Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №333/3949/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №333/3949/26

Номер провадження 2/676/3733/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Кам`янець - Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Бондара О.О.

з участю секретаря судового засідання Бурої В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що 06.04.2025 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Процент» та відповідачем було укладено кредитний договір № 31445. Відповідач отримав кредит у розмірі 9000,00 грн., строком на 730 днів, шляхом перерахування на платіжну карту № НОМЕР_1 . У зв`язку із порушенням зобов`язання, заборгованість відповідача становить 34200,00 грн., з яких: 9000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 29700,00 грн. заборгованість за процентами, 4500 грн. штраф за порушення умов кредитного договору.

В судове засідання сторони не з`явились. Про день слухання справи повідомлені своєчасно. При подачі позову представник позивача заявив клопотання про слухання справи у його відсутності, в якому не заперечує проти заочного розгляду.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав відзив, в якому просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги визнав частково в частині стягнення з нього тілу кредиту, якщо є підтвердження отримання ним цих коштів, оскільки він є військовослужбовцем, то вважає, що з нього не підлягають стягнення відсотків за користування кредитом, щодо стягнення заборгованості за комісією та неустойкою, вважає, що такі нарахування не відповідають вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи в повному об`ємі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, 06.04.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 31445 про надання грошових коштів у позику, за умовами договору ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» надало відповідачу грошові кошти у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок (картку) у розмірі 9000,00 грн. на строк 730 днів (до 06.04.2027 року), зі сплатою процентів за ставкою 1,0 % за кожен день користування кредитом (365,00 % річних).

Відповідач підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 241790. (а.с. 16-18)

Відповідно до розрахунку наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 по сплаті процентів за кредитним договором № 31445 від 06.04.2025 року за період з 06.04.2025 року по 02.03.2026 року становить 29700,00 гривень.

Факт перерахування Позивачем коштів на банківський рахунок (картку) Відповідача у розмірі 9000,00 грн. (тіло кредиту) підтверджується копією Листа №20260316-77 від 16.03.2026 року ( т.1, а.с. 19) в якому вказано , що 06 квітня 2025 року на картковий рахунок № НОМЕР_2 було перераховано кошти в сумі 9000 гривень та Відповіддю АТ «А-Банк» №37063/47-260526/160 від 28.05.2026 року, в якій вказано , що картковий рахунок № НОМЕР_2 в АТ «А-Банк» було відкрито на ОСОБА_1 , в додатку до якого надано виписку з карткового рахунку відповідача № НОМЕР_2 , де вказано про надходження на картковий рахунок грошових коштів в сумі 9000 гривень 06 квітня 2025 року.

Враховуючи, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 12 березня 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 34200,00 грн., з яких: 9000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 29700,00 грн. заборгованість за процентами, 4500 грн. штраф за порушення умов кредитного договору, що підтверджується копією розрахунку заборгованості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Варто зазначити, що Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частино третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати отримання Кредитодавцем у інформаційній системі Кредитодавця від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитодавця на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі Кредитодавця.

Укладання електронного договору та підписання його електронним підписом - одноразовим ідентифікатором відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 р. у справі №732/670/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Однак, згідно з частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом військовослужбовцям не нараховуються.

Сталою практикою Верховного Суду підтверджено, що пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою, дія якої поширюється на всіх військовослужбовців в розумінні п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без виключення (Постанова Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15-ц; Постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №175/377/16-ц; Постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №521/9626/15- ц; ), у тому числі на військовослужбовців за контрактом (Постанова Верховного Суду від 14.05.2021 у справі №502/1438/18), офіцерів запасу (Постанова Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №642/548/21), тощо.

З Відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 №9/4029 від 02.06.2026 року вбачається, що Відповідач призваний на військову службу до ЗСУ 10.11.2025 року, з лав ЗСУ не звільнений.

Враховуючи вищевикладене суд приходь до висновку про відсутність підстав для стягнення з Відповідача заборгованості за відсотками нарахованими з 10 листопада 2025 року по 02 березня 2026 року по кредитному договору, керуючись частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Таким чином, з Відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 19710,00 грн. ( 9000 гривень х 219 днів з 06 квітня 2025 року по 10 листопада 2025 року х 1%) (станом на 10 листопада 2025 року) .

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином з відповідача не підлягає стягненню штраф за порушення умов Кредитного договору в розмірі 4500,00 грн.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з Відповідача в користь Позивача витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1,4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати позивача на правничу допомогу складають 10000,00 грн. і підтверджуються копією Договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03 червня 2024 року, акту №103 від 26.01.2026 року, витягу з реєстру №1 від 26.01.2026 року та платіжної інструкції №4298 від 30.01.2026 року.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховуючи ст. 141 ЦПК України вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1518 грн. 00 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 5700 грн. 00 коп., пропорційно до розміру суми задоволених позовних вимог, які задоволено в розмірі 57 % від суми заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526, 612,1050 ЦК України, ст. 258 - 260, 263 – 265 ЦПК України , суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (код ЄДРПОУ: 41466388) заборгованість за Кредитним договором № 31445 від 06.04.2025 року в виді заборгованості по сплаті процентів в розмірі 19710 гривень 00 коп. , судовий збір в сумі 1518 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5700 гривень 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складання повного рішення .

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» ( бул. Вацлава Гавела, 4, м. Київ, 03124 , код ЄДРПОУ 41466388 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Бондар О.О.