Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №173/3661/25 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3661/25

Номер провадження2/173/787/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Чуйко Наталії Анатоліївни,яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , діючи як законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 року у справі № 173/2951/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 125 Кримінального кодексу України, за фактом умисного спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_1 .

Згідно із зазначеним вироком, 10 вересня 2025 року близько 21 год. 30 хв. під час сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_2 , діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, наніс ОСОБА_1 один удар кулаком правої руки в область живота, після чого один удар кулаком правої руки в область носа, внаслідок чого потерпілому спричинено тілесні ушкодження.

У результаті протиправних дій відповідача ОСОБА_1 спричинено закритий перелом кісток носа з відповідним синцем на обличчі, які відповідно до висновку судово-медичного експерта віднесені до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Внаслідок отриманого тілесного ушкодження неповнолітній ОСОБА_1 був змушений проходити лікування, придбавати лікарські засоби, зазнав фізичного болю та душевних страждань, а також тимчасово не відвідував навчання.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач як законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 4792,84 грн та моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

Ухвалою суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09 червня 2009 року.

Згідно вироку Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 року у справі № 173/2951/25, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн.

Вироком суду встановлено, що 10 вересня 2025 року близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу під`їзду багатоквартирного будинку за місцем свого проживання, під час сварки з ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення останньому легких тілесних ушкоджень, умисно наніс йому один удар кулаком правої руки в область живота та один удар у ділянку носа. Унаслідок зазначених дій потерпілому спричинено закритий перелом кісток носа та синець на обличчі, що відносяться до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я.

Відповідно до висновків судово-медичного експерта № 1115 від 11 вересня 2025 року та № 1124 тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_1 , у тому числі закритий перелом кісток носа з відповідним синцем на обличчі, відносяться до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я.

Згідно з копією виписки № 7880/192 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 11 вересня 2025 року по 17 вересня 2025 рокуз діагнозом: закритий перелом кісток носу без зміщення, що також підтверджується довідкою № 187 від 19.09.2025 про тимчасову непрацездатність.

У зазначеній виписці лікарем визначено відповідне медикаментозне лікування та призначено лікарські засоби, необхідні для лікування та відновлення стану здоров`я потерпілого.

На виконання зазначених медичних призначень 11.09.2025 року та 18.09.2025 року були придбані лікарські засоби, що підтверджується наданими суду копіями відповідних розрахункових документів (чеків) на загальну суму 4792,84 грн.

Між сторонами виник спір з приводу відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неповнолітньому ОСОБА_1 внаслідок кримінального правопорушення, правовідносини щодо якого регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою виникнення зобов`язання з відшкодування шкоди є факт її завдання, а для покладення на особу обов`язку з її відшкодування загалом необхідним є встановлення протиправності поведінки заподіювача шкоди, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, а також вини особи, яка її завдала.

Водночас відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як встановлено судом, факт протиправних дій відповідача, їх умисний характер та факт спричинення внаслідок таких дій тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_1 є встановленими вироком суду та відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України не підлягають повторному доказуванню в цій справі.

Щодо відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Судом встановлено, що внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа, у зв`язку з чим потребував медичної допомоги та лікування.

Матеріалами справи підтверджується наявність відповіднихмедичних направлень на обстеження та призначень, у тому числі щодо необхідності придбання та застосування лікарських засобів.

Отже, необхідність придбання лікарських засобів була зумовлена не особистим бажанням позивача, а безпосередньо медичними показаннями та призначеннями лікаря, зробленими у зв`язку з отриманим ОСОБА_1 тілесним ушкодженням.

Оцінюючи надані докази у їх сукупності, суд враховує наявність безпосереднього причинного зв`язку між тілесним ушкодженням, отриманим ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій відповідача, необхідністю медичного лікування та витратами на придбання лікарських засобів.

Відповідачем належних та допустимих доказів на спростування необхідності зазначеного лікування, призначення лікарських засобів або відсутності причинного зв`язку між отриманою травмою та понесеними витратами суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума матеріальної шкоди у розмірі 4792,84 грн є документально підтвердженою, пов`язаною з лікуванням отриманого внаслідок кримінального правопорушення тілесного ушкодження та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Частиною третьою статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, установлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, у цій справі встановлено всі необхідні підстави для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування моральної шкоди, а саме: протиправність його дій, наявність вини, факт завдання шкоди та безпосередній причинний зв`язок між протиправними діями відповідача і негативними наслідками для потерпілого.

Судом встановлено, що внаслідок умисних протиправних дій відповідача неповнолітній ОСОБА_1 зазнав фізичного болю та страждань, отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому кісток носа, був змушений звертатися за медичною допомогою, проходити стаціонарне лікування, проходити подальше медичне обстеження та виконувати призначення лікаря.

Отримане тілесне ушкодження та необхідність лікування об`єктивно призвели до зміни звичного способу життя неповнолітнього, обмеження його повсякденної активності та необхідності витрачати час і зусилля на відновлення стану здоров`я.

При визначенні розміру моральної шкоди суд також враховує вік потерпілого. На момент заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 був неповнолітнім, що має істотне значення при оцінці характеру та глибини його фізичних і душевних страждань.

Крім того, суд бере до уваги умисний характер дій відповідача, спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, характер отриманої травми, необхідність стаціонарного лікування, подальшого медичного обстеження та медикаментозного лікування, а також пов`язану з цим необхідність зміни звичного способу життя потерпілого.

З урахуванням характеру правопорушення, ступеня вини відповідача, характеру та тривалості завданих потерпілому фізичних і душевних страждань, віку потерпілого, необхідності медичного лікування та подальшого обстеження, а також засад розумності, виваженості, справедливості та співмірності, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди у сумі 50000,00 грн є завищеним.

Водночас суд вважає, що розмір моральної шкоди у сумі 25000,00 грн є достатнім та справедливим для компенсації фізичного болю, душевних переживань і страждань, яких зазнав неповнолітній ОСОБА_1 внаслідок отриманого тілесного ушкодження.

Таким чином, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі п. 6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Отже, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1816,80 грн, з яких: 1211,20 грн за вимогу про відшкодування матеріальної шкоди та 605,60 грн за вимогу про відшкодування моральної шкоди (1211,20 грн ? 25000 грн / 50000 грн). Загальна сума: 1211,20 грн + 605,60 грн = 1816,80 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), яка діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 4792 (чотири тисячі сімсот дев`яносто дві) грн 84 коп. та моральну шкоду у розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1816 (одна тисяча вісімсотшістнадцять) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Суддя Є.В. Челюбєєв