Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №171/1379/25 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/1379/25

Номер провадження 2/171/1974/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шкарлат Я.Ю.,

при секретарі Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, яка обґрунтована тим, що 05.10.1991 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено шлюб. Від шлюбу мають дітей, які досягли повноліття. Позивач стверджує, що сімейне життя між подружжям не склалось через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та обов`язки. Шлюбні відносини фактично припинені. Позивач вважає, що подальше сумісне життя і збереження сім`ї з відповідачем є неможливим, збереження шлюбу недоречним, а призначення будь-яких строків для примирення є недоцільним. Просить суд розірвати їх шлюб.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, від представника надійшла до суду заява про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за її відсутності, з позовними вимогами згодна.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Стаття 105 ч. 1 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.

Статтею 109 СК України передбачено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно із ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст. 115 СК України передбачено, що документ, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 05 жовтня 1991 року у Малостидинській сільській раді Костопільського району, про що зроблено відповідний актовий запис за № 20, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданого повторно 15 квітня 2025 року. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_5 , дружини – ОСОБА_5 .

Позивач та відповідач однією сім`єю не проживають, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть.

Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що сторони по справі є різними людьми. Сім`я розпалася та існує формально. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.

Що стосується судових витрат, суд вважає за необхідне вказати.

Позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору.

Водночас, представником позивача. додано до позовної заяви копію посвідчення на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій та зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій.

Згідно із положеннями пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Вирішуючи питання про сплату судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зазначена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року в справі №545/1149/17.

Предметом спору у цій справі є розірвання шлюбу, тобто зазначений спір не пов`язаний із захистом прав позивача як учасника бойових дій, не стосується його соціального і правового статусу, який врегульований спеціальним законом.

За таких обставин, правові підстави, передбачені пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» для звільнення позивача від сплати судового збору за подання вказаного позову, відсутні.

З огляду на наведене, суд вважає необхідним стягнути із позивача на користь держави витрати по сплаті судового збору, який діяв на час звернення з позовом до суду в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 05 жовтня 1991 року у Малостидинській сільській раді Костопільського району, актовий запис за № 20, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого повторно 15 квітня 2025 року.

На підставі ч. 2 ст. 115 СК України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.Ю.Шкарлат