Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №910/9313/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2026 р. Справа№ 910/9313/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Мальченко А.О.

секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 02.09.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Гарантований покупець»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 (повний текст складено 08.01.2025)

у справі № 910/9313/24 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Кабінет Міністрів України,

за участі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 444 661 097,45 грн,-

В С Т А Н О В И В:

29.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Товариство, позивач, скаржник) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - Підприємство, відповідач) 444 661 097,45 грн, з яких:

- 352 082 484,09 грн основного боргу;

- 31 131 901,83 грн 3% річних;

- 61 446 711,53 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором щодо оплати вартості наданих позивачем послуг. Звертаючись до суду, позивач вказував на те, що станом на 25.07.2024 заборгованість відповідача за Договором та вказаним рішенням суду у справі № 910/1954/23 не погашена, у зв`язку з чим позивач нарахував 3 % річних та інфляційні втрати за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем за період, що не входив до позовних вимог у зазначеній справі, а саме з 01.07.2023 до 23.07.2024, які заявлено до стягнення у цьому спорі.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором у загальному розмірі 352 082 484,09 грн, яка виникла за період надання послуг у липні та серпні 2023 року, а також нараховані на цю заборгованість 3 % річних та інфляційні втрати за прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань.

Відповідач заперечуючи проти задоволення вимог вказував на те, що надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів є фізично неможливим без укладення між ДП "НАЕК "Енергоатом" та Підприємством договору про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем, що, у свою чергу, свідчить про пов`язаність вказаних осіб між собою грошовими зобов`язаннями. Відповідач вказував про наявність відкладальної обставини, яка передбачена підпунктом 2 пункту 8 Положення про ПСО, зокрема, що Підприємство оплачує вартість надання постачальниками універсальних послуг, послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом". Водночас, факт заборгованості позивача перед ДП "НАЕК "Енергоатом", встановлений у рішенні Господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2024 у справі № 912/303/24 виключає можливість повного та своєчасного проведення відповідачем розрахунків за Договором.

Також відповідач наголошував на некоректному нарахуванні позивачем 3 % річних та інфляційних втрат на прогнозні обсяги послуги після заміни прогнозного обсягу послуги на фактичний, а також про наявність підстав для зменшення розміру вказаних нарахувань до 1 % від стягнутої суми.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 задоволено клопотання Підприємства та залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України (далі - КМУ, третя особа).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем погашено основну заборгованість на суму 210 287 467,56 грн, що підтверджується платіжними інструкціями наявними у матеріалах справи.

Зважаючи на погашення Підприємством основної заборгованості Господарський суд міста Києва рішенням від 23.12.2024 (суддя Трофименко Т. Ю.) закрив провадження у справі № 910/9313/24 в частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 210 287 467,56 грн; позовні вимоги задовольнив частково; стягнув з Підприємства на користь Товариства основний борг у розмірі 141 795 016,53 грн, 3% річних у розмірі 31 008 600,68 грн, інфляційні втрати у розмірі 57 983 583,25 грн та судовий збір у розмірі 847 840,00 грн; в іншій частині позову відмовив.

Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем надані відповідачу послуги за Договором згідно з актом від 31.07.2023 № 07.23/08 за липень 2023 року на суму 180 709 329,85 грн, а згідно з актом від 31.08.2023 № 08.23/08 за серпень 2023 року на суму 211 893 213,02 грн. Акти підписані та скріплені печатками сторін без будь-яких зауважень та заперечень. Відповідач частково провів розрахунок за надані послуги у липні та серпні 2023 року, у зв`язку з чим заборгованість останнього станом на час звернення до суду з позовом складала 352 082 484,09 грн, що підтверджується також підписаним сторонами Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.05.2024.

Зважаючи на погашення Підприємством основної заборгованості у розмірі 210 287 467,56 грн та закриття провадження у справі в частині стягнення зазначеної суми, місцевий господарський суд дійшов висновку, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за розрахунковий період липень – серпень 2023 року становила 141 795 016,53 грн. Оскільки Підприємство не довело наявності відкладальної умови, про яку воно стверджує, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення основного боргу в зазначеному вище розмірі – 141 795 016,53 грн.

Встановивши, що оплату вартості надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за означений спірний період Підприємство здійснювало з порушенням графіка платежів, визначеного у Договорі, суд також дійшов висновку щодо правомірності нарахування Товариством Підприємству 3% річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України є правомірним.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3 % річних за період з липня 2023 року по травень 2024 року, місцевий господарський суд встановив, що позивач допустився арифметичних помилок у розрахунках за жовтень 2023 року (за перерахунком суду без зміни визначених позивачем періодів загальна сума 3 % річних становила 455 589,01 грн, а не 474 111,84 грн) та за січень 2024 року (за перерахунком суду без зміни визначених позивачем періодів загальна сума 3 % річних становила 376 271,71 грн, а не 377 282,47 грн). Решта сум 3 % річних були визначені позивачем правильно. Відтак, за вказаний період прострочення загальна сума 3 % річних становила 15 137 048,33 грн.

Отже, загальна сума 3% річних, які підлягала стягненню за висновком суду першої інстанції з відповідача за прострочення виконання своїх грошових зобов`язань протягом березня 2023 року - травня 2024 року становила 31 008 600,68 грн.

Щодо інфляційних втрат, то місцевий господарський суд встановив, що здійснені позивачем розрахунки цих нарахувань арифметично неправильні та здійснені без урахування сталої практики Верховного Суду щодо методики нарахування інфляційних втрат, а саме, у деяких періодах прострочення в межах розрахунків за вересень 2023 року, жовтень 2023 року, січень 2024 року, березень 2024 року, квітень 2024 року, травень 2024 року.

Так, здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат за визначені позивачем періоди відповідно до вищенаведеної методики, місцевий господарський суд встановив, що обґрунтованою сумою таких нарахувань, нарахованих на прострочені суми основного боргу за період з липня 2023 року по травень 2024 року, є 29 426 718,04 грн.

Водночас, із урахуванням суми інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку із простроченням виконання відповідачем своїх зобов`язань у березні-червні 2023 року, яка становила 28 556 865,21 грн, загальна сума інфляційних втрат, що підлягають стягненню з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь позивача становила 57 983 583,25 грн.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2024, Підприємство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог за первісним позовом повністю. Судові витрати покласти на позивача.

Скаржник вважав, що оскаржуване рішення прийнято з неповним дотриманням норм матеріального (ст. 11, 509, 530 ЦК України, ст. 174, 193 ГК України, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 19, 92, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини) та процесуального (ст. 2, 7, 13, 73, 74, 86, 202, 236, §2-4 глави 6 ГПК України) права.

На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував документи первісного обліку господарських зобов`язань, які підтверджують період настання зобов`язання (простроченого зобов`язання); не врахував наявність відкладальної обставини; не врахував відсутність простроченого зобов`язання по прогнозних платежах, які втратили юридичну силу в результаті зміни прогнозних обсягів на фактичні; суд безпідставно відхилив та не надав належної оцінки доводам щодо неправильності розрахунків 3% річних та інфляційних втрат.

Підприємство також просило у разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення з Підприємства 3% річних та інфляційних втрат, зменшити їх розмір до 1% від стягнутої суми.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 23.06.2025 (колегія суддів: Євсіков О. О., Корсак В. А., Алданова С. О.) рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі № 910/9313/24 - змінив; виклав пункти 3 та 4 резолютивної частини рішення в такій редакції: "3. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; ідентифікаційний код 42132581) основний борг у розмірі 141 795 016,53 грн, 3% річних у розмірі 13 635 884,28 грн, інфляційні втрати у розмірі 23 529 815,11 грн та судовий збір у розмірі 661 316,20 грн. В іншій частині позову відмовити". В решті рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі №910/9313/24 залишив без змін. Стягнув з Товариства на користь Підприємства 349 734,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Колегія суддів вважала, що оскільки у матеріалах справи відсутні докази наявності у Товариства заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за придбану за результатами проведення електронних аукціонів електричну енергію, у відповідача відсутні підстави для посилання на положення підп. 2 п. 8 Положення про ПСО як на відкладальну обставину.

Крім того, частковою сплатою послуг за договором та зарахуванням зустрічних однорідних вимог, відповідач фактично визнав заявлені позивачем у даному спорі вимоги та погодився, що строк для їх оплати є таким, що настав.

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції про наявність у Підприємства перед Товариством заборгованості за договором у розмірі 141 795 016,53 грн.

При цьому, враховуючи встановлений факт порушення договірних строків оплати за надані послуги, вимога Товариства про стягнення з Підприємства інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованою.

Однак колегія суддів, враховуючи, що під час ухвалення оскаржуваного рішення суд першої інстанції не надав оцінки та не взяв до уваги доводи Підприємства щодо порядку нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а також допущених Товариством арифметичних помилок у розрахунках, перевірила розрахунки, надані сторонами та здійснені місцевим господарським судом. За результатами такої перевірки колегія суддів дійшла висновку, що вимоги Товариства про стягнення з Підприємства 3 % річних у сумі 13 635 884,28 грн та інфляційних втрат у сумі 23 529 815 грн були обґрунтованими та підлягали задоволенню, тоді як у решті відповідні вимоги задоволенню не підлягали.

В подальшому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 30.09.2025 (колегія суддів: Бенедисюк І. М. (головуючий), Власов Ю. Л., Малашенкова Т. М.) скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 910/9313/24 в частині вирішення питання щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, а справу № 910/9313/24 у цій частині передав на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині та направляючи справу в цій частині на новий розгляд, Верховний Суд виходив з того, що апеляційним судом не було належним чином з`ясовано обставини, які мають значення для правильного визначення розміру 3 % річних та інфляційних втрат. Зокрема, суд апеляційної інстанції, погодившись із контррозрахунком відповідача як арифметично правильним, не перевірив належним чином його доводів щодо бази нарахування зазначених сум після заміни прогнозного обсягу послуг на фактичний та не встановив, за який саме період позивач здійснював нарахування на планові обсяги.

При цьому Верховний Суд наголосив, що за змістом статей 79, 86 ГПК України суд зобов`язаний не лише перевірити арифметичну правильність поданих сторонами розрахунків, а й дослідити докази, на яких вони ґрунтуються, оцінити їх належність, допустимість, достовірність, вірогідність та взаємний зв`язок, а також навести мотиви прийняття або відхилення відповідних доказів і доводів сторін.

Верховний Суд окремо зазначив, що самого посилання суду на перевірку розрахунку та контррозрахунку недостатньо, оскільки суд має встановити, які саме докази покладено сторонами в основу відповідних розрахунків, дослідити їх та надати їм належну оцінку із зазначенням мотивів прийняття чи відхилення. У зв`язку з цим Верховний Суд дійшов висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо повноти з`ясування обставин справи та перевірки їх наявними доказами.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2025 справа № 910/9313/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів та призначено її розгляд на 25.11.2025.

27.10.2025 представник позивача звернувся до суду з заявою про участь у судовому засіданні у справі № 910/9313/24, призначеному на 25.11.2025, а також в усіх наступних судових засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції при розгляді справи № 910/9313/24 та призначено судове засідання в режимі відеоконференції, яке відбудеться 25.11.2025.

24.11.2025 від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи №910/9313/24 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/881/24, 914/2625/23 та оприлюднення у встановленому порядку повного тексту постанови.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Яценко О.В. на лікарняному з 24.11.2025 по 27.11.2025, судове засідання у призначений час не відбулось.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2025 № 09.1-08/2584/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9313/24 у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відрядженні у період з 21.11.2025 по 03.12.2025, у зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відрядженні у період з 22.11.2025 по 03.12.2025 з метою призначення справи до розгляду у судовому засіданні на нову дату.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2025 справа № 910/9313/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Гончаров С.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів та призначено її розгляд на 17.12.2025 в режимі відеоконференції.

12.12.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі, в яких позивач проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження по справі заперечив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 відкладено розгляд справи до 03.02.2026 та призначено судове засідання у режимі відеоконференції.

Однак, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Яценко О.В. на лікарняному у період з 19.01.2026 по 06.02.2026 судове засідання у призначений час не відбулось.

Окрім цього у період з 29.12.2025 по 23.01.2026, у період з 26.01.2026 по 06.02.2026, у період з 09.02.2026 по 10.02.2026 суддя Гончаров С.А. перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 розгляд апеляційної скарги призначено на 11.03.2026 в режимі відеоконференції.

09.03.2026 до суду від відповідача надішли додаткові пояснення у справі, в яких заявник просив зупинити провадження у справі №910/9313/24 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №914/2625/23 та оприлюднення у встановленому порядку повного тексту постанови.

09.03.2026 до суду від позивача надішли заперечення на клопотання (заяву), в яких заявник проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження по справі заперечив, пославшись на відсутність підстав для зупинення провадження по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 клопотання Державного підприємства «Гарантований покупець» про зупинення провадження у справі № 910/9313/24 задоволено частково та зупинено апеляційне провадження у справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 914/2625/23 і оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду. Сторони зобов`язано негайно повідомити суд про закінчення такого перегляду та оприлюднення повного тексту судового рішення.

Колегією суддів встановлено, що станом на 14.04.2026 забезпечено надання загального доступу до постанови Верховного Суду від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/9313/24 та призначено її розгляд на 06.05.2026 в режимі відеоконференції.

05.05.2026 до суду надійшло клопотання Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про заміну учасника справи правонаступником, в якому, заявник просив залучити до участі у справі № 910/9313/24 Акціонерне товариство «Гарантований покупець» в якості відповідача, як правонаступника Державного підприємства «Гарантований покупець».

Окрім цього, 05.05.2026 до суду від скаржника надійшло клопотання про:

- залучення до участі в справі № 910/9313/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»;

- витребування в Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» письмових пояснення, з відповідними доказами, щодо наявності/відсутності в Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» заборгованості перед Акціонерним підприємством «НАЕК «Енергоатом» згідно пункту 5 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 483 від 05.06.2019 за розрахунковий період з березня 2023 по червень 2024 року з зазначенням дати погашення заборгованості.

06.05.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання (заяву), в яких заявник, з посиланням на те, що підстави для залучення третьої особи відсутні, просив суд відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про залучення до участі в справі №910/9313/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 клопотання Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про заміну учасника справи правонаступником задоволено. Замінено відповідача у справі № 910/9313/24 - Державне підприємство «Гарантований покупець» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Гарантований покупець».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 відкладено розгляд справи до 10.06.2026 та призначено судове засідання у режимі відеоконференції.

05.06.2025 до суду від Акціонерного товариства «Гарантований покупець» надійшли пояснення у справі щодо дати виникнення зобов`язань з оплати отриманого товару та дат погашення заборгованості за запитувані місяці. До пояснень додано лист Державного підприємства «Гарантований покупець» та Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» з інформацією щодо моменту погашення заборгованості кожного постачальника універсальних послуг. Крім того, відповідачем надано детальний розрахунок нарахування 3% річних та інфляційних втрат за спірні періоди.

Також пояснення містять клопотання про поновлення строку на подання доказів, мотивоване тим, що необхідність подання таких доказів зумовлена зміною правової позиції Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24, прийнятій у подібних правовідносинах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 клопотання Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про залучення третьої особи задоволено. Залучено до участі в справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та встановлено третій особі 2 строк у десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для надання суду письмових пояснень щодо наявності/відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» заборгованості перед Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» згідно п. 5 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №483 від 05.06.2019, у період з березня 2023 року по червень 2024 року із зазначенням дати виникнення обов`язку з оплати та дати погашення заборгованості. Розгляд справи відкладено на 09.07.2026 в режимі відеоконференції.

10.06.2026 позивачем подано контррозрахунок нарахування 3% річних та інфляційних втрат за спірні періоди.

11.06.2026 позивачем долучено до матеріалів справи докази надсилання копії позовної заяви залученій до участі у справі третій особі-2 – АТ «НАЕК «Енергоатом».

15.06.2026 відповідачем долучено до матеріалів справи докази надсилання копії апеляційної скарги залученій до участі у справі третій особі-2 – АТ «НАЕК «Енергоатом».

22.06.2026 Акціонерне товариство «НАЕК «Енергоатом» надало до суду зведену інформацію із зазначенням дат виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» обов`язку з оплати та дат погашення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг №65-150-SD-21-00407 від 23.09.2021 та додатковими угодами №19-35 за розрахункові періоди з березня 2023 року по червень 2024 року.

Відповідно до вказаної інформації Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» припинено зобов`язання перед Акціонерним товариством «НАЕК «Енергоатом» за договором, укладеним на виконання Положення про ПСО у наступні календарні дати: за березень 2023 року – 10.05.2023; за квітень 2023 року – 01.06.2023; за травень 2023 року – 12.07.2023; за червень 2023 року – 01.08.2023; за липень 2023 року – 30.08.2023; за серпень 2023 року – 05.10.2023; за вересень 2023 року – 22.09.2023; за жовтень 2023 року – 14.11.2023; за листопад 2023 року – 27.12.2023; за грудень 2023 року – 28.12.2023; за січень 2024 року – 14.02.2024; за лютий 2024 року – 15.03.2024; за березень 2024 року – 26.04.2024; за квітень 2024 року – 24.05.2024; за травень 2024 року – 24.06.2024; за червень 2024 року – 24.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 відкладено розгляд справи до 02.09.2026 та призначено судове засідання у режимі відеоконференції.

24.08.2026 позивач подав оновлений контррозрахунок позовних вимог, відповідно до якого розмір заборгованості зі сплати 3% річних становить 24 620 498,74 грн, а інфляційних втрат – 42 031 162,71 грн.

28.08.2026 Акціонерним товариством «НАЕК «Енергоатом» подано додаткові пояснення у справі.

Щодо долучених 05.06.2026 відповідачем до матеріалів справи листа Акціонерного товариства «Гарантований покупець» № 15/1144 від 23.03.2026 та листа Акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» № 50-1421/12-вих від 07.04.2026 колегія суддів зазначає, що, зважаючи на те, що необхідність подання доказів щодо стану розрахунків зумовлена правовою позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24, яка була сформована вже після ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі, такі докази підлягають прийняттю та оцінці судом апеляційної інстанції.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що відповідні докази на підтвердження моменту погашення заборгованості постачальника універсальних послуг у спірні періоди долучені до матеріалів справи разом із поясненнями третьої особи-2 після залучення її до участі у справі судом апеляційної інстанції, а відтак, з урахуванням зміни правової позиції Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24, прийнятій у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку зазначеним доказам.

У судовому засіданні 02.09.2026 були присутні представники позивача, відповідача та третьої особи-2. Третя особа-1 представників в судове засідання не направила.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників у судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представника третьої особи-1 за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі нового апеляційного розгляду справи, визначені постановою Верховного Суду від 30.09.2025, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, наявні в ній докази, а також нові докази, подані третіми особами, залученими до участі у справі на стадії її апеляційного перегляду, які покладені сторонами в основу здійснених ними розрахунків 3 % річних та інфляційних втрат, перевіривши доводи сторін щодо правильності визначення бази та періодів нарахування зазначених сум, а також надавши оцінку таким доказам і доводам у їх сукупності, дійшла висновку про таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (постачальник універсальних послуг) та Державним підприємством «Гарантований покупець» (замовник) укладено договір № 2302/02/21 про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору постачальник зобов`язується надавати замовнику послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, а замовник зобов`язується отримувати надані постачальником послуги та оплачувати їх вартість на умовах та в порядку, визначеному цим договором та Положенням про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (зі змінами) (надалі - Положення про ПСО).

Строк надання послуг - з 01.10.2021 по 30.04.2025 (п. 3 договору, в редакції додаткової угоди № 3770/04/24 від 03.06.2024).

Пунктом 4 Договору передбачено, що загальна вартість послуг визначається як сумарна вартість послуг, які надаються постачальником кожного розрахункового періоду протягом строку дії цього Договору, крім того - податок на додану вартість. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

До 15 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, постачальник надсилає на електронні адреси замовника інформацію за формами, наведеними у додатках 2-5 до цього Договору, в електронному вигляді з накладенням кваліфікаційного електронного підпису з подальшим надсиланням на поштову адресу по одному примірнику оригіналу (п. 6 Договору).

Відповідно до п. 7 Договору оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника таким чином:

перший платіж - за три банківські дні до розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

другий платіж - до 3 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

третій платіж - до 9 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

четвертий платіж - до 15 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

п`ятий платіж - до 21 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

шостий платіж - до 14 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом у розмірі, який визначається як різниця між вартістю послуг (з податком на додану вартість) за розрахунковий місяць відповідно до акта приймання-передачі послуг за розрахунковий місяць за формою, наведеною у додатку 6 до цього Договору, та сумою перших п`яти платежів.

Якщо сумарна сплата замовником постачальнику прогнозної вартості за розрахунковий місяць (сума перших п`яти платежів) перевищує вартість послуги, що зазначена в акті приймання-передачі послуг, постачальник здійснює повернення замовнику різницю до 15 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.

Фактична вартість послуг у відповідному місяці розраховується постачальником відповідно до додатка 5 Положення про ПСО на підставі фактичних даних (п. 8 Договору).

Відповідно до п. 9 договору до 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, постачальник універсальних послуг надсилає на електронні адреси замовника інформацію за формами, наведеними у додатках 1-4 до цього договору, в електронному вигляді з накладенням кваліфікаційного електронного підпису з подальшим надсиланням на поштову адресу одного примірника оригіналу.

Згідно з п. 10 Договору факт надання та отримання послуг підтверджується актом приймання-передачі послуг.

Договір набирає чинності з 15.09.2021 та діє до 30.04.2025 (п. 34 договору, в редакції додаткової угоди № 3770/04/24 від 03.06.2024).

Як зазначено позивачем та встановлено місцевим господарським судом, у 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» зверталося до суду із позовними вимогами до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення заборгованості за Договором за надання протягом березня 2022 року - червня 2023 року послуг із забезпечення доступності електричної енергії відповідачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.05.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 у справі № 910/1954/23 закрито провадження у справі в частині позовних вимог первісного позову про стягнення 396 139 575,83 грн боргу. Решту позовних вимог первісного позову задоволено частково. Вирішено стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (25006, Кіровоградська обл. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 78; код 42132581) основний борг в розмірі 319 455 232, 35 грн, 3% річних в розмірі 25 478 547,36 грн, інфляційні втрати в розмірі 85 061 804,84 грн. У решті позовних вимог первісного позову відмовлено. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову Державного підприємства «Гарантований покупець» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» про тлумачення абзацу 1 пункту 16 Договору щодо неможливості нарахування пені за несвоєчасне внесення першого - п`ятого платежів згідно з п. 7 договору.

Позивач зазначив, що станом на 25.07.2024 заборгованість за Договором та вказаним рішенням суду у справі № 910/1954/23 не погашена, у зв`язку з чим позивачем нарахував 3% річних у розмірі 15 886 270,42 грн та інфляційні втрати у розмірі 28 556 865,21 грн за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем за період, що не входив до позовних вимог у зазначеній справі, а саме з 01.07.2023 по 23.07.2024, які заявлено до стягнення з відповідача за даним позовом.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість у загальному розмірі 352 082 484,09 грн за надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за Договором за липень та серпень 2023 року, а також 3% річних у розмірі 15 245 631,41 грн та інфляційні втрати у розмірі 32 889 846,32 грн за прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань протягом липня 2023 року - червня 2024 року.

Водночас колегія суддів зазначає, що правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності та розміру заборгованості в сумі 352 082 484,09 грн за надані позивачем у липні та серпні 2023 року послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів не є предметом нового апеляційного розгляду, оскільки постанова Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у цій частині Верховним Судом не скасовувалася.

Разом із тим, враховуючи межі нового апеляційного розгляду, колегія суддів перевіряє правильність нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат, заявлених у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошових зобов`язань за надані послуги, зокрема шляхом встановлення періодів прострочення, сум простроченого основного зобов`язання, на які здійснювалися відповідні нарахування, а також з`ясування того, яким чином зміна прогнозного обсягу послуг на фактичний впливала на визначення бази нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Так, відповідач заперечував проти позову, стверджуючи про існування відкладальної обставини, яка звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані послуги (умови договору та пп. 2 п. 8 Положення про ПСО). Також відповідач зазначав, що позивачем здійснено невірне нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки у відповідача відсутні зобов`язання щодо здійснення оплат за першим-п`ятим платежем згідно договору, які виникали у відповідача у останній день календарного місяця, у який сторонами підписувались акти приймання-передачі. Окрім того просив зменшити розмір інфляційних та 3% річних.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що в умовах недоведеності факту наявності заборгованості позивача перед Акціонерним товариством НАЕК Енергоатом за надані послуги згідно з п. 5 Положення про ПСО, підстав для застосування у спірних правовідносинах пп. 2 п. 8 Положення про ПСО - немає, що відповідно виключає можливість застосування відкладальної обставини, на яку посилається відповідач у спірних правовідносинах, а тому грошове зобов`язання гарантованого покупця в частині оплати послуг за договором у період з травня 2023 року по листопад 2024 року є простроченим.

У той же час, суд першої інстанції не погодився із здійсненими позивачем розрахунками 3% річних та інфляційних втрат зазначивши, що на дату акта приймання-передачі послуг (закінчення розрахункового періоду), планові обсяги послуги змінюються на фактичні, відповідно у відповідача відсутні будь-які зобов`язання щодо здійснення оплат за першим-п`ятим платежем згідно з договором, втім позивач у своїх розрахунках не змінював базу нарахування для стягнення 3% річних та інфляційних втрат після заміни прогнозного обсягу послуг на фактичний. Приймаючи до уваги наданий відповідачем контррозрахунок та здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат змінюючи базу для їх нарахування на кінець кожного розрахункового періоду з прогнозної на фактичну, суд дійшов висновку, що вірними до стягнення є 3% річних у розмірі 31 008 600,68 грн та інфляційні втрати у розмірі 57 983 583,25 грн.

Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. ст. 599, 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема виконання функцій постачальника універсальних послуг.

Частиною 3 вказаного Закону визначено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії Кабінетом Міністрів України у передбачених цією частиною випадках та на визначений строк на учасників ринку (крім споживачів) можуть покладатися спеціальні обов`язки.

05.06.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №483 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії" (Положення про ПСО).

Дане Положення визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків учасниками ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (спеціальні обов`язки), що передбачають, зокрема, надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів з метою забезпечення стабільності, належної якості та доступності електричної енергії, підтримання належного рівня безпеки її постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку електричної енергії, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів прозорості та недискримінації.

Колегія суддів погоджується з доводами Підприємства, викладеними в апеляційній скарзі, щодо наявності відкладальної обставини для здійснення розрахунків за Договором, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Тобто, укладаючи правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов`язують виникнення прав і обов`язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність.

Відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні.

Як вбачається з матеріалів справи, на обґрунтування наявності відкладальної обставини, яка звільняє відповідача від обов`язку здійснення оплати за надані позивачем послуги, відповідач посилається умови п. 12.1 договору та на пп. 2 п. 8 Положення ПСО №483.

Згідно з п. 12.1 договору позивач як постачальник має право отримувати оплату вартості послуг з урахуванням вимог пп. 2 п. 8 Положення ПСО №483.

В пп. 2 п.8 Положення ПСО №483 передбачено, що гарантований покупець зобов`язаний оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед Акціонерним товариством НАЕК Енергоатом за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення.

Тобто, стверджуваною відповідачем відкладальною обставиною є наявність заборгованості позивача як постачальника універсальних послуг перед Акціонерним товариством НАЕК Енергоатом.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 06.02.2026 у cправі №910/881/24 (до розгляду якої зупинялося апеляційне провадження у даній справі) зазначив таке:

«… Застосовуючи положення підпункту 2 пункту 8 Положення ПСО №483 у визначений наказом Міністерства енергетики України №114 від 13.03.2022 період (тобто на час дії воєнного стану і до його припинення/скасування), слід виходити з того, що обов`язок гарантованого покупця здійснити своєчасно та у повному обсязі оплату постачальникам універсальних послуг вартості надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів обумовлений відсутністю у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення, незалежно від придбання постачальником універсальних послуг електричної енергії за результатами проведення електронних аукціонів чи без проведення аукціонів.

Відповідно наявність у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" є відкладальною обставиною при проведенні розрахунків між гарантованим покупцем та постачальником універсальних послуг з оплати вартості надання постачальником універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення ПСО №483.

З огляду на зазначене, Об`єднана палата вважає наявними підстави для відступу від протилежних висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.01.2024 у справі №910/1294/23, від 22.10.2024 у справі №910/13208/23, від 30.01.2025 у справі №910/881/24, щодо можливості застосування відкладальної обставини згідно з підпунктом 2 пункту 8 Положення ПСО №483 виключно у разі наявності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за результатами проведення електронних аукціонів…».

Враховуючи, що у цьому випадку відкладальна обставина, про яку відповідач зазначав у відзиві, в апеляційній скарзі та заявах по суті, які подавав судам першої та апеляційної інстанції, знайшла своє підтвердження та визнана позивачем у суді апеляційної інстанції, то вона безпосередньо впливає на вирішення питання щодо виникнення у позивача права на здійснення нарахування заявлених до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат і, відповідно, на обґрунтованість заявлених позовних вимог, в т.ч. на правильність розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово послідовно наголошував на тому, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми.

Суд зазначає, що визначене ч. 2 ст. 625 ЦК України право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити свої інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у т.ч. у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

За повідомленням Акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом», Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» припинено зобов`язання перед Акціонерним товариством «НАЕК «Енергоатом» за договором купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг №65-150-SD-21-00407 від 23.09.2021 (та додатковими угодами №19-35), укладеним на виконання Положення про ПСО у наступні календарні дати: за березень 2023 року – 10.05.2023; за квітень 2023 року – 01.06.2023; за травень 2023 року – 12.07.2023; за червень 2023 року – 01.08.2023; за липень 2023 року – 30.08.2023; за серпень 2023 року – 05.10.2023; за вересень 2023 року – 22.09.2023; за жовтень 2023 року – 14.11.2023; за листопад 2023 року – 27.12.2023; за грудень 2023 року – 28.12.2023; за січень 2024 року – 14.02.2024; за лютий 2024 року – 15.03.2024; за березень 2024 року – 26.04.2024; за квітень 2024 року – 24.05.2024; за травень 2024 року – 24.06.2024; за червень 2024 року – 24.06.2024.

Таким чином, обов`язок Державного підприємства «Гарантований покупець» з оплати послуг за договором №2302/02/21 від 15.09.2021 виникав з наступного дня після оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» отриманого товару за договором купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг №65-150-SD-21-00407 від 23.09.2021.

Отже, право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором виникло у позивача: за березень-квітень 2023 року – з 01.07.2023; за травень 2023 року – з 13.07.2023; за червень 2023 року – з 02.08.2023; за липень 2023 року – з 31.08.2023; за серпень 2023 року – з 06.10.2023; за вересень 2023 року – з 22.09.2023; за жовтень 2023 року – з 15.11.2023; за листопад 2023 року – з 28.12.2023; за грудень 2023 року – з 29.12.2023; за січень 2024 року – з 15.02.2024; за лютий 2024 року – з 16.03.2024; за березень 2024 року – з 27.04.2024; за квітень 2024 року – з 25.05.2024; за травень 2024 року – з 25.06.2024; за червень 2024 року – з моменту прострочення. При цьому право на нарахування 3% річних за період з травня по жовтень 2023 виникло 18.05.2024, а інфляційних витрат – з 16.04.2024.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах звертав увагу, що з огляду на вимоги ст. ст. 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми 3% річних, інфляційних втрат та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Перевіривши надані позивачем (10.06.2026) та відповідачем (05.06.2026) до суду апеляційної інстанції контррозрахунки, з урахуванням дат виникнення зобов`язань, колегія суддів відмічає наступне.

Як вбачається із контррозрахунку відповідача, останнім не здійснювалось нарахування 3% річних після останнього числа кожного розрахункового місяця спірного періоду (після складання акту приймання-передачі послуг).

Відповідач стверджував, що граничним строком для нарахування процентів річних та інфляційних втрат по першим п`яти плановим платежам є день підписання між сторонами акта приймання-передачі послуг, а тому вважав, що оскільки такі акти у спірний період підписувались сторонами у відповідне останнє число розрахункового місяця, обов`язок підприємства по сплаті планових платежів припинився по завершенню кожного розрахункового періоду. Відтак, на переконання відповідача, нарахування 3% річних та інфляційних втрат після підписання сторонами актів приймання-передачі у відповідному розрахунковому місяці та до часу спливу 14 числа місяця, що настає за розрахунковим, є неправомірним.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції також вказав, що на дату актів приймання-передачі послуг (закінчення розрахункового періоду), планові послуги змінюються на фактичні, відповідно у відповідача відсутні будь-які зобов`язання щодо здійснення оплат за першим-п`ятим платежем згідно з договором.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та твердженнями відповідача, оскільки застосування запропонованої методики розрахунку позбавляє позивача його законного права на отримання 3% річних та інфляційних втрат внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відтак, припиняючи нарахування 3% річних на суму заборгованості по першим п`яти платежам за планові обсяги в останній день відповідного місяця, відповідач не враховує, що в порушення умов договору грошове зобов`язання не виконане належним чином та в розумінні ст. ст. 598, 599 ЦК України, не є припиненим, тому безпідставним є припинення застосування передбаченої ст. 625 ЦК України відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Водночас слід звернути увагу, що укладеним між сторонами договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану послугу як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, а тому невиконання або неналежне виконання відповідачем як зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з нормами ст. 625 ЦК України.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.01.2025 у справі №914/2543/23, а також постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2026 у справі №914/2625/23 до розгляду якої зупинялося апеляційне провадження у даній справі.

Отже, при розрахунку за послуги користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язаними та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а після закінчення відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць. Невиконане зобов`язання зі сплати кожного чергового планового платежу існує у часі з моменту його виникнення і не припиняється по закінченню розрахункового місця, а підлягає виконанню в межах проведення розрахунку за фактичний обсяг наданих послуг.

Колегія суддів зазначає, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

Отже, колегія суддів, здійснивши власний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зазначає, що за період з березня по червень 2023 року правильним є нарахування 15 173 407,98 грн 3 % річних та 18 108 331,76 грн інфляційних втрат, а за період з липня 2023 року по червень 2024 року - 9 447 090,76 грн 3 % річних та 23 922 830,95 грн інфляційних втрат.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, є вимоги Товариства про стягнення з Підприємства 3% річних у сумі 24 620 498,74 грн та інфляційних втрат у сумі 42 031 162,71 грн; решта вимог Товариства у відповідній частині задоволенню не підлягає.

Щодо доводів відповідача про можливість зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції надав таким доводам належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти та інфляційні втрати, передбачені ст. 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто вони є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов`язань. Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

За таких обставини, враховуючи, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, мають компенсаційний, а не штрафний характер, тоді як ст. 551 ЦК України передбачена можливість зменшення виключно штрафних санкцій, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо можливості їх зменшення.

Разом із тим, з урахуванням наведеного колегія суддів не надає оцінки іншим доводам апеляційної скарги відповідача.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мало місце порушення норм процесуального права, тому рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі № 910/9313/24 підлягає зміні в частині присуджених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Гарантований покупець» задовольняється частково.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Втім, зважаючи на те, що позивачем при зверненні до суду із даним позовом сплачено максимальну ставку судового збору, а також, враховуючи, що розмір задоволених позовних вимог також охоплює максимальну ставку судового збору, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 847 840,00 грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника у повному обсязі.

Також колегія суддів здійснює розподіл судових витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем у зв`язку з касаційним переглядом справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі №910/9313/24 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі №910/9313/24 змінити.

3. Пункти 3 та 4 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі №910/9313/24 викласти в такій редакції:

« 3. Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; ідентифікаційний код 42132581) основний борг у розмірі 141 795 016,53 грн (сто сорок один мільйон сімсот дев`яносто п`ять тисяч шістнадцять гривень 53 копійки), 3% річних у розмірі 24 620 498,74 грн (двадцять чотири мільйони шістсот двадцять тисяч чотириста дев`яносто вісім гривень 74 копійки), інфляційні втрати у розмірі 42 031 162,71 грн (сорок два мільйони тридцять одна тисяча сто шістдесят дві гривні 71 копійку) та судовий збір у розмірі 847 840,00 грн (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).

В іншій частині позову відмовити.»

4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі №910/9313/24 залишити без змін.

5. Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; ідентифікаційний код 42132581) 536 093,16 грн (п`ятсот тридцять шість тисяч дев`яносто три гривні 16 копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 14.09.2026.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді С.А. Гончаров

А.О. Мальченко