Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №541/387/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/387/26

Номер провадження3/541/159/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., за участю: ОСОБА_1 , захисника – адвоката Акрітова К.К., прокурора – Базавлук С.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2026 року о 23 год. 59 хв. в м. Миргород Полтавської області по вул. Лісова, 11, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом VOLVO V70 д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка вимова, хитка хода, почервоніння шкіри обличчя, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовилася. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, не визнала повністю. Пояснила, що з 19 січня 2026 року постійно перебуває у важкому стресовому стані, у зв`язку з чим змушена приймати заспокійливі лікарські засоби. 21 січня 2026 року, повертаючись на автомобілі від своєї доньки додому, була зупинена працівниками поліції. На вимогу правоохоронців одразу надала всі необхідні для перевірки документи. Проте працівники поліції висловили безпідставну підозру щодо перебування її в стані алкогольного сп`яніння. Твердження інспектора про наявність запаху алкоголю з порожнини рота категорично заперечує. Насправді специфічний запах у салоні автомобіля виник через те, що безпосередньо перед цим вона використала зимовий омивач лобового скла, який має різкий хімічний запах спирту. Крім того, перебуваючи в гостях у доньки, вжила лише одну банку безалкогольного пива, що жодним чином не могло спричинити сп`яніння. Через погіршення самопочуття, викликане тривалим стресом, а також через нагальну потребу якнайшвидше повернутися додому, дійсно відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння, не усвідомлюючи на той момент у повній мірі юридичних наслідків такої відмови.

Захисник особи яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Акрітов К.К. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 право та можливість пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 поспішала додому та не мала можливості витрачати час на поїздку до медичного закладу. Її слова про неможливість їхати до медичного закладу не є умисною відмовою від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП. В зв`язку з чим, а саме через недотримання поліцейськими визначеного законом порядку проведення та оформлення огляду на стан сп`яніння, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Прокурор Базавлук С.С, просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення, оскільки факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом та відеозаписом. Працівники поліції неодноразово пропонували їй пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, однак вона категорично відмовилася. Крім того, під час розмови з поліцейськими ОСОБА_1 надавала суперечливі пояснення, спочатку вживала лікарські засоби, а потім повідомила, що випила спочатку один, а потім два бокали пива.

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, захисника, думку прокурора, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 130 КУпАП особа, яка керує транспортним засобом підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2 цієї Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. (п. 3 цієї Інструкції).

Відповідно до пунктів 2-6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Відповідно до п. 8 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, в редакції чинній на час вчинення адміністративного правопорушення, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 572329 від 22.01.2026 року долучено матеріали відеозапису подій, які сталися 21.01.2026 року, відповідно до яких ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння відмовилася (а.с. 6).

Аналізуючи твердження захисника про те, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду, оскільки їй не запропонували пройти огляд на місці, а сама відмова була викликана поспіхом, суд оцінює їх критично та відхиляє з огляду на таке.

Судом було детально досліджено відеозапис подій від 21.01.2026 року, який є безперервним, чітким та послідовним. З даного відеозапису чітко вбачається, що уповноважена службова особа поліції неодноразово, у чіткій, зрозумілій та ввічливій формі, висунула законну вимогу ОСОБА_1 пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

На вказану правомірну вимогу працівника поліції ОСОБА_1 відповіла категоричною і безумовною відмовою.

Суд зазначає, що положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність за сам факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду. Чинне законодавство України не містить переліку поважних причин (зокрема таких, як поспіх особи у власних справах), які б давали водію право ігнорувати законні вимоги поліцейських.

Твердження про те, що водієві не було роз`яснено право пройти огляд на місці, спростовуються змістом самого відеозапису, де зафіксовано, що поведінка та висловлювання ОСОБА_1 свідчили про її повне небажання взагалі проходити будь-яку процедуру перевірки на стан сп`яніння (як на місці зупинки, так і в медичному закладі). Таким чином, ініціювати подальші етапи огляду за наявності чіткої та безкомпромісної відмови водія у поліцейського не було правових підстав.

На відео чітко відображено, як працівники поліції неодноразово пропонували їй пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, однак вона категорично відмовилася. Крім того, під час розмови з поліцейськими ОСОБА_1 надавала суперечливі пояснення, спочатку стверджуючи, що вживала лікарські засоби, а згодом визнавши, що випила спочатку один, а потім два бокали пива.

Оскільки факт відмови від проходження огляду повністю, чітко та беззаперечно зафіксований на відеозаписі боді-камери поліцейського, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведеною в повному обсязі.

Надаючи оцінку доказам, долучених до матеріалів справи, суд вбачає що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 572329 від 22.01.2026 року (а.с. 1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.01.2026 року (а.с. 3); рапортом інспектора СРПП Миргородського РВП Р. Решітька від 22.01.2026 року (а.с. 4), відеозаписом подій, які сталися 21.01.2026 року та іншими матеріалами справи в їх сукупності (а.с. 6) та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Суд вважає, що вказані докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення та винуватість в ньому ОСОБА_1 .

Зважаючи на вищевикладене, надаючи оцінку доказам, долученим до матеріалів справи, та дослідженим в ході судового розгляду суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки остання, всупереч вимог п. 2.5 ПДР України відмовилася на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, вина її доведена в судовому засіданні, отже, вона повинна нести відповідальність передбачену законом.

Обираючи вид стягнення, суддя констатує відсутність обставин пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність.

Суд враховує, що велика кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками відбуваються саме через нехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху, особливо у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Безпека руху це зобов`язання водія не тільки по відношенню до себе, але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема загрози життю та здоров`ю громадян, пошкодження майна тощо.

Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про необхідність застосувати до ОСОБА_1 , з метою запобігання вчинення ним нових правопорушень у подальшому, адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В зв`язку з вищенаведеним на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить на день розгляду справи 665 грн. 60 коп.

Керуючись статтями 38, 40-1, 130, 221, 268, 283, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Рахунок для сплати штрафу: н/р (IBAN) UA048999980313050149000016001, назва отримувача коштів - ГУК Полтавської обл./Полтавська/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255, код класифікації доходів бюджету 21081300, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок отримувача: UA 9089 9998 0313 1112 5600 0026 001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя О. А. Морозовська