Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №335/3882/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №335/3882/26

Суддя: Макаров В. О.

1Справа № 335/3882/26 2-о/335/147/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Філатової О.О.,

представника заявника адвоката Шкабуро О.М.,

розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Салтан Валерія Валеріївна, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з вищевказаною заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, у якій зазначено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої увійшла 1/6 (одна/шоста) частка квартири АДРЕСА_1 . яка належала спадкодавцю на праві власності.

Заявник прийняв спадщину після смерті батька у встановленому законом порядку, однак у державній реєстрації прав на нерухоме майно йому було відмовлено, оскільки у документі про право власності та в свідоцтві про смерть відрізняється написання по по-батькові спадкодавця, що є технічною опискою при оформленні документа.

Посилаючись на те, що зазначена помилка перешкоджає в оформленні спадкових прав, заявник просить суд встановити факт належності ОСОБА_3 правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 10.02.1998, виданого Відкритим акціонерним товариством Запорізьким металургійним комбінатом «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе.

Ухвалою судді від 14.04.2026 відкрито провадження у справі за вказаною заявою та призначено розгляд в порядку окремого провадження.

Ухвалою суду від 12.08.2026 витребувано від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02.09.2026 до суду від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. надійшла копія спадкової справи № 76/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судовому засіданні представник заявника заяву підтримав та просив її задовольнити.

Заінтересована особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Салтан В.В. надала суду заяву про розгляд спарви у її відсутність.

Вислухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Згідно із роз`ясненнями, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 22.05.2024 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла 1/6 (одна/шоста) частка квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 10.02.1998, виданого Запорізьким металургійним комбінатом «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе.

21.11.2024 ОСОБА_1 було подано заяву про прийняття спадщини за всіма видами спадкування до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан Валерії Валеріївни, на підставі якої було заведено спадкову справу № 76/2024.

28.01.2026, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 31/02-31.

Постанова нотаріуса обґрунтована тим, що на підставі поданих документів на момент відкриття спадщини після померлого ОСОБА_3 , спадкоємцем було надано документ, що посвідчує право власності на частку квартири, а саме: свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 10.02.1998, видане Відкритим акціонерним товариством Запорізьким металургійним комбінатом «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе, згідно з яким ОСОБА_3 належить 1/6 (одна/шоста) частка квартири АДРЕСА_1 . Згідно з поданим спадкоємцем свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 10.02.1998, виданим Відкритим акціонерним товариством Запорізьким металургійним комбінатом «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе, спадщина після померлого батька була оформлена на – ОСОБА_3 , померлий був ОСОБА_3 . Отже, встановити, чи належить вищезазначений документ (свідоцтво про право власності на житло) померлому ОСОБА_3 є неможливим, саме тому, що у документі про право власності та в свідоцтві про смерть відрізняється «по-батькові».

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 22.05.2024 на ім`я « ОСОБА_3 », зазначено по-батькові ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , виданого повторно Орджонікідзевським р/б ЗАГС 30.09.1963, актовий запис № 886 від 27.03.1954, в графі батько зазначена особа: « ОСОБА_3 ».

Разом з цим, ордер № 103 від 14.02.1963 на право заняття житлової площі у будинках заводу «Запоріжсталь» у зв`язку з трудовою діяльністю, виданий на ім`я « ОСОБА_3 ».

В свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_1 від 10.02.1998, видане Відкритим акціонерним товариством Запорізьким металургійним комбінатом «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе, зазначено, що квартира належить на праві спільної часткової власності гр. « ОСОБА_3 » та членам його сім`ї, та зареєстрована в ЗМБТІ за гр. « ОСОБА_3 » та членами його сім`ї. Зазначене свідоцтво заповнене російською мовою.

Також, в технічному паспорті на квартиру від 06.01.1998, по-батькові спадкодавця зазначено « ОСОБА_4 ».

Відповідно до рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 13.10.2025 в справі № 335/6067/25, встановлено факт державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 20.10.2025 в справі № 335/6068/25, встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Таким чином, є підстави вважати, що різне написання у документах по-батькові батька спадкоємця, зокрема « ОСОБА_6 , ОСОБА_4 » обумовлене різним написанням та перекладом такого по батькові на українську мову при оформленні і видачі відповідних документів.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Оскільки звернутися до організації, яка видала документ, з метою внести до нього відповідні виправлення, мав право лише ОСОБА_3 , проте він помер, то іншого порядку та можливості встановити факт належності йому правовстановлюючого документа, окрім як звернутися до суду, в ОСОБА_1 немає.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що дослідженими вищезазначеними доказами повністю підтверджується факт належності ОСОБА_3 правовстановлюючого документу, а саме Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 10.02.1998, виданого Відкритим акціонерним товариством Запорізьким металургійним комбінатом «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе.

Судом встановлено, що у даній справі встановлення факту не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право.

У даному конкретному випадку, виключним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення.

За встановлених обставин, які зумовлюють необхідність встановлення факту належності правовстановлюючого документу спадкодавцю і мають для заявника юридичне значення, а також неможливість усунення встановлених невідповідностей у написанні по-батькові у зазначеному документі іншим шляхом, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 293, 315, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_3 правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 10.02.1998, виданого Відкритим акціонерним товариством Запорізьким металургійним комбінатом «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Салтан Валерія Валеріївна, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя В.О. Макаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua