Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №449/1120/26 — Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 449/1120/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2026 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Борняк Р.О.

при секретарі: Вовк О.С.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

в с т а н о в и в :

Позивач просить розірвати шлюб з відповідачем посилаючись що на протязі часу подружнього життя не змогли утворити міцної сім`ї. Відповідач не рахується з поглядами позивача, а також існує відмінність поглядів на різні життєві ситуації, що привело до повного розладу в сім`ї. Сім`я фактично розпалася, а тому перспектив на нормальне подальше спільне проживання з відповідачем, позивач не бачить. Миритися позивач не бажає, посилаючись на вказані обставини просить розірвати шлюб. Від шлюбу є неповнолітні діти: ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач добровільно не надає кошти на утримання дитини, не бере участі у їх вихованні та забезпеченні. Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/2 із усіх видів доходів щомісячно, з дня подання заяви до суду і до досягнення ними повноліття.

З позовною заявою, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області по даній справі відкрито спрощене позовне провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач у судовому засідання позовні вимоги підтримала, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання з`явився, проти розлучення заперечив, вважав, що на даний час між ними з ОСОБА_1 наявні непорозуміння які можна виправити, проте підтвердив, що на протязі 6 місяців не проживає разом із дружиною, а також що не вів жодних спроб для примирення, оскільки вважає ОСОБА_1 винною у цьому, у частині стягнення аліментів позов також не визнав, пояснив, що сплачує дітям більшу суму.

Вислухавши думку сторін, дослідивши письмові докази по справі, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони 20 вересня 2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Перемишлянського районного управління юстиції у Львівській області, уклали шлюб між собою, актовий запис № 59.

Ч. 1 ст. 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 №11, проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Вище викладені вимоги законодавства регламентовані також ст.112 СК України.

Як вбачається зі ст. 104 ч.2 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Стаття 105 ч.1 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.

Статтею 109 СК України передбачено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст.115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене, подальше проживання сторін та збереження їхньої сім`ї є неможливим, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Згідно свідоцтв про народження, встановлено що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є неповнолітні діти: ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 Х11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає правоможної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

У відповідності до ч.2 ст.182 СК України - мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ч.5 ст.183 СК України - той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище як дітей так і платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення для справи, а тому вважає що позов підлягає до задоволення.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.110, 113.114, 115, 180, 182 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 20.09.2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Перемишлянського районного управління юстиції Львівської області, актовий запис №59.

Стягувати з ОСОБА_2 , на користь матері ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 із усіх видів доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 27.07.2026 року і до їх повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Держави 1331.20 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1331.20 грн.

Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Суддя Р. О. Борняк