Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №607/2516/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2026 Справа №607/2516/26 Провадження №2/607/3129/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Грицай К.М.,

за участю секретаря судового засідання Кійко С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути з відповідача на користь Товариства заборгованість за Кредитним договором №1451-8034 від 25.09.2024 у розмірі 27989,28 гривень.

Позов мотивований тим, що 25.09.2024 сторони уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії №1451-8034, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 7000,00,00 грн; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; знижена відсоткова ставка – 0,90 % в день; стандартна відсоткова ставка – 1,00 % в день. Відповідач порушила умови кредитного договору і не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого станом на 09.12.2025 виникла заборгованість у розмірі 27 989,28 грн, а саме: - заборгованість за кредитом – 6 114,73 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 16 974,55 грн - заборгованість по комісії – 1 400,00 грн; - заборгованість по штрафам – 3 500,00 грн, яку просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Згідно з даним відзивом відповідач частково заперечує проти позову, не заперечує факт отримання кредитних коштів та визнає зобов`язання лише в частині тіла кредиту у розмірі 6114,73 грн.

Вказує, що інші нарахування (проценти, комісії, штрафи) є спірними, необґрунтованими та такими, що не підлягають стягненню та просить відмовити у їх стягенні

Вказує, що відповідно до правових позицій Верховного Суду, зокерма, постанови ВП ВС від 28.03.2018 у стакож, згідно постанови ВС від 13.03.2019 у справі №761/26293/16-ц суд має право зменшити штрафні санкції як неспівмірні; у постанова ВС від 27.11.2019 у справі №522/1014/17 — вказанго, що несправедливі умови договору не підлягають застосуванню. Окликається на несправедливість комісій та штрафів Комісія (1400 грн) та штраф (3500 грн), які не відповідають реальним витратам кредитора є способом штучного збільшення боргу.

Зазначила, що на даний час я у неї скрутне матеріальне становище, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною, не має стабільного доходу, її житло було зруйноване внаслідок ракетного удару 19 листопада у місті Тернопіль. Ці обставини вважає надзвичайними та такими, що істотно вплинули на можливість виконання зобов`язань.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча повідомлялась про дату, час та місце судового засідання у передбаченому законом порядку, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, тому суд розглянув справу за відсутності відповідача з у рахуванням поданого відзиву.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України ухвалення судового рішення було відкладене до 04.06.2026.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив такі обставини.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 25.09.2024 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua) уклали договір про відкриття кредитної лінії №1451-8034 продукту «На все». Позичальник підписала договір за допомогою одноразового ідентифікатора А1581.

Відповідно до п. 3.10 Договору, Укладаючи цей Договір, Кредитодавець та Позичальник визнають усі документи (в тому числі Договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що цей Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи цей Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил. Відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання Договору є використання Позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позичальник ОСОБА_1 підписала договір за допомогою одноразового ідентифікатора А1581.

Підписанням Договору відповідач підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч. 2, 5 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та ст. 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування», на веб-сайті кредитодавця або в мобільному додатку, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання (п. 12.3.1 Договору).

Згідно з п. 2.2 Договору Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику Кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені цим Договором у порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до п.п. 4.1 Договору загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 7000,00 грн, Дата надання/видачі Кредиту: 25.09.2024.

Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.2 Договору).

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору, базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду.

За умовами п. 4.6 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою 1,00% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою ставкою).

Пунктами 10.1, 10.2 Договору передбачено, що до Позичальника застосовується програма лояльності, яка передбачає можливість сплати Позичальником процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою, яка є нижчою за Стандартну процентну ставку (за умови виконання Позичальником умов, передбачених п.10.2 цього Договору). Знижена процентна ставка становить 0,90% (одна ціла, двадцять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою з першого дня користування Кредитом протягом усього періоду дії Договору за умови, якщо Позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування Кредитом, комісію за видачу Кредиту та повертає Кредитодавцю отриманий Кредит згідно Графіка платежів за зниженою ставкою. У разі несплати Позичальником нарахованих згідно умов Договору процентів за користування Кредитом або комісії за видачу Кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) або частини суми Кредиту згідно графіка платежів за зниженою ставкою не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Стандартною процентною ставкою до дати повного погашення Позичальником заборгованості зі сплати процентів, комісії за видачу Кредиту та суми Кредиту, включно з тою, обов`язок дострокового погашення якої у Позичальника виникає у зв`язку із простроченням сплати процентів та/або комісії (включаючи дату погашення заборгованості).

Відповідно до п. 4.7 Договору, комісія за видачу кредиту становить 20.00 % від суми виданого Кредиту.

Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) Кредиту 21.07.2025 (п. 4.9 Договору).

У пункті 13 Договору, відповідач ОСОБА_1 зазначила номер особистого електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 7000,00 грн, перерахувавши кошти в безготівковій формі на картковий рахунок № НОМЕР_1 через платіжну систему «Liqpay», що стверджується квитанцією № 2522928771 від 25.09.2025, а також довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс», яке надає фінансові послуги з перерахування коштів.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1451-8034 від 25.09.2025, у відповідача ОСОБА_1 станом на 10.12.2025 наявна заборгованість по кредитному договору у загальному розмірі 277989,28 грн, з яких: - заборгованість за кредитом – 6 114,73 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 16 974,55 грн - заборгованість по комісії – 1 400,00 грн; - заборгованість по штрафам – 3 500,00 грн.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

В силу приписів ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 23 вересня 2019 року у справі № 910/10254/18 та у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Суд встановив факт укладення між сторонами договору споживчого кредиту в електронній формі, відповідно до якого відповідач отримала кредитні кошти на суму 7000,00 гривень та факт перерахунку коштів на виконання цього договору. Також встановлено, що відповідач належним чином не виконувала своїх зобов`язань за Договором, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість.

Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості відповідача підтверджується розрахунком заборгованості, яка надана суду та відповідачем не спростована, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 23089,28 грн, що складається із: 7000,00 грн - заборгованості кредитом; 16974,55 грн – заборгованості за процентами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, суд відкидає заперечення відповідача, що проценти нараховувались після спливу строку кредитування, оскільки строк кредитування, який був погоджений сторонами, становить 300 днів - з 25.09.2024 до 21.07.2025, про що чітко і однозначно було вказано в умовах договору ( п. 4.1., п.4.9.). Згідно розрахунку боргу нарахування процентів здійснювалось за ставкою 1,00% в день з 25.09.2024 до 21.07.2025. Тому, заперечення відповідача ОСОБА_1 спростовуються дослідженим матеріалами справи.

Поряд з тим, відповідач не надала суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження іншої суми заборгованості або ж її відсутності.

Покликання відповідача на її важкий матеріальний стан не є підставою для зменшення розміру нарахованих позивачем процентів за користування кредитом. Вказані обставини можуть бути підставою для подання заяви про розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог судом.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафів в сумі 3500,00 грн, то такі задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, враховуючи, що позивачем здійснено нарахування неустойки за невиконання відповідачем умов кредитного договору в період дії воєнного стану, вказані суми в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягають списанню позивачем, як новим кредитором, а тому відсутні підстави для стягнення таких сум з відповідача.

А тому, доводи позивача про те, що до відносин за договорами про надання споживчого кредиту мають застосовуватися спеціальні норми, визначені Законом України «Про споживче кредитування», та з урахуванням внесених змін, зокрема, до Закону України «Про споживче кредитування» в частині виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», яким передбачено норму про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання у період дії в Україні воєнного стану, позивач має право на стягнення неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором є помилковими, а тому відхиляються судом.

Суд вважає за необхідне також відмовити у задоволенні вимог про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 1400,00 грн з огляду на наступне.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

До того ж, позивач у договорі не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту і погодження її зі споживачем при укладенні кредитного договору, тому, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію, пов`язану з обслуговуванням кредиту, суперечать принципам справедливості, добросовісності та розумності і є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (подібні висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі 1601,00 грн є протиправними та в цій частині позов не підлягає до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, умови договору щодо сплати комісії за надання кредиту, є нікчемними, а вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 1400,00 грн задоволенню не підлягають.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, а тому позов належить задовольнити частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1451-8034 від 25.09.2024 в розмірі 19930,00 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 5000,00 грн; заборгованості за процентами - 14930,00 грн, відмовивши у задоволенні решти позовних вимог.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2196,30 грн (2662,40 грн х 23089,28,00 грн : 27989,28 грн).

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 84, 133, 137, 141, 175, 258, 259, 263-265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: Україна, 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код за ЄДРПОУ 38548598) суму заборгованості за Кредитним договором №1451-8034 від 25.09.2024 року у загальному розмірі 23 089 (двадцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 28 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом (тілом кредиту) — 6 114 (шість тисяч сто чотирнадцять) гривень 73 копійки; заборгованості за нарахованими процентами — 16 974 (шістнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 55 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 196 (дві тисячі сто дев`яносто шість) гривень 30 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 15.06.2026.

Головуючий суддяК. М. Грицай