Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №173/1896/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1896/26

Номер провадження2/173/1763/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом представника позивача, адвоката Богачової Н.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 , про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з даним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , власником іншої 1/2 частини квартири є його мати - ОСОБА_2 . При зверненні до нотаріуса для укладення договору дарування було виявлено накладення у 2005 році арешту на все нерухоме майно позивача.

З метою встановлення підстав накладення арешту представник позивача звертався до відповідного відділу державної виконавчої служби. З отриманої відповіді вбачається, що арешт було накладено у межах виконавчого провадження, матеріали якого зберігалися на паперових носіях, однак на цей час виконавче провадження та його матеріали відсутні у зв`язку із закінченням строку їх зберігання та знищенням. Відомості про чинне виконавче провадження щодо позивача відсутні, встановити його статус у зазначеному провадженні, підстави виникнення та розмір заборгованості, а також факт її погашення неможливо.

Позивач зазначає, що наявність арешту перешкоджає йому вільно розпоряджатися належним йому майном, а правові підстави для подальшого існування такого обтяження відсутні. Посилаючись на положення статей 41 Конституції України, 317, 319, 321, 391 ЦК України, статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», позивач вважає, що його право власності підлягає судовому захисту шляхом зняття арешту з належного йому майна.

Провадження у справі відкрито 12.06.2026.

Ухвалою від 04.08.2026 прийняти до розгляду позовна заява у новій редакції, подана представником позивача.

У судове засідання позивач і представник не з`явилися, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав суду заяви про розгляд справи без її участі.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про дату розгляду справи повідомлена належно.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судом, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.11.2003 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2151764 від 02.12.2003 року квартира АДРЕСА_1 перебувала у приватній спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яким належало по 1/2 частці кожному.

У подальшому, 22.12.2007 року, ОСОБА_3 уклала договір дарування, посвідчений державним нотаріусом Верхньодніпровського державного нотаріального округу, відповідно до якого передала у власність ОСОБА_4 належну їй 1/2 частину зазначеної квартири. Договір зареєстровано у реєстрі за № 5610, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17871748 від 26.02.2008 року.

Отже, на даний час власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , якому належить 1/2 частка квартири та ОСОБА_2 , якій належить 1/2 частка квартири на підставі договору дарування від 22.12.2007 року.

Згідно листів Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.08.2025 за № 110440 від 07.08.2025 та за № 33671 від 11.03.2026 встановити у рамках, якого виконавчого провадження було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, б/н, 12.12.2005, РВ ДВС Верхньодніпровського РУЮ Дніпропетровської області та надати більш детальну інформацію щодо виконавчого провадження у рамках якого була винесена: постанова про відкриття виконавчого провадження, б/н, 12.12.2005, РВ ДВС Верхньодніпровського РУЮ Дніпропетровської області, відомості про яку внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 2707299 немає можливості у зв`язку з тим, що, Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень почав свою роботу з 2008 року, до 2008 року вся інформація була в паперовому вигляді, згідно Інструкції з діловодства, паперові матеріали виконавчих проваджень зберігаються три роки, після чого такі виконавчі провадження підлягають знищенню.

Згідно листа Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 29.04.2025 за № 66092 відділ не може надати більш детальну інформацію та реквізити для сплати боргу за виконавчим провадженням в рамках якого накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 АДРЕСА_2 за реєстраційним номером обтяження 2707299, у зв`язку з тим, що згідно з Наказом Міністерства юстиції України №470/7 від 05.07.99 м. Київ «Про затвердження інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби строк зберігання виконавчих проваджень переданих до архіву державної виконавчої служби становить 3 роки, виконавче провадження за яким накладено арешт нерухомого майна відсутнє, у зв`язку із його фактичним знищенням.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права та інтересу.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначений спосіб захисту застосовується у випадку, коли власник зберігає право власності на майно, однак інша особа або наявність певного юридичного обмеження перешкоджає йому у здійсненні правомочностей користування та розпорядження цим майном.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Будь-яке втручання у право особи на мирне володіння майном повинно мати законну підставу, переслідувати легітимну мету та бути пропорційним такій меті.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з частиною п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» в інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що закон передбачає судовий спосіб захисту права власника майна, якщо арешт перешкоджає реалізації його права власності.

При цьому вирішальним для розгляду даної справи є встановлення того, чи існують на час розгляду справи правові підстави для збереження обтяження щодо майна позивача.

Відповідно до положень частин 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що на даний час відкриті виконавчі провадження щодо позивача відсутні.

Суд враховує, що відповідно до статті 6 ЦПК України суд при розгляді справи має керуватися принципом верховенства права.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що спірне обтяження фактично продовжує обмежувати право позивача на розпорядження належною йому частиною квартири, тоді як належних доказів наявності чинної правової підстави для такого обмеження судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що право позивача на мирне володіння та розпорядження належним йому майном підлягає захисту шляхом припинення спірного обтяження.

За таких обставин суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача, адвоката Богачової Н.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ, просп. Шевченка, 5, ЄДРПОУ 34958992), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно, номер запису обтяження 2707299 від 12.12.2005.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Суддя: Є.В. Челюбєєв