Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №606/505/24 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/505/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 12024216080000013, внесеного 07.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, 12024211080000019, внесеного 03.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, 12024211080000085, внесеного 08.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, 12026211080000016 внесеного 12.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ладичин, Теребовлянського району, Тернопільської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, на утримані має одну малолітню дитину, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ст.126-1, ст.126-1, ч.2 ст.389 КК України,

за участю:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля в режимі відеоконференції зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16.11.2023 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначено покарання у виді 150 годин громадських робіт.

21.12.2023 Теребовлянським районним судом Тернопільської області видано розпорядження про виконання судового рішення, що набрало законної сили, а саме вироку від 16.11.2023 стосовно ОСОБА_3

25.12.2023 засудженого ОСОБА_3 постановлено на облік в Тернопільському районному секторі №5 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області.

02.01.2024 засуджений ОСОБА_3 з`явився за викликом в Тернопільський районний сектор №5 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області, де він під розписку був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також попереджений про кримінальну відповідальність за ст.389 КК України у випадку ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт. Також, йому роз`яснено, що є саме ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт та ОСОБА_3 видано направлення для відбування покарання в КП «КОМУНПОБУТСЕРВІС» Микулинецької селищної ради (далі-підприємство), що знаходиться в смт. Микулинці, вул. С.Бандери, 11 Микулинецької ТГ Тернопільського району Тернопільської області, відповідно до якого він мав приступити до відбування покарання з 04.01.2024.

04.01.2024 ОСОБА_3 з`явився на підприємство та згідно наказів №1 та 2 від 03.01.2024 його направлено для відбування громадських робіт у смт. Микулинці Микулинецької ТГ Тернопільського району Тернопільської області, встановлено вид громадських робіт, ознайомлено з правилами техніки безпеки на робочому місці та складено графік виходу на роботу у січні 2024 року, згідно якого ОСОБА_3 повинен відпрацьовувати громадські роботи з 04.01.2024 по 31.01.2024 щоденно з 9:00 до 13:00 год. крім суботи, неділі та святкових днів.

04.01.2024 ОСОБА_3 приступив до виконання громадських робіт, однак, знаючи про порядок відбування покарання у виді громадських робіт, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч.2 ст.389 КК України, засуджений ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність та наслідки своїх дій, діючи умисно, маючи реальну можливість виконати покарання в повному обсязі, 16.01.2024, 17.01.2024 та 19.01.2024 на відбування громадських робіт згідно встановлено графіку не з`явився без поважних причин, чим здійснив невихід більше 2 разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин.

В подальшому 01.02.2024 підприємством складено графік виходу на роботу у лютому 2024 року, згідно якого засуджений повинен відпрацьовувати громадські роботи з 01.02.2024 по 29.02.2024 щоденно з 9:00 до 13:00 год крім суботи, неділі та святкових днів. Однак, ОСОБА_3 , знаючи про порядок відбування покарання у виді громадських робіт, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч.2 ст.389 КК України, усвідомлюючи протиправність та наслідки своїх дій, діючи умисно, маючи реальну можливість виконати покарання в повному обсязі, 05.02.2024, 09.02.2024, 15.02.2024, 16.02.2024, 21.02.2024 та 22.02.2024 на відбування громадських робіт згідно встановленого графіку не з`явився без поважних причин, чим здійснив невихід більше 2 разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин.

Так, ОСОБА_3 , ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт шляхом: порушення порядку та умов відбування покарання, та невиходу більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин.

Внаслідок умисної протиправної бездіяльності ОСОБА_3 , допустив порушення ч.1,2 ст.ст.36, 37 та ч.3 ст.40 Кримінально-виконавчого кодексу України, чим вчинив кримінальне правопорушення проти правосуддя.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.382 КК України - ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Крім того, 21.12.1999 виконавчим комітетом Озернянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

ОСОБА_3 16.11.2023 засуджено вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області за ст. 126-1 КК України. Однак, ОСОБА_3 на шлях виправлення не став.

Так, 28.12.2023 близько 19:00 год, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_8 психологічне насильство, що проявилось у тому, що він ображав її нецензурною лайкою, виганяв з дому, погрожував побиттям, чинив психологічний тиск, що призвело до погіршення стану її психічного здоров`я та якості життя.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 систематично вчиняв психологічне насильство над своєю дружиною ОСОБА_8 , що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості життя.

В результаті протиправних дій ОСОБА_3 грубо порушено норми щодо запобігання та протидії домашньому насильству, суспільні відносини, які забезпечують дотримання правил поведінки, загальновизнані норми моральності та добропристойності у сфері сімейних правовідносин та заподіяно шкоду здоров`ю, особистим правам та інтересам ОСОБА_8 , наданих їй Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканність.

У зв`язку із цим, враховуючи ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_3 є кривдником - особою, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а отже є суб`єктом кримінального правопорушення, пов`язаного із домашнім насильством.

Вказаними діями, які виразились в домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України.

Також, 16.11.2023 ОСОБА_3 засуджено вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області за ст. 126-1 КК України (домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи ОСОБА_8 в період з 30.06.2022 по 26.07.2023). На шлях виправлення ОСОБА_3 не став та 07.03.2024 в Теребовлянський районний суд скероване кримінальне провадження № 12024211080000019 від 03.01.2024 за ст. 126-1 КК України по обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні умисного систематичного психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи ОСОБА_8 .

Однак, ОСОБА_3 продовжив вчиняти умисне психологічне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_8 за наступних обставин. 06.04.2024 приблизно о 21:25 год, ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчинив відносно дружини ОСОБА_8 психологічне насильство, що проявилось у тому, що він ображав її нецензурною лайкою, виганяв з дому, погрожував побиттям, чинив психологічний тиск, що призвело до погіршення стану її психічного здоров`я та якості життя.

Надалі, ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на вчинення систематичного домашнього насильства відносно своєї дружини, 09.04.2024 приблизно о 20:15 год, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , повторно вчинив відносно дружини ОСОБА_8 психологічне насильство, що проявилось у тому, що він висловлювався нецензурною лайкою в її сторону, ображав словесно, погрожував побиттям, виганяв з дому, принижував її лайкою, чинив психологічний тиск, що призвело до погіршення стану її психічного здоров`я та якості життя.

Окрім того, ОСОБА_3 , маючи умисел на вчинення систематичного домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_8 , 16.04.2024 близько 21:35 год перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою АДРЕСА_1 , знову розпочав конфлікт із потерпілою, виганяв її з дому, ображав нецензурними словами, принижував словесно. Ситуації психологічного домашнього насильства з боку чоловіка ОСОБА_3 , були для ОСОБА_8 психотравмуючими, погіршували її функціонування та якість життя обумовили формування негативних психоемоційних переживань (моральних страждань).

Надалі, 29.04.2024 приблизно о 07:05 год ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем спільного проживання із дружиною ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 , маючи умисел на вчинення систематичного домашнього насильства відносно своєї дружини, знову розпочав конфлікт із потерпілою, під час якого ображав її нецензурними словами, принижував словесно, виганяв з дому. Ситуації психологічного домашнього насильства з боку чоловіка ОСОБА_3 , були для ОСОБА_8 психотравмуючими, погіршували її функціонування та якість життя обумовили формування негативних психоемоційних переживань (моральних страждань).

В результаті протиправних систематичних дій ОСОБА_3 грубо порушено норми щодо запобігання та протидії домашньому насильству, суспільні відносини, які забезпечують дотримання правил поведінки, загальновизнані норми моральності та добропристойності у сфері сімейних правовідносин та заподіяно шкоду здоров`ю, особистим правам та інтересам ОСОБА_8 , наданих їй Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканність. У зв`язку із цим, враховуючи ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_3 є кривдником - особою, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а отже є суб`єктом кримінального правопорушення, пов`язаного із домашнім насильством.

Вказаними діями, які виразились в домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України.

Крім того, 11.07.2025 приблизно о 18:00 год, 11.07.2025 приблизно о 21:30 год, 08.11.2025 приблизно о 18:00 год, 06.01.2026 приблизно о 17:00 год, ОСОБА_3 , за місцем спільного проживання у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме висловлювався нецензурними словами, чинив морально-психологічний тиск, погрожував побиттям, внаслідок чого останній спричинено психологічні страждання.

За вищевказаними фактами постановою Теребовлянського районного суду від 28.07.2025 у справі № 606/1182/25 ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок грн. 00 коп.) грн.

Крім того, 08.11.2025 о 14:00 год ОСОБА_3 , за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення систематичного домашнього насильства, вчинив відносно дружини ОСОБА_8 , психологічне насильство, яке проявились у тому, що він кричав на неї, ображав, висловлювався нецензурними словами, чинив морально-психологічний тиск, погрожував побиттям, чим спричинив їй психологічні страждання та погіршення якості життя.

За вищевказаним фактом постановою Теребовлянського районного суду від 12.01.2025 у справі № 606/1941/25 ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді у виді адміністративного арешту строком 15 діб.

Також, 06.01.2026 о 17:00 год ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 маючи прямий умисел, спрямований на вчинення систематичного домашнього насильства, вчинив відносно дружини ОСОБА_8 , психологічне насильство, яке проявились у тому, що він кричав на неї, ображав, висловлювався нецензурними словами, чинив морально-психологічний тиск, погрожував побиттям, чим спричинив їй психологічні страждання та погіршення якості життя.

Ситуації психологічного домашнього насильства з боку чоловіка ОСОБА_3 , були для ОСОБА_8 психотравмуючими, погіршували її соціальне функціонування та якість життя, обумовили формування негативних психоемоційних переживань (моральних страждань).

В результаті протиправних систематичних дій ОСОБА_3 грубо порушено норми щодо запобігання та протидії домашньому насильству, суспільні відносини, які забезпечують дотримання правил поведінки, загальновизнані норми моральності та добропристойності у сфері сімейних правовідносин та заподіяно шкоду здоров`ю, особистим правам та інтересам ОСОБА_8 , наданих їй Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість.

У зв`язку із цим, враховуючи ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_3 є кривдником – особою, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а отже є суб`єктом.

Вказаними діями, які виразились в домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні фізичного, психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні описаних в обвинувальних актах кримінальних правопорушень не визнав, зазначив, що на відпрацювання громадських робіт не вийшов в січні 2024 року, тому що помер його батько і він займався його похованням. Надалі громадські роботи відпрацював повністю. З потерпілою він жив нормально, можливо часом підвищував голос, погрожував, міг накричати, може і висловлювався в грубій формі, але домашнього насильства він не вчиняв. Він її взагалі не чіпав, хіба що вона сама його зачіпала, вона тільки чекала, щоб ОСОБА_3 її зачепив і одразу телефонувала в поліцію. Обвинувачений зазначив, що навіть не знав, що з потерпілою вони вже розлучені, остання робить, що хоче.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1, ст.126-1, ст.126-1, ч.2 ст.389 КК України доведена в судовому засіданні наступними доказами.

Так, у судовому засіданні 16.06.2026 потерпіла ОСОБА_8 підтвердила обставини вчинення щодо неї кримінальних правопорушень та просила притягнути обвинуваченого до відповідальності. Потерпіла пояснила, що ОСОБА_3 регулярно вчиняв відносно неї домашнє насильство, чим завдавав шкоди її здоров`ю. Колись, десь у 2023 році навіть побив її, ОСОБА_8 отримувала тілесні ушкодження. Вже більше року вони не вели спільного побуту, хоча й проживали в одному будинку, і весь цей час обвинувачений продовжував чинити на неї тиск: казав, щоб вона його забезпечувала, постійно кричав та сварився. За словами потерпілої, обвинувачений часто випиває, і тоді вчиняє скандали. Перебуваючи у нетверезому стані навіть погрожував їй ножем. Під час неодноразових сварок висловлювався нецензурною лайкою. Крім того, сварки відбувалися в присутності дітей, а молодша дитина є неповнолітньою. Через постійні стреси потерпіла вже близько року змушена приймати ліки від тиску, які їй виписав сімейний лікар.

Потерпілою ОСОБА_8 було подано до суду заяву про проведення розгляду справи за її відсутності, щодо виду та міри покарання покладається на думку суду.

Допитана безпосередньо у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , начальник Тернопільського районного сектору №5 філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області, у судовому засіданні пояснила, що вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16.11.2023 стосовно ОСОБА_3 надійшов на виконання до органу пробації 25.12.2023, і з 04.01.2024 засуджений фактично приступив до відбування покарання. У період з 11.01.2024 по 22.01.2024 він на роботу не з`являвся, про що у сектор №5 надійшло відповідне повідомлення. Згодом, 05.02.2024, засуджений прибув до сектору пробації та пояснив свою відсутність тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько і він займався похованням. Оскільки поважною причиною було документально обґрунтовано лише 11.01.2024, а за інші дні (6 робочих днів) зазначеного періоду підтверджень не було, орган пробації 05.02.2024 направив відповідне подання до поліції.

Надалі, 17.04.2024, до установи надійшли відомості про те, що ОСОБА_3 відпрацював призначені години у повному обсязі, після чого його було знято з обліку у органі пробації у зв`язку з відбуттям покарання.

Свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є дочкою обвинуваченого та потерпілої, у судовому засіданні пояснила, що проживає разом із батьками та зазначила, що між останніми склалися тривалі неприязні відносини. Батько систематично вживав алкогольні напої, не працював, чинив на матір психологічний тиск із вимогою його утримувати, а також часто погрожував їй, виганяв із дому та бив. Через домашнє насильство потерпіла неодноразово зверталася по допомогу до поліції, а фізичне насильство над матір`ю, за спостереженнями свідка, батько вчиняв приблизно раз на рік. Окрім того, свідчення стосувалися наслідків такого поводження: у матері виникли проблеми зі здоров`ям, зокрема безсоння та хронічні головні болі.

Отже, показання вказаних свідків є послідовними, узгоджуються між собою та з показаннями потерпілої.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про відмову від допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Також винуватість ОСОБА_3 підтверджується зібраними та дослідженими під час судового розгляду належними та допустимими письмовими доказами, а саме:

-вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16.11.2023, яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України (домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, потерпілою є ОСОБА_8 ), та призначено йому покарання у виді 150 (ста п`ятдесяти) годин громадських робіт (т. 2 а.с. 5-6, 10-11);

- з матеріалів особової справи № 01/ГР/2024 р. засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідує, що ОСОБА_3 засуджений 16.11.2023 Теребовлянським районним судом Тернопільської області за ст. 126-1 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт та взятий на облік органу Тернопільського районного сектору №5 філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області 25.12.2023 у зв`язку з виконанням вироку (т.2 а.с. 42-54);

- засудженого ОСОБА_3 02.01.2024 ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт строком на 150 годин, а також попереджено про кримінальну відповідальність за статтею 389 КК України, про що він особисто проставив підпис (т.2 а.с. 12, 55);

- анкетою засудженого ОСОБА_3 від 02.01.2024, заповненою під час його постановки на облік в органі пробації, яка містить його анкетні дані, відомості про склад сім`ї, освіту, відсутність офіційного працевлаштування та інші соціально-демографічні характеристики (т. 2 а.с. 13, 56);

- довідкою про проведення бесіди виховного впливу із засудженим ОСОБА_3 від 02.01.2024, згідно з якою останнього ознайомлено з переліком вакантних посад, роз`яснено наслідки вживання спиртних напоїв і наркотичних засобів та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання (т.2 а.с. 14);

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 02.01.2024, у яких засуджений підтвердив факт ознайомлення з порядком відбування покарання у виді 150 годин громадських робіт, роз`яснення йому змісту ч.2 ст.389 КК України, а також зобов`язання останнього приступити до відбуття громадських робіт з 01.01.2024 та відбути їх повністю без порушень (т.2 а.с. 15);

- направленням начальника Тернопільського районного сектору №5 філії ДУ «Центр пробації» ОСОБА_13 від 02.01.2024 №41/14/20-24, КП «КОМУНПОБУТСЕРВІС» Микулинецької селищної ради, для відпрацювання засудженим ОСОБА_3 призначеного судом покарання, згідно з яким засуджений повинен був приступити до роботи 04.01.2024, про що свідчить його особистий підпис про отримання документу (т. 2 а.с. 16);

- наказом директора КП «Комунбутсервіс» № 1 від 03.01.2024 «Про направлення засудженого ОСОБА_3 для відбування покарання», згідно з яким засудженого ОСОБА_3 направлено на виконання громадських робіт до с. Микулинці Микулинецької ОТГ та зобов`язано провести з ним інструктаж з техніки безпеки на робочому місці (т.2 а.с. 17, 33);

- наказом директора КП «Комунбутсервіс» № 2 від 03.01.2024 «Про встановлення об`єму робіт ОСОБА_3 на період відбування покарання у вигляді 150 годин громадських робіт», яким засудженого залучено до прибирання вулиць, парків, скверів, вирубування самосіву дерев та кущів на території кладовища в с. Микулинці, а також встановлено щоденний графік праці з 9:00 до 13:00 год., окрім вихідних та святкових днів, із датою приступання до роботи 04.01.2024 (т.2 а.с. 18, 34);

- контрольним листом інструктажу по техніці безпеки та інструктажу на робочому місці в КП «Комунпобутсервіс» від 04.01.2024, відповідно до якого засуджений ОСОБА_3 пройшов інструктаж із техніки безпеки за визначеними видами робіт (т.2 а.с. 19, 35);

- графіком виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_3 на період з 04.01.2024 по 31.01.2024, погоджений начальником Тернопільського районного сектору № 5 з питань пробації (т.2 а.с. 20-21);

- листом директора КП Микулинецької селищної ради «Комунпобутсервіс» № 6 від 22.01.2024, Тернопільському районному секторі №5 Філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області про те, що засуджений ОСОБА_3 у період з 15.01.2024 по 22.01.2024 не з`являвся на підприємство для відбування покарання з невідомих причин, із доданим до нього табелем виходу на роботу засудженого за січень 2024 року (т.2 а.с. 21-22);

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 05.02.2024, у яких останній щодо своєї відсутності на відпрацюванні громадських робіт з 15.01.2024 по 22.01.2024 пояснив, що не виходив на відпрацювання, оскільки в нього помер ІНФОРМАЦІЯ_3 батько і він займався документацією після смерті батька. ОСОБА_3 попереджено, що матеріали справи направлено у відділення поліції щодо притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.382 КК України (т. 2 а.с. 29);

- поданням начальника Тернопільського районного сектору №5 філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_13 від 05.02.2024 порушено питання про притягнення засудженого ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, оскільки останній без поважних причин не з`являвся на визначений об`єкт КП «КОМУНПОБУТСЕРВІС» у період з 15.01.2024 по 22.01.2024 для відбування покарання у виді громадських робіт (т.2 а.с. 7);

- довідкою про допущені засудженим порушення та вжиті заходи впливу, виданою начальником Тернопільського районного сектору №5, згідно якої зафіксовано факти відсутності ОСОБА_3 на визначеному об`єкті КП «КОМУНПОБУТСЕРВІС» без поважних причин протягом 6 днів у січні 2024 року, а саме: 15, 16, 17, 18, 19 та 22 січня (т.2 а.с. 8);

- довідкою про відбутий час покарання у виді громадських робіт від 05.02.2024 Тернопільського районного сектору №5 підтверджено, що станом на вказану дату невідбутий термін покарання засудженого ОСОБА_3 становить 106 годин (т.2 а.с. 9);

- довідкою КНП ТМР «Теребовлянський регіональний центр первинної медико-санітарної допомоги» № 24 від 08.02.2024, згідно з якою житель с. Ладичин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за медичною допомогою до структурних підрозділів підприємства не звертався (т. 2 а.с. 31);

- довідкою (листом) КНП «Микулинецька лікарня» Микулинецької селищної ради № 35 від 13.02.2024, відповідно до якої громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за медичною допомогою в даний лікувально-профілактичний заклад також не звертався (т.2 а.с. 32);

- графіком виходу на роботу засудженого ОСОБА_3 до громадських робіт на період з 01.02.2024 по 29.02.2024, згідно з яким визначено щоденну тривалість праці по 4 години (з 9.00 до 13.00) на об`єктах у смт.Микулинці по вул. Грушевського (види робіт: прибирання вулиць, парків, скверів, кладовища) (т.2 а.с. 28,39);

- табелем виходу на роботу засудженого до громадських робіт за лютий 2024 року на ім`я ОСОБА_3 , який працював у КП «Комунбутсервіс», відповідно до якого ОСОБА_3 у лютому 2024 року був відсутній на роботі у такі дні: 05.02.2024, 09.02.2024, 15.02.2024, 16.02.2024, 21.02.2024 та 22.02.2024 (т.2 а.с. 40);

- характеристикою на гр. ОСОБА_3 від 14.02.2024, виданою КП Микулинецької селищної ради «Комунпобутсервіс», згідно з якою засуджений зарекомендував себе як задовільний працівник, який до поставлених завдань відноситься невідповідально, від відбування покарання ухилявся та не виконував вказівки керівництва, а також може не з`явитися на роботу без поважних причин (т. 2 а.с. 41);

- листом Тернопільського районного сектору №5 філії ДУ «Центр пробації» від 24.04.2024 (№ 41/14/614-24) повідомлено прокурора Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_14 на її запит № 54-1003ВИХ-24 від 23.04.2024, про відбування покарання громадянином ОСОБА_3 , якого вироком Теребовлянського районного суду від 16.11.2023 засуджено за ст. 126-1 КК України до 150 годин громадських робіт. 02.01.2024 - засуджений ознайомився з порядком та умовами відбування покарання, і цього ж дня йому було видано направлення на КП «КОМУНПОБУТСЕРВІС» для їх відпрацювання з 04.01.2024. До відбування призначених судом годин громадських робіт приступив з 04.01.2024. Станом на 24.04.2024 - згідно з табелем виходу на роботу та інформацією від КП «КОМУНПОБУТСЕРВІС», у період з 04.01.2024 по 10.04.2024 включно засуджений ОСОБА_3 повністю відбув 150 годин громадських робіт. Додатком до листа є табель виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_3 за квітень 2024 року згідно якого відпрацювання було завершено 10.04.2024 (т.2 а.с. 43-44). Така ж інформація відображена у обліковій картці № 01/ТР/2024 засудженого до покарання у виді громадських робіт ОСОБА_3 . Знятий з обліку 17.04.2024 у зв`язку з відбуттям покарання (т.1 а.с. 150);

- повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00044569386, сформованим 16.04.2024, підтверджено факт державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_15 . Відповідно до матеріалів реєстру, шлюб було зареєстровано 21.12.1999 Виконавчим комітетом Озернянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, про що складено актовий запис № 26 (т.2 а.с. 62–63). Такі ж відомості підтверджуються свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 (т.2 а.с. 116);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 03.01.2024 складеного заступником начальника СВ ВП №3 (м. Теребовля) капітаном поліції ОСОБА_16 , згідно якого прийнято письмову заяву про кримінальне правопорушення від громадянки ОСОБА_8 про те, що 28.12.2023 близько 19:00 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , її колишній чоловік ОСОБА_3 вчинив відносно неї психологічне насильство, що виразилося в приниженні її честі та гідності та моральному приниженні, виганяв її з дому. Заявниця зазначила, що ОСОБА_3 вчиняє домашнє насильство систематично. Заяву зареєстровано в журналі ЄО під № 53 від 03.01.2024 (т. 2 а.с.50);

- рапортом помічника чергового відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_17 зафіксовано звернення ОСОБА_8 про вчинення її колишнім чоловіком ОСОБА_3 домашнього насильства, що відбувається систематично за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 (ЄО № 1545 від 17.04.2024.), що мало місце 09.04.2024 (т.2 а.с. 48);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 17.04.2024 у Відділенні поліції № 3 (м. Теребовля). Особа, яка прийняла заяву - ОСОБА_12 від ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 ) щодо вчинення стосовно неї ОСОБА_3 кримінального правопорушення - домашнього насильства, яке мало місце 09.04.2024 о 20 год 15 хв. за місцем її проживання (т. 2 а.с.49);

- рапортом помічника чергового відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_18 зафіксовано звернення ОСОБА_8 про вчинення її колишнім чоловіком ОСОБА_3 домашнього насильства психологічного характеру, що відбувається систематично за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 (ЄО № 1555 від 18.04.2024), який стався 16.04.2024 о 21:35 (т.2 а.с.45);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 18.04.2024 у Відділенні поліції № 3 (м. Теребовля). Особа, яка прийняла заяву - ОСОБА_12 . Заява прийнята від ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 ) щодо вчинення стосовно неї ОСОБА_3 кримінального правопорушення (домашнє насильство) 16.04.2024 о 21 год 35 хв. за місцем її проживання (т.2 а.с.46);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 02.05.2024 у Відділенні поліції № 3 (м. Теребовля). Особа, яка прийняла заяву - ОСОБА_12 від ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 ) щодо вчинення стосовно неї ОСОБА_3 кримінального правопорушення (домашнє насильство) 29.04.2024 о 07 год 05 хв. за місцем її проживання (а.с.47 Т.2).

- постановами Теребовлянського районного суду від 21.07.2022 (справа № 606/1074/22), 22.09.2022 (справа №606/1368/22), 27.03.2023 (справа №606/438/23), 03.07.2023 (справа №606/1084/23), від 28.02.2023 (справа №606/268/23), від 19.04.2023 (справа №606/586/23) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відносно потерпілої ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 54-57);

- висновком судово-психіатричного експерта № 52 від 25.01.2024 за результатами проведеної Тернопільською філією судово-психіатричних експертиз ДУ «ІСПЗ МОЗ України» на підставі постанови заступника начальника СВ ВП № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_19 експертизи, встановлено стан психічного здоров`я ОСОБА_3 , а саме з 09.10.2015 він перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю». За висновками експертної комісії, на основі дослідження встановлено, що ОСОБА_3 в період вчинення інкримінованого йому проступку тимчасовими розладами психічної діяльності не страждав, а виявляв ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не досягають рівня психозу чи вираженого недоумства, тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За теперішнього часу ОСОБА_3 виявляє ознаки розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не досягають рівня психозу чи вираженого недоумства, тому він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру (т. 2 а.с.59-60);

- листом-довідкою Комунального некомерційного підприємства Теребовлянської міської ради «Теребовлянська міська лікарня» (КНП ТМР «ТМЛ») № 276 від 16.04.2024, виданим на запит заступника начальника СВ ВП № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_19 , повідомлено що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, проте з 09.10.2015 перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю». Водночас зазначено, що його дружина, ОСОБА_8 , 1976 року народження, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (т. 2 а.с. 64);

- консультаційним висновком спеціаліста поліклінічного відділення КНП ТМР «Теребовлянська міська лікарня» від 25.01.2024 зафіксовано результати медичного огляду пацієнтки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки с. Ладичин, а саме встановлено, що на момент огляду скарг пацієнтка не висловлює, її мислення є послідовним, логічним та без ознак продуктивної психопатології. Свідомість пацієнтки чітка, орієнтація у просторі та часі збережена, вольова сфера адекватна, емоційно-вольових розладів чи ознак гострого психічного стану не виявлено. Водночас діагностовано клінічно виражену тривогу, субдепресивний стан, надмірна збудливість, підвищена імпульсивність, сензитивність (т. 2 а.с. 65);

- довідкою Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 748 від 18.04.2024 підтверджено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 . Разом із нею зареєстровані та проживають члени її сім`ї: чоловік ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), дочка ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), син ОСОБА_20 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та син ОСОБА_21 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) (т. 2 а.с. 66, 114);

- висновком судово-психіатричного експерта № 270, проведеної Тернопільською філією судово-психіатричних експертиз ДУ «ІСПЗ МОЗ України» на підставі постанови заступника начальника СВ ВП № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_19 , встановлено психоемоційний стан потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Експертною комісією встановлено, що тривала неприязна обстановка в родині перешкоджає нормальному відпочинку та трудовій діяльності потерпілої, викликає психосоматичні зміни, знижений та нестійкий настрій, появу тривоги за своє здоров`я та майбутнє проживання. Оцінивши обставини, експерти дійшли висновку, що ситуації психологічного домашнього насильства з боку чоловіка ОСОБА_3 були для ОСОБА_8 психотравмуючими, погіршували її соціальне функціонування та зумовили формування негативних психоемоційних переживань і моральних страждань (т. 2 а.с. 68-69);

- ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05.02.2019 (справа № 606/78/19) закрито кримінальне провадження № 12018210170000408 від 10.12.2018 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення. Потерпілою у провадженні зазначено ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 74);

- рапортом помічника чергового відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_17 зафіксовано звернення ОСОБА_8 про вчинення її колишнім чоловіком ОСОБА_3 домашнього насильства, що відбувається систематично за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 (ЄО № 245 від 12.01.2026), який стався 06.01.2026 о 17:00 (т.2 а.с. 83);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 12.01.2026 у Відділенні поліції № 3 (м. Теребовля). Особа, яка прийняла заяву - ОСОБА_22 від ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 ) щодо вчинення стосовно неї ОСОБА_3 кримінального правопорушення (домашнього насильства) 06.01.2026 близько 17 год. (т. 2 а.с. 71);

- постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 28.07.2025 (об`єднана справа № 606/1182/25) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно потерпілої ОСОБА_23 (т.2 а.с. 87-88);

- постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12.01.2026 (справа № 606/1941/25) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відносно потерпілої ОСОБА_23 (т. 2 а.с. 79-80);

- консультаційними висновками спеціаліста поліклінічного відділення КНП ТМР «Теребовлянська міська лікарня» від 19.01.2026 та клінічного психолога від 13.01.2026 зафіксовано результати медичного огляду пацієнтки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки с. Ладичин, встановлено, що психоемоційний стан пацієнтки відповідає стану вираженого хронічного стресу та психоемоційного виснаження з клінічно значущою тривожністю, що сформувався внаслідок тривалого систематичного домашнього насильства та постійної реальної загрози безпеці з боку чоловіка. Наявні симптоми (постійний страх, порушення сну, емоційна дисрегуляція, соматичні скарги) свідчать про афективну реакцію на тлі хронічної психотравмуючої ситуації. Лікарем-консультантом встановлено діагноз: «F43.2 - Розлад пристосування. Змішана тривожна та депресивна реакція» та рекомендовано подальшу терапію (т. 2 а.с. 89-90);

- висновком судово-психіатричного експерта № 39 від 22.02.2026, за результатами проведеної Тернопільською філією судово-психіатричних експертиз ДУ «ІСПЗ МОЗ України» на підставі постанови слідчого СВ ВП № 3 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_22 у кримінальному провадженні № 12026211080000016 від 15.01.2026 експертизи, встановлено психоемоційний стан потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Експертною комісією встановлено, що внаслідок дій чоловіка у потерпілої погіршився психоемоційний та психофізичний стан, знизилась соціальна адаптація, з`явилися відчуття страху, безсоння, безпорадність, приниження, неспокій, беззахисність та постійна тривога за своє майбутнє життя. Окрім цього, у ОСОБА_8 зафіксовано появу болю в серці, підвищення артеріального тиску, порушення сну, емоційну напругу, втомлюваність, нестійкий і знижений настрій. Проаналізувавши зазначені обставини, експертна комісія дійшла висновку, що ситуації психологічного домашнього насилля колишнім чоловіком відносно ОСОБА_8 були для неї психотравмуючими, погіршували її соціальне функціонування та якість життя, обумовили формування негативних психоемоційних переживань (моральних страждань) (т. 2 а.с.92-93).

- висновком судово-психіатричного експерта № 25 від 20.02.2026 за результатами проведеної Тернопільською філією судово-психіатричних експертиз ДУ «ІСПЗ МОЗ України» експертизи, встановлено, що ОСОБА_3 у період вчинення правопорушення та станом на теперішній час виявляє ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не досягають рівня психозу чи вираженого недоумства. Експертна комісія констатувала, що в період вчинення злочинів ОСОБА_3 міг віддавати звіт своїм діям, повністю усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Розлад, на який страждає ОСОБА_3 , не є стійким або тимчасовим, не позбавляє його здатності віддавати звіт своїм діям та керувати ними. ОСОБА_3 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру (т.2 а.с. 96–97).

Щодо тверджень захисника про те, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України не підтверджена, оскільки ОСОБА_3 у січні 2024 року не з`явився на відпрацювання громадських робіт через поважну причину - смерть його батька, що виключає наявність умислу та систематичності, а також повне відпрацювання в подальшому призначених громадських робіт, суд зазначає наступне.

Верховним Судом у постанові від 16.09.2021 у справі №185/4698/20 зроблено висновки про те, що об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, є правосуддя в частині встановленого порядку виконання вироків суду. Об`єктивна сторона полягає в ухиленні від відбування громадських або виправних робіт.

Ухилення від відбування громадських робіт - це невиконання особою, яка засуджена до цього виду покарання, обов`язку у вільний від роботи чи навчання час безоплатно виконувати суспільно корисні роботи, вид яких визначено органами місцевого самоврядування, протягом строку, вказаного у вироку суду. Ухилення у цьому випадку може полягати у нез`явленні для виконання таких робіт, у безпосередній відмові виконувати визначену для засудженого роботу тощо. Вказане кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту вчинення зазначених у ст. 389 КК України діянь. Суб`єкт спеціальний, ним може бути тільки особа, засуджена до відповідних видів покарань. Суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Тобто, виходячи з диспозиції ч. 2 ст. 389 КК України, це кримінальне правопорушення не містить у собі як обов`язкову ознаку суспільно небезпечні наслідки, та вважається закінченим з моменту вчинення зазначених у цій статті дій, тобто має формальний склад.

Отже, фактичне відбуття ОСОБА_3 призначеного йому вироком суду покарання у виді громадських робіт у квітні 2024 року не виключає його кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт. При цьому, враховано як поважну причину неприбуття ОСОБА_3 для відбуття громадських робіт, смерть його батька 11.01.2024, незважаючи на нез`явлення для відбуття громадських робіт з 11.01.2024, у провину йому ставиться не з`явлення без поважних причин для відбуття громадських робіт 16.01.2024, 17.01.2024 та 19.01.2024. Крім того, ОСОБА_3 також без поважних причин неодноразово не з`являвся для відбуття громадських робіт у лютому 2024 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 за обставин події, місця та часу, вказаних в обвинувальних актах винен в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України та у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1 КК України та у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні фізичного, психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень повністю доведена, його дії правильно кваліфіковані за ст.126-1, ст.126-1, ст.126-1, ч.2 ст.389 КК України. При цьому, суд вважає, що оскільки ОСОБА_3 вчинив кілька окремих кримінальних правопорушень за однією і тією ж статтею, достатньо його дії кваліфікувати лише один раз за ст. 126-1 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчинених правопорушень, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, які згідно статті 12 КК України відносяться до кримінальних проступків (ч.2 ст.389 КК України) та нетяжких злочинів (ст.126-1 КК України).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.

Обставин, які пом?якшують покарання обвинуваченого згідно статті 66 КК України судом не встановлено.

Відповідно до вимог, визначених у статтях 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом враховується думки прокурорів та потерпілої щодо міри покарання, мотиви та наслідки вчинених кримінальних правопорушень, особа винного, його вік, стан здоров`я, а також те, що такий неодноразово піддавався стягненням за вчинення насильства в сім`ї, в силу статті 89 КК України раніше не судимий, на час постановлення даного вироку відбув покарання за попереднім вироком, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в лікаря-нарколога з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Згідно досліджених висновків експертів не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. Суд враховує також поведінку обвинуваченого до, під час та після вчинених правопорушень.

Враховуючи наведене, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій статей, які передбачають відповідальність за вчинене та на підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.

В даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався та не продовжувався запобіжний захід в виді тримання під вартою. ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у іншому провадженні №62025100130004096 від 16.07.2025, у якому на даний час триває судовий розгляд.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ч.2 ст.389 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

- за ст. 126-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 2 ст. 389 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Строк відбуття покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.

На вирок може бути подано апеляцію до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_1