Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №511/2625/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 511/2625/26

Номер провадження: 3/511/692/26

"14" вересня 2026 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Бобровська І. В., розглянувши матеріали, що надійшли з Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП)

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2026 року о 19 годині 57 хвилин за адресою: вулиця Муніципальна, б/н, місто Роздільна Одеської області, ОСОБА_1 ухилявся від виконання батьківських обов`язків, внаслідок чого його неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував мопедом Yamaha Poshe, без відповідних документів, що посвідчують право керування таким транспортним засобом, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 126 КУпАП, не досягнувши віку адміністративної відповідальності.

Стислий виклад позиції учасників справи.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення, про причини своєї неявки суду не повідомили.

Поряд із цим, захисник ОСОБА_1 - Непочатов Роман Володимирович подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов`язків, за що відповідальність передбачена частиною 1, а не частиною 3 статті 184 КУпАП.

Згідно з протоколом, син порушив статтю 126 КУпАП, однак у протоколі не зазначено, яку саме частину цієї статті було порушено, а також відсутні відомості про конкретний пункт Правил дорожнього руху України, вимоги якого порушено.

У зв`язку з цим, захисник просив провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

З огляду на викладене суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 182922 від 07 липня 2026 року, складеним відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 184 КУпАП;

-рапортом, згідно з яким зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що 06 липня 2026 року о 19 годині 57 хвилин на алеї в місті Роздільна Одеської області молоді люди їздили на мотоциклах на великій швидкості, підлітки, 14-15 років;

-рапортом інспектора СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Руслана Насрідінова від 07 липня 2026 року;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , у який він зазначив, що 06 липня 2026 року близько 17:00 години він взяв мопед з дому та попрямував на алею в місті Роздільна Одеської області, де катався разом зі своїми друзями;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у який він зазначив, що 06 липня 2026 року він знаходився за місцем мешкання та йому було відомо, що його син взяв мопед з дому, а також те, що у нього відсутні документи, що посвідчують право керування таким транспортним засобом.

Щодо аргументів клопотання про закриття провадження у справі, суд зазначає, що частина 3 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у вчиненні неповнолітніми особами від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.

Частина 3 даної статті встановлює санкцію у виді накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, суб`єктом правопорушень, визначених нормою закону, є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені Сімейним кодексом України, Законом України «Про охорону дитинства».

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» (із відповідними змінами та доповненнями) передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Разом із цим, відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Отже, вимоги чинного законодавства вимагають при складанні протоколу у справі про адміністративне правопорушення лише зазначення змісту відповідного правопорушення із посиланням на відповідний нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Інші аргументи, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі, не є достатніми та переконливими у сукупності з іншими доказами для встановлення відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, а відтак не можуть бути підставою для закриття провадження за пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За встановлених обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 184 КУпАП – вчинення неповнолітнім віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

На підставі викладеного, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом із цим, Закон України «Про судовий збір» встановлює, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, 283, 284, 307-308 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./м.Роздільна/21081100

ЄДРПОУ отримувача: 37607526

Номер рахунку: UA848999980313000106000015710

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку МФО: 899998

Код класифікації доходів бюджету: 21081100

Роз`яснити, що згідно статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь держави.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783,

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя: І. В. Бобровська