Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №570/1548/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1548/26

Номер провадження 2/570/1672/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Дзюбишиної І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» в особі представниці Донцової Є.О. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 38542,59 грн, а також судових витрат позивача, які складаються із сплаченого ним судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.12.2023 р. позивачем на підставі кредитного договору №1013874602 було видано відповідачці кредит у сумі 32397,32 грн.

Відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином протягом довготривалого строку. Заборгованість відповідачки перед позивачем станом на 02.02.2026 року складає 38542,59 грн, з яких: 26146,81 грн - заборгованість за кредитом; 2,74 грн - заборгованість за процентами; 12393,04 грн - заборгованість за комісією.

Ухвалою суду від 09.04.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 07.05.2026 р. позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом учасників.

У судове засідання представниця позивача не з`явилася, в позовній заяві просить розглянути справу за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася повторно, відзиву не подала, про причини неприбуття не повідомила, про розгляд справи була повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчать її підписи від 27.05.2026 р. та 17.06.2026 р. на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення, надісланих за адресою останнього відомого зареєстрованого місця проживання відповідачки.

Також про дату, час та місце розгляду справи відповідачка була повідомлена належним чином шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному вебсайті судової влади України. Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи наявність згоди представника позивача, відсутність відзиву, неявку відповідачки у судове засідання, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута без участі відповідачки, на підставі наявних у справі доказів, із ухваленням заочного рішення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26.12.2023 р. між АТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № НОМЕР_3 шляхом підписання заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням заяви відповідачка підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при акцептуванні ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку).

Зі змісту заяви встановлено, що відповідачка просила надати їй споживчий кредит «Рефінансування» у сумі 32397,32 грн. Строк дії кредиту - 48 місяців, розмір процентної ставки за користування кредитом 0,01 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1,6 %, разова комісія 0 % від суми кредиту + 0 грн, схема повернення кредиту ануїтетна (рівними платежами), спосіб надання споживчого кредиту - банківський переказ за реквізитами, зазначеними у заяві.

Згідно з умовами укладеного кредитного договору відповідачка отримала грошові кошти в розмірі 32397,32 грн, зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісію за обслуговування кредитної заборгованості та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Зі змісту заяви також вбачається, що документ підписано відповідачкою ОСОБА_2 за допомогою електронного підпису у виді ОТР-пароля, направленого на номер мобільного телефону НОМЕР_1 . Дата та час підписання відповідачем заяви 26.12.2023 р. о 09:16:08 год., ID документу: НОМЕР_3.

Крім того, представницею позивача долучено до матеріалів справи "Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення комплексного банківського обслуговування фізичних осіб", яка разом із заявою на приєднання та паспортом споживчого кредиту визначає зміст прав та обов`язків сторін за укладеним кредитним договором.

З наданої позивачем платіжної інструкції вбачається, що "26" грудня 2023 р. відповідачці були надані кредитні кошти в розмірі 32397,32 грн, призначення платежу: «Надання кредитних коштів за договором № НОМЕР_3 від 26/12/2023 за позикою ОСОБА_2 ».

Переказ позивачем кредитних коштів на рахунок відповідачки та подальший рух коштів за договором також підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 26.12.2023 року по 03.02.2026 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №1013874602 від 26.12.2023 р. станом на 03.02.2026 року, за відповідачкою утворилась заборгованість у загальному розмірі 38542,59 грн, з яких: 26146,81 грн - заборгованість за кредитом; 2,74 грн - заборгованість процентами; 12393,04 грн - заборгованість за комісією.

У п.5.7.3. Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб уточнено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за Споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо Споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування Споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному в Заяві на приєднання до Договору, від початкової (наданої) суми Споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим Споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості. Під повним місяцем, у цій Частині 5 Розділу ІІ цього Договору, розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів. Комісія не встановлюється за надання один раз на місяць інформації за споживчим кредитом, яка згідно з вимогами законодавства не частіше одного разу на місяць повідомляється Клієнту безоплатно (інформація про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, отримання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформація про платежі за цим Договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також інша інформація, надання якої безоплатно передбачено чинним законодавством.

Отже, досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору, погодження відповідачкою істотних умов кредитування, надання відповідачці кредитних коштів, а також неналежне виконання нею взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, такі умови повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Зважаючи на вказане, банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обовязки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обовязки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. У справі, що розглядається, позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаними договорами, презумпція правомірності яких не спростована.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача, тому висновки суду про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.

Отже матеріалами справи встановлено, що відповідачка порушила зобов`язання з повернення кредитних коштів, та за нею обліковується прострочена заборгованість за наданим кредитом у зазначеному вище розмірі.

За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.

Крім того, на час розгляду справи зазначений договір, за яким відповідач отримав кредитні кошти, є чинним та недійсним у судовому порядку не визнавався.

Згідно ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що всупереч умовам кредитного договору та наведеним нормам закону відповідачка порушила строки та порядок погашення заборгованості за кредитним договором, наявні підстави для стягнення з неї на користь позивача заборгованості за кредитним договором, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки при подачі позову позивачем було сплачено 2662,40 грн. судового збору, то понесені ним судові витрати слід стягнути з відповідачки.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" заборгованість за кредитним договором №1013874602 від 26.12.2023 в розмірі 38542,59 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони справи:

Позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", код ЄДРПОУ 14282829, адреса: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ.

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гнатущенко Ю.В.