕР_6 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_5 молодшого лейтенанта ОСОБА_5 , який 12.042024 року перебував на командно-спостережному пункті 6 аеромобільної роти НОМЕР_6 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 22:25 молодший лейтенант ОСОБА_5 отримав доповідь від оператора 2 аеромобільного взводу 6 аеромобільної роти НОМЕР_6 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_5 солдата ОСОБА_4 , що під час переміщення, група евакуації попала під мінометний обстріл, в результаті чого стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_2 , який також входив до групи евакуації отримав поранення несумісні з життям, але через інтенсивність бойових дій, тіло солдата ОСОБА_2 евакуювати не вдалося».

У вищевказаному витязі із акту службового розслідування також вказано, що службове розслідування слід вважати завершеним. Стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_2 вважати таким, що зник безвісти 12.04.2024 в районі селища Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області в умовах безпосередньої участі в бойових діях під час захисту Вітчизни.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) № 309 від 22 червня 2024 року, проведено службове розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 . Розслідуванням, висновки якого викладено в акті службового розслідування від 21.06.2024, встановлено, що стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_2 , зник безвісти 12.04.2024 в ході бойових дій в районі селища Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Службове розслідування за фактом зникнення безвісти 13.04.2024 солдата ОСОБА_2 , стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 2 механізованого виводу механізованої роти військової частини НОМЕР_3 , завершено та слід вважати солдата ОСОБА_2 таким, що зник безвісти 13.04.2024 в районі селища Білогорівка Сєверодонецького району Луганської області в умовах безпосередньої участі з бойових діях під час захисту Вітчизни.

У доповіді командира військової частини НОМЕР_3 за фактом безвісти зниклого під час виконання завдання за призначенням військовослужбовця військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_2 та рапорті командира механізованої роти військової частини НОМЕР_3 наявна інформація про те, що «Приблизно о 22:15 12.04.2024 під час пересування до позиції «Персик», що розташована поблизу села Білогорівка, Сєвєродонецького району Луганської області, група евакуації потрапила під мінометний вогонь, в результаті якого військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_3 стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_2 отримав поранення несумісні з життям.

Тіло, ймовірно солдата ОСОБА_2 знаходиться на підконтрольній території бойового зіткнення, з-за поточної інтенсивності бойових дій евакуація тіла станом на 13.04.2024 не проведена, у зв`язку із чим вважається зниклим безвісти».

17 квітня 2024 року ОСОБА_1 надіслано сповіщення сім`ї № 25 начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 та повідомлено про те, що її син солдат ОСОБА_2 внаслідок бойових дій зник безвісти 12 квітня 2024 року в районі населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області.

20 квітня 2024 року Відділенням поліції № 5 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області на підставі заяви ОСОБА_1 про те, що її син стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 12 квітня 2024 року зник безвісти під час бойових дій в районі населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060470000124 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 22 жовтня 2025 року, відомості щодо військовослужбовця ОСОБА_2 внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Дата набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин – 24.06.2024. Інформація про обставини зникнення безвісти особи та встановлення її місця перебування, або поховання чи місцязнаходження тіла (останків): зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій).

В анкеті на особу, яка зникла безвісти за особливих обставин, від 08 вересня 2024 року наявні відомості щодо військовослужбовця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_3 , який зник безвісти 12 квітня 2024 року в умовах безпосередньої участі в бойових діях під час захисту Вітчизни в районі селища Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області.

З довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 26 липня 2024 року № 183 вбачається, що зниклий безвісти солдат ОСОБА_2 дійсно в період з 02.03.2024 по 02.03.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Луганській області Сєвєродонецького району селищі Білогорівка (підстава: журнал бойових дій за 02.03.2024 (р/з № 3т/ПУ) арк № 108).

Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 1520/32/23.16-59 від 27.05.2026 складено письмову відмову у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з відсутністю документів, визначених частиною 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та пункту 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5 (зі змінами).

Звертаючись до суду з вищевказаною заявою, заявник просила встановити факт смерті сина військовослужбовця ОСОБА_2 під час виконання бойових обов`язків на території, яка стала тимчасово окупованою, оскільки надані документи у своїй сукупності підтверджують вказані обставини.

Вирішуючи в окремому провадженні справи про встановлення факту смерті особи, зокрема після 24 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, під час ведення бойових дій, суди не можуть ігнорувати обставини, в яких опинилися заявники після повномасштабного військового вторгнення держави-агресора на територію України та об`єктивні складнощі, які можуть виникнути у них при наданні доказів на підтвердження відповідного факту.

Обов`язок держави розслідувати факти смерті особи, яка підпадає під її юрисдикцію, виняткове юридичне значення факту смерті особи; специфіка розгляду справ в порядку окремого провадження, зокрема особливої ролі суду при з`ясуванні обставин справи; об`єктивні складнощі, які можуть виникнути у заявників при наданні доказів для встановлення факту смерті особи після 24 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, при веденні активних бойовий дій, у своїй сукупності дають підстави для висновку, що суди мають зважати на вказані обставини та, керуючись завданням цивільного судочинства, уникати формального підходу при вирішенні таких справ.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її сина, ОСОБА_2 , суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим доказам, дійшов достатньо обґрунтованого висновку про те, що заявницею наведено достатньо аргументів та надано достатньо доказів, які з урахуванням положень статті 317 ЦПК України дають підстави для встановлення факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 22:15 год., громадянина України ОСОБА_2 , військовослужбовця Збройних Сил України, військової частини НОМЕР_3 , який загинув під час ведення бойових дій поблизу с. Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, під час проходження військової служби із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил держави-агресора на території Донецької області.

Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується актом службового розслідування, від 25 березня 2024 року, рапортом командира механізованої роти в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_6 , копіями з витягів із акту службового розслідування командира військової частини НОМЕР_3 та наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) № 309 від 22 червня 2024 року, сповіщенням сім`ї № 25 від 17 квітня 2024 року, витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 22 жовтня 2025 року про набуття військовослужбовцем ОСОБА_2 правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин – 24.06.2024, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024060470000124 про зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 12 квітня 2024 року під час бойових дій в районі населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району та ін.

Зібраними у справі доказами підтверджується, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 22 годині 15 хвилин під час пересування до позиції «ПЕРСИК», що розташована поблизу селища Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, група евакуації потрапила під щільний мінометний обстріл, в результаті якого стрілець-снайпері 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_2 , який перебував в групі евакуації, отримав поранення несумісні з життям, але через інтенсивність бойових дій тіло солдата ОСОБА_2 не вдалося евакуювати.

Службове розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 2 механізованого виводу механізованої роти військової частини НОМЕР_3 завершено (згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) № 309 від 22 червня 2024 року).

Встановлено, що тіло, ймовірно солдата ОСОБА_2 знаходиться на підконтрольній території бойового зіткнення, з-за поточної інтенсивності бойових дій евакуація тіла станом на 13.04.2024 не проведена, у зв`язку із чим останній вважається зниклим безвісти (доповідь командира військової частини НОМЕР_3 за фактом безвісти зниклого під час виконання завдання за призначенням військовослужбовця військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_2 та рапорт командира механізованої роти військової частини НОМЕР_3 ).

Станом на день розгляду цієї справи судом, на території, яка є місцем зникнення безвісти ОСОБА_2 , активні бойові дії не припинилися, дана територія окупована російською федерацією.

Вказані встановлені обставини з достатньою вірогідністю підтверджують факт смерті ОСОБА_2 12 квітня 2024 року близько 22:15 год.

Приписи статті 317 ЦПК України судом правильно застосовані до спірних правовідносин, виходячи з встановлених обставин.

Звернення заявниці із заявою про встановлення юридичного факту у порядку окремого провадження узгоджується з позицією Великої Палата Верховного Суду, висловленою у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20), оскільки заявниця не має іншої можливості одержати свідоцтво про смерть сина, яке посвідчує факт, що має юридичне значення, а чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення таких юридичних фактів. Доводи Міністерства оборони України про наявність між учасниками справи спору про право є безпідставними.

Аналогічна правова позиція висловлена за тотожних правовідносинах у постанові Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №756/5840/23, у якій зазначено, що факт смерті особи підтверджується актом службового розслідування, письмовими поясненнями свідків, актом про настання смерті, витягом з наказу командира військової частини про результати службового розслідування по факту зникнення безвісти молодшого сержанта.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на правильність висновків про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті сина не впливають.

На думку колегії суддів, встановлення поранення не сумісного з життям та неможливості евакуювати тіло з поля бою, підтверджують факт смерті громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув, захищаючи волю та незалежність України, поблизу населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області.

Заявниця позбавлена можливості у позасудовий спосіб підтвердити факт смерті свого сина та її звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті сина під час виконання ним обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, є належним способом захисту її прав, оскільки від встановлення даного юридичного факту залежить виникнення та реалізація її особистих та майнових прав.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення без змін, а скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 375, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Романівського районного суду Житомирської області від 14 липня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Н.Й. Григорусь

Судді П.В. Миколайчук

В.А. Панкеєва

Повний текст складений 16.09.2026.