Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №609/1142/25 — Шумський районний суд Тернопільської області

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 609/1142/25

1-кп/609/24/2026

16 вересня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ матеріали обвинувальних актів у об`єднаному кримінальному провадженні, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216010000247 від 07 листопада 2025 року та за №12025216010000250 від 10 листопада 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Дедеркали, Шумського району Тернопільської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, не депутата, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше судимого: - вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 23.12.2024 за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт; - вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 02.07.2025 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді 200 годин громадських робіт. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 23.12.2024 та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 240 годин громадських робіт; - вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 04.09.2025 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296 КК України, ч. 2 ст. 389 КК України та призначено з врахуванням ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 390-1, ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

1.Встановлені судом обставини кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України.

Постановою Шумського районного суду Тернопільської області від 17.04.2025 у справі №609/281/25, провадження №3/609/184/2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП направлено на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», строком на три місяці.

29.04.2025 працівниками поліції СПД №2 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, у зв`язку з неотриманням ОСОБА_4 листа з Бюджетного (комунального) закладу Центр надання соціальних послуг Кременецької міської ради щодо необхідності прибуття ОСОБА_4 до Бюджетного (комунального) закладу Центр надання соціальних послуг Кременецької міської ради з метою взяття останнього на облік для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», було ознайомлено під відеофіксацію ОСОБА_4 з постановою Шумського районного суду Тернопільської області від 17.04.2025 у справі №609/281/25, провадження №3/609/184/2025, якою останнього направлено на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», строком на три місяці, роз`яснено умови проходження програми для кривдників та попереджено про настання кримінальної відповідальності передбаченої ст. 309-1 КК України за ухилення від проходження програми, про що ОСОБА_4 поставив особистий підпис в другому примірнику копії постанови суду.

Проте, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про необхідність проходження програми для кривдників, діючи умисно, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за не проходження програми для кривдників, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання починаючи з 29.04.2025 по 07.11.2025 жодного разу не з`явився до Бюджетного (комунального) закладу Центр надання соціальних послуг Кременецької міської ради для проходження програми для кривдників.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_4 умисно не виконав постанову суду, якою направлений на проходження програми для кривдників, умисно ухилився від проходження призначеної судом програми для кривдників, без поважних причин не прибувши до Бюджетного (комунального) закладу Центр надання соціальних послуг Кременецької міської ради з 29.04.2025 по 07.11.2025, чим заподіяв шкоду суспільним інтересам, що полягають у забезпеченні нормальної, регламентованої законодавством діяльності суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованої на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані як умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України.

2.Встановлені судом обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.

09 листопада 2025 року, близько 17 години 45 хвилин між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , які перебували в приміщенні житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 , виник протиправний намір спрямований на завдання фізичного болю своїй матері ОСОБА_8 .

В подальшому, 09 листопада 2025 року близько 17 години 45 хвилин ОСОБА_4 , реалізовуючи свій протиправний намір, перебуваючи в приміщенні житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в ході словесного конфлікту із ОСОБА_7 , стоячи навпроти останньої, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, правим кулаком руки наніс ОСОБА_7 один удар в область обличчя.

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 , завдав потерпілій ОСОБА_7 фізичного болю не спричинивши тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, тобто умисне завдання удару, який завдав фізичного болю, не спричинивши тілесних ушкоджень.

3.Висловлена обвинуваченим ОСОБА_4 безпосередньо у судовому засіданні процесуальна позиція з приводу пред`явленого йому обвинувачення за ст. 390-1 КК України.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, визнав частково, йому було відомо про притягнення його Шумським районним судом до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді адміністративного арешту на 10 діб та направлення на проходження програми для кривдників строком на 3 місяці. Про цю постанову суду він дізнався від працівників поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які вручили йому постанову суду на автобусній зупинці, біля його будинку, він розписувався про отримання постанови. Покарання у виді 10 діб адміністративного арешту він відбув, а програму для кривдників не пройшов, так як весь час в той період перебував в стані алкогольного сп`яніння та під впливом наркотичних речовин. Потім, з 19 грудня 2025 року, почав відбувати покарання у Городоцькій виправній установі, де пройти таку програму для кривдників не має можливості.

4.Висловлена обвинуваченим ОСОБА_4 безпосередньо у судовому засіданні процесуальна позиція з приводу пред`явленого йому обвинувачення за ч. 1 ст. 126 КК України.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, визнав частково, пояснив, що пам`ятає як наніс свої матері ОСОБА_6 один удар, але не кулаком, а долонею, був тоді нетверезий, а вона йому щось не те сказала. На даний час з матір`ю помирився та відшкодував завдані збитки.

5.Висловлена потерпілою ОСОБА_6 безпосередньо у судовому засіданні позиція з приводу пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення у даному кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 126 КК України.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що точної дати не пам`ятає, в листопаді 2025 року, до неї додому прийшов її син, ОСОБА_4 , який був напідпитку, знервований та в неадекватному стані, почав до неї чіплятись, сів на табуретку, та відразу впав з неї. Коли вона попросила його вийти з будинку, то ОСОБА_4 вдарив її кулаком в обличчя. Тоді вона виштовхала його з будинку, проте обвинувачений намагався пробратись назад в будинок, вирвав клямку з вхідних дверей. На даний час потерпіла претензій до обвинуваченого не має, оскільки він все відшкодував, попросив в неї вибачення.

Потерпіла просила не призначати покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки він вже і так відбуває покарання.

6.Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав обвинувачення в повному обсязі за ст. 390-1, ч.1 ст. 126 КК України, вважаючи всіма поданими доказами винуватість ОСОБА_4 у вчиненні даних кримінальних правопорушень доведеною.

Просив призначити обвинуваченому покарання за ст. 390-1 КК України у виді 1 року обмеження волі, за ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян, на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

7.Позиція сторони захисту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 просив врахувати, що обвинувачений розкаюється у вчиненому та призначити йому покарання у мінімальному розмірі.

8.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов таких висновків.

Винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України підтверджується наступними доказами:

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомив, що працює поліцейським офіцером громади СПД №2 м.Шумськ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, знайомий з обвинуваченим ОСОБА_4 , оскільки обвинувачених проживає на території, яка закріплена за ним як за дільничим поліцейським. Наприкінці квітня 2025 року, 29.04.2025, він разом з колегою ОСОБА_9 прибули в с. Шкроботівка за адресою проживання ОСОБА_4 , вони його викликали з будинку на автобусну зупинку, яка розташована навпроти будинку ОСОБА_4 , його було повідомлено, що потрібно пройти програму для кривдників, для цього з`явитись до ОСОБА_11 , спеціаліста, яка проводить програми для кривдників, ОСОБА_9 було зачитано ОСОБА_12 постанову суду та попереджено, що за непроходження цієї програми його буде притягнуто до кримінальної відповідальності. ОСОБА_4 сказав, що все зрозумів. При цьому, він здійснював відеозапис своїх з ОСОБА_9 дій по ознайомленню ОСОБА_4 з постановою суду. Пізніше від ОСОБА_11 також дізнався, що вона направляла ОСОБА_4 повідомлення для того, щоб він з`явився до неї для проходження програми для кривдників.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що працює інспектором з реагування патрульної поліції СПД №2 (м. Шумськ) Кременецької РВП ГУНП в Тернопільській області, знайомий з обвинуваченим ОСОБА_4 , оскільки під виконання службових обов`язків в минулому на посаді старшого дільничого інспектора поліції СПД №2 м.Шумськ обвинувачений був в нього на обліку, як особа, яка вчиняє домашнє насильство. 29 квітня 2025 року, він спільно з поліцейським ОСОБА_10 на автобусній зупинці в с. Шкроботівка ознайомив ОСОБА_4 з постановою Шумського районного суду про притягнення його до адміністративної відповідальності у виді адміністративного арешту на 10 діб та направлення на проходження програми для кривдників строком на 3 місяці, зачитав під відеозапис резолютивну частину постанови, там було зазначено, що для проходження програми для кривдників необхідно прибути в АДРЕСА_3 , вручив обвинуваченому копію постанови суду під розпис та попередив про кримінальну відповідальність за її непроходження. Йому відомо, що ОСОБА_4 до кінця року програми не пройшов. Ознайомлення з постановою суду відбувалось на автобусній зупинці, яка знаходиться навпроти будинку, в якому проживає обвинувачений.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомила, що працює заступником директора Центру надання соціальних послуг Кременецької міської ради та є сертифікованим спеціалістом по проведенню програми для кривдників. 06 травня 2025 року вона отримала копію постанови Шумського районного суду Тернопільської області стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за домашнє насильство та призначено проходження програми для кривдників строком на три місяці. 06.05.2025 вона надіслала рекомендований лист з повідомленням про вручення за адресою проживання ОСОБА_4 з викликом з`явитись для проходження програми для кривдників, однак конверт повернувся, у зв`язку з непроживанням адресата за адресою, вказаною на конверті. 20 травня 2025 року звернулась до Кременецького РВП, щоб посприяли врученню виклику. 29.05.2025 від керівника СПД №2 ОСОБА_13 отримала листа, в якому останній повідомив, що ОСОБА_4 ознайомлений з постановою Шумського районного суду і його було повідомлено куди необхідно з`явитись для проходження програми для кривдників, повідомлено номер контактного телефону. 14 серпня 2025 року нею було повідомлено Кременецький РВП що ОСОБА_4 не з`явився для проходження програми для кривдників. Після цього ОСОБА_4 приходив до неї з жінкою пенсійного віку, але не мав паспорта, тому не змогла навіть переконатись, що це саме приходив ОСОБА_4 , щоб укласти з ним договір на проходження програми для кривдників. До кінця 2025 року він більше не приходив.

Окрім показань свідків, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-Постановою Шумського районного суду Тернопільської області №609/281/25 від 17 квітня 2025 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП за те, що він 08.03.2025 о 23:00 годині за адресою АДРЕСА_1 вчинив відносно свого дядька ОСОБА_14 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме висловлював словесні образи, погрози, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, чим порушив вимоги п.п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання і протидію домашньому насильству». За наслідками розгляду справи на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 діб, а також ОСОБА_4 направлено строком на 3 місяці на проходження програми для кривдників. Додатково роз`яснено, що у разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин, суб`єкти відповідальні за виконання програми для кривдників, надають протягом 3 робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму. Постанова набрала законної сили 29.04.2025. На останній сторінці постанови міститься напис: «Ознайомлений ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 29.04.2025 11.22 год та власноручний підпис під цим написом»;

-Листом №234 від 20.05.2025 Бюджетного (комунального) закладу «Центр надання соціальних послуг» Кременецької міської ради, адресованим Кременецькому РВП ГУНП в Тернопільській області, згідно із яким слідує, що гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. АДРЕСА_1 , направленого згідно постанови Шумського районного суду від 17.04.2025 по справі №609/281/25 (провадження №3/609/184/2025) для проходження корекційних програм для кривдників надіслано рекомендований лист з повідомленням про вручення, однак лист повернувся у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. До листа долучено копію поштового конверта до довідки АТ Укрпошта про невручення поштового відправлення через відсутність адресата за вказаною адресою;

-Листом №374 від 14.08.2025 Бюджетного (комунального) закладу «Центр надання соціальних послуг» Кременецької міської ради, згідно із яким слідує, що ОСОБА_4 , який згідно ухвали Шумського районного суду №609/281/25 від 17.04.2025 направлений для проходження корекційних програм для кривдників, належним чином повідомлений про необхідність проходження такої програми, про що свідчить лист начальника Кременецького РВП СПД №2 м. Шумськ ОСОБА_15 від 29.05.2025 №77288-2025, не з`явився та не повідомив про причини неявки, що може розцінюватись як умисне ухилення від проходження програми для кривдників;

-Рапортом заступника начальника СПД №2 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_16 від 06.11.2025, котрим останній доповідає начальнику Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_17 про те, що ним в ході виконання службових обов`язків встановлено, що ОСОБА_4 , якого згідно ухвали Шумського районного суду №609/281/25 від 17.04.2025 було направлено для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці, до спеціаліста з провадження корекційних програм для кривдників згідно порядку передбаченого ЗУ «Про запобігання і протидію домашньому насильству» не з`явився, а тому в його діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, відтак просить даний факт зареєструвати у Журналі єдиного обліку для проведення подальшої перевірки;

-Листом №141639-2025 від 11.11.2025 заступника начальника СПД №2 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_16 , адресованим начальнику Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_18 , про направлення матеріалів з виконання доручення дізнавача СД Кременецького РВП від 10.11.2025 №140873-2025 по матеріалах внесених до ЄРДР за №12025216010000247 від 07.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України;

-Оптичним диском до вищезгаданого листа із відеозаписом проведення роз`яснення та вручення працівниками поліції ОСОБА_4 постанови Шумського районного суду від 17.04.2025 щодо зобов`язання його проходження програми для кривдників;

-Протоколом огляду оптичного диску від 11.11.2025 з фототаблицею до нього, згідно з яким ДОП ОСОБА_9 спільно з ПОГ ОСОБА_10 зачитав ОСОБА_4 описову та резолютивну частину постанови Шумського районного суду від 17.04.2025 у справі №609/281/25, а також повідомив ОСОБА_4 , що за цією постановою суд визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк до 10 діб та зачитав текст постанови про направлення його для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці, що діє за адресою: АДРЕСА_4 (спеціаліст ОСОБА_11 ), попередив, що за непроходження програми для кривдників він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, що також повторив ПОГ ОСОБА_10 ;

-Листом начальника СПД №2 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області №128665-2025 від 11.09.2025 директору КНП «Шумська міська лікарня» із запитом чи звертався гр. ОСОБА_4 в період з 17.04.2025 по 11.09.2025 за медичною допомогою та чи перебував на стаціонарному лікуванні у даній установі.

-Листом КНП Шумської міської ради «Шумська міська лікарня» від 17.09.2025 №721 про те, що ОСОБА_4 27.08.2025 звертався до лікаря хірурга (амбулаторно), на стаціонарному та амбулаторному лікуванні не перебував.

Винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України також підтверджується наступними доказами:

-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.11.2025, яким зафіксовано подання ОСОБА_6 заяви про те, що 09.11.2025 року о 17:45 год її син ОСОБА_4 наніс їй один удар по обличчю кулаком руки, з вказівкою на свідка події ОСОБА_19 ;

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.11.2025 та фото-таблицею до нього, проведеного за участі потерпілої ОСОБА_6 та статиста ОСОБА_10 , з якого вбачається детальний опис перебігу обставин та механізму завдання обвинуваченим ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 одного удару в обличчя;

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.11.2025 та фото-таблицею до нього, проведеного за участі свідка ОСОБА_19 та статиста ОСОБА_10 , з якого вбачається детальний опис перебігу обставин та механізму завдання обвинуваченим ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 одного удару в обличчя;

-Листом КНП Шумської міської ради «Шумська міська лікарня» №845 від 10.11.2025, з якого слідує, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 09.11.2025 року по 10.11.2025 року за медичною допомогою не зверталась;

-Висновком судово-психіатричного експерта №830 від 13.11.2025, з якого вбачається, що експертизу проведено на підставі постанови дізнавача СД Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_20 експертом Тернопільської філії судових експертиз ДУ «ІСП МОЗ України» ОСОБА_21 та складено висновок про те, що: 1. ОСОБА_4 за теперішнього часу виявляє ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, що не досягають рівня психозу чи вираженого недоумства. 2. В період інкримінованого йому злочину ОСОБА_4 міг надавати звіт своїм діям та керувати ними. 3. На час проведення експертизи ОСОБА_4 може давати звіт своїм діям та керувати ними. 4. ОСОБА_4 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру;

-Актом огляду №332 спеціальної медичної комісії від 13.11.2025 КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради, яким на підставі медичного огляду лікарів комісії, даних лабораторного обстеження, матеріалів кримінальної справи, спеціальна медична комісія прийшла до висновку, що у обстежуваного ОСОБА_4 наявний розлад психіки та поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, синдром залежності;

-Листом №840 від 10.11.2025 КНП Шумської міської ради «Шумська міська лікарня», відповідно до якого слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звертався по медичну допомогу до лікаря-психіатра з приводу діагнозу: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання декількох наркотичних та психотропних речовин з 03.08.2023.

9.Оцінка судом доводів сторони захисту та мотиви їх неврахування.

Аналізуючи показання обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням, що інкримінується ОСОБА_4 , показаннями потерпілої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , а також дослідженими письмовими доказами, які беззаперечно підтверджують винність обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень проти життя та здоров`я особи та проти правосуддя, суд робить обґрунтований висновок про те, що показання потерпілої, свідків та інші наведені докази мають характер логічних, послідовних, об`єктивних, доповнюють одне одного та є належними, допустимими і достатніми, оскільки зібрані без порушень Конституції та КПК України.

Натомість, позиція обвинуваченого, який зазначає про свою часткову невинуватість, не береться судом до уваги, оскільки нічим більше не підтверджена та спростована наведеними вище беззаперечними доказами умисного нанесення удару обвинуваченим потерпілій, із завданням останній фізичного болю та умисному ухиленні від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Таким чином, суд дійшов переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 390-1 КК України та ч. 1 ст. 126 КК України та кваліфікує його дії:

- за ст. 390-1 КК України, як умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом;

- за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю не спричинивши тілесних ушкоджень.

10. Мотиви призначення покарання ОСОБА_4 за ст. 390-1 КК України та за ч. 1 ст. 126 КК України.

Статтями 50 і 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він є уродженцем с. Великі Дедеркали Кременецького району Тернопільської області та жителем АДРЕСА_1 , українцем, громадянином України, має середньо-спеціальну освіту, неодружений, на утриманні малолітніх дітей не має, за зареєстрованою адресою проживання має в складі сім`ї окрім нього ще 8 осіб – родичів, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має запальний характер, схильний до зловживання спиртними напоями та наркотичними речовинами. Згідно із листів КНП Кременецької міської ради «Кременецька опорна лікарня», КНП Шумської міської ради «Шумська міська лікарня» ОСОБА_4 за медичною допомогою не звертався. Проте, у листі №839 від 10.11.2025 КНП Шумської міської ради «Шумська міська лікарня» міститься інформація про те, що ОСОБА_4 звертався по медичну допомогу до лікаря-психіатра з приводу діагнозу: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання декількох наркотичних та психотропних речовин з 03.08.2023. Також згідно із Актом огляду №332 спеціальної медичної комісії від 13.11.2025 КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР та Висновком судово-психіатричного експерта №830 від 13.11.2025 Тернопільської філії судових експертиз ДУ «ІСП МОЗ України» слідує, що у обстежуваного ОСОБА_4 наявний розлад психіки та поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, синдром залежності; ОСОБА_4 за теперішнього часу виявляє ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, що не досягають рівня психозу чи вираженого недоумства. Відповідно до інформації, яка міститься у Листі Кременецького РС №3 ДУ «Центр пробації», з 09.10.2025 ОСОБА_4 перебуває на обліку сектору пробації за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 04.09.2025 та засуджений за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 389 КК України, станом на 13.11.2025 припису про виїзд до місця відбування покарання не отримував. ОСОБА_4 відбував адміністративний арешт в ізоляторі тимчасового тримання №2 (м. Кременець) ОП ГУНП в Тернопільській області з 15.09.2025 по 25.09.2025, також з 25.09.2025 по 05.10.2025, що підтверджується листом №141643-2025 від 11.11.2025 начальника Ізолятора тимчасового тримання №2 ОП ГУНП в Тернопільській області.

Крім того, із дослідженого Акту огляду №332 спеціальної медичної комісії від 13.11.2025 КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР слідує, що ОСОБА_4 вживає спиртні напої з 15 років, останні роки зловживає алкоголем, п`є майже щодня, захисний блювотний рефлекс втрачений. Толерантність до алкоголю висока. Втрачений контроль вживання алкоголю. З 14 років курить марихуану, останні місяці вживає інгаляційно мефедрон, амфетамін. Слідів від ін`єкцій не виявлено, лікувався стаціонарно від залежностей. Контактно доступний, орієнтований, критика знижена, установки на тверезість не має.

У судових дебатах прокурор звернув увагу, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальних правопорушень знайшли своє підтвердження в повному обсязі, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 390-1 КК України та ч. 1 ст. 126 КК України, кваліфікація є вірною і обґрунтованою, а винність обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими в судовому засіданні доказами. При призначенні покарання просив врахувати, що ОСОБА_4 вже відбуває покарання за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 04 вересня 2025 року в Городоцькому виправному центрі з 19 грудня 2025 року, має тісні соціальні зв`язки з бабусею, з якою проживав разом та допомагав по господарству, визнав вину у нанесенні удару матері. Зазначив, що обвинуваченому доцільно призначити покарання: у межах санкції за ст. 390-1 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, у межах санкції за ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 1 (одного) року обмеження волі. Просив врахувати покарання, призначене вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 04 вересня 2025 року у виді 3 років обмеження волі, яке ОСОБА_4 відбуває з 19.12.2025 по даний час, на підставі ч.5 ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та призначити остаточне покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі строком на 3 роки 1 місяць.

У судових дебатах обвинувачений ОСОБА_4 просив його суворо не карати.

У судових дебатах захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 просив врахувати, що ОСОБА_4 розкаюється у вчиненому та просив призначити покарання його підзахисному в мінімальному розмірі.

Вирішуючи питання відносно покарання, яке слід призначити ОСОБА_4 , суд виходить з того, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених останнім кримінальних правопорушення, які у відповідності до положень частин другої статті 12 КК України класифікуються як кримінальні проступки (ч.1 ст.126 КК України та ст.390-1 КК України), особу винного, його вік, сімейний стан, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання, згідно з ч.1 ст.66 КК України, суд визнає відшкодування спричинених потерпілій збитків.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання: за ч. 1 ст. 296 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, за ч. 1 ст.126 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 850 гривень. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначити остаточне покарання ОСОБА_4 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Одночасно судом встановлено, що відповідно до вироку Шумського районного суду Тернопільської області від 04 вересня 2025 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч. 2 ст. 389 КК України та на підставі ст.70 КК України призначено остаточне покарання у виді 3 років обмеження волі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до повідомлення провідного інспектора Кременецького районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_22 № 4331-26 від 15.09.2026 ОСОБА_4 , засуджений вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 04.09.2025 за ч.1 ст.296, ч. 2 ст. 389 КК України на підставі ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді 3 роки обмеження волі, прибув 19.12.2025 року до Державної установи «Городоцький виправний центр (№131)» для відбування покарання. Станом на 15.09.2026 ОСОБА_4 покарання не відбув.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до вироку Шумського районного суду Тернопільської області від 04 вересня 2025 року ОСОБА_4 , на дату постановлення даного вироку, не відбуто призначене покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.ч.1,2,4,5 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше кримінальних правопорушень, суд призначає покарання за ці нові кримінальні правопорушення за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.

Оскільки ОСОБА_4 раніше судимий 04 вересня 2025 року вироком Шумського районного суду Тернопільської області за ч.1 ст.296, ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки, дані правопорушення вчинив після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання за попереднім вироком, у відповідності до правил, встановлених ч.ч.1,2,4,5 ст.71 КК України, суд приходить до висновку, що при призначенні покарання за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 04.09.2025.

Зарахувати до строку покарання відбуте покарання за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 04 вересня 2025 року (з 19 грудня 2025 року).

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

При цьому суд також враховує те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

10.Вирішення інших питань.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на залучення експертів для проведення експертиз під час досудового розслідування - відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Оптичний диск формату CD-R – залишити при матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 100, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 390-1, ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

-за ст. 390-1 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

-за ч. 1 ст. 126 КК України у виді п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 04 вересня 2025 року, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Міру покарання засудженому рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати до строку покарання відбуте покарання за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 04 вересня 2025 року (з 19 грудня 2025 року).

Речовий доказ - оптичний диск формату CD-R – залишити при матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили.

Відповідно до п.15 ст.615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Учасникам судового провадження вручається повний текст вироку в день його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1