Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №205/19689/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/19689/25

Номер провадження2/205/2129/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Айрапетяна А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

25.12.2025 року через систему «Електронний суд» до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшов позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що у грудні 2025 року йому стало відомо, що на виконанні у приватного виконавця Русецької О.О. перебуває виконавче провадження №68080920 з примусового виконання виконавчого напису №9827, виданого 28.09.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості, що виникла за кредитним договором №1335652322901246 від 29.11.2013р. в сумі 69 165,99 грн.

Вказаний виконавчий напис, позивач вважає таким, що вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, а саме принципу його безспірності. Стягнення з Позивача боргу, який не є безспірним з порушенням процедури повідомлення про його наявність, відбулося у позасудовому порядку і він був позбавлений можливості заперечувати щодо вчинення нотаріусом виконавчого напису. Виконавчий напис вчинений зі сплином встановленого три річного строку, а також на договорі, який не посвідчений нотаріально, що не передбачено законодавством.

Ухвалою суду від 13.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 03.06.2026 року постановлено забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого №9827 від 28.09.2021р.

Представник позивача – адвокат Дужак М.В., направила письмову заяву, в якій просить розгляд справи провести без своєї участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в особі свого представника – директора Костюченко М., направив Відзив на позов, в якому посилаючись на викладені обставини просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на безспірність наявної заборгованості за кредитним договором та право стягувача на захист своїх прав шляхом звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Також, подає клопотання про зменшення витрати на правничу допомогу.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Ознайомившись з письмовими доказами, дослідивши матеріали справи, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, 28.09.2021р. року, за реєстровим номером 9827, приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 67 665,99 грн. боргу за кредитним договором № 1335652322901246 від 29.11.2013р., що був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ФІДОБАНК» (правонаступник ТОВ «Вердикт Капітал»).

Слід зазначити, що у спірному виконавчому написі відсутні посилання на документи, які подано стягувачем нотаріусу.

Також, відсутня інформація щодо нотаріального засвідчення кредитного договору № 1335652322901246 від 29.11.2013р.

Крім того, на підставі виконавчого напису №9827 від 28.09.2021 року відкрито виконавче провадження №68080920 від 10.01.2022р.

Правовою підставою вчинення зазначеного виконавчого напису вказано посилання на ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса.

Відповідно до положень ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених Законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ № 296/5 від 22 лютого 2012 року, зареєстрованого в МЮУ 22 лютого 2012 року за № 282/20595, - нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Згідно з підпунктом 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, по яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

У пункті 1 Переліку розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з постановою № 662 Перелік документів було доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», яким передбачалося, що для одержання виконавчого напису на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, у справі №826/20084/14 постанову №662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті самі наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.

Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014, втратила чинність (у частині) 22.02.2017, після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду в справі №826/20084/14.

Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.

За приписами п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до приписів п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в редакції чинній із 17.03.2022 до 04.09.2025, у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється (продовжується) на строк дії такого стану.

Отже, підставою вчинення виконавчого напису від 28.09.2021р. вказано п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, який втратив чинність ще 22.02.2017р.

Окрім цього, в оскаржуваному виконавчому написі відсутні відомості про факт нотаріального посвідчення кредитного договору, на підставі якого вчинено напис.

Тому суд приходить до висновку про наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням порядку вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Подібний висновок узгоджується із висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 28.04.2025 у справі №953/24156/21.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат в частині сплати судового збору позивачем, суд виходить із того, що позовні вимоги позивача задоволено, а тому у порядкуст.141 ЦПК України має підстави стягнути із відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у сумі 968,96 грн. за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 141, 258, 259, 264-265, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстровим номером 9827, вчинений 28.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 67 665,99 грн. боргу за кредитним договором № 1335652322901246 від 29.11.2013р., що був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ФІДОБАНК» (правонаступник ТОВ «Вердикт Капітал»), та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 1500,00 грн., а всього про стягнення заборгованості у загальному розмірі 69 165,99 грн..

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Остапенко