Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №336/10428/25 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/10428/25

Провадження №: 2/332/919/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання Карліної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в особі представника – адвоката Столітнього Михайла Миколайовича через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за договором №6795121 від 24.06.2023 у розмірі 25830,40 грн, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, а також вирішити питання в порядку частин 10-11 ст. 265 ЦПК України про зобов`язання органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.06.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №6795121 про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 8000 грн., на умовах строковості зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку, визначеному договором.

27.05.2024 між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №6795121.

Через порушення позичальником своїх зобов`язань з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ним утворилась заборгованість у зазначеному розмірі, яку позивач просить стягнути з відповідача, оскільки остання продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість в добровільному порядку.

Сторони були повідомлені про місце, дату й час розгляду справи рекомендованою кореспонденцією відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України; надано час для подання відзиву та заперечень.

Представник позивача через електронний суд подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка, будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду, шляхом надсилання судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання, в судове засідання не з`явилася, у визначений судом строк відзив на позовну заяву суду не надала, у зв`язку з чим відповідно до вимог ч.8 ст. 178, ч.2 ст. 247, ст. 279, ч.1 ст. 280, ст.281 ЦПК України суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних у справі матеріалів в порядку заочного провадження та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

24.06.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №6795121 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 8000 грн., строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку, визначеному договором.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений зобов`язанням строк, належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 1054 ЦК передбачено, що кредит надається на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно положень ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначено позивачем у позові і проти чого не надано заперечень відповідачем, первісний кредитор надав обумовлені договором кошти, отже свої зобов`язання виконав. Натомість, ОСОБА_2 порушила взяті на себе зобов`язання, неналежним чином не виконувала свої зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 25830,40 гривень, з яких сума кредиту 8000,00 гривень; сума процентів за користування кредитом 14328 гривень; сума процентів, нарахованих позивачем за 22 календарних дні 3502,40 гривень.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За правилами ст.ст. 546, 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого неустойкою. Відповідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

27.05.2024 між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №6795121.

У відповідності до п.1) ч.1 ст. 512, ч.1 ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає позовні вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 обґрунтованими та ухвалює про стягнення з відповідача на користь позивача вищевказану заборгованість.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати: судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом, та витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 гривень.

Стосовно викладеної у позовній заяві вимоги позивача про нараховування в порядку частин 10,11 статті 265 ЦПК України органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, інфляційних втрат і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України за наведеною позивачем формулою, починаючи з дати набрання рішенням законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнення отриманої суми інфляційних втрат і 3 % річних з відповідача на користь позивача, та роз`яснення такому органу (особі) порядку нарахування інфляційних втрат і 3 % річних, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 10 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Відповідно до ч. 11 ст. 265 ЦПК України, остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Із аналізу вищезазначених норм випливає, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

При ухваленні рішення в цій частині суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палата Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, провадження № 12-4гс24, зокрема, щодо застосування приписів частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України, у якій зазначено наступне.

Під час прийняття рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд вправі, зокрема, відповідно до частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України зазначити в рішенні про нарахування відповідних або відсотків, або ж пені до моменту виконання рішення. Не допускається зазначати в рішенні про одночасне нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду.

Таке нарахування суд може здійснити лише на підставі процесуального клопотання позивача. Питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частин 10,11 статті 265 ЦПК України суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Нарахування пені або відсотків у порядку частин 10,11 статті 265 ЦПК України ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання зобов`язання. Тобто це ті самі заходи відповідальності, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов`язання не виконується.

Передбачені ч.2 ст. 625 ЦК України 3 % річних охоплюються приписами частин 10,11 статті 265 ЦПК України за умови, що позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3 % річних за порушення виконання зобов`язання та суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цієї вимоги.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно вищенаведених положень Закону, в рішенні суду може бути вказано лише щодо нарахування відсотків або пені, а ч. 10 ст. 265 ЦПК України взагалі не передбачено можливість зазначення в рішенні нарахування інфляційних витрат.

Позивачем вимога про стягнення 3% річних не заявлена, в зв`язку з чим відсутні підстави зазначення в рішенні суду про нарахування органом (собою), який буде здійснювати примусове виконання рішення суду, 3 % річних.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, оскільки зазначення у рішенні суду необхідності стягнення з відповідача в порядку примусового виконання рішення 3% річних та інфляційних втрат є правом суду, а позивачем належним чином не обґрунтовано доцільності застосування ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, суд не вбачає підстав для задоволення цієї вимоги позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 141, 178, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги – задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором №6795121 від 24.06.2023 року у розмірі 25830 (двадцять п`ять тисяч вісімсот тридцять) гривень 40 копійок, судовий збір в сумі 2442 гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 гривень.

У задоволенні іншої частини вимог позовної заяви відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 44559822, адреса: вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, м. Київ, 03150.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Ю.І. Ретинська