Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №466/6479/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Суд: Шевченківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №466/6479/26

Суддя: Федорів О. П.

Справа №466/6479/26

Провадження №3/466/2117/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Львова Федорів О.П., дослідивши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за статтями 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 15 червня 2026 року о 21:38 год. у місті Львові на вулиці Лінкольна, 51, керуючи транспортним засобом марки «Tesla Model S», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не був уважний, перед початком руху не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим транспортним засобом марки «BMW 328I», реєстраційний номер НОМЕР_3 , у зв`язку з чим транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Дорожньо-транспортна пригода відбулась через те, що ОСОБА_1 порушив пункт 10.1 Правил дорожнього руху, згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Крім того, ОСОБА_1 15 червня 2026 року о 21:38 год. у місті Львові на вулиці Лінкольна, 51, керуючи транспортним засобом марки «Tesla Model S», реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, не залишився на місці пригоди та не повідомив орган поліції, чим порушив підпункт «а» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, згідно з яким у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Протоколи, складені щодо ОСОБА_1 , надійшли до суду 16 липня 2026 року. Постановою судді від 03 серпня 2026 року справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження.

ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 03 серпня 2026 року, 14 вересня 2026 року не з`явився.

31 липня 2026 року надійшло клопотання від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи шляхом надсилання йому сканованих копій матеріалів на вказану ним електронну пошту, через те, що з 02 липня 2026 року він мобілізований та проходить базову загальновійськову підготовку.

Скановані копії матеріалів справ та судові повістки надіслані ОСОБА_1 на вказану ним електронну пошту 07 серпня 2026 року та у цей же день доставлені, про що свідчать Довідки про доставку електронного листа.

Водночас, 11 серпня 2026 року, у час перебування судді у відпустці, захисник ОСОБА_1 – адвокат Мотрук М.Ю. подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. 11 вересня 2026 року захисник подав клопотання про відкладення розгляду справи, призначене на 14 вересня 2026 року, на іншу дату у зв`язку із зайнятістю в іншому процесі.

Разом з тим, 14 вересня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі та звільнення його від адміністративної відповідальності за статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з малозначністю діяння. У клопотанні зазначив, що він лише 06 липня 2026 року від працівника поліції дізнався про те, що 15 червня 2026 року близько 21.40 год, керуючи автомобілем марки Tesla, зіткнувся з припаркованим автомобілем у дворі будинку по АДРЕСА_3 . Підтвердив, що дійсно там перебував та зазначив, що не відчув жодного удару, а тому умислу залишати місце події без виклику поліції не було. Визнав винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень, зазначив, що щиро розкаюється, а його дії не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам чи фізичним особам. Просив урахувати, що з 02 липня 2026 року перебуває на військовій службі за мобілізацією та не має змоги ні бути особисто присутній, ні забезпечити явку свого представника, та, з метою об`єктивного розгляду справи й недопущення затягування такого розгляду, просить врахувати викладені обставини, його особу та відсутність будь-яких шкідливих наслідків чи заподіяної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_2 з`явився у судове засідання, призначене на 03 серпня 2026 року та подав заяву про те, що згідний з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення. Думки про застосування стягнення, можливість звільнення ОСОБА_1 від відповідальності не висловлював.

Суддя, дослідивши матеріали об`єднаних справ про адміністративні правопорушення, зважаючи на подане 14 вересня 2026 року ОСОБА_1 клопотання, реалізацію ним права на ознайомлення з матеріалами справи, з урахуванням строків розгляду справи та строків притягнення до адміністративної відповідальності, вирішила проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Згідно з вимогами статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Адміністративна відповідальність, передбачена ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Відповідальність, передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Факт вчинення та винуватість ОСОБА_1 в скоєнні правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стверджується належними і допустимими доказами: протоколами про адміністративні правопорушення від 06 липня 2026 року серії ЕПР1 №712285, серії ЕПР1 №712290; схемою місця ДТП; рапортами; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 16 червня 2026 року, ОСОБА_1 від 06 липня 2026 року та усними поясненнями ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При застосуванні адміністративного стягнення ураховую особу порушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, обставини вчинення адміністративних правопорушень, кількість епізодів. Обставиною, що пом`якшує відповідальність, визнаю щире розкаяння винного. Обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні. Тому висновую, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, на підставі ч.2 ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, - статті, передбаченої ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Підстав для звільнення від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з малозначністю, не встановлено з огляду на характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених правопорушень, які посягають на безпеку дорожнього руху, їх наслідки у виді спричинення механічних пошкоджень транспортних засобів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.36, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати щодо нього стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. в дохід держави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.П. Федорів

Оригінал: reyestr.court.gov.ua