Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №484/5299/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/5299/26

Провадження № 2/484/3794/26

Рішення

іменем України

(заочне)

11.09.2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Максютенко О.А,

секретар судових засідань Завірюха В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в залі суду в м. Первомайську, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив

03.08.2026 року через систему "Електронний суд" до суду звернувся представник позивача з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 102358784 від 13.04.2024 року в розмірі 38596,00 грн. та судових витрат у розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 13.04.2024 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено електронний договір про споживчий кредит № 102358784, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 3600,00 грн., строк користування 345 днів, тобто до 24.03.2025 року, стандартна процентна ставка 1,99 % в день. Зазначений договір про споживчий кредит підписано у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", електронним підписом відповідача з використанням одноразового ідентифікатора.

ТОВ "Мілоан" свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору про надання фінансового кредиту, що підтверджується платіжним дорученням №86860425 від 13.04.2024 р. та розрахунками заборгованості.

29.08.2024 року ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ/Т.

Згідно вищевказаного договору ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 102358784 від 13.04.2024 року.

Відповідно до розділу 3 договору про споживчий кредит, який підписано відповідачем, позикодавець має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. На адресу відповідача було відправлено повідомлення вимогу про погашення заборгованості, однак відповідач не відреагував на неї.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем, відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу за договором про споживчий кредит № 102358784 від 13.04.2024 року становить 38596,00 грн., яка складається із: 3600,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 28900,80 грн. - заборгованості за відсотками, 396,00 грн. - заборгованості з комісії та 5699,20 грн. - заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.

Новий кредитор відповідно до ст. 514 ЦК України набув право вимоги за договором відступлення прав вимоги. Таким чином, представник позивача просить стягнути зазначену заборгованість та судові витрати в повному обсязі.

13.08.2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Сторони про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.

Представник позивача у позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачу було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами та запропоновано подати відзив і докази, однак у визначений судом строк такі документи суду не подані. Правом на подання відзиву відповідач не скористався, будь-яких інших клопотань від нього до суду не надходило.

Враховуючи на відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, належним чином повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, суд відповідно до частини першоїстатті 280 ЦПК Україниухвалив провести розгляд справи у заочному порядку.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Між сторонами виникли правовідносини щодо неналежного виконання умов укладеного кредитного договору.

Судом встановлено, що 13.04.2024 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено електронний договір про споживчий кредит № 102358784, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 3600,00 грн., строк користування 345 днів, тобто до 24.03.2025 року, стандартна процентна ставка 1,99 % в день, комісія за надання кредиту 414,00 грн за ставкою 11,50% від суми кредиту одноразово в мемент видачі кредиту.

Зазначений договір про надання споживчого кредиту підписано у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", електронним підписом відповідача з використанням одноразового ідентифікатора 498256.

ТОВ "Мілоан" свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору про надання фінансового кредиту, що підтверджується платіжним дорученням №86860425 від 13.04.2024 р. та розрахунками заборгованості.

29.08.2024 року ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ/Т.

Згідно вищевказаного договору ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 102358784 від 13.04.2024 року.

В порушення вимог договору ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання, припинив вносити платежі, передбачені умовами договору, не вносив сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із припиненням здійснення платежів на виконання договору про споживчий кредит у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором.

Станом на 15.07.2026 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 38596,00 грн., яка складається із: 3600,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 28900,80 грн. - заборгованості за відсотками, 396,00 грн. - заборгованості з комісії та 5699,20 грн. - заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості, яка останнім залишена без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За положенням ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 року дійшов такого висновку: "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" щодо нарахування за договором про споживчий кредит № 102358784 від 13.04.2024 року суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3600,00 грн., суми заборгованості за відсотками в розмірі 28900,80 та суми заборгованості за комісією в розмірі 396,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо законності нарахування неустойки та/або процентам за порушення грошового зобов`язання, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім нараховано процентів за прострочення виконання зобов`язань відповідно до ст. 625 ЦК України за договором про споживчий кредит № 102358784 від 13.04.2024 року в розмірі 5699,20 грн..

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, проценти нараховані за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за договором про споживчий кредит № 102358784 від 13.04.2024 року мають бути списані позивачем, а умови п. 8.2 договору є нікчемними в частині нарахування процентів за прострочення виконання зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 102358784 від 13.04.2024 року у розмірі 32896,80 грн., яка складається із: 3600,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 28900,80 грн. - заборгованості за відсотками та 396,00 грн. - заборгованості за комісією.

При вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовна заява подана ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", тому у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.

При звернені до суду ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №44843 від 27 липня 2026 року.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено на 85,23%, тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2269 грн. 16 коп.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 8000 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви копію договору №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року, акт №Д/28511 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 15.07.2026 до договору №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року, детальний опис наданих послуг до Акту №Д/28511 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 15.07.2026 до договору №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року.

Судом встановлено, що 01 липня 2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" та адвокатом адвокатського об`єднання "Апологет" Усенко М.І. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107. Предметом вказаного договору є надання послуг правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форм власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта.

Згідно акта №Д/28511 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 №0107, складеного 15.07.2026 року та підписаного сторонами, ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" прийняло послуги, надані адвокатом Усенко М.І., в сумі 8000 грн., що відповідає п. 2.3 договору.

При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Отже, суд перевіряє, чи є судові витрати, зокрема неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Розгляд справи проведено без участі представника позивача.

Як видно із Детального опису наданих послуг до Акту №Д/28511 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 15.07.2026 до договору №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року позивачу надано наступні послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором; ознайомлення з матеріалами кредитною справи; погодження правової позиції клієнта у справі; складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта; подання заяви до суду від імені клієнта, усього 6 год. 30 хв.

Усна консультація щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором та ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі охоплюється послугою складення та подання до суду позовної заяви, тому не може вважатися фактично понесеною як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.

Оскільки позивачем надано належні докази, які підтверджують надання послуг позивачу та понесених ним витрат, а також часткове задоволення судом позову на 85,23%, то суд приходить до висновку про зменшення розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу до 2000,00 грн., оскільки усна консультація щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором та ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта, має входити до послуги зі складання позовної заяви, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1704,60 грн. відповідно до розміру задоволених позовних вимог, що складає 95,5% від зменшених судом витрат з 8000,00 грн. до 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 278-279, 280, 354 ЦПК України, суд

ухвалив

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за договором про споживчий кредит № 102358784 від 13.04.2024 року в розмірі 32896,80 грн., яка складається із: 3600,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 28900,80 грн. - заборгованості за відсотками та 396,00 грн. - заборгованості з комісії за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" судовий збір у сумі 2269,16 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1704,60 грн., а всього 3973,76 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відмості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження за адресою: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4 поверх, м. Львів, Львівська область, 79029.

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 16.09.2026 року.

Суддя: