Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №754/8819/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/9988/26

Справа №754/8819/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 вересня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання Черниш К.О.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: військова частина НОМЕР_1 (4 батальйон) НОМЕР_2 окрема бригада територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України про збільшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач), в якому просила збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до судового наказу Деснянського районного суду м. Києва від 19.10.2023 р. та стягувати з відповідача на утримання сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходів) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до повноліття дитини.

Вимоги мотивує тим, що 15.10.2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві між Позивачкою та Відповідачем було укладено шлюб, який розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 08.02.2019 року. Від вказаного шлюбу мають спільних дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котра є повнолітньою та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 21.09.2019 року між Позивачкою та ОСОБА_6 було укладено шлюб в Деснянському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що зроблено актовий запис N?1366. У зв?язку з укладенням шлюбу нею було змінено прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_8 ». 24.11.2023 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу, виданого 16.11.2023 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів, починаючи з 18.10.2023 р. і до досягнення дітьми повноліття. У зв?язку з відсутністю заборгованості по сплаті аліментів, хорошими відносинами з боржником, котрий не мав заперечень щодо утримання дітей, та проходженням відповідачем військової служби, позивачкою було прийнято рішення про відкликання виконавчого документа без виконання, про що 31.07.2024 року було подано до Деснянського відділу державної виконавчої міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відповідну заяву. 07.08.2024 року постановою заступника начальника відділу ДВС було повернуто стягувачу судовий наказ №754/14818/23. Варто зазначити, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем ЗСУ, у відповідності до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.03.2025 р. зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_4 в селищі Білогорівка, Луганської області. Після отримання інформації про зниклого безвісти чоловіка з метою забезпечення інтересів їх спільних дітей позивачкою було прийнято рішення звернутись із судовим наказом від 19.10.2023 року до Деснянського ВДВС. 11.06.2025 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу та звернуто стягнення на заробітну плату боржника. 25.06.2025 року Деснянським ВДВС направлено вимогу державвного виконавця головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_3 . Водночас, у зв`язку із набуттям старшою донькою повноліття в рамках зазначеного виконавчого провадження наразі проводиться стягнення аліментів на утримання молодшого сина ОСОБА_3 у зменшеному розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу боржника. Так, розмір аліментів, який стягується на теперішній час, не забезпечує належного рівня утримання дитини та є недостатнім з огляду на суттєве зростання цін на продукти на продукти харчування, медикаменти, комунальні послуги та інші необхідні витрати, при цьому потреби дитини з віком лише збільшуються, що потребує значно більших витрат на її утримання та розвиток. Зважаючи на вищевикладене, Позивачка не має достатнього рівня доходу для самостійного забезпечення усіх потреб дитини, у зв?язку з чим виникла необхідність у ініціюванні звернення до суду з позовною заявою про збільшення розміру аліментів.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

30 червня 2026 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва було витребувано інформацію від Військової частини НОМЕР_1 про нараховані доходи відповідача у справі ОСОБА_2

26.06.2026 через підсистему «Електронний суд» були подані додаткові пояснення від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

29.07.2026 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог надійшла заява про виконання вимог ухвали.

04.08.2026 надійшла відповідь від Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про відсутність підстав призначення адвоката відповідачу у справі.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у відповідності до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.03.2025 р., як військовий ЗСУ зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_4 в селищі Білогорівка, Луганської області.

Представник третьої особи до суду не з`явився, про дату, час та місце був повідомлений належним чином, до суду надіслав свої письмові пояснення по позову.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд, до початку розгляду справи по суті, визнав можливим її заочний розгляд, на підставі наявних у ній доказів.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд встановив наступне.

Відповідно до судового наказу, виданого Деснянським районним судом міста Києва від 19.10.2023 року №754/14818/23, Деснянським ВДВС було відкрито виконавче провадження №78320717 та відповідною постановою постановлено здійснювати відрахування аліментів на користь позивача на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_3 із суми доходів боржника ОСОБА_2 у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску у загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 50% до виплати загальної суми боргу, після погашення боргу здійснювати відрахування у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи стягнення з 18.10.2023 і до досягнення дітьми повноліття.

15.10.2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві між Позивачкою та Відповідачем було укладено шлюб, який розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 08.02.2019 року.

Від вказаного шлюбу мають спільних дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котра є повнолітньою та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

21.09.2019 року між Позивачкою та ОСОБА_6 було укладено шлюб в Деснянському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що зроблено актовий запис N?1366.

У зв?язку з укладенням шлюбу нею було змінено прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_8 ».

24.11.2023 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу, виданого 16.11.2023 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів, починаючи з 18.10.2023 р. і до досягнення дітьми повноліття.

У зв?язку з відсутністю заборгованості по сплаті аліментів, хорошими відносинами з боржником, котрий не мав заперечень щодо утримання дітей, та проходженням відповідачем військової служби, позивачкою було прийнято рішення про відкликання виконавчого документа без виконання, про що 31.07.2024 року було подано до Деснянського відділу державної виконавчої міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відповідну заяву.

07.08.2024 року постановою заступника начальника відділу ДВС було повернуто стягувачу судовий наказ №754/14818/23.

Позивачка у позові посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем ЗСУ, у відповідності до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.03.2025 р. зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_4 в селищі Білогорівка, Луганської області. Після отримання інформації про зниклого безвісти чоловіка з метою забезпечення інтересів їх спільних дітей позивачкою було прийнято рішення звернутись із судовим наказом від 19.10.2023 року до Деснянського ВДВС.

11.06.2025 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу та звернуто стягнення на заробітну плату боржника.

25.06.2025 року Деснянським ВДВС направлено вимогу державвного виконавця головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_3 .

Водночас, у зв`язку із набуттям старшою донькою повноліття в рамках зазначеного виконавчого провадження наразі проводиться стягнення аліментів на утримання молодшого сина ОСОБА_3 у зменшеному розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу боржника. Так, розмір аліментів, який стягується на теперішній час, не забезпечує належного рівня утримання дитини та є недостатнім з огляду на суттєве зростання цін на продукти на продукти харчування, медикаменти, комунальні послуги та інші необхідні витрати, при цьому потреби дитини з віком лише збільшуються, що потребує значно більших витрат на її утримання та розвиток. Зважаючи на вищевикладене, Позивачка не має достатнього рівня доходу для самостійного забезпечення усіх потреб дитини, у зв?язку з чим виникла необхідність у ініціюванні звернення до суду з позовною заявою про збільшення розміру аліментів.

Згідно ч.2 ст.9 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особам, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надаються гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими актами законодавства України.

Ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Таким чином законодавством України встановлено, що за військовослужбовцями, які потрапили в полон або зникли безвісти зберігається грошове забезпечення, яке щомісячно виплачується їхнім сім`ям: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців.

Стягнення аліментів передбачено сімейним законодавством та здійснюється на підставі рішення суду.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, який ІНФОРМАЦІЯ_4 зник безвісти в бою за Україну, її свободу і незалежність в селищі Білогорівка, Сіверськодонецького району Луганської області, та набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин і за ним збережена виплата грошового забезпечення.

Преамбула Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачає, що цей Закон визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

Згідно ч.1 ст.8 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

За особою, зниклою безвісти за особливих обставин, зберігаються місце роботи та займана посада, але не більш як до моменту визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою у порядку, встановленому законодавством (ч.5 ст.8 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»).

Відповідно до ч.1 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи - це здатність мати цивільні права та обов`язки. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

Таким чином, набуття Відповідачем статусу особи, яка безвісти зникла за особливих обставин, не зменшує обсягу його цивільної правоздатності, зокрема не позбавляє його обов`язку утримувати неповнолітню дитину.

Відповідно до ст.81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

П. 8 постанови КМ України №146 від 26.02.1993 року «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» передбачено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що позивач має право на отримання виплати аліментів на утримання сина з грошового забезпечення відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Так, згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Та обставина, що з віком потреби дитини зростають, а це в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказуванню. Внаслідок таких змін збільшуються витрати матері на утримання дитини, що в свою чергу свідчить про погіршення її майнового стану.

Також слід визнати, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дитини, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про зміну їх розміру.

З огляду на те, що з моменту ухвалення судового наказу про стягнення аліментів від 19.10.2023 року пройшов значний час, то зазначені вище обставини самі по собі свідчать про погіршення майнового стану позивачки, що в свою чергу є достатньою підставою для збільшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з положеннями ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснено у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів.

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

Враховуючи всі обставини справи та зважаючи на те, що у зв`язку із набуттям старшою донькою сторін у справі повноліття в рамках зазначеного вище виконавчого провадження наразі проводиться стягнення аліментів на утримання молодшого сина ОСОБА_3 у зменшеному розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу боржника, враховуючи, що відповідач був мобілізований та є військовослужбовцем і за ним на даний час зберігається виплата грошового забезпечення, суд прийшов висновку про можливість збільшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до судового наказу Деснянського районного суду міста Києва від 19.10.2023 року у справі №754/14818/23 та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до п.23 Постанови ПВСУ від 15 травня 2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 181, 182, 192 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: військова частина НОМЕР_1 (4 батальйон) НОМЕР_2 окрема бригада територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України про збільшення розміру аліментів, - задовольнити.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до судового наказу Деснянського районного суду міста Києва від 19.10.2023 року у справі

N?754/14818/23 та стягувати з ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця.

Стягнення аліментів розпочати з дати набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2026 у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.

Головуюча-суддя О.М. Панченко