Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №676/5323/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 676/5323/26

Провадження № 2/674/1307/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 вересня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 43014,78 грн),

в с т а н о в и в :

До Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “Кредит-Капітал” (далі – позивач) до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 43014,78 грн за кредитним договором № 98762402000 від 19 січня 2023 року (далі – кредитний договір), а також судовий збір у сумі 2662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором у неї виникла заборгованість перед первісним кредитором – АТ “УКРСИББАНК”. За результатами укладення договору факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача. Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов`язковості умов укладених договорів, обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором та правових наслідків відступлення права вимоги і факторингу.

Разом із поданням позову представник позивача – адвокат Усенко М.І. – заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року справу передано за підсудністю до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області.

Ухвалою від 07 серпня 2026 року Дунаєвецький районний суд Хмельницької області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, ухвалив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між АТ “УКРСИББАНК” (далі – первісний кредитор) та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98762402000 від 19 січня 2023 року, згідно з умовами якого первісний кредитор надав відповідачу кредит у сумі 44051,00 грн строком на 48 місяців з поверненням не пізніше 19 січня 2027 року. Кредит надано на погашення заборгованості відповідача за раніше укладеним договором про надання споживчого кредиту № 98721077000 шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на транзитний рахунок первісного кредитора, що підтверджується випискою за кредитним договором.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що підтверджується витягом із систем банку щодо підтвердження факту підписання договору електронним підписом фізичної особи-клієнта АТ “УКРСИББАНК”.

Процентну ставку за кредитним договором встановлено у розмірі 0,00001 % річних (п. 3.8 договору). Пунктом 3.12 договору та Додатком № 1 до нього передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 1,5 % від суми наданого кредиту, що починаючи з 20 липня 2023 року включається до суми ануїтетного платежу і становить 660,77 грн на місяць. Згідно з п. 3.5–3.7 договору повернення кредиту, плати за кредит та інших платежів здійснюється шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до графіка платежів, викладеного в Додатку № 1 до договору, щомісяця до 19 числа; розмір ануїтетного платежу становить 918,00 грн до 19 липня 2023 року, а з 20 липня 2023 року – 1579,00 грн, з яких 918,23 грн – погашення кредиту і 660,77 грн – комісія.

Умови кредитування, у тому числі розмір комісії, до укладення договору доведені до відома відповідача паспортом споживчого кредиту, у якому зазначено реальну річну процентну ставку 27,87 % та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача 71803,34 грн і вказано, що в розрахунок реальної річної процентної ставки включено проценти за користування кредитом і комісії.

Відповідач отримала обумовлені кредитним договором кошти на умовах, передбачених договором, проте зобов`язань за договором належно не виконувала. Останній платіж на погашення заборгованості внесено 19 жовтня 2023 року, після чого погашення припинено, що підтверджується випискою за кредитним договором з 19 січня 2023 року по 27 серпня 2024 року.

У результаті невиконання умов кредитного договору у відповідача перед первісним кредитором утворилась заборгованість, з якої: 35746,31 грн – заборгованість за тілом кредиту; 7268,47 грн – заборгованість за комісією; заборгованості за процентами немає, а разом 43014,78 грн.

Заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором передана первісним кредитором позивачу на підставі договору факторингу № 280 від 27 серпня 2024 року та реєстру боржників від 27 серпня 2024 року до цього договору, що підтверджується актом приймання-передачі права вимоги від 27 серпня 2024 року. Виконання позивачем обов`язку з фінансування на користь первісного кредитора підтверджено платіжною інструкцією. Позивач є фінансовою установою, що має право на надання послуг з факторингу, на підтвердження чого надано витяг з Державного реєстру фінансових установ 27-0026/18048 та ліцензію на діяльність фінансової компанії (факторинг) від 07 березня 2024 року.

Згідно з реєстром боржників заборгованість відповідача станом на дату переходу права вимоги становила 43014,78 грн, що збігається із сумою, заявленою позивачем до стягнення. Отже, після переходу права вимоги позивач додаткових нарахувань процентів, комісій чи будь-яких санкцій не здійснював, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінював.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України.

Досліджуючи надані позивачем докази, аналізуючи наведені доводи, оцінюючи їх у сукупності, суд виходив з такого.

Встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останньою зобов`язань за укладеним нею кредитним договором. Вказані правовідносини є цивільно-правовими та регулюються Цивільним кодексом України і Законом України “Про споживче кредитування”.

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Суду не надано доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. За ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 2 статті 18 Закону України “Про споживче кредитування” встановлено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається лише фінансовій установі. Позивач є фінансовою установою, що має право на надання послуг з факторингу на підставі відповідної ліцензії.

Оскільки спір виник із договору про споживчий кредит, суд перевіряє й правомірність нарахування комісії за управління кредитом, заявленої до стягнення. Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про споживче кредитування” у договорі про споживчий кредит зазначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів у вигляді графіка платежів, а згідно з ч. 6 цієї статті кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати лише тих платежів, які не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної процентної ставки. Щомісячна комісія за управління кредитом у розмірі 1,5 % від суми наданого кредиту прямо визначена п. 3.12 договору та Додатком № 1 до нього з описом її економічної сутності, включена до графіка платежів і врахована в розрахунку реальної річної процентної ставки 27,87 %, доведеної до відома відповідача паспортом споживчого кредиту до укладення договору. За таких обставин ця комісія є погодженою сторонами платою за кредит, а вимога про стягнення заборгованості за нею – обґрунтованою.

Разом з тим суд не може погодитися з розміром заявленої до стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Умовами кредитного договору строк його дії встановлено до 19 січня 2027 року, а погашення кредиту передбачене частинами – щомісячними ануїтетними платежами за графіком, наведеним у Додатку № 1 до договору. Позивач же просить стягнути весь залишок тіла кредиту, у тому числі й ті платежі, строк сплати яких на час вирішення спору ще не настав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України “Про споживче кредитування” у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Матеріали справи не містять доказів того, що умовами кредитного договору передбачено право кредитодавця вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав. У підписаній сторонами частині договору таке право не встановлене, а Правила (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АТ “УКРСИББАНК” з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які згідно з п. 1.2 договору є його невід`ємною частиною, суду не надані.

Не підтверджено й дотримання порядку пред`явлення такої вимоги. Копія досудової вимоги вих. № 5534/2981 датована 08 червня 2026 року, тобто тим самим днем, у який складено позовну заяву; доказів надіслання цієї вимоги відповідачу та її одержання відповідачем позивач не надав, а отже суд позбавлений можливості встановити, чи спливли 30 календарних днів з дня одержання відповідачем повідомлення про вимогу.

За таких обставин вимога про стягнення платежів, строк сплати яких за графіком ще не настав, є передчасною.

Згідно з графіком платежів станом на день ухвалення цього рішення строк сплати не настав щодо чотирьох чергових платежів у частині погашення кредиту по 918,23 грн (19 жовтня 2026 року, 19 листопада 2026 року, 19 грудня 2026 року та 19 січня 2027 року) та останнього платежу в частині погашення кредиту в сумі 853,57 грн, а всього 4526,49 грн. У цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Прострочена заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 31219,82 грн (35746,31 грн – 4526,49 грн), а разом із заборгованістю за комісією в сумі 7268,47 грн – 38488,29 грн і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн. Оскільки позов задоволено на 89,4769 % заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2382,23 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений з Адвокатським об`єднанням “Апологет”, акт наданих послуг № 3776 від 08 червня 2026 року на суму 8000,00 грн та детальний опис наданих послуг до цього акту; повноваження представника підтверджені ордером. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат наведено в позовній заяві, докази понесення витрат подані разом із позовом, тобто вимоги ч. 1 ст. 134 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України позивачем дотримано.

Доказів фактичної оплати наданих послуг позивач не надав, проте це не є перешкодою для розподілу таких витрат. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 виснував, що витрати за надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Згідно з детальним описом наданих послуг адвокатом надано усну консультацію клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (0 год 30 хв), здійснено ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год), погодження правової позиції клієнта у справі (0 год 30 хв), складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта (3 год 30 хв) та подання заяви до суду від імені клієнта, а всього 6 год 30 хв. Зазначені послуги пов`язані з розглядом цієї справи, є реальними та необхідними для надання правничої допомоги, а їх вартість з урахуванням ціни позову, складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи суд визнає обґрунтованою і пропорційною до предмета спору в розумінні ч. 3 ст. 141 ЦПК України. Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач не заявляла.

З огляду на часткове задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 7158,15 грн.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 19, 76, 81, 89, 133, 134, 137, 141, 258-260, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 617, 627, 628, 629, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, ст. 12, 16, 18 Закону України “Про споживче кредитування”, суд, –

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “Кредит-Капітал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “Кредит-Капітал” заборгованість за кредитним договором № 98762402000 від 19 січня 2023 року у сумі 38488,29 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 31219,82 грн; заборгованість за комісією – 7268,47 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “Кредит-Капітал” судовий збір у сумі 2382,23 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7158,15 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “Кредит-Капітал” (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено та підписано 15 вересня 2026 р.

Суддя Давид БАРАТЕЛІ