Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №599/829/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Справа № 599/829/26

н.п.2-а/599/8/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Снігурського В. В., за участі секретаря судового засідання Куриляк О. Г.,

за участі позивача ОСОБА_1 , його представника – Жеребецької І. О.,

розглянувши в м. Зборові адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Жеребецької Ірини Орестівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Жеребецька Ірина Орестівна, звернувся - до Зборівського районного суду Тернопільської області із позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови серії №2/111 від 18.05.2026.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що згідно вищевказаної постанови на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що він 30.04.2026 року не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із зазначеною постановою ОСОБА_1 не згідний та вважає її такою що не відповідає вимогам Закону, оскільки вона винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже, не підтверджує наявність адміністративного правопорушення.

Зазначив, що будь-яких повісток про потребу явки у ІНФОРМАЦІЯ_2 30 квітня 2026 року о 09:00 позивач не отримував, жодних сповіщень про наявність оформленого на його ім`я поштового відправлення від працівників Укрпошти також не отримував, будь-яких повідомлень чи дзвінків на особистий мобільний номер позивача від працівників Укрпошти не надходило, відтак умислу умисно не виконувати вимоги повістки в нього не було. ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тому, твердження: «відмітка працівника Укрпошти «повертається по причинні адресат відсутній за адресою» є безпідставним, оскільки позивач разом із своєю сім`ю проживає за зареєстрованою адресою - АДРЕСА_1 . Про наявність повістки засобами поштового зв`язку позивачу стало відомо від працівників відділення поліції м. Зборова № 2, коли вони доставляли його до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , тобто лише 14 травня 2026 року.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою з інвалідністю III—ої групи, загального захворювання, починаючи з 15 лютого 2017 року на безстроковий термін, тобто «довічно», про що свідчить пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 , у зв`язку з чим 20 травня 2026 року у відділі «ЦНАП» Озернянської сільської ради Тернопільської області особисто подав усі необхідні документи для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

ОСОБА_1 не ухилявся і не ухиляється від військового обов`язку та не мав наміру уникати військового обліку, умислу на вчинення правопорушення у нього немає.

Незважаючи на наявність інвалідності та стан здоров`я, 06 червня 2024 року самостійно прибув до ТЦК та СП, пройшов військово-лікарську комісію та виявив бажання проходити військову службу добровільно. Однак у зв`язку зі станом здоров`я йому було відмовлено у несенні військової служби.

За наведених обставин, просить вищевказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити, стягнути із відповідача понесені ним судові витрати.

Щодо строків звернення до суду про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що про оскаржувану постанову № 2/111 винесену 18 травня 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач отримав 20 травня 2026 року, про що свідчить відмітка в оскаржуваній постанові. Отже, лише після 20 травня 2026 року позивач мав змогу ознайомитися із оскаржуваною постановою, з`ясувати зміст інкримінованого правопорушення з метою підготовки позиції для захисту в суді та звернутися до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. Відповідно 26 травня 2026 року на ім`я представника позивача видано Доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги за № 017/04.1/6051.

Вказану позовну заяву подано до Зборівського районного суду Тернопільської області 29.05.2026.

Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суд вважає, що позивач пропустив встановлений строк для оскарження постанови з поважних причин, а тому вищевказаний строк необхідно поновити.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримали з підстав зазначених у позовній заяві та просять їх задовольнити.

До суду надійшов письмовий відзив від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач заперечує проти позову.

Представник відповідача зазначає, що 14.05.2026 року близько 12:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 прибув громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.06.2024 року пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 . В період з 06.06.2024 року по 14.05.2026 року не скористався законним правом користуватися відстрочкою від призову по мобілізації, на особливий період згідно статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи довічно, загальне захворювання, з 15.02.2017 року.

Засобами “Укрпошта” (Озернянською ОТГ) надіслано повістку № 7129626 з датою явки 30.04.2026 року о 09:00 год на адресу реєстрації ОСОБА_1 АДРЕСА_1 . Повістка повернулася з відміткою “Укрпошти” адресат відсутній за адресою проживання. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.04.2024 року п.41 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. У вказані терміни в повістці громадянин ОСОБА_1 не прибув, поважної причини ТЦК та СП, де перебуває на обліку військовозобов`язаних, не повідомив, дані щодо нього 04.05.2026 внесено до бази розшуку Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області ІТС “Інформаційний портал Національної поліції України” за скоєння правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП (неявка по повістці до ТЦК та СП).

Під час складання протоколу № 111 від 14.05.2026 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, проте ОСОБА_1 відмовився від підпису в присутності свідків. Протокол про вчинене адміністративне правопорушення складено відповідно до статті 256 КУпАП, отже, процедура фіксації порушення була дотримана відповідно до вимог чинного законодавства. 18.05.2026 року ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з`явився. 18.05.2026 року відбувся розгляд по матеріалах адміністративної справи, та начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову № 2/111 про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 статті 210-1 КУпАП з накладенням мінімального штрафу 17000 гривень. Абзацом 2 частини 1 статі 22 України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” визначено, що громадяни, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язані з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Таким чином, Позивач здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-VII що набрав чинності з дня його опублікування в газеті «Голос України» від 18.04.2014 року № 49), та порушив вимоги ч.10 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідач просить розгляд справи проводити без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За наявності вказаних обставин суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача, який подав заяви про розгляд справи без їх участі.

Норми законодавства, якими керується суд при вирішенні даної позовної заяви.

Згідно із ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 254 КупАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як зазначено вище, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно пп. 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів»», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.11.2022, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

У відповідності до вимог абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

П. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15.03.2009, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Абзацом 3 ч. 9 ст. 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов`язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 28 липня 2010 року № 673 «Про затвердження переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного до військового комісаріату для призову на збори», якою визначено виключний перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а саме: смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів; хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов`язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем; здійснення стосовно військовозобов`язаного чи резервіста кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття; потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю; складання державних іспитів у вищих навчальних закладах.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно примітки до ст. 210 КУпАП, Положення статей 210,210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Так, суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст..10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Встановлені судом факти, необхідні для вирішення справи.

Згідно постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 серії 2/111 від 18.05.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень.

Як вбачається зі змісту вказаної постанови: «14 травня 2026 року близько 12:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 прибув громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , де 06 червня 2024 року пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 . В період з 06 червня 2024 року по 14 травня 2026 року не скористався законним правом користуватися відстрочкою від призову по мобілізації, на особливий період, згідно статті 23 Закону України «про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ОСОБА_1 інвалід довічно III групи, загальне захворювання з 15 лютого 2017 року. Засобами «Укрпошта» (Озернянською ОТГ) надіслано повістку № 7129626 з датою явки 30 квітня 2026 року о 09:00 год на адресу реєстрації ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Повістка повернулася з відміткою «Укрпошти» адресат відсутній за адресою проживання. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 квітня 2024 року п. 41 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

У вказані терміни в повістці громадянин ОСОБА_1 не прибув, поважної причини до ТЦК та СП, де перебуває на обліку військовозобов`язаних не повідомив, дані щодо нього 04 травня 2026 року внесено до бази розшуку Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області ITC «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП (неявка по повістці до ТЦК та СП)».

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою з інвалідністю III групи, загального захворювання, починаючи з 15 лютого 2017 року на безстроковий термін, «довічно», про що свідчить пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 , у зв`язку з чим 20 травня 2026 року у відділі «ЦНАП» Озернянської сільської ради Тернопільської області особисто подав усі необхідні документи для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за реєстраційним номером 20260520- 815263.

Матералами справи підтверджено, що позивач фізично не отримував повістку, а так само відсутні докази того, що він відмовився від отримання повістки.

Отже позивач не знав і не міг знати про необхідність явки 30.04.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Крім цього ТЦК та СП мав доступ до державних реєстрів, з яким міг безперешкодно отримати інформацію про встановлену позивачу інвалідність ще до моменту винесеної постанови.

Висновки суду.

Застосовуючи вищевказані норми закону до встановлених фактів, судом встановлено, що представником відповідача не доведено, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про необхідність зявитися на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування, а саме: 30.04.2026р. Також, відповідачем не доведено, що вказана повістка було належним чином вручена ОСОБА_1 .

Отже, умисел ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не доведений «поза розумним сумнівом».

З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення. При цьому суд керується положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, на спростування вимог позивача будь-яких належних та допустимих доказів не надано.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а в матеріалах справи відсутні належні докази, які б об`єктивно підтверджували факт порушення позивачем приписів ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому постанова №2/111 від 18.05.2026 підлягає скасуванню, із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

В силу вимог частини першої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 665,60 грн. підлягає стягненню на його користь з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,ст. 9, 245, 252 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №2/111 від 18 травня 2026 року.

Позов задовольнити. Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №2/111 від 18 травня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Стягнути в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду справи. Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 16 вересня 2026 року.

Суддя Зборівського

районного суду В. В. Снігурський