Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №674/1668/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1668/26

Провадження № 2/674/1318/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 вересня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "БРАЙТ-К" (місцезнаходження: вул. Гніздовського Якова, буд. 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 41874691) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 20643,78 грн),

в с т а н о в и в :

До Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "БРАЙТ-К" (далі – позивач) до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 20643,78 грн за договором про надання споживчого кредиту № 98708486000 від 02 серпня 2022 року (далі – кредитний договір), а також судові витрати, які за попереднім (орієнтовним) розрахунком складаються із судового збору в сумі 2662,40 грн і витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором у неї виникла заборгованість перед первісним кредитором – АТ "УКРСИББАНК". На підставі договору факторингу право вимоги за цією заборгованістю перейшло до позивача. Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов`язковості умов укладених договорів, обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань та правових наслідків відступлення права вимоги і факторингу.

У позовній заяві представник позивача – адвокат Трофименко Р.О. – просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача.

Ухвалою від 12 серпня 2026 року Дунаєвецький районний суд Хмельницької області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, постановив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляла.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між АТ "УКРСИББАНК" (далі – первісний кредитор) та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98708486000 від 02 серпня 2022 року, згідно з умовами якого первісний кредитор надав відповідачу кредит у сумі 43382,47 грн шляхом перерахування коштів на її поточний рахунок, що підтверджується випискою за кредитним договором. Кредит надано на 48 місяців з поверненням не пізніше 03 серпня 2026 року (п. 3.5 договору).

Процентну ставку за кредитним договором встановлено у розмірі 0,00001 % річних (п. 3.8 договору). Пунктом 3.11 договору та Додатком № 1 до нього передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 2,2 % від суми наданого кредиту, що включається до суми ануїтетного платежу і становить 954,41 грн на місяць. Згідно з п. 3.6, 3.7 договору повернення кредиту, плати за кредит та інших платежів здійснюється щомісячними ануїтетними платежами відповідно до графіка платежів, викладеного в Додатку № 1 до договору; розмір ануїтетного платежу становить 1859,00 грн, з яких 904,59 грн – погашення кредиту і 954,41 грн – комісія.

Умови кредитування, у тому числі розмір комісії, доведені до відома відповідача паспортом споживчого кредиту, у якому зазначено реальну річну процентну ставку 50,04 %, загальні витрати за кредитом 45811,68 грн та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача 89194,15 грн.

Відповідач отримала обумовлені кредитним договором кошти, проте зобов`язань за договором належно не виконувала. Чергові платежі вносилися до травня 2025 року включно, а починаючи з платежу, строк сплати якого настав 02 червня 2025 року, погашення припинено, що підтверджується випискою за кредитним договором з 02 серпня 2022 року по 23 грудня 2025 року.

Заборгованість відповідача за кредитним договором відступлена первісним кредитором позивачу на підставі договору факторингу № 300 від 23 грудня 2025 року та реєстру боржників від 23 грудня 2025 року до цього договору, що підтверджується актом приймання-передачі № 300 від 23 грудня 2025 року. Позивач є фінансовою установою, яка має ліцензію на діяльність фінансової компанії (факторинг) від 15 березня 2024 року. Про відступлення права вимоги відповідача повідомлено листом первісного кредитора № 60470 від 01 січня 2026 року з реквізитами нового кредитора та сумою заборгованості.

Згідно з реєстром боржників заборгованість відповідача станом на дату відступлення права вимоги становила 20643,78 грн, з яких: 13008,50 грн – заборгованість за тілом кредиту; 7635,28 грн – заборгованість за комісією; заборгованості за процентами немає. Ця сума збігається із сумою, заявленою позивачем до стягнення, отже після переходу права вимоги позивач додаткових нарахувань не здійснював.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України.

Досліджуючи надані позивачем докази, аналізуючи наведені доводи, оцінюючи їх у сукупності, суд виходив з такого.

Між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з невиконанням відповідачем зобов`язань за укладеним нею кредитним договором. Вказані правовідносини є цивільно-правовими та регулюються Цивільним кодексом України і Законом України "Про споживче кредитування".

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк повернення кредиту за кредитним договором сплинув 03 серпня 2026 року. Отже, на день ухвалення цього рішення строк виконання відповідачем зобов`язання з повернення кредиту та сплати комісії настав у повному обсязі, а заборгованість за тілом кредиту в сумі 13008,50 грн є простроченою повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Суду не надано доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. За ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 2 статті 18 Закону України "Про споживче кредитування" встановлено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається лише фінансовій установі. Позивач є фінансовою установою, що має право на надання послуг з факторингу на підставі відповідної ліцензії.

Оскільки спір виник із договору про споживчий кредит, суд перевіряє й правомірність нарахування комісії за управління кредитом, заявленої до стягнення. Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" у договорі про споживчий кредит зазначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів у вигляді графіка платежів, а згідно з ч. 6 цієї статті кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати лише тих платежів, які не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної процентної ставки. Щомісячна комісія за управління кредитом у розмірі 2,2 % від суми наданого кредиту прямо визначена п. 3.11 договору та Додатком № 1 до нього, включена до графіка платежів і врахована в розрахунку реальної річної процентної ставки 50,04 %, доведеної до відома відповідача паспортом споживчого кредиту. За таких обставин ця комісія є погодженою сторонами платою за кредит.

Розмір заборгованості за комісією узгоджується з умовами договору: сума 7635,28 грн дорівнює восьми щомісячним комісіям по 954,41 грн, нарахованим за період прострочення до дати відступлення права вимоги, а нарахування штрафних комісій до стягнення не заявлено.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у сумі 20643,78 грн, з яких 13008,50 грн – заборгованість за тілом кредиту і 7635,28 грн – заборгованість за комісією, є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн. Оскільки позов задоволено повністю, судовий збір у цій сумі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги № 06/26-1 від 03 червня 2026 року, укладений з адвокатом Трофименком Р.О. (у позовній заяві цей договір помилково зазначено за № 03/06/26), рахунок на оплату № 70/1 від 04 серпня 2026 року на суму 20000,00 грн, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 04 серпня 2026 року на суму 10000,00 грн, платіжну інструкцію № 54566 від 04 серпня 2026 року на суму 10000,00 грн та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Пунктом 5.2 договору про надання правової допомоги встановлено фіксований гонорар у справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами окремо за кожен вид послуг: 10000,00 грн – за підготовку позовної заяви і 10000,00 грн – за підготовку процесуальних документів та супровід справи у суді першої інстанції.

Надання послуги з підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з відповідача підтверджено актом виконаних робіт від 04 серпня 2026 року, а її оплата в сумі 10000,00 грн – платіжною інструкцією № 54566 від 04 серпня 2026 року з посиланням на договір і рахунок № 70/1. Ці витрати пов`язані з розглядом справи, фактично понесені позивачем, а їх розмір відповідає умовам договору. Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач не заявляла. За таких обставин витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Решта заявлених витрат у сумі 10000,00 грн – за підготовку процесуальних документів та участь у судових засіданнях у суді першої інстанції – зазначена лише в рахунку на оплату № 70/1. Акта про надання цих послуг і доказів їх оплати позивач не надав, як і детального опису робіт, виконаних адвокатом у цій частині. Матеріали справи також не свідчать про надання таких послуг: після подання позовної заяви представник позивача жодних процесуальних документів до суду не подавав, а справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тож участі представника позивача в судових засіданнях не було. Рахунок на оплату сам по собі не підтверджує ні обсягу фактично наданих адвокатом послуг, ні того, що витрати в цій частині понесені або мають бути понесені у зв`язку з розглядом справи. Оскільки ці витрати не підтверджені належними доказами, у їх стягненні слід відмовити.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 19, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 617, 627-629, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, ст. 12, 18 Закону України "Про споживче кредитування", суд, –

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "БРАЙТ-К" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "БРАЙТ-К" заборгованість за кредитним договором №98708486000 від 02.08.2022 у сумі 20643,78 грн, з яких:

- сума заборгованості за основною сумою боргу - 13008,50 грн;

- заборгованість за комісією – 7635,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "БРАЙТ-К" судові витрати у сумі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "БРАЙТ-К" суму витрат позивача на правничу допомогу за підготовку та направлення позовної заяви до суду та представництва інтересів позивача у суді в сумі 10000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "БРАЙТ-К" (місцезнаходження: вул. Гніздовського Якова, буд. 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 41874691).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено та підписано 15 вересня 2026 р.

Суддя Давид БАРАТЕЛІ