Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №333/3501/21 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/3501/21

Провадження № 2/333/212/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Михайлової А.В.,

за участю секретаря судового засідання: Єрмоленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2021 року позивач КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води), в розмірі 40 796 грн. 76 коп. за період з 01.12.2013 року по 31.03.2021 року та, крім того, суму судового збору в розмірі 2270,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що КОНЦЕРН «МТМ» являється виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Позивач в період з 01.12.2013 року по 31.03.2021 року надав відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Проте відповідачі свої зобов`язання по оплаті наданих послуг не виконують, що унеможливлює своєчасні розрахунки КОНЦЕРНОМ «МТМ» за спожитий природний газ, що в свою чергу ставить під загрозу безперервність надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Сума заборгованості відповідачів за отримані послуги складає 40796 грн. 76 коп. Тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 02.06.2021 року зазначену справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішеного розглядати справу у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; позовні вимоги підтримує в повному обсязі; у разі повторної неявки відповідачів у судове засідання просить ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явилися, хоча про час та місце розгляду були повідомлені в установленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили. Заяв з проханням розглядати справи без їх участі або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи до суду не надходило.

19 липня 2022 року по справі було винесено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача було задоволено.

22.04.2025 року, відповідачкою ОСОБА_1 подано заяву про перегляд заочного рішення та заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

15 травня 2025 року ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя, заяву задоволено, заочне рішення Комунарського районного суду скасовано.

14.10.2025 року позивачем було надано клопотання про уточнення позовних вимог, а саме стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води), в розмірі 40 796 грн. 46 коп. за період з 01.12.2013 року по 31.03.2021 року та, крім того, суму судового збору в розмірі 2270,00 грн.

28.05.2026 року позивачем було надано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, а саме стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води), в розмірі 31 985 грн. 76 коп. з врахуванням оплат відповідачки.

Відповідачем в особі свого представника адвоката Середи Д.М. подано заяву в порядку вимог ч.3 ст.267 ЦК України. Зазначає, що звернення Концерну «Міські теплові мережі» до суду відбулося лише 26.05.2021 р., тим самим сплив строк позовної давності вимоги сплати боргу за період з 01.12.2013 року по 26.05.2018 року, зупинення перебігу позовної давності подачі позову та поважні причини пропуску строку за матеріалами справи відсутні.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду були повідомлені в установленому законом порядку.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача та відзив на позов, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяви представників позивача та відповідача, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною,Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст.76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Судом встановлені такі факт и та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» на ім`я відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Договір між сторонами про надання послуг не укладався, у зв`язку із ігноруванням даної пропозиції відповідачем, проте КОНЦЕРН «МТМ» надавав відповідачу як споживачу за вказаною адресою послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а відповідач такі послуги прийняла, від їх отримання не відмовлялася.

Фактичне надання цих послуг і відкриття особового рахунку на ім`я споживачів слід вважати фактичним укладанням договору на умовах, передбачених Законом України «Про теплопостачання» та Правил.

Централізоване опалення будинку АДРЕСА_2 здійснюється КОНЦЕРНОМ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ».

Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 29.01.2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 року, виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено КОНЦЕРН «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж КОНЦЕРНУ «МТМ» (п. 1.2. Рішення).

Зазначені рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 29.01.2009 року та № 200 від 28.04.2011 року було офіційно надруковано у офіційному засобі масової інформації Запорізької міської ради - газеті «Запорізька січ».

Правовідносини щодо прав та обов`язків між виконавцем з надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення і споживачем, порядок розрахунків за надання послуг, підстави й розмір відповідальності за неналежне виконання обов`язків регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів», розд. ІІ кн.. 5 ЦК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, іншими нормативними актами, а також умовами укладеного договору.

Відповідно до п. 3 Правил «Надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року (далі за текстом Правила), послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 18 Правил, плата за послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення вноситься щомісячно.

Тарифи за послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення встановлені: Рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради № 39 від 31.01.2011 року та № 465 від 14.12.2012 р.; Постановами Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг № 650 від 06.06.2014 р., № 146 від 17.10.2014 р. та № 31.03.2015 р.

За період з 01.12.2013 року по 31.03.2021 року відповідачі спожили надані позивачем послуги з централізованого опалення у приміщення квартири АДРЕСА_3 на загальну суму 31 985 грн. 76 коп.; проте за вищезазначений період часу відповідач оплату за надані послуги не здійснив, у зв`язку, з чим утворилася заборгованість, що підтверджується довідкою щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Згідно із розрахунком та довідкою КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2013 року по 31.03.2021 року у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 40 796 грн. 46 коп..

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймачі (власники) зобов`язані своєчасно вносити оплату за комунальні послуги.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ст.1213 ЦК України відповідач повинен відшкодувати вартість безпідставно набутої теплової енергії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок неправомірних дій відповідача, які виразились в порушенні строків та порядку оплати послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, позивач зазнав збитків, які підлягають відшкодуванню.

Наданий стороною позивача в обґрунтування своїх позовних вимог розрахунок заборгованості складений з чітким зазначенням суми заборгованості за кожен місяць отримання споживачами централізованого опалення, а тому приймається судом та покладається в основу рішення, оскільки будь-якого іншого розрахунку чи обґрунтованого заперечення проти зазначеного розрахунку відповідачем не надано.

Також суд за заявою позивача застосовує до вказаних правовідносин положення статті 256 Цивільного кодексу України щодо позовної давності з огляду на таке.

Згідно статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За положеннями статті 267 ЦК України передбачені наступні наслідки спливу позовної давності: 1. Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. 2. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. 3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. 4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. 5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач звернувся до суду з позовом 26.05.2021 року та просив суд задовольнити вимоги про стягнення боргу за період з 01.12.2013 по 31.03.2021, тобто за 7 років 4 місяці.

Таким чином загальна трирічна позовна давність на стягнення боргу складає строк у 36 місяців, тобто з 26.05.2018 року по 26.05.2021, а строк звернення до суду за стягненням заборгованості за період з 01.12.2013 по 25.05.2018 – пропущений позивачем у зв`язку зі спливом позовної давності.

Відтак стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості з урахуванням позовної давності за період з червня 2018 року по березень 2021 року, а саме 29 691,94 грн., яка є документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі – КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» сплатив судові витрати при розгляді справи: а саме: судовий збір у сумі 2270,00 грн., а тому зазначені витрати згідно вимог ст. 142 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача по справі.

Враховуючи, що позов було задоволено на 92,82 % (29 691,94 ? 31 985,76 ? 100), судовий збір підлягає стягненню у сумі 2107,02 грн. (2 270,00 ? 92,82 ? 100).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 526, 611, 625, 1213 ЦК України, ст.ст. 67, 68 ЖК України, п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, ст.ст. 4,12,13,76,81,141,280,289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 32121458, р/р НОМЕР_3 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313), заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з червня 2018 року по березень 2021 року у розмірі 29 691,94 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 32121458, р/р НОМЕР_4 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) судовий збір у розмірі 2107,02 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя А.В.Михайлова