Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №127/18488/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18488/26

Провадження № 2/127/5296/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 жовтня 1994 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції 29 жовтня 1994 року, актовий запис №2647, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 28 травня 2026 року.

Від шлюбу сторони мають дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є повнолітньою, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач зазначила, що подружнє життя між сторонами не склалося у зв`язку з різними поглядами на життя, різними інтересами, різним баченням обов`язків подружжя, виховання дитини та проведення вільного часу.

Зазначила, що всі її спроби покращити відносини в сім`ї, відновити почуття та припинити конфлікти позитивного результату не дали, у зв`язку з чим сторони протягом шести місяців проживають окремо.

На думку позивача, сторони втратили почуття любові та взаємоповаги, фактично стали один для одного чужими людьми, проживають окремо та мають окреме життя й інтереси, у зв`язку з чим примирення між ними є неможливим, а збереження шлюбу, який носить формальний характер, є недоцільним.

У зв`язку з наведеним позивач просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, а після розірвання шлюбу змінити її прізвище на дошлюбне – ОСОБА_5 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2026 року сторонам у справі було надано строк для примирення тривалістю один місяць до 07 серпня 2026 року, а провадження у справі зупинено до закінчення зазначеного строку.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2026 року провадження у справі поновлено та справу призначено до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розірвати шлюб, змінити її прізвище після розірвання шлюбу на дошлюбне ОСОБА_5 та строк на примирення не надавати.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що сторони не примирилися, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає та не заперечує щодо їх задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає можливим провести розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, письмові докази та заяви сторін, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 56 Сімейного кодексу України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно зі статтею 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29 жовтня 1994 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №2647, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 28 травня 2026 року.

Від спільного шлюбу сторони мають двох дітей, одна з яких ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітньою, а інша ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є неповнолітнім.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, сторони тривалий час проживають окремо, спільного сімейного життя не ведуть, втратили взаєморозуміння та почуття взаємної любові й поваги.

Судом сторонам було надано строк для примирення, однак після його закінчення сторони не примирилися.

Позивач наполягає на розірванні шлюбу та зазначає про неможливість подальшого спільного життя, а відповідач позов визнав та не заперечує проти його задоволення.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи фактичне припинення шлюбних відносин між сторонами, тривале окреме проживання, відсутність примирення після надання сторонам строку для примирення, наполягання позивача на розірванні шлюбу та визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, а шлюб фактично має формальний характер.

При цьому суд враховує, що надання сторонам строку для примирення не призвело до відновлення сімейних відносин, а відповідач після закінчення такого строку позов визнав.

Примушування особи до продовження шлюбних відносин усупереч її волі суперечило б принципу добровільності шлюбу та праву кожного з подружжя на припинення шлюбних відносин.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зміну прізвища після розірвання шлюбу суд зазначає наступне.

Позивач під час державної реєстрації шлюбу носить прізвище ОСОБА_6 та у позовній заяві й заяві про розгляд справи за її відсутності висловила бажання після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище – ОСОБА_5 .

Законодавство передбачає зазначення у рішенні суду про розірвання шлюбу вибору прізвища тим із подружжя, який змінив його під час державної реєстрації шлюбу.

За таких обставин вимога позивача щодо відновлення після розірвання шлюбу її дошлюбного прізвища ОСОБА_5 також підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим позивач просила сплачений нею судовий збір залишити за нею.

З огляду на заявлене позивачем клопотання та відсутність вимоги про стягнення судових витрат з відповідача, суд вважає за необхідне судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору залишити за позивачем.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, статтями 24, 56, 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29 жовтня 1994 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції? актовий запис № 2647.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено 11.09.2026.

Суддя: